Колишній президент України Петро Порошенко прийняв рішення передати всю суму компенсації за судовим справі проти компанії BBC волонтерам, які допомагають української армії. Про це він повідомив на своїй сторінці в Фейсбук.
“ГО “Допоможи фронту” і Фонд “Повернися живим” давно допомагають армії і завоювали довіру суспільства. Я їм довіряю. 1 млн 752 тис грн компенсації за судовим справі проти компанії BBC Богдан Масляк та Віталій Дейнега витратять на допомогу армії і підтримку ветеранів”, – написав Порошенко.
Нагадаємо, що матеріал британського видання про проплаченою Порошенком зустрічі з Трампом був опублікований в березні 2018 року. Сюжет про те, що адвокат американського президента Майкл Коен отримав хабар у розмірі 400 тис. дол. за організацію зустрічі Трампа і Порошенко, вийшов у телепрограмі News at Ten і був опублікований на сайті BBC. В Адміністрації президента України різко відреагували на статтю і назвали її «відвертою брехнею».
Звільнений президентом Володимиром Зеленським з посади члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Володимир Горковенко подав на главу держави до суду з вимогою визнати протиправним рішення про звільнення. Про це він написав у Facebook.
“Як і обіцяв, сьогодні подав до суду на президента України. Вимагаю визнати дії Володимира Зеленського протиправними”, – заявив він, зазначивши, що позовну заяву розписано на 9 сторінках.
“По-перше, укази скасовувати не можна, навіть якщо комусь дуже хочеться чи колеться”, – упевнений Горковенко.
“По-друге, це сьогодні пан президент видав “Указ про скасування Указу”, а завтра дасть вказівку розстріляти прямо на Хрещатику тих, хто йому не подобається. Таке в нашій історії ми вже проходили. Тому, читайте!”, – зазначив він.
Нагадаємо, 24 травня Зеленський скасував укази Петра Порошенка про звільнення Юрія Артеменка з посади члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та про призначення на цю посаду Володимира Горковенка.
Колишній заступник глави Адміністрації президента під час правління Віктора Януковича Андрій Портнов звинувачує Петра Порошенка у спробі захопити владу і у державній зраді та хоче заарештувати всі його активи. Про це він заявив в ефірі “112 Україна”.
Портнов вважає, що Порошенко спеціально ввів в Україні військове положення, щоб зірвати вибори президента, а це вже спроба захоплення влади.
Цю заяву він пояснює тим, що цією дією екс-президент дав Російській Федерації можливість вплинути на внутрішню політику. Більш того, проводилися переговори з приводу звільнення Сенцова, а тепер ще 24 моряки.
За словами Портнова, п’ятий президент України зіграв на користь РФ, чим погіршив обороноздатність України та її авторитет на міжнародній арені. А така дія потрапляє під статтю 109 Кримінального кодексу України “Державна зрада”, додав Портнов.
Крім того, він повідомив, що в ДБР були направлені матеріали по другій справі. Але які саме, не уточнюється.
За словами колишнього заступника глави АП часів Януковича, він буде домагатися в суді арешту всіх активів Петра Порошенка.
“Є другий кейс, ми його зареєстрували в Державному бюро розслідувань. З цього питання ми очікуємо протягом декількох тижнів клопотання до суду, ми будемо на цьому наполягати, тому що я заявник з цих питань. Моє клопотання буде про те, що б ДБР вніс до суду клопотання про арешт всіх активів – це банківські рахунки, це всі акції, активи, облігації державної позики, в тому числі офшорні компанії, в тому числі оформлені на підставних людей”, – сказав Андрій Портнов.
https://youtu.be/9YCNJE7bdYU
Нагадаємо, Державне бюро розслідувань початок попереднє розслідування за фактом можливої державної зради президента Петра Порошенка за заявою Андрія Портнова.
Суд в Італії вимагає для колишнього українського нацгвардійця Віталія Марківа, який звинувачується у вбивстві італійського репортера Андреа Роккеллі на Донбасі в 2014 році, 17 років ув’язнення. Про це оголосив прокурор Андреа Дзанончеллі під час виступу в суді із завершальним словом, передає “Радіо Свобода”.
