Tag: Сі Цзіньпін

Під час зустрічі Путіна та голови КНР Сі Цзіньпіня в Москві китайський лідер не став висловлювати явну підтримку Росії у війні проти України, а також не дав прямої згоди на нарощування обсягів імпорту російського газу. Російський президент розраховував на більш позитивні результати від візиту глави Китаю, вважають західні журналісти та експерти, які у середу підбивають підсумки візиту китайського лідера до Москви, пише “Агентство”.

Путін напередодні заявив, що він “трохи заздрить” ефективності китайського “стрибка вперед”, нагадує Le Monde. Таким чином, вважає газета, російський президент побічно підтвердив, що Росія стала залежною від Китаю. З цим погоджується і автор The Washington Post Девід Ігнатіус, який у своїй колонці за підсумками зустрічі глав держав називає переговори «оздоровчим візитом до хворого родича».

Запрошений науковий співробітник Джорджтаунського університету Філіп Іванов у своїй колонці для Foreign Policy пише, що Китай і Росія помінялися ролями порівняно з радянськими часами — тепер Пекін виступає в ролі «старшого брата». Однак, на його думку, Росію поки що не можна назвати васалом Китаю: «Росія залишається великою ядерною державою та значущим для всього світу експортером енергії, ресурсів та продовольства». Аналітик зазначає, що у Москви зберігається вага у відносинах з «могутнішим Китаєм», у тому числі необхідна для довгострокової конкуренції зі США.

Bloomberg звертає увагу на те, що Китай та Москва тепер висловлюють однакові антизахідні позиції. У спільних заявах за підсумками зустрічі багато в чому повторюються антиамериканські принципи, які просуває КНР. Серед цих принципів боротьба з «кольоровими революціями» та заклик до НАТО поважати «цивілізаційне різноманіття». Глави Росії та Китаю хочуть формувати новий світовий порядок, зазначає Reuters: «Коли Сі йшов, він сказав Путіну: “Відбулися зміни, яких не було за 100 років. Коли ми разом, ми стимулюємо ці зміни”. “Я згоден”, – сказав Путін».

Путін заявив, що під час переговорів із Сі обговорювалося, зокрема будівництво газопроводу «Сила Сибіру-2». Однак, серед опублікованих сторонами підсумкових угод документа про газопровід немає. Голова КНР також не говорив про існування угоди про газопровід. Як пише Bloomberg, Москва дуже зацікавлена у реалізації цього проєкту та продажу Китаю більших обсягів газу, ніж зараз. “Сі не дав Путіну явної згоди або навіть натяку на мінімальний прогрес щодо газопроводу “Сила Сибіру-2″”, – пише агентство. Старший аналітик Energy Policy Research Foundation Батт Оджерел вважає, що КНР намагається диверсифікувати джерела палива, щоби не повторити помилку Європи.

У питанні України Сі також відмовився вставати на бік Росії, зазначають спостерігачі. На думку доцента університету Гонконгу Донгшу Лю, Китай хоче, “щоб Росія вижила”, але не хоче повністю підтримувати Москву. Голова КНР обмежився заявами про прихильність до мирного вирішення конфліктів. «Сі продемонстрував сильну солідарність із Путіним проти Заходу, але він ледве згадав український конфлікт», — наголошує Reuters. Як пише американський Інститут вивчення війни, «Путіну, швидше за все, не вдалося домогтися саме такого партнерства, якого він потребує і якого бажає».

Крім того, Марія Репнікова, експерт із російсько-китайських відносин університету штату Джорджія, вважає, що «Сі Цзіньпін фактично розпочав кампанію з переобрання Путіна», коли він заявив, що «російський народ підтримає» російського президента на запланованих на наступний рік виборах.

Президент РФ Володимир Путін та лідер КНР Сі Цзіньпін за підсумками переговорів у Москві підписали 14 угод, проте заяви лідерів Росії та Китаю на підсумковій пресконференції свідчать про те, що їм не вдалося добитися прориву з ключових питань, у тому числі і з війни в Україні. Про це пише “Агентство”.

Путін сказав, що Сі Цзіньпін на переговорах приділив багато уваги “мирним” ініціатив Китаю. Російський президент заявив, що багато положень китайського “мирного плану” можуть бути взяті за основу для врегулювання війни в Україні, проте додав, що до цього не готові Захід та Київ. Сі заявив, що позиція Китаю щодо України ґрунтується на статуті ООН і додав, що Пекін «завжди за мир», але не сказав про якийсь прогрес в обговоренні переговорів.

