Tag: суд

У середу, 13 листопада, Вищий антикорупційний суд продовжив термін арешту екс-заступника міністра з питань окупованих територій Юрія Гримчака. Про це повідомили в прес-службі ВАКС.

Запобіжний захід утримання під вартою продовжено терміном на два місяці. Як і раніше, залишається можливість внесення застави підозрюваним у сумі 5,9 млн гривень.

На місяць продовжено термін арешту і колишньому помічнику Гримчака . Він може вийти з ув’язнення після внесення застави в 3,9 млн.

Нагадаємо, 14 серпня Юрія Гримчака та його помічника затримали за підозрою у вимаганні хабара в розмірі $1,1 млн. Пізніше їм повідомили про підозру в шахрайстві.

16 серпня Деснянський райсуд Чернігова обрав запобіжний захід у вигляді утримання під вартою з альтернативою внесення застави.

Раніше повідомлялося, що ГПУ змінила підозра Гримчаку на зловживання впливом.

Київський апеляційний суд відпустив із в’язниці Бориса Германа, якого засудили за організацію вбивства журналіста Аркадія Бабченка. Про це повідомляє «УП».

«Суд задовольнив апеляційну скаргу. Звільнив від подальшого відбування покарання у зв’язку із станом здоров’я», – сказала прес-секретар прокуратури Київської області Мар’яна Гайовська.

Вона додала, що прокуратура виступала проти звільнення злочинця. Оскільки, повного тексту рішення суду ще немає, невідомо, чи буде воно оскаржене.

Однак, навіть якщо рішення спробують оскаржити , воно все одно набирає чинності з моменту проголошення.

Нагадаємо, 29 травня 2018 року в Києві Служба безпеки України інсценувала вбивство журналіста Аркадія Бабченка. Пізніше з’ясувалося, що за його смерть російські спецслужби заплатили організатору $40 тисяч. В організації «вбивства» підозрювали виконавчого директора ТОВ «УНСП «Шмайсер» Бориса Германа, виконавцем повинен був стати Олексій Цимбалюк.

Пізніше Герман визнав провину і пішов на угоду зі слідством. У вересні 2018 року Голосіївський районний суд Києва засудив його до 4,5 років позбавлення волі.

Деякі кредитні договори 2006-2016 років, укладені між ПриватБанком і компаніями групи «Приват» визнані судом недійсними. Про це повідомляє Finbalance.

Відомо, що 4 листопада Північний апеляційний госпсуд задовольнив відповідний позов ТОВ “Тех-Трейд-Інвест” до Приватбанку, ТОВ “Парктур”, ТОВ “Скорзонера”, ТОВ “Шелта”, ТОВ “Аспект”.

Причина прийняття рішення про недійсність договорів їх умови, якими вводилася додаткова плата і це створювало ситуацію подвійної оплати за користування кредитом».

До таких умов суд відніс оплату за користування позиками “двома паралельними способами – а саме проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки, зазначеної у договорах, і відсотки “R” або винагороду за користування кредитом, сплата яких визначена в формулах, в які включені також відомості за офіційним курсом гривні до долара США”.

“Колегія суддів вважає, що має місце порушення вимог принципу справедливості, добросовісності та розумності, і сплата винагороди (комісії) в установленому спірним договором порядку і розмірі не відповідає вимогам розумності і справедливості договору, передбаченими у ст. 627 Цивільного кодексу “, – сказано в рішенні суду.

Наголошується, що в грудні 2016 року і січні 2017 року, сукупний обсяг згаданих нарахувань з “відсотками “R” або винагородою за користування кредитом” за відповідними кредитними договорами досягає майже 7,5 млрд грн. Ця сума набагато більше максимального розміру ліміту кредитних договорів і основної суми боргу за кредитами.

Зазначимо, що одним із засновників ТОВ “Тех-Трейд-Інвест” є ТОВ “Скорзонера”, якими володіють олігархи Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов.

Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що чинна влада в Україні не має наміру повертати колишнім власникам «проблемні» банки, ПриватБанк — не виняток.

Колишнього голову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг Дмитра Вовка та заступника начальника управління енергоринку НКРЭУ Володимира Бутовського належить узяти під варту. До такого прийшла Апеляційна палата Вищого антикорсуду. Про це повідомляє на своїй сторінці у Facebook САП.