Італійський прокурор вимагає перевірити причетність до справи ще одного колишнього військовослужбовця Національної гвардії, нині депутата Верховної Ради Богдана Матківського, який також є фігурантом у справі як свідок. Матківський давав свідчення в суді 8 лютого.
Захист просив провести додаткове розслідування на місці події в Україні, але суд присяжних відхилив прохання.
Нацгвардійця Віталія Марківа затримали 30 червня 2017 року в Італії за підозрою у вбивстві фоторепортера Андреа Роккеллі і його російського партнера Андрія Миронова біля Слов’янська в 2014 році. Український військовий відкидає звинувачення і заперечує свою причетність до загибелі Роккеллі і Миронова.
Національний банк України оскаржив обидва рішення Окружного адміністративного суду Києва про незаконність націоналізації “ПриватБанку”. Про це повідомляє прес-служба НБУ.
Сьогодні, 24 травня, регулятор подав апеляції на два вердикту Окружного адміністративного суду Києва від 18 квітня 2019 року, скасували рішення НБУ про виведення неплатоспроможного “ПриватБанку” з ринку за участю держави і визначення переліку пов’язаних осіб з “ПриватБанком”.
У повідомленні НБУ йдеться, що на сьогоднішній день зазначені рішення суду не вступили в законну силу і не мають ніяких правових наслідків. У Нацбанку також вважають, що суд прийшов до невірного висновку, вирішивши визнати незаконною націоналізацію “ПриватБанку”.
18 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва постановив, що процедура виведення неплатоспроможного “ПриватБанку” з ринку за участю держави порушувала норми чинного законодавства. В рамках даного судового рішення націоналізація фінансової установи повинна бути скасована.
16 травня зазначене рішення суду оскаржив Кабінет міністрів.
Колишній командувач Національною гвардією Юрій Аллеров вийшов з-під варти після внесення за нього застави 4,8 млн гривень. Про це повідомляють Українські новини.
Застава за Аллерова була внесена ще 17 травня ввечері, проте вихідні він змушений був провести в слідчому ізоляторі. На свободу Аллеров вийшов вчора, 20 травня.
Тепер на Аллерова покладаються наступні обов’язки строком на два місяці: прибувати до детектива, прокурора, слідчого за вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований/перебуває без дозволу детектива або суду; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у справі, свідками; здати паспорти для виїзду за кордон.
Як відомо, НАБУ підозрює колишнього командувача Національної гвардії Аллерова у розкраданні понад 81 млн гривень. Детективи повідомили про підозру у заволодінні майном Нацгвардії Аллерову, а також гендиректору “Укрбуду” і оцінювачу.
17 травня суд заарештував Аллерова на два місяці з можливістю внесення застави у розмірі 4 млн 802 тис. 500 гривень.
Шевченківський районний суд Києва виніс постанову про обрання запобіжного заходу Олексію Левіну, який є одним із фігурантів справи вбивства Катерини Гандзюк, у вигляді утримання під вартою. Про це у Facebook повідомила прес-секретар генерального прокурора Лариса Сарган.
«Слідчим суддею Шевченківського районного суду р. Києва сьогодні, 20.05.2019 року, винесено постанову про обрання Олексію Левіну запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою», — написала Сарган.
За її словами, після вступу визначення чинності Генеральною прокуратурою подасть екстрадиційний пакет документів у Національне бюро Інтерполу України.
«А. Левін буде оголошений в міжнародний розшук», — додала Сарган.
Як повідомлялося раніше, батько вбитої активістки Віктор Гандзюк поскаржився, що за ним стежать, а підозрюваний в організації вбивства Владислав Мангер залякує свідків.
Солом’янський суд Києва відпустив під заставу в 2 млн грн гендиректора “Укрбуд Девелопмент” Олега Майбороду, якого підозрюють у незаконному заволодінні і розтрату державного майна. Про це повідомляє Громадське.
Адвокати Майбороди відзначили, що підозра необґрунтована і в матеріалах відсутня експертиза, яка підтверджувала нерівноцінність обміну. Однак, за даними видання, під час засідання ці експертизи досліджували.
