У Пекіні повідомили, що «спецпредставник КНР у справах Євразії Лі Хуей з 15 травня відвідає Україну, Польщу, Францію, Німеччину та Росію для переговорів з усіма сторонами щодо політичного вирішення кризи в Україні».
Сам візит китайського дипломата став можливим після нещодавньої телефонної розмови між головою Китаю Сі Цзіньпіном та президентом України Володимиром Зеленським. Саме після цієї розмови було оголошено, що Лі Хуей, колишній посол КНР у Росії, вестиме переговори щодо врегулювання «кризи» – так у КНР називають війну РФ проти України, пише Віталій Портников для Радіо Свобода.
Виникає, проте, найголовніше питання – що може запропонувати китайський посередник і на що він розраховує?
Китай і Бразилія
Привертає увагу той факт, що свою поїздку Лі Хуей має намір здійснити відразу ж після того, як спеціальний радник президента Бразилії Селсо Аморім відвідав Київ і зустрівся із президентом Володимиром Зеленським. А перед цим бразильський дипломат відвідував російську столицю і розмовляв із президентом Володимиром Путіним.
Подробиці обох цих зустрічей не розголошуються, але сам візит можна пов’язати не лише з бразильськими, а й з китайськими зусиллями. Адже президент Бразилії Лула да Сільва активізував свої посередницькі зусилля якраз на тлі свого візиту до Китаю та переговорів із Сі Цзіньпіном.
Тоді заяви бразильського президента, зроблені ним під час візиту до КНР, в яких Лула звинуватив у продовженні війни Захід, а не Росію – викликали нерозуміння у Білому домі. «У даному випадку Бразилія повторює російську та китайську пропаганду, взагалі не дивлячись на факти», – заявив представник Ради національної безпеки США Джон Кірбі.
Чого прагнуть посередники?
Але, незважаючи на критику за кордоном і вдома, Лула своїх зусиль не залишив. Поїздки Аморіма – непогане тому підтвердження. І виходить, що бразильський дипломат може дізнатися, що ж почує гість із Пекіну. Аморім у Москві та Києві, а потім Лі Хуей у Києві та Москві – класичне «кільце» так званої «човникової дипломатії», до того ж узгодженої. Ця дипломатія навряд чи може зблизити позиції сторін, але здатна продемонструвати новим посередникам, на що їм взагалі можна розраховувати у майбутньому.
Однак у маршруті Лі Хуея є, окрім Києва та Москви, ще й Варшава, Берлін та Париж – і немає Вашингтону та Лондону. Таким чином виникає ще одне важливе питання, навіть не питання, а підозра – а чи є це «човниковою дипломатією»? Чи не намагається голова КНР Сі Цзіньпін використати свої зусилля щодо врегулювання «української кризи» для того, щоб спробувати роз’єднати Сполучені Штати та Велику Британію з одного боку та Європейський союз з іншого? Подібні спроби китайський лідер уже робив під час спільного візиту до його країни президента Франції Емманюеля Макрона та голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
Було очевидно, що китайське керівництво вітає обережну позицію французького президента та демонструє готовність ігнорувати більш відверту позицію голови Єврокомісії. Саме після переговорів із Сі Цзіньпіном Емманюель Макрон заговорив про «стратегічну автономію» Європи і навіть про готовність виробити спільно із головою КНР спільний мирний план щодо України.
Те, як складено маршрут китайського спецпредставника, демонструє, що від своєї мети Сі Цзіньпін не відмовився. І, можливо, майбутні відносини з Європою та конкуренція із США цікавлять голову КНР значно більшою мірою, ніж припинення війни в Україні.
