Українська розвідка дізналася про те, що президент РФ Володимир Путін віддав наказ про вторгнення від фінансиста Дениса Кірєєва, який брав участь у російсько-українських переговорах наприкінці лютого, а на початку березня загинув у Києві за загадкових обставин. Про це повідомляє The Wall Street Journal.
До лютого минулого року Кірєєв був відомий як банкір: він працював в українських підрозділах Citibank, Credit Lyonnais, ING, Rabobank, а також у “Ощадбанку”. У лютому він несподівано для багатьох опинився в українській делегації під час переговорів із Росією. 5 березня стало відомо про його загибель під час затримання Службою безпеки України (СБУ).
Українські ЗМІ з посиланням на джерела писали, що його запідозрили у держзраді. Проте Головне розвідувальне управління (ГУР) Міноборони України повідомило, що Кірєєв був його співробітником та загинув під час виконання «спеціального завдання».
У своїй статті The Wall Steet Journal розповідає, як Кірєєв потрапив до ГУР. Навесні 2021 року керівник спецслужби Кирило Буданов викликав фінансиста до штабу української військової розвідки. Він звернувся до нього з проханням спробувати влаштуватися у російську військову розвідслужбу, використовуючи свої зв’язки та контакти.
«У нього було необхідне коло знайомств. Через нього здійснювалися фінансові операції. Він мав контакт з усіма, у тому числі і з дуже впливовими людьми», – пояснив Буданов в інтерв’ю WSJ.
Кірєєв погодився на цю пропозицію. Як пише WSJ, він став їздити до Харківської області, де разом із ще одним співробітником військової розвідки на машині перетинав кордон із Росією. Він повертався за кілька днів, після чого передавав зібрану інформацію Буданову.
«Він отримував інформацію про все. Світ спецслужб та світ фінансів завжди пов’язані, як і світ криміналу, принаймні у наших країнах», – зазначив Буданов.
За його словами, коли восени 2021 року розвідслужби США почали попереджати Україну про російську загрозу, Кірєєв дізнався зі своїх джерел про вторгнення, що готується, і першим в Україні забив на сполох.
Напередодні вторгнення, 23 лютого, Кірєєв передав нові розвіддані Буданову. З них випливало, що рано-вранці президент Росії Володимир Путін віддав наказ про вторгнення. Кірєєв знав також і одну з головних цілей першої атаки Росії, пише газета.
Видання нагадує, що 8 ранку 24 лютого російські військові гелікоптери висадили військовий десант в аеропорту «Антонов» під Києвом. За словами Буданова, саме завдяки отриманій від Кірєєва інформації вдалося перекинути до аеродрому додаткові сили. Після запеклих боїв аеродром стало неможливо використати як плацдарм для наступу на Київ.
“Якби не Кірєєв, швидше за все, Київ був би взятий”, – сказав Буданов.
Після того, як російський бліцкриг на Київ було зірвано, Буданов попросив Кірєєва взяти участь у російсько-українських переговорах, що відбулися наприкінці лютого-початку березня у Білорусі.
Кірєєв розумів, що йому буде ризиковано брати участь у переговорах, бо стане очевидним його зв’язок з українськими спецслужбами. Але попри це, він погодився.
«Ну, чорт забирай. Раз Батьківщина сказала «треба», я поїду», – сказав він одному зі своїх охоронців.
Буданов розповів, що перед другим раундом переговорів у Білорусі, в ніч проти 3 березня, Кірєєву зателефонували з офісу начальника контррозвідки СБУ Олександра Поклада та передали, що він просить про особисту зустріч. У день другого раунду переговорів Кірєєв разом зі своєю охороною та агентами військової розвідки, які теж мали брати участь у поїздці до Білорусі, вирушив на Київський вокзал. Він попередив охоронців, що їм не варто втручатися у разі його арешту.
Біля Софійського собору у центрі Києва кілька мікроавтобусів із агентами СБУ перехопили машину Кірєєва. Його охоронців роззброїли, а самого Кірєєва посадили у мікроавтобус та відвезли у невідомому напрямку. Приблизно через півтори години співробітників військової поліції було викликано до місця виявлення тіла Кірєєва.
