Суддя Бабушкінського райсуду Дніпра ухвалила клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності військового Сергія Гнезділова. Про це повідомляє Радіо Свобода.
Адвокатка військвого внесла клопотання, щоб чоловіка повернули до його військової частини та позбавили кримінальної відповідальності. Сам Сергій заявив, що готовий повернутися в частину.
За три дні Гнезділов має повернутися на службу. Він буде оператором БПЛА.
У вересні 2024 року Сергій Гнезділов оголосив, що самовільно залишив частину, аби привернути увагу до відсутності встановлених термінів служби у війську й того, що за Конституцією громадяни України мають обовʼязок захищати державу.
Після цього інциденту у 56 бригаді почали службове розслідування, а правоохоронці розпочали кримінальне провадження за ст. 408 Кримінального кодексу України — дезертирство. В умовах воєнного стану за це передбачено покарання у вигляді ув’язнення на строк від 5 до 12 років.
Родина судді Касаційного Верховного суду Сергія Жукова живе в маєтку під Києвом, що розташований на 4 гектарах. На території окрім будинків є озера та виноградники. Про це йдеться у сюжеті Bihus.Info.
Жуков – з 2017-го року суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного суду України. До того Жуков був адвокатом, мав, зокрема, власну юридичну компанію у Дніпрі. Також встиг побути місцевим депутатом.
Дружина Сергія Жукова – Євгенія – теж суддя. Нині працює у Київському окружному адміністративному суді.
У деклараціях подружжя Жукових – паркомісце та 2 квартири (в Дніпрі та Києві). Та дві машини – Volkswagen Touareg 2012-го та Volkswagen Golf 2009-го років випуску.
Але живе суддівська родина не в квартирі, яку декларує, а у маєтку під Києвом. Bihus.Info неодноразово помічали, як машини Жукових виїжджають з території, за парканом якої можна розгледіти 2 будинки, шматок лісу, каскад озер, теплиці, виноградники і винний погріб. Це за ринковими цінами, може потягнути на мільйон доларів.
Сама територія за парканом – це 4 гектари, які складаються з 11 ділянок, які належать різним власникам. Але всі вони так чи інакше пов’язані з суддею Жуковим і почали скуповувати там землю та будуватися ще з 2020-го року.
Будинок, де живе суддівська родина, і ще кілька ділянок (зокрема, та де побудували погріб) офіційно належать Андрію Москальову. Він – рієлтор з Дніпра і давній знайомий Жукова. Свого часу Жуков продав Москальову нерухомість.
Ще частина землі, зокрема, і під виноградниками, наразі належать Владиславу Дмитруку – приватному підприємцю з Чернігівщини. Він також давно знайомий з Жуковим, що він сам підтвердив у коментарі Bihus.Info.
До того, як Дмитрук купив ділянки під Києвом, їхнім офіційним власником був помічник Жукова – Богдан Жила.
Ще один, найбільший шматок землі – 180 соток, де розкинулись озера, належить Дмитру Жорніченку. Чоловік також давній близький знайомий судді. Зокрема, на нього у 2017-му Жуков переписав свою частину юридичного бізнесу, коли отримав посаду судді.
Також на Жорніченка був оформлений ще один будинок на території, який у листопаді 2024-го офіційно купив син судді Жукова – Станіслав. Він студент, офіційні доходи якого – це лише стипендія.
Суддя каже, що син продав квартиру в Дніпрі і за ці кошти придбав нерухомість під Києвом. Щоправда, сам суддя не знає, за скільки син купив будинок, а син – суму згадати не може.
За даними джерел Bihus.Info, ніхто зі знайомих судді не мав співмірних офіційних доходів на купівлю нерухомості під Києвом.
На запитання журналістів Bihus.Info Жуков зазначив: “Я готовий написати заяву і пройти повну перевірку НАЗК у мене є усі відповідні документи”.
