Tag: суд

Екс-народний депутат Тетяна Чорновол заявила, що кримінальне провадження проти неї є справою рук президента РФ Володимира Путіна і колишнього адвоката Віктора Януковича Олександра Бабікова. Відповідну заяву Чорновол зробила в ході судового засідання, повідомляє PavlovskyNEWS.

Зокрема, під час засідання суддя попросив Чорновол говорити по справі і без політичних гасел. У свою чергу колишня народна обраниця підкреслила, що справа проти неї є повністю політичним.

Серед іншого Чорновол звернула увагу на те, що офіс “Партії регіонів”, в підпалюванні якого вона брала участь, і де загинув чоловік, був штабом з організації “тітушок-карателів”, тому його необхідно було знищити.

Нагадаємо, 10 квітня правоохоронці провели обшук у будинку Чорновол. Їй вручили підозру в умисному вбивстві людини (п. п. 5, 12, ч. 2 ст. 115 КК) під час Революції Гідності.

Чорновіл у коментарі журналістам зізналася, що брала участь у підпалі офісу і назвала це «тактичним кроком». 15 квітня Чорновол заявила, що за підсумками судового засідання залишилася «повністю вільною».

16 квітня суд взяв Чорновол під домашній арешт.

За одеського бізнесмена Вадима Альперіна, якого підозрюють у дачі великого хабара, внесли заставу в розмірі 41,6 мільйона гривень. Про це заявила керівниця відділу комунікацій у Вищому антикорупційному суді Олеся Чемерис, передає “УНН”.

“За підозрюваного сьогодні внесли 41,6 млн грн застави”, – сказала вона.

Нагадаємо, Альперін був затриманий співробітниками НАБУ 27 листопада 2019 року. Його підозрюють у спробі дачі хабара НАБУ в розмірі 800 тисяч доларів за зняття арештів з рахунків підконтрольних йому підприємств.

Вищий антикорупційний суд обрав Альперіну запобіжний захід у вигляді утримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 70 мільйонів гривень. Термін арешту був призначений до 25 січня. 3 грудня 2019 року, після внесення застави, Альперін вийшов із СІЗО.

16 квітня з Альперіна суд стягнув 35 мільйонів гривень застави в державний бюджет країни.

Суд скасував повідомлення про підозру ветерану АТО Віталію Григор’єву, який застрелив браконьєра під час охорони лісу. Про це повідомляється на сторінці юридичної компанії «Міллер» у Facebook.

Сьогодні, 17 квітня, суд розглянув скаргу адвокатів Григор’єва і скасував рішення слідчого висунуту підозру ветерану в зв’язку з «невідповідністю кримінально-правової кваліфікації фактичним обставинам справи».

Адвокати пояснили, що у тексті повідомлення про підозру відсутній опис обставин, які вказують на перевищення меж необхідної самооборони.

«У тексті підозри формально зазначено, що дії Григор’єва не відповідали небезпеці посягання та обстановці захисту, але пояснення в чому конкретно полягає невідповідність – немає», – наголошують адвокати.

Зазначається, що сторона захисту подала клопотання про закриття кримінальної справи, порушеної проти “кіборга”, через відсутність в його діях складу злочину.

Нагадаємо, що Григор’єв пішов на фронт добровольцем і брав участь у захисті Донецького аеропорту. В січні 2015 року був серйозно поранений внаслідок розриву міни на злітній смузі ДАП. Поранення прикувало Григор’єва до інвалідного крісла, але поступово він перейшов на милиці.

10 січня 2020 року “кіборг” під час роботи лісником застрелив браконьєра, який хотів переїхати його на машині.

Колишня народна обраниця Тетяна Чорновол, підозрювана в умисному вбивстві під час Майдану в 2014 році, заявила, що за підсумками судового засідання залишилася «повністю вільною». Про це вона пише на своїй сторінці в Facebook.

«Хороша новина – зараз маємо маленьку тактичну перемогу – я з такою статтею, де “вишка”, не лише не в тюрмі, а повністю вільна, якщо не вважати на особливі умови карантину», – повідомила Чорновол.

Вона подякувала всім за підтримку, зазначивши, що це підтримка не лише її особисто, а також майданівців.

«Моя справа – ослаблення наших позиції в нашій державі. Моя справа була атакою на всю умовну партію опору від умовної партії капітуляції, яка зараз при владі», – додала Чорновол.

Нагадаємо, 10 квітня правоохоронці провели обшук у будинку Чорновол. Їй вручили підозру в умисному вбивстві людини (п. п. 5, 12, ч. 2 ст. 115 КК) під час Революції Гідності.

За даними слідства, Чорновол ініціювала захоплення офісу «Партії регіонів» у Києві в лютому 2014 року. Внаслідок чого підпалили офіс. У пожежі загинула одна людина.