“Сам підозрюваний зазначив, що сума 80 млн привласнених коштів надумана під тиском НАБУ”, – йдеться у публікації.
Дії гендиректора “Укрбуду” кваліфікували за статтею 191 КК як привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою. Стаття 191 передбачає позбавлення волі від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Крім того, суд відмовився взяти під варту третього підприємця-оцінчицю Алісу Грищук, яка також підозрюється в махінаціях з житлом для Національної гвардії.
За даними “Української правди”, при обранні запобіжного заходу іншому фігуранту справи, колишньому командувачу Нацгвардії Юрію Аллерову, суддя назвала Грищук серед підозрюваних. Прокурори просили заарештувати її з альтернативою внесення застави в 7 млн грн.
Суд відмовив у задоволенні цього клопотання і обрав жінці запобіжний захід у вигляді 1,5 млн грн застави.
Прокуратура каже, що після того, як ознайомиться з повним текстом рішень по Грищук та іншим фігурантам, вирішить, чи буде їх оскаржити.
Окружний адмінсуд Києва відкрив провадження за позовом проти топ-чиновників і президента Петра Порошенка про заборону виїзду за межі України після проведення парламентських і президентських виборів. Про це інформує прес-служба суду.
Суд розглядатиме справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Позов стосується чинного президента Порошенка, спікера парламенту Андрія Парубія, прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, голови правління НАК “Нафтогаз України” Андрія Коболєва, а також більше 50 нардепів, понад 40 членів уряду, суддів Верховного Суду і членів ВККСУ.
Позивач хоче, щоб суд заборонив топ-чиновникам залишати Україну після парламентських і президентських виборів. Окрім того, у позові вимагається визнати протиправною бездіяльність Національної поліції і СБУ. На думку позивача, відомства демонстрували бездіяльність в боротьбі з організованою злочинністю серед осіб, які займають політичні посади, що дозволяло їм здійснювати корупційні злочини.
Нагадаємо,26 квітня суд відкрив справу за позовом журналіста Олександра Дубінського, який просив суддів заборонити чиновникам і політикам виїжджати за межі країни протягом одного року після виборів.
У четвер, 16 травня, Куйбишевський районний суд Запорізької області визнав винним у фінансуванні тероризму фермера з Донецької області Миколи Бутрименка, який в 2014 році зрадив дві групи спецназу 3-го окремого полку під командуванням капітанів Т. З. Карпи і К. К. Андрієнка. Про це повідомляє 3-й окремий полк спецпризначення імені князя Святослава Хороброго в Facebook.
“Сьогодні зрадникау і вбивці Бутрименку суд виніс вирок і виправдав за ч. 3 ст. 258 (терористичний акт). Засудили за ч. 2 ст. 258-5 (фінансування тероризму). Офіційний вирок 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна”, – йдеться в повідомленні.
Як йдеться в повідомленні 3-го полку, враховуючи закон “Савченко”, вбивця десяти українських вояків може вийти на волю вже через 1 рік і 1 місяць.
“Ми не дамо вбивці і зраднику уникнути справедливого покарання”, – йдеться в повідомленні.
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області виніс вирок громадянину Російської Федерації, який воював на боці терористичної “ДНР”. Рішенням суду росіянин був засуджений до 10 років позбавлення волі, передає прес-служба Генеральної прокуратури яка здійснювала процесуальне керівництво і підтримувала державне обвинувачення у кримінальному провадженні щодо росіянина.
У повідомленні сказано, що росіянин постав перед судом в рамках кримінальних проваджень за ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України (“створення терористичної організації та незаконне поводження зі зброєю).
Слідством було встановлено, що в період з березня по жовтень 2014 року громадянин РФ перебував у лавах терористів “ДНР”, протистояв співробітникам правоохоронних органів і військовослужбовців Збройних Сил України, а також незаконно володів зброєю, боєприпасами і вибуховими речовинами.
Раніше повідомлялося, що на Донеччині ліквідували російського командира снайперів.
Судді Конституційного суду на сьогоднішньому закритому засіданні проголосували за звільнення голови КСУ Станіслава Шевчука. Про це повідомляє LB.ua.