Суддя Київського районного суду Одеси Людмила Салтан, яку відсторонили від правосуддя через вимагання хабаря, ймовірно, щоб уникнути відповідальності, вирішила мобілізуватися. Проте у військовій частині на неї також поскаржилися, оскільки жінка з’явилася там напідпитку, повідомляє «Слідство.Інфо».
У квітні 2023 року Вища рада правосуддя (ВРП) відсторонила Салтан після того, як НАБУ затримало її на хабарі в 4000 доларів. Суддя запропонувала одній зі сторін у цивільній справі дати їй неправомірну вигоду в $ 4000, а натомість пообіцяла ухвалити потрібне рішення. Відповідно до такого рішення, відповідач мав сплатити позивачу $14 200 та 15 тисяч гривень.
Згідно з матеріалами слідства, хабар передали 29 березня 2023 року в автомобілі судді, після чого її затримали. Салтан висунули обвинувачення за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (“Прийняття неправомірної вигоди”), що передбачає до 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Восени 2024 року Салтан вирішила мобілізуватися. Її призначили матросом резерву у 36-й окремій бригаді морської піхоти. Згодом її перевели до іншої військової частини. Проте, за даними командування, суддя не брала участі в бойових діях, а наприкінці листопада з’явилася на службу у стані алкогольного сп’яніння. На неї склали протокол за статтею 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
5 грудня 2024 року командування військової частини надіслало до ВРП листа, у якому повідомило про інцидент із вживанням алкоголю. Також стало відомо, що Салтан не з’явилася на засідання Другої дисциплінарної палати ВРП 15 січня 2025 року, де мала розглядатися дисциплінарна справа щодо неї. Разом із адвокатом вона подала клопотання про зупинення розгляду справи через мобілізацію, однак члени ВРП відмовили, перенісши засідання на 29 січня 2025 року.
Справу Салтан наразі розглядає Вищий антикорупційний суд, а також Малиновський районний суд Одеси.
Суд загальної юрисдикції Європейського Союзу 13 листопада 2024 року виніс рішення у справі щодо заявки Державної прикордонної служби України на реєстрацію торгової марки “RUSSIAN WARSHIP, GO F**K YOURSELF”. Суд постановив відмовити у реєстрації цієї торгової марки на підставі її недистинкного характеру. Про це йдеться у рішенні Суду.
Державна прикордонна служба України подала заявку на реєстрацію фрази англійською та російською мовами для низки товарів і послуг у класах, що охоплюють одяг, сувенірну продукцію, товари для спорту та розваг. Однак EUIPO відмовив у реєстрації, аргументуючи це тим, що фраза, яка стала символом опору України під час російської агресії, є політичним гаслом і не має характеру, достатнього для розпізнавання її як торгової марки. Українська сторона подала апеляцію, однак у 2023 році перша апеляційна палата EUIPO підтвердила попереднє рішення.
У своєму остаточному рішенні Суд ЄС погодився з аргументацією EUIPO, зазначивши, що фраза “RUSSIAN WARSHIP, GO F**K YOURSELF” асоціюється з історичними подіями та є політичним гаслом, яке громадськість сприймає як символічне повідомлення, а не як вказівку на комерційне походження товарів чи послуг. Суд також постановив, що EUIPO не зобов’язане враховувати наявні прецеденти реєстрації інших подібних знаків, якщо конкретний знак відповідає критеріям відмови, передбаченим регламентом ЄС.
Таким чином, Суд загальної юрисдикції відхилив позов Державної прикордонної служби України, зобов’язавши обидві сторони покрити свої судові витрати.
Керівний орган Міжнародного кримінального суду розпочне зовнішнє розслідування щодо свого головного прокурора Каріма Хана, якого звинувачують у сексуальних домаганнях. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на власні джерела.
За даними джерел видання, у внутрішньому документі, розісланому державам-членам, Хана закликають тимчасово відмовитися від виконання своїх обов’язків у міжнародному суді з розгляду воєнних злочинів, розташованому в Гаазі, поки триває розслідування. Джерела зазначають, що розслідування було погоджено на зустрічі основної групи керівного органу суду, Асамблеї держав-учасниць, що відбулася 7 листопада.