Таким чином, рішення суду першої інстанції про відмову НАБУ і САП у задоволенні клопотань про обрання запобіжного заходу зазначеним особам у вигляді арешту у зв’язку з міжнародним розшуком скасовано.

У свою чергу адвокат Вовка і Бутовського Ірина Одинець вважає, що ВАКС, розглядаючи справу, був упереджений. Про це вона написала на своїй сторінці в Facebook.

“Судді відверто «підігравали» стороні обвинувачення. Чого тільки вартий вихід з нарадчої кімнати для зобов’язання прокурора надати документи, за відсутності яких і неможливість у зв’язку з цим обрання запобіжного заходу вказав захисник. Як?! А де ж змагальність процесу?! А як же норми КПК?! Де верховенство права?!”, – питає вона.

Таким чином, стверджує адвокат, стає очевидною політична підоснова справи. Вона нагадала, що глави НАБУ і САП неодноразово називали прізвища її підзахисних, порушуючи тим самим презумпцію невинності. Крім того, керівництво держави говорило про те, що «суспільство вимагає крові, суспільство вимагає посадок».

«Що ж, якщо політична доцільність превалює над вимогами КПК, а верховенство права і змагальність процесу не мають ніякого значення і цінності, то дуже складно говорити про те, що сьогодні відбулося торжество справедливості», – додала вона.

Нагадаємо, що НАБУ підозрює членів НКРЭКУ в змові в інтересах генеруючих компаній за затвердження формули «Роттердам+», яка дозволяла «викачувати» кошти з держбюджету і призвела до зростання тарифів для населення і промисловості. За версією детективів, сума збитків від «Роттердам+» склала близько 18,9 млрд грн.

Колишня очільниця Міністерства охорони здоров’я Уляна Супрун програла суд народному депутату від «Слуги народу» Олександру Дубінскому, проти якого вона подала позов про захист честі, ділової репутації та спростування недостовірної інформації. Про це Супрун повідомляє в Facebook.

За її словами, суддя Солом’янського райсуду «побоялася задовольнити позов», хоча, коли Дубинський ще не був депутатом, то брала докази і демонструвала бажання розбиратися у справі.

«Але як тільки Дубінський став народним депутатом, суддя втратила інтерес до справи. Судова система, в якій статус або посада людини, а не закон, є чинником, що впливає на рішення суду, є хворий і потребує докорінних змін”, – пише ексголова МОЗ.

Вона зазначила, що захист Дубінського під час судового розгляду кілька разів змінював свою позицію стосовно того, ким є їхній підзахисний – журналістом, який критикує чиновників, громадянином з правом на власну думку або нардепом.

Відмову суду задовольнити позов Супрун вважає поганим сигналом, оскільки це означає, що «люди на кшталт Дубинського можуть абсолютно безкарно далі генерувати фейки».

Свій пост у соцмережі ексголова МОЗ проілюструвала картинкою «найбільш марні речі», де в колажі розміщена фотографія Солом’янського райсуду Києва.

Нагадаємо, в травні Дубинський звинуватив Супрун у тому, що вона нібито займається розкраданням бюджетних коштів під виглядом реформ. При цьому він обізвав її «Доктором смерть» і «злодійкою».

Після цього Супрун подала на тоді ще журналіста позов у Солом’янський райсуд Києва. Вона заявила, що він своїми висловлюваннями зачепив її честь, гідність та ділову репутацію.

Шевченківський районний суд Києва відмовив прокуратурі у звільненні від кримінальної відповідальності учасників корупційної схеми в «Укроборонпромі» Андрія Рогози і Віталія Жукова, підозрюваних у несплаті податків. Відповідні судові рішення були оприлюднені у реєстрі сьогодні, 1 листопада.

Стосовно Рогози, в документі йдеться про те, що його фірма “Оптимумспецдеталь” з серпня 2015 року по грудень 2016 року не заплатила податків на 26 млн 621 тис. грн. Розслідування тривало з 2016-го, однак за день до вручення підозри Рогоза заплатив збитки і прокуратура порахувала, що тепер він звільнений від відповідальності. На підставі цього вона просила суд закрити справу.