Чорновол у коментарі журналістам зізналася, що брала участь у підпалі офісу і назвала це «тактичним кроком».

Завод “Кузня на Рибальському” має намір подати апеляцію на рішення Окружного апеляційного суду Києва про накладену заборону за позовом фізичної особи заборону розпоряджатися нерухомим майном. Про це йдеться на сайті заводу.

На думку адвокатів підприємства, зазначене рішення суду є незаконним.

“Кузня на Рибальському” не має ніякого відношення до позову громадянки, який вона до того ж ще не подала, а тільки збирається подати. Винагорода так званим “викривачам” за законом виплачується за рахунок бюджету органами Держказначейства”, – йдеться в повідомленні.

На підприємстві також відзначають, що арешт на нерухоме майно був накладений незважаючи на те, що Кодекс адміністративного судочинства такого виду забезпечення позову не передбачає. Крім того, фізособи не мають права вимагати арешту майна у подібних виробництвах.

Серед іншого на заводі звертають увагу на те, що рішення по справі виносив суддя Абалов, який добре відомий своїми вкрай сумнівними підходами до справ проти учасників Майдану та інших резонансних справ”.

“Арешт позбавляє нас можливості залучити оборонні кошти для виконання своїх зобов’язань перед державою. Очевидно, це саме те, чого хочуть проросійські сили, слід яких у позові та рішенні суду важко не помітити, особливо якщо аналізувати погляди і біографію Андрія Портнова і пов’язаних з ним осіб”, – зазначають на підприємстві, підкреслюючи, що таке рішення суду б’є по безпеці країни.

Нагадаємо, 7 квітня екс-заступник глави Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрій Портнов повідомив про арешт майна заводу “Кузня на Рибальському”. З позовом до суду звернулася громадянка Ісаєвська.

Вищий антикорупційний суд стягнув на користь України заставу екс-нардепа Максима Микитася. Колишній парламентарій підозрюється у привласненні власності Нацгвардії вартістю понад 81 мільйон гривень. Про це «Українській правді» заявила прес-секретар Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Ольга Постолюк.

Зазначається, що таке рішення було прийнято судом сьогодні в результаті порушення Микитасем одного з покладених на нього зобов’язань.

Чиновник стверджує, що підозрюваний провів нараду, в якій брали участь інші фігуранти кримінальної справи, що було заборонено умовами запобіжного заходу.

Нагадаємо, 2 жовтня минулого року Національне антикорупційне бюро оголосило про підозру колишньому главі «Укрбуду» Микитасю через афери з квартирами для нацгвардійців. 4 жовтня суд призначив екс-нардепу заставу в розмірі 5,5 млн грн і зобов’язав носити електронний браслет.

25 листопада Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду збільшила розмір застави. Після того, як за Микитася внесли заставу в розмірі 80 млн грн, він вийшов на свободу.

18 і 20 лютого Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заарештував рахунки Суспільного мовника. Про це йдеться на сторінці Суспільного в Facebook.

Наголошується, що 18 лютого Мін’юст почав процес стягнення боргу розміром 10 млн 591 тис. 224 євро і 73 тис. 80 грн судового збору для АТ «Євроньюз».

Автори повідомлення нагадують, що в 2010 році, тобто ще до створення Суспільного, почалося співробітництво між колишньою державною Національною телекомпанією і «Євроньюз». Пізніше за договором про створення україномовної версії «Євроньюз» держфінансування було припинено. Таким чином і утворився борг, який став причиною даного судового процесу. Бувши правонаступником Нацтелекомпанії, мовник отримав цей борг у спадок.

Наразі блокування рахунків унеможливило підготовку до трансляції Олімпіади-2020, перешкоджає в забезпеченні участі країни в музичному конкурсі «Євробачення-2020», припинена підготовка нових проєктів Суспільного, зокрема запуск нової студії в ефірі телеканалу UA: ПЕРШИЙ.

Ситуація, яка склалася, загрожує припиненням діяльності телерадіокомпанії, оскільки UA: ПЕРШИЙ, RU: КУЛЬТУРА, регіональні канали Суспільного, діджитал-платформи і канали радіо (UA: російське радіо, RU: Радіо Промінь і UK: Радіо Культура) не можуть здійснювати фінансову діяльність.

Голова «Суспільного» Зураб Аласанія на своїй сторінці в Facebook повідомив, що борг виник у другому півріччі 2013 року, коли держава припинила оплачувати програму.

«У 2014 році змінилося керівництво НТКУ. Численні звернення НТКУ до нового уряду стосовно сплати боргу до результату не привели. Ні в 2014 році, ні в 2015 році кошти з державного бюджету України за окремою бюджетною програмою не виділялися. У 2015 році Договір був розірваний, а борг на той момент склав 10,5 млн євро », – пояснив Аласанія.