За інформацією видання, за звільнення проголосували 12 суддів. Згідно з новим законом про КСУ, судді повинні обрати нового голову протягом одного місяця.
Звільнення Шевчука означає не тільки його відставку з посади голови КСУ, але і позбавлення його статусу судді.
Відповідно до Конституції України, президента України приводить до присяги голова Конституційного суду. Таким чином на сьогоднішній день нікому буде прийняти присягу у Володимира Зеленського.
«Я зустрічався з Голубом у СІЗО. Він сам вийшов на телефонну розмову зі мною. Тоді він висунув мені кілька вимог. Він обіцяв показати, що вони зробили з Тарасом. А я повинен був принести в СІЗО 50 тис дол і зняти всі обвинувачення. Я погодився. На другий день мені прийшло повідомлення: «Гроші наперед». Враховуючи ситуацію, кошти були зібрані, але Голубу їх не передали», – розповів Олександр Позняков перед суддями.
За його словами, через кілька місяців Голуб зажадав вже 75 тис. дол. і заявив, що буде говорити з дружиною Олександра «про жадібність і дурість чоловіка». Після цього Познякові звернулися до поліції із заявою про вимагання.
«А коли я звернувся до Голуба: «Тоф (позивний Голуба – ред.), скажи, що сталося з моїм сином? Навіщо ви це зробили?» – він відповів:« Після заправки ми йому сказали: «Руки на кермо». Малий не зрозумів ситуацію, почав чинити опір, і я зробив постріл». Він сказав: «Треба було менше смикатися», – згадує батько вбитого.
Він також розповів, що під час розмови з Голубом пообіцяв йому піти на будь-які умови, аби дізнатися правду. Колишній боєць АТО сказав: «Я твого сина закопав. Його немає в живих».
«Який у мене психологічний стан? Коли я приходжу у квартиру і заходжу до кімнати Тараса, я беру його подушку і нюхаю… Тому не те що довічне… Я думаю, ви приймете правильне рішення», – звернувся до суддів Олександр Позняков.
Також він розвінчав міф про «геройство» Голуба під час служби в АТО. За словами батька Тараса, «Тоф» займався на Донбасі мародерством і систематично приганяв викрадені там автомобілі. Одному власнику гаража, якому Голуб пригнав елітну Audi A6, Позняков пояснив, що цей автомобіль було викрадено на сході України.
«Машину Тараса пригнали до Довбуша (свідок у справі, власник гаража — прим. «КРАПКИ»)… Пан Голуб і його захисник кажуть, що він був в АТО. Так, вони в АТО займалися мародерством. Я можу чітко підтвердити, коли вони пригнали “Toyota RAV4”, коли вони влаштували собі сафарі під Маріуполем і стріляли в лебедів, — його впізнали на фото та відео. Коли вони залишили зелену сумку у квартирі на вул. Десятинній, там був годинник, знятий з мого сина. Це так вчиняють захисники, про яких вони розповідають? Голуб продав 80 дол, які забрав у нашого сина. Це ті гроші, які Тарасу подарували на день народження», – заявив батько вбитого.
Видання зазначає, що після виступу батька Тараса Познякова присяжні не могли стримати емоції і плакали.
Голуб в скоєному не зізнається, а перебуваючи в СІЗО постійно порушує умови утримання під вартою. Очікується, що вирок йому винесуть через два тижні. Наступне засідання відбудеться 24 травня 2019 року.
Оболонський райсуд Києва у понеділок, 13 травня, розгляне справу про можливе порушення ведення передвиборчої агітації переможцем президентської гонки Володимиром Зеленським. Про це повідомляється в розкладі на офіційному сайті суду.
Слухання вищезгаданої справи, кваліфікованої як адміністративне правопорушення, призначено на 12.45. Позов проти Зеленського стосується порушення обмежень щодо ведення передвиборчої агітації.
Суддею у справі Зеленського буде Владислав Дев’ятко. Він був головуючим на засіданнях суду в справі про держзраду президента-втікача Віктора Януковича.
Нагадаємо, що в момент голосування у другому турі виборів президента тодішній кандидат Володимир Зеленський показав свій бюлетень журналістам, тим самим порушивши таємницю голосування. У зв’язку з цим йому вручили протокол про адміністративне правопорушення.