Хан заявив, що звинувачення в неправомірних діях збіглися в часі з кампанією дезінформації проти його відомства. Зазначається, що тиск на Хана розпочався після того, як він у травні цього року подав запит про видачу ордерів на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, його міністра оборони і лідерів ХАМАСу. Джерела видання зазначають, що передбачувана жертва у справі Хана не має довіри до незалежності внутрішнього органу суду, новим головою якого є колишній співробітник апарату Хана, оскільки деталі повідомлень про передбачувані порушення були витоком.
Найбільший у світі виробник дронів DJI подав до суду на Міністерство оборони США за внесення до списку компаній, які нібито співпрацюють з військовими Пекіна. Про це повідомляє Reuters.
Компанія DJI звернулася до окружного суду у Вашингтоні з проханням вилучити її зі списку Пентагону, де вона позначена як «китайська військова компанія». У компанії заявили, що їх діяльність “не належить і не контролюється китайськими військовими”.
У позові DJI йдеться про те, що через «незаконне і помилкове рішення Міністерства оборони» компанія «втратила ділові угоди, була затаврована як загроза національній безпеці і їй заборонили укладати контракти з багатьма федеральними урядовими установами», а також американські та міжнародні клієнти розірвали контракти з DJI і відмовляються укладати нові.
У DJI заявили, що компанія подала позов після того, як Міністерство оборони не відповідало на запити про виключення із списку Пентагону понад 16 місяців.
До санкційного списку також потрапило багато великих китайських компаній, зокрема авіаційна компанія AVIC, виробник мікросхем пам’яті YMTC, China Mobile та енергетична компанія CNOOC.
Шостий апеляційний адміністративний суд 12 червня скасував рішення суду першої інстанції щодо поновлення Богдана Львова на посаді судді Верховного суду і виплати заробітної плати «за час вимушеного прогулу». Про це повідомляє «Радіо Свобода».
На засіданні представниця Верховного суду заявила, що голова ВС Всеволод Князєв, видавши наказ про припинення повноважень Львова, діяв у межах законодавства і відповідно до наданих йому повноважень. Тому у Верховному суді просили скасувати рішення першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.
Захист Львова заявив, що наказ був незаконним, а Львов «не є громадянином РФ» і «не набував такого статусу в минулому». Тому суддя просив апеляційну скаргу ВС не задовольняти, а рішення першої інстанції залишити без змін.
Представник третьої сторони — Служби безпеки України — підтримав апеляційну скаргу Верховного суду, підтвердив на судовому засіданні, що СБУ встановило наявність у Львова громадянства РФ.
Львов після оголошення рішення заявив, що здивований ним.
«Якщо все-таки питання громадянства трохи за межами сьогоднішнього процесу, то, на мій погляд, визнати правомірним таке звільнення — це неможливо, неприпустимо», — зазначив він.
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі очолила японська суддя Томоко Акане, яка видала ордер на арешт російського диктатора Володимира Путіна. Про це повідомляється на сайті МКС.
Заступниками Акане стали Розаріо Сальваторе Айтала та Рейн Алапіні-Гансу. Члени президії Міжнародного кримінального суду обираються на три роки.
Новообрана глава МКС заявила, що зробить усе необхідне для сприяння діалогу між органами Суду, захистом і представниками потерпілих.
Крім того, Акане пообіцяла зміцнити діалог з державами-учасницями та країнами, які ще не ратифікували Римський статут.
17 березня 2023 року Акане видала ордери на арешт Путіна та уповноваженої з прав дитини у РФ Марії Львової-Бєлової за співучасть у викраденні дітей з України.
Народні депутати від “Слуги народу” зареєстрували у Раді законопроєкт №9439, яким пропонується надати президенту повноваження у ручному режимі керувати призначенням суддів. Про це повідомляє Центр протидії корупції.
Відповідна норма діятиме на час воєнного стану та рік після цього.