За його словами, «Євроньюс» почав подавати позови проти НТКУ в Україні та Швейцарії, де були «заморожені» гроші в швейцарському банку в розмірі 15 млн євро. Україна розмістила їх там як гарантію проведення в країні конкурсу «Євробачення» в 2017 році після перемоги Джамали. Ця сума повинна була повернутися Україні після проведення конкурсу.

Аласанія додав, що уряд має намір погасити борг за перерахунок коштів з річного бюджету суспільного мовника в компанію “Євроньюс”.

«Збираються оплатити державний борг із “знаменитих” 2 млрд “Суспільного” (насправді 1,7). А зі сплатою боргу (мінус 308 млн) – 1,4. І так, звичайно, в кінці року чиновники неодмінно запитають – а де ефективна робота-рейтинги -нові програми і “вот ето всьо”, – підсумував Аласанія.

Колишні депутати від Опозиційного блоку Олександр Вілкул та Дмитро Колесніков звільнені від кримінальної відповідальності, оскільки строки давності по їх справах вийшли. Таке рішення прийняв Жовтневий суд Дніпра, передає Судовий репортер.

Екс-парламентарів звинувачували за статтею Кримінального кодексу про зловживання владою, що спричинило тяжкі наслідки, і передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до шести років. Строк давності – десять років.

Між тим, направивши справи до суду, справи були перекваліфіковані і нардепів вже звинувачували за статтею про службову недбалість. По ній строк давності – п’ять років. Тому сторона захисту обвинувачених подала клопотання про припинення кримінального переслідування підсудних.

Таким чином 28 січня було закрито справу, порушену проти Вілкула і подій 2010-2012 років. Тоді політик був головою Дніпропетровської ОДА. Слідство вважає, що чиновник незаконно змінив цільове призначення 21 га земель колективної власності правонаступників колишніх колгоспів для передачі цих земель в оренду Орджонікідзевському гірничо-збагачувальному комбінату. В результаті правонаступники колгоспів нарахували збитки розміром більш ніж 12 млн грн. Постраждала і держава через зняття ґрунтового покриву без спецдозволу. Збиток – 486 тис. грн.

Крім того, слідство стверджувало, що Вілкул незаконно змінив для ТОВ АРТ ЛЕНД вид угідь площею 45,4 га. Збиток – 5 млн грн.

Після того, як термін давності у цій справі минув, а адвокат клопотав про припинення справи, Вілкул не став заперечувати проти закриття виробництва, відзначивши тільки свою невинність. Погодилися поставити крапку в цьому процесі і прокурор з представником Дніпровської ОДА і голови селищних рад і колгоспів.

Суд зазначив, що винність підсудного не встановлювалася. Збиток можна витребувати в рамках цивільного провадження.

Також була закрита  справа Колесникова, який обіймав у часи президентства Віктора Януковича посаду голови Держагентства з управління державними корпоративними правами та майном. Його звинувачували в тому, що він дозволив змінити списки майна держпідприємства, що не підлягає підприємству. В перелік не були занесені дві будівлі, які потім продали. Збиток – 16 млн грн.

Колесніков своєї провини не визнав. Як і Вілкул він наполягав на тому, що мало місце переслідування за політичну діяльність. Проти закриття справи не заперечував.

В обох випадках відповідне рішення ухвалив суддя Сергій Мельниченко.

Нагадаємо, 1 жовтня минулого року Дніпровський апеляційний суд відмовився взяти під варту Вілкула та Колеснікова, не задовольнивши таким чином скаргу прокурорів, які наполягали на утриманні обох під вартою.

Суддя Октябрського районного суду Полтави відправив під нічний домашній арешт затриманого під час зіткнень у Нових Санжарах місцевого жителя Володимира Сіренка на два місяці – до 20 квітня 2020 року. Про це стало відомо під час засідання суду в суботу, 22 лютого, передає Кореспондент.

Сіренко намагався наїхати автомобілем на бійців Національної гвардії. Сторона звинувачення просило суд залишити підозрюваного під вартою. А сторона захисту наполягала на безпідставність такого запобіжного заходу.

Рішення суду може бути оскаржене протягом п’яти днів.

Як повідомлялося раніше, 20 лютого на Полтавщині у селищі Нові Санжари між учасниками акції, поліцією і Нацгвардією відбулися зіткнення через те, що в місцевому медичному центрі планували розмістити евакуйованих з Китаю громадян.

Ввечері правоохоронці відтіснили протестувальників, однак вони все ж закидали колону автобусів з евакуйованими камінням. Також жителі Нових Санжар вигукували погрози на адресу прибули з Китаю співгромадян і пригрозили спалити санаторій.