Генпрокуратура розпочала досудове розслідування за фактом можливого втручання вищих посадових осіб країни в діяльність суддів під час засідання РНБО у справі «ПриватБанку». Про це інформує прес-служба Окружного адмінсуду Києва.
Генеральна прокуратура внесла відомості до ЄРДР за результатами розгляду заяви колегії суддів, які ухвалили рішення у справі про націоналізацію фінустанови. Зокрема, судді просили почати розслідування стосовно президента Петра Порошенка, міністра юстиції Павла Петренка та голови Нацбанку України Якова Смолія.
Зазначається, що розслідування розпочато за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 376 КК України (втручання в діяльність судових органів).
“Судді зазначили, що керівництво держави, коментуючи рішення про визнання незаконною націоналізацію “ПриватБанку”, зробило заяви, які є прямою загрозою судовій системі України, посяганням на її незалежність і неупередженість”, – йдеться в повідомленні.
Як повідомлялося раніше, Окружний адміністративний суд міста Києва 18 квітня скасував рішення НБУ про націоналізацію «ПриватБанку». Після того, як рішення було винесено, голова адмінсуду Павло Вовк звинуватив президента Петра Порошенка у тиску на судову владу.
У п’ятницю, 10 травня, федеральний суддя в Лос-Анжелессе прийняв рішення про те, що 22 жовтня генеральний директор компанії SpaceX Ілон Маск повинен постати перед судом. Звинувачення – поширення компрометуючих відомостей про британського дайвера Верноне Ансворте. Останній брав участь у порятунку дітей з печери в Таїланді, затопленої у липні минулого року. Про це повідомляє DW.
Відзначається, що мільярдер зробив спробу переконати суддю не приймати до розгляду позов, але марно.
Ця історія почалася з того, що 15 липня минулого року Маск на своїй сторінці в Twitter назвав дайвера “педофілом”. Таким чином він відреагував на відмову директора в компанії на спроби Маска приєднатися до операції з порятунку. Тоді Ансворе заявив, що для Маска подібне участь стало б просто «піар-ходом». Крім того, про міні-субмарину, покликаної, за думку Маска, визволити дітей та їхнього тренера, британець висловився зневажливо.
Визначення «педофіл» на свою адресу Ансворт назвав “незаконною, неприйнятним і ганебним” і подав до суду на бізнесмена. Суму необхідної компенсації він оцінив у 75 тис. доларів (приблизно 66,7 тис. євро). Більш того, він наполягає на тому, щоб суд рекомендував Маску утримуватися від образливих висловлювань на адресу опонентів.
Київський Окружний адмінсуд отримав позов від ГО “Інститут правової політики і соціального захисту імені Ірини Бережної”. Його автори наполягають на забороні спікеру парламенту Андрію Парубію підписувати прийнятий Радою закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Про це повідомляє прес-служба суду.
В даний час суд приймає рішення про те, чи існують правові підстави для прийняття позову до розгляду.
Дуже тривожною новиною таку ініціативу ГО називає Парубій, уточнюючи, що йдеться про “цинічну спробу проросійського реваншу”.
За його інформацією, таких спроб останнім часом робиться дедалі більше. Проте в даному випадку «проросійська п’ята колона вчинила замах на закон, який українці чекали століттями, закон історичної справедливості».
На його думку, супротивники розраховують, що суддя заборонив вчиняти будь-які дії відповідно до закону поки питання не буде розглянуто по суті.
Парубій додав, що 14 травня в парламенті відбудеться голосування за скасування результатів розгляду мовного закону. Воно буде провалено, після чого документ може бути підписаний.
Спікер висловив упевненість в тому, що суддя усвідомлює свою відповідальність перед історією і наступного тижня закон буде підписаний і набуде чинності.
Як відомо, Верховна Рада більшістю голосів підтримала прийняття закону про українську мову. У свою чергу «Опозиційний блок» виступив проти цього закону, проте необхідну кількість для його прийняття було все одно набрано.