Як пише The New York Times, слова Сі, що повторюють усталену позицію Китаю щодо війни, показують, що в обговоренні “мирного плану” Китаю “не було значних зрушень”.

Сі Цзіньпін у своїй промові звернув увагу на те, що за останні 10 років товарообіг між Росією та Китаєм зріс на 116%, наголосивши, що це «дається нелегко». “Ми з президентом Путіним домовилися … нарощувати торгівлю енергоносіями, ресурсами, електротехнічною продукцією, заохочувати кооперацію в галузі інформаційних технологій, цифрової економіки, сільського господарства та торгівлі послуги”, – сказав Сі.

Глава московського бюро Financial Times Макс Седдон зазначив, що Сі у своїй промові перерахував «список банальностей», а ознак того, що Москва та Пекін досягли суттєвих домовленостей, у його виступі не було. Журналіст уточнив, що важливим пунктом повістки було обговорення газопроводу «Сила Сибіру-2», який потрібний Росії для перенаправлення експорту газу з Європи до Китаю. «Путін туманно натякнув, що Росія та Китай близькі (до домовленості), але не схоже, що вони уклали угоду», — пише Седдон. На це, зокрема, вказувало те, що в залі не було видно голови «Газпрому» Олексія Міллера.

Путін на зустрічі з Сі також заявив, що Росія підтримує перехід на розрахунки в китайських юанях під час торгівлі не лише з Китаєм, а й іншими країнами Азії, а також Латинської Америки та Африки. Старший науковий співробітник фонду Карнегі, експерт із Китаю Олександр Габуєв звернув увагу на те, що ще рік тому Москва заявляла про бажання використати рубль для міжнародних розрахунків.

Габуєв сказав “Агентству”, що Китай зацікавлений в інтернаціоналізації юаня, а зробити його справжньою резервною валютою – це дуже давня амбіція Пекіна.

Як вважає фінансист Андрій Мовчан, юань уже став регіональною валютою для країн — членів Шанхайської організації співробітництва та держав, які мають намір приєднатися до неї. З розширенням розрахунків у цій валюті Росія опиняється в залежності від Китаю і «фактично (ми) отримуватимемо дозвіл на зовнішньоекономічну діяльність, тому що вона проходитиме через юань», вважає Мовчан. “Вони (Китай) стоятимуть таким великим регулятором, і це ціна нашого відходу в юань”, – додає економіст.

Глава Китаю Сі Цзіньпін планує відвідати Росію для зустрічі з російським диктатором Володимиром Путіним наступного тижня. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела.

Плани візиту китайського лідера з’явилися на тлі пропозиції Китаю виступити посередником у досягненні миру в Україні, що було зустрінуто скептично на Заході з огляду на дипломатичну підтримку Росії з Китаю.

Минулого місяця The Wall Street Journal повідомляла, що візит Сі Цзіньпіна до Москви може відбутися у квітні чи на початку травня.

• Китай представив свій «мирний план» із 12 пунктів для закінчення війни в Україні.

У своїй вступній промові на російсько-китайських переговорах лідер Китаю Сі Цзіньпін не згадав про візит до Москви, куди покликав його Путін. На це звернуло увагу агентство Reuters.

Відкрита частина переговорів Путіна та Сі тривала близько 10 хвилин. З них більшу частину зайняла промова Путіна, який сказав про намір зміцнювати військову співпрацю з Китаєм та запросив лідера КНР до Москви.

Сі Цзіньпін у своїй більш короткій промові, однак, ні слова не сказав про запрошення Путіна відвідати Москву. Він розповів про «зрілість та стресостійкість» у відносинах країн і висловив упевненість у тому, що Китай готовий нарощувати стратегічну взаємодію з Росією.

Чергові російсько-китайські переговори і промова Путіна на них вкотре наголошують на різкому повороті Росії від західних держав у бік східних країн, звертає увагу Reuters. Однак у вересні зустріч на саміті ШОС Путіна та Сі продемонструвала невдоволення Пекіна діями Москви, коли російський президент вперше публічно визнав наявність у Китаю «питань та занепокоєнь» у зв’язку з війною в Україні.