“Так, президент зможе повертати Вищій раді правосуддя (ВРП) подання про призначення судді, якщо щодо цієї особи є компроментуюча інформація від Служби безпеки (СБУ) чи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). На практиці це надасть Офісу президента можливість фактично торгуватися за призначення суддів та будувати судову систему “під себе”. Такий інструмент дозволить і не допускати призначення суддів, які не захочуть “співпрацювати” з ОП, і навпаки – призначати повністю ручних суддів. Адже Офіс президента має прямий контроль над СБУ”, – йдеться в повідомленні ЦПК.
Як пояснила заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан, наразі у судах вакантні майже 3000 посад. Це практично половина суддів, контроль над якими можуть отримати в Офісі президента, якщо Рада проголосує законопроєкт №9439. “Тому подібна ініціатива має всі ознаки спроби узурпації влади”, – додала вона.
У Центрі протидії корупції зазначили, що якісне проведення процедур відбору суддів вже само по собі має відкидати можливість призначення сумнівних осіб на посаду судді. Водночас відведення президенту виключно церемоніальної функції при призначенні судді має і мало на меті усунення політичного впливу на процес формування суддівського корпусу
“Зазначимо, що законопроєкт зареєстровано начебто на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО). Водночас він повністю протилежить суті статті 6 Конституції України та світовим принципам демократії”, – додали у ЦПК.
Вища рада правосуддя надала згоду на арешт судді Олексія Тандира, який збив на смерть нацгвардійця на блокпосту в Києві. Про це повідомляє пресслужба ВРП.
“ВРП надала згоду на утримання під вартою судді Олексія Тандира”, – йдеться у повідомленні.
Відповідне рішення підтримали всі 14 членів Вищої ради правосуддя.
У Київській міській прокуратурі повідомили, що прокурори вже внесли до Печерського районного суду Києва клопотання про обрання підозрюваному судді запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.
У ніч на 26 травня голова Макарівського районного суду Тандир збив на смерть 23-річного нацгвардійця на блокпосту в столиці. Правоохоронці його затримали. Суддя відмовився від освідування на вміст алкоголю та наркотиків, проте мав візуальні клінічні ознаки сп’яніння. Суд надав дозвіл на примусове відібрання в нього біологічних зразків.
Судді Верховного суду обрали нового голову. Ним став очільник Касаційного кримінального суду Станіслав Кравченко. Про це йдеться в офіційній трансляції із суду.
Кравченка обрали головою Верховного суду на чотири роки. За нього проголосували 108 суддів зі 148.
За посадою Кравченко автоматично увійшов і до складу Вищої ради правосуддя.
Станіслав Кравченко отримав юридичну освіту в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Він родом із Чернігівської області, у 1993—2002 роках працював у місцевому Козелецькому районному суді. З 2002 по 2011 рік Кравченко працював суддею Апеляційного суду Києва.
Потім він перейшов до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у 2017 році став суддею Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду. 8 грудня 2017 року він очолив цей суд, а у 2021-му переобрався на цю посаду.
У 2017 році Громадська рада доброчесності повідомила про невідповідність Кравченка критеріям доброчесності через недостовірне декларування та участь у прийнятті рішення з порушеннями прав людини. Також є інформація, що перед голосуванням Кравченко обіцяв суддям безкоштовні квартири в обмін на голоси. За його словами, квартири передбачені суддівськими гарантіями, «тому треба за них боротися, і я буду це робити».
15 травня антикорупційні органи затримали голову Верховного Суду України Всеволода Князєва під час одержання хабара у $3 млн.
Вже на наступний день Верховний суд звільнив Князєва з посади. А 18 травня він був арештований до 14 липня із можливістю внесення застави у понад 107 млн гривень.
Суддю Богдана Львова, який має паспорт громадянина Росії, відрахували зі штату Верховного Суду. Про це повідомив голова ВС Всеволод Князєв.
“Ситуація, яка склалась у зв’язку з підтвердженням з боку Служби безпеки України наявності громадянства РФ у судді Верховного Суду, потребує якнайшвидшого вирішення, тому мною прийнято непросте рішення про