Оскільки гроші для України закінчуються, в Конгресі багато говорять про південний кордон США, але мало уваги приділяють загрозливому розвитку подій всередині Росії. Якщо допомога буде припинена і Україна буде змушена змиритися з перемогою РФ, результатом буде не мир, а підготовка Москви до нової війни. Про це пише в статті для Wall Street Journal американський журналіст, автор книг про розпад СРСР і пост-радянську Росію Девід Саттер, передає ZN.UA.
«Війна в Україні активізувала радянську тоталітарну психологічну спадщину в Росії, яка частково дрімала, але ніколи не зникала. Звільнившись від обмежень, накладених західними зв’язками, Росія стала більш небезпечною, ніж у розпал Холодної війни. Мілітаризація супроводжується сплеском націоналістичного фанатизму», – пише Саттер.
Бюджет на наступні три роки, який Путін підписав у понеділок, збільшує витрати на оборону у 2024 році майже на 70%. Галузі, пов’язані з війною, демонструють вражаюче зростання. Але його буде важко підтримувати без падіння рівня життя, а будь-яке скорочення військових витрат призведе до масштабного структурного шоку.
В інтерв’ю телеканалу «Россия-1» Путін заявив, що 99,9% росіян готові пожертвувати своїм життям заради країни. У телевізійному зверненні до школярів 1 вересня, в перший день навчання, він сказав, що «розуміє, чому ми перемогли у Великій Вітчизняній війні», як Росія називає Другу світову війну.
«Неможливо перемогти такий народ з таким ставленням. Ми були абсолютно непереможні і залишаємося непереможними», – сказав Путін.
Кількість жертв зростає, але Росія святкує. Колись незначний бюджет на «військово-патріотичне виховання» був різко збільшений і використовується для постійних патріотичних мітингів у школах і на стадіонах. 30 вересня Путін оголосив про нове свято – «День возз’єднання», присвячений анексії Донецької, Херсонської, Луганської і Запорізької областей України у 2022 році. Росіяни святкують День прапора 22 серпня і День народної єдності 4 листопада, який відзначає раніше ігнороване звільнення Росії від домінування Польщі у 1604 році. Цього року його святкували впродовж кількох днів у великих містах.
Інфляція далася взнаки, але росіяни звикли вирощувати самостійно харчі і консервувати їх на зиму. Водночас війна створила нові можливості. Зарплата солдатів, які воюють проти України, становить близько 2100 доларів, що майже в 14 разів перевищує середню зарплату в найбідніших регіонах Росії. Коли солдат гине, його сім’я отримує виплату в розмірі близько 55 тисяч доларів, що за російськими мірками дорівнює казковому багатству.
Історик Сергій Чєрнишов описує те, що він побачив, коли відвідав маленьке місто, де живуть його батьки.
«Десятки тисяч солдатів не повернулися з фронту, але сотні тисяч повернулися, і з такою кількістю мільйонів рублів, що раніше не могли собі цього уявити. У селах Росії постійно відбуваються похорони, але є відчуття участі у чомусь великому, в перемозі над нацизмом в Україні та остаточному зведенні рахунків з геями, євреями та колективним Заходом», – писав він.
За один рік група найманців «Вагнер» завербувала 49 тисяч в’язнів для участі у війні проти України. Покійний Євгеній Прігожин говорив ув’язненим: «Нам потрібні ваші кримінальні таланти». Він наголошував, що віддає перевагу засудженим, які скоїли більше одного вбивства. Завербованих використовували в «м’ясних штурмах». Але ті, хто вижив, поверталися героями до громад, які вони раніше тероризували. За даними Російської служби Бі-бі-сі, колишні бійці «Вагнера» підозрюються щонайменше у 20 серйозних злочинах, скоєних після повернення, включаючи зґвалтування і вбивства. Реальна цифра, ймовірно, набагато вища, оскільки багато злочинів не реєструються.
Тим часом історія переписується. Росія зображується як обложена фортеця, що захищає не лише себе, але й усю цивілізацію. У нових підручниках для середньої школи стверджується, що російські війська, які вторглися в Україну, знайшли докази масового вбивства цивільного населення, що США та інші західні країни використовують Україну як «стиснутий кулак», націлений на Росію, і що Захід зациклений на дестабілізації РФ.
Військову підготовку в школах запроваджують ще з дитячого садка. Підготовка включає в себе навчання дітей вбивати «ворогів» за допомогою зброї. Ранкові ритуали в початкових школах включають патріотичні бесіди з солдатами, які повернулися з фронту, і відкриття меморіальних дощок загиблим.
Водночас нагадування про справжню історію Росії знищуються. Починаючи з травня, зникли десятки меморіальних дощок, що позначали місця проживання людей, яких вбили під час сталінських чисток у 1930-х роках. Щонайменше 18 пам’ятників жертвам радянських репресій були викрадені або піддані вандалізму. У місті Великі Луки приватний фонд «Російський витязь» відкрив 8-метровий пам’ятник Йосипу Сталіну, наполягаючи, що статуя важлива, тому що Росія веде «справжню вітчизняну війну».
Перетворення Росії на військову машину віщує майбутній конфлікт у разі укладення мирної угоди з Україною. Москва не буде дотримуватися жодних домовленостей. У 1997 році Росія підписала мирний договір з Чечнею. Через 2 роки в російських містах було підірвано 4 житлових будинки, і Росія розпочала нове вторгнення в Чечню. Всі докази вказують на те, що будинки були підірвані не чеченцями, а ФСБ в рамках операції з приведення до влади Путіна.
«Можливо, ще важливіше те, що Росія шукає будь-які ознаки, які б натякали на готовність Заходу відступити від своїх принципів. У зв’язку з цим розмови в Конгресі про небажання підтримувати «вічну війну» не лише ганебні, але й небезпечні», – пише автор.
У телевізійному шоу пропагандист Сергій Мардан заявив, що анексія українських регіонів стала початком шляху Росії до відновлення своєї імперії. Він сказав, що країна втратила свою мету після розпаду Радянського Союзу, але ця мета відродилася з початком війни проти України. Це, за його словами, «щось чудове, щось страшне».
Позиція Росії у світі визначається особистими інтересами її правителів. В умовах воєнного часу вони зробили національний фанатизм ключем до утримання влади.
«Перемога Росії посилить психологію війни, яка охопила населення і від якої неможливо відмовитися, не поставивши під загрозу самих лідерів. Якщо їм дозволити перемогти в Україні, вони захищатимуть свої позиції, шукаючи нових завоювань, створюючи масштабну і довгострокову загрозу безпеці Заходу», – попереджає Саттер.