Український інститут національної пам’яті звернувся до мера Харкова Геннадія Кернеса з приводу спроби перейменування проспекту Петра Григоренка до проспекту Георгія Жукова і погрожує зверненням до ГПУ і суд. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив директор інституту Володимир В’ятрович.
З посиланням на вимоги ч. 6 статті 3 Закону України “Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імені (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій”, він нагадав Кернесу, що називати ім’ям Жукова будь-який об’єкт – означає порушувати українське законодавство.
В’ятрович нагадав, що перейменування об’єктів, названих раніше в честь радянського полководця, було здійснено законно, що і було підтверджено рішеннями адміністративних судів.
У разі, якщо харківська влада не дослухається до попередження, інститут має намір звернутися з відповідною заявою в Генпрокуратуру і позовом до суду, зазначивши, що ігнорування закону про декомунізацію чиновником передбачає термін позбавлення волі строком від 5 до 10 років.
Раніше мер Харкова Геннадій Кернес попросив городян підтримати електронні петиції, які опубліковані на сайті міської ради, про демонтаж встановленої на площі Свободи волонтерські намети «Все для перемоги» і повернення проспекту Петра Григоренка і станції метро «Палац спорту» імені маршала Георгія Жукова.
На півроку позбавлений водійських прав футболіст Девід Бекхем за те, що під час керування автомобілем розмовляв по мобільному телефону. Крім того, знаменитість зобов’язаний сплатити штраф. Про це повідомляє ВВС.
Порушення ПДР було зафіксовано 21 листопада минулого року в Лондоні, за яким Бекхем їхав на своєму Bentley. Свою провину колишній гравець збірної Англії визнав, хоча і зазначив, що вперше бачить, щоб одночасно з позбавленням прав виписувався штраф.
Зазначається, що прийняття відповідного рішення спробував перешкодити адвокат спортсмена, який пояснив, що його підзахисному потрібна машина, щоб відвозити дітей до школи. Але на прокурора цей аргумент не подіяв.
Тепер футболіст не має права півроку сідати за кермо, а також зобов’язаний заплатити штраф – 975 доларів – і сплатити протягом семи днів судові витрати.
Крім того, у Британії заведено нараховувати водіям штрафні бали за порушення. У Бекхема їх було шість, шість додалося.
Двоє росіян Вищим судом Чорногорії визнані винними в підготовці державного перевороту і засуджені до тюремних термінів. Про це повідомляє РИА Новости.
Мова йде про Едуарда Шишмакове та Володимира Попова. За словами судді Сюзанни Мугоши, вони знали, що їх дії незаконні, але “навмисне брали участь у вчиненні злочину з наміром залякати громадян Чорногорії, напасти на життя і здоров’я іншої особи, поставити під загрозу основи суспільного ладу Чорногорії і запобігти вступ Чорногорії до НАТО”.
Наголошується, що ці росіяни були організаторами держперевороту, забезпечуючи інших змовників інструкціями і грошима.
В результаті Шишмаков засуджений на 15 років тюрми, а Попов — до 12 років.
Росіян судили заочно. Шишмаков і Попов знаходяться в розшуку Інтерполу.
Крім них, визнані винними ще 12 осіб.
Раніше ЗМІ повідомляли, що один з ключових організаторів провалившогося державного перевороту в Чорногорії, який відомий під ім’ям «Володимир Попов», виявився співробітником ГРУ Володимиром Мойсеєвим. Російський агент, крім Чорногорії, був задіяний у розпалюванні сепаратистського конфлікту в Молдові, а також мав завдання у Польщі, Болгарії та Україні.
В окупованому Криму районний суд Сімферополя заарештував на 10 діб ялтинського журналіста, блогера Євгена Гайворонського за відмову проходити медобстеження під час його попереднього затримання 26 березня. Про це повідомляє Крим.Реалії.
В даний момент він знаходиться в ізоляторі тимчасового утримання в Сімферополі.
Нагадаємо, Гайворонського затримали за підозрою у вживанні наркотичних засобів. Крім того, суд зобов’язав Гайворонського пройти лікування від наркотичної залежності.