У клопотанні прокурора суд побачив низку порушень, зокрема неналежним чином сформульована підозра і не доведене прокуратурою вчинення Рогозою злочину. Недоведеним суддя вважає і розмір шкоди, тоді як Рогозу звинувачують в ухиленні від податків в особливо великому розмірі.

На думку суду, прокурори не довели, що підозрюваний дійсно відшкодував збитки. Рогоза надав фотокопії квитанцій, але суддя вирішив, що це неналежний доказ.

У рішенні щодо ще одного глави «Оптимумспецдеталі» Жукова поки немає подробиць, але зазначено, що суддя Віталій Циктіч також відмовляється звільнити його від кримінальної відповідальності.

Зазначене клопотання подав до суду прокурор ГПУ Віталій Опанасенко.

Нагадаємо, Жуков і Рогоза є власниками скандального підприємства «Оптимумспецдеталь». За даними журналістів Bihus.info, вони причетні до корупції в оборонній сфері й пов’язані з сином ексзаступника секретаря РНБО Ігорем Гладковським.

2 квітня 2019 року їм оголосили підозру в ухиленні від сплати податків на суму 26,6 мільйона гривень.

Проте 21 жовтня прокуратура звернулася в суд Шевченківського району Києва з вимогою звільнити Жукова та Рогозу від кримінальної відповідальності, оскільки вони сплатили податки.

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) заявили, що колишній народний депутат Максим Микитась, підозрюваний у заволодінні майном Нацгвардії, обговорював телефоном можливість вбивства свідка та підозрюваного у цій справі. Про це сказав прокурор САП на засіданні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, передає «Центр протидії корупції».

За словами прокурора, матеріали негласних слідчих розшукових дій (“прослушки») свідчать про те, що Микитась має зв’язки з кримінальним світом.

Також прокурор САП вважає, що слідчий суддя ВАКС, чиє рішення про міру запобіжного заходу сьогодні оскаржується, не обґрунтував низький розмір застави у розмірі 5,5 млн грн.

Між тим, адвокати Микитася вимагали закрити судове засідання через «прослушку».

Суддя Дмитро Михайленко закрив дослідження документів, які свідчать про стан здоров‘я Микитася. Окрім того, суддя по ходу вирішить, чи закривати в частині засідання під час дослідження деяких матеріалів «прослушки».

За словами прокурора, зокрема, серед матеріалів «прослушки» є розмова, де Микитась з кимсь обговорював вбивство свідка та підозрюваного у цій же справі.

Нагадаємо, що колишнього нардепа і ексголову будівельної корпорації Укрбуд Максима Микитася підозрюють у привласненні 82 млн грн при обміні квартир для військових Нацгвардії. 4 жовтня Вищий антикорупційний суд випустив Микитася під заставу і на нього наділи електронний браслет.

Четверо працівників конвойної служби займалися в Київській області  організацією незаконного відпочинку для членів ОЗГ, обвинувачених у вчиненні тяжких злочинів. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив голова Нацполіції  Київської області, полковник Андрій Небитов.

Він назвав подію «ганьбою для поліції».

“Є “перевертні”, і навіть не злочинці в “погонах”, а … “прислуга”. Гидко… Ганьба таким “поліцейським”, – написав він.

Конвоїри організовували застілля для арештантів, до яких іноді приєднувалися самі. Своїм «клієнтам» силовики дозволяли вживати алкоголь та наркотики, користуватися мобільними телефонами.

Під час затримання у підвальному приміщенні суду поліцейські знайшли п’ятьох підсудних, п’ятьох сторонніх і чотирьох правоохоронців. У одного з “прибулих” був вилучений пістолет, ймовірно, травматичний і шприци та мобільники.

Раніше голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що вважає недоречним створення військової поліції.

Офіцера Національної гвардії судили за невиконання наказу, який в процесі розгляду справи виявився незаконним. Про це пише у Facebook правозахисна організація Медійна ініціатива за права людини.

Зазначається, що за останні два місяці офіцерові Анатолію оголосили шість дисциплінарних стягнень, щодо нього розпочато як мінімум вісім службових розслідувань. Одне з них – за те, що поставив “лайк” під коментарем у фейсбуці, інше – тому що без дозволу розмовляв по телефону в кабінеті начальника частини. А ще про те, що убув на судове засідання, але не призначив замість себе посадову особу, яке б виконувала обов’язки.

