Низка чиновників, які у 2004 році були частиною сепаратистських рухів, зараз обіймають посади у владі. Про це повідомляють “Схеми“.
За даними журналістів, йдеться про:
- керівника секретаріату Конституційного суду України Віктора Бесчастного;
- члена Національного олімпійського комітету України Олександра Заца;
- суддю Харківського окружного адмінсуду Владислава Єгупенка;
- депутата Київради Олександра Попова.
Керівник секретаріату Конституційного суду України Віктор Бесчастний у 2004 році обіймав посаду голови комісії з депутатської діяльності, етики, правової політики, законності та правопорядку Донецької облради. У тому ж році він став одним з ініціаторів скликання надзвичайної сесії, яку вирішили провести для голосування за так званий референдум щодо надання Донецькій області статусу “республіки у складі федерації”. Саме підпис Бесчастного стоїть під зверненням депутатів облради на ім’я тодішнього її керівника Бориса Колеснікова.
Відповідний документ з підписом нинішнього керівника секретаріату КСУ журналісти знайшли у кримінальній справі, яку СБУ 20 років тому відкрила за статтею «посягання на територіальну цілісність та недоторканність України». Усі ці події відбувалися у розпал президентських виборів у 2004 році.
Слід зазначити, що Бесчастний навіть написав пояснювальну записку, де обґрунтував необхідність проведення фейкового «референдуму». Зокрема, у ній йшлося, що питання виносять на обласну сесію «з урахуванням політичної ситуації, що загрожує громадській безпеці, конституційному ладу, життю та здоров’ю громадян, враховуючи збори територіальних громад та звернення депутатів Донецької облради».
Сам референдум у результаті так і не відбувся, оскільки пізніше самі депутати його скасували. Проте, зазначають журналісти, схожі події повторилися у 2014 році. Сам Бесчастний заперечував свою участь у подіях того часу. Водночас, журналісти зіставили його підпис під документами 2004 року і нинішній, уже у статусі керівника секретаріату Конституційного суду — і вони збігаються.
Разом із Бесчастним проєкт рішення про референдум погодив, зокрема, Олександр Зац, який на той час був заступником голови Донецької обласної ради. Сьогодні Зац є членом Національного олімпійського комітету України. На початку повномасштабного вторгнення РФ 2022 року він поїхав за кордон як волонтер і не повернувся. Зв’язатися із ним журналістам не вдалося.
Прізвище нинішнього судді Харківського окружного адмінсуду Владислава Єгупенка було у складі виконавчого комітету, створеного 26 листопада 2004 року на надзвичайній сесії Харківської облради, який мав взяти всю повноту влади від Києва.
Олександр Попов був одним із спікерів на з’їзді у Сєвєродонецьку, на якому закликали створити Українську південно-східну республіку. Згідно зі стенограмою з’їзду, він у статусі міського голови Комсомольська (теперішня назва Горішні Плавні) привітав кандидата у президенти Віктора Януковича з перемогою та пообіцяв підтримку.
Сьогодні Олександр Попов є депутатом Київської міської ради. У коментарі журналістам він пояснив, що досі вважає, що цей з’їзд був «за розвиток України».
Наступного дня після Сєверодонецького з’їзду та рішення Донецької облради про проведення референдуму СБУ порушила кримінальну справу за статтею «посягання на територіальну цілісність та недоторканність України». У 2006 році ця справа була закрита, а всі звинувачення знято.