Гайворонський — колишній прихильник «російської весни», який в 2014 році радів приходу в Крим Росії. Проте він швидко розчарувався в окупаційної влади і почав публічно відстоювати проукраїнську позицію.
У Києві 45-річного ветерана бойових дій на Донбасі Володимира Регешу суд відпустив під особисте зобов’язання народних депутатів.
Як передає “Громадське” з посиланням на прес-секретаря прокуратури Києва Надію Максимець, заяву про взяття на поруки подали п’ять народних депутатів України (кожен окремо). Це, зокрема, Оксана Корчинська, Андрій Левус, Єгор Соболєв, Андрій Антонищак та Сергій Висоцький.
“Суд врахував те, що вони заслуговують довіри і здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому відправив його на поруки”, – повідомила Максимець.
За її словами, суд зобов’язав Регеша з’являтися на виклики і повідомляти про зміну місця проживання.
Під час зборів суддів обрано голова Вищого антикорупційного суду України (ВАКС) харків’янка Олена Танасевич. Про це повідомляє “Інтерфакс-Україна”.
Танасевич було обрано шляхом таємного голосування і отримала 23 голоси суддів. Другого кандидата – суддю Ольгу Саландяк – підтримали 10 суддів.
“Будемо працювати і по ходу вирішувати ті проблеми, які з’являться”, – сказала новообрана голова ВАКС журналістам після обрання.
37-річна харків’янка Олена Танасевич працювала суддею з 2012 року. Під час конкурсу вона показала кращий результат з усіх претендентів. Олена Танасевич народилася в 1982 році. Освіта – Харківський педагогічний університет імені Сковороди, пізніше Харківська юридична академія. До обрання у Вищий антикорупційний суд Танасевич працювала в Печенізькому районному суді Харківської області.
У 2018 році вона захистила дисертацію і отримала ступінь кандидата юридичних наук. Олена Танасевич вільно володіє англійською мовою.
Чоловік пані Танасевич Михайло займається бізнесом у Харкові, сім’я має квартиру і шість земельних ділянок. У декларації за 2018 рік, подану вже після завершення конкурсу до антикорупційного суду, у родини з’явились ще додаткових 10 земельних ділянок у спільній власності та вісім ділянок у користуванні.
Зарплата судді в 2017 році склала 220 тисяч за рік, а прибуток її чоловіка – більше мільйона гривень.
Олена Танасевич з чоловіком є співвласниками компанії “Енергетична альтернатива”.
Згідно з її декларації, сім’я має автомобіль Peugeot 107, а також DAEWOO Sens і SSANGYONG Actyon.
Сім’я виховує сина – Серафима.
Її заступником обрано суддю Євгена Крук. Його обрання підтримали 22 судді. Після цього збори суддів новоствореного суду затвердив шістьох слідчих суддів ВАКС з терміном повноважень на рік.
Виконувач обов’язки міністра охорони здоров’я Уляна Супрун подала в Солом’янський суд позов проти журналіста і ведучого програми «Гроші» Олександра Дубiнського. Вона наполягає на спростування інформації, поширеної працівником мас-медіа в соцмережах. Чиновник вважає, що порушені її честь, гідність та ділова репутація. Про це Супрун написала на своїй сторінці в Facebook.
На думку в. о. міністра, Дубинський видає свою думку за факти, створюючи брехливий контекст навколо реальних подій. При цьому «фейкові документи без деталей і коректної посилання на нормативні акти».
«Минулого тижня мене звинуватили в тому, що “під виглядом реформ” я займаюся розкраданням і відмиванням бюджетних коштів. Автор цих матеріалів Олександр Дубiнський. Особа, яка не здатна надати докази своїх звинувачень, але не соромиться ними розкидатися», – написала вона.
Супрун нагадала, що за публікацію неперевірений інформації на журналіста вже неодноразово подавали до суду.
В даному випадку мова йде про публікації двох матеріалів під загальною назвою «Злодійка з американським паспортом». У них йшлося про медичну реформу, на якій, як стверджував журналіст, наживається Супрун.
Раніше виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун заявила про готовність співпрацювати з командою новообраного президента України Володимира Зеленського.
This site is registered on wpml.org as a development site. Switch to a production site key to remove this banner.