Історія конфліктів Анатолія з керівництвом військової частини триває вже кілька місяців, пишуть правозахисники.

“Все почалось з того, що полковник, т.в.о. командира військової частини, як розвіднику дав розпорядження про ведення прихованого спостереження за представником контррозвідки, який прибув до військової частини. Анатолій розумів, що не мав законних підстав вести спостереження за ним (такі дії без ухвали суду – незаконні), тож вирішив підійти та повідомити контррозвідника, що отримав таке розпорядження і якщо може бути корисним – допоможе йому у роботі. Натомість контррозвідник повідомив про цю розмову керівництву військової частини. Після чого командир заявив, що офіцер не належним чином виконав наказ. А разом з тим звинуватив у можливій передачі службової інформації незаконним збройним формуванням. У результаті – відсторонив від виконання службових обов’язків за посадою, оголосив “догану” за неналежне виконання службових обов’язків, дав вказівку призупинити виплату грошового забезпечення, провести службове розслідування та підготувати документи до прокуратури”, – йдеться в повідомленні.

За словами військового, з матеріалами ознайомитися деякий час йому не дозволяли.

“Згодом отримав виклик у військову прокуратуру у зв’язку з розглядом можливого адміністративного правопорушення за статтею 172-15. Виявилося, спочатку прокурор хотів скласти протокол щодо неналежного виконання обов’язків, але зупинилися на відмові від виконання наказу стаття 172-10”, – каже військовослужбовець.

18 жовтня мало відбутися чергове засідання. На попередньому були допитані кілька свідків.

Один з них – військовослужбовець, який був поруч у момент розмови. Він заявив, що не зрозумів, кому саме віддавався наказ. А конкретний термін виконання та форма доповіді взагалі не встановлювалися.

Інший – командир військової частини, ініціатор розслідування. Він під присягою зазначив: офіцер від виконання наказу не відмовлявся, але до виконання – є претензії, розповідають правозахисники.

Вже 18 жовтня адвокат Анатолія подала клопотання про припинення провадження по справі в зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

При цьому військовий прокурор Військової прокуратури Київського гарнізону Геннадій Гошовський і юрист військової частини Нарек Саіян були проти. Вони хотіли заслухати ще одного свідка захисту і відкласти розгляд на десять днів, зазначають у правозахисній організації.

“Не по кожному факту порушення призначається розслідування, – говорить адвокат. – Наприклад, запізнився – усне попередження. Службове розслідування призначається тоді, коли вчинок масштабний та має серйозні наслідки. У разі цього кілька спеціалістів аналізують зібрані факти. До того ж покарання може бути серйозніше, ніж догана. У випадку ж Анатолія призначається розслідування по кожному чиху”.

Офіцер спочатку говорив, що це був не наказ, а, швидше, завдання, яке було поставлене з порушеннями, про виконання якого він доповів в. о. командира.
Зараз всі дії керівництва розцінює як тиск на себе. “Це підведення людини під звільнення. Хочуть взяти масовістю: ще одне – і звільнення”, – говорить він.

У результаті суддя визнав офіцера невинним, оскільки факти неналежного виконання обов’язків та невиконання наказу не були надані і не підтвердилися.

https://www.facebook.com/MediaInitiativeForHumanRights/photos/a.1355274427845895/3373791005994217/?type=3&__xts__%5B0%5D=68.ARDs3C2W4SZOSUZ1uP9d-a7HMh0xyGRmD31NSLaUTU6rudfXkkmN-jRMbJG93rs0r3oLe7dF4OVAKKiZwby324ayyOqYG6uIZInSUxvoyqQ8Cqe_kYrT64xPxz5iNisQVsHvOEe7g_m3bYJTE-KjmNXSooGGuqd5qPe8TNi2Spa5YmGbF8FForMb3C3dAIKHHqAj7vJYEN_ATCHyfx03JgTe9GGAB89coRU92VkN0xBZ7dUXzhS0-CFyPJkxEGj5jHGvmYUjbVjjKlOO0FMLNkLtNmc3WatjPQ4Dv_XL9f7PHFXe9Xv8LMVekfLRvHeoY1-6CAEOHqg6zYpgPXgCD_xeCPND&__tn__=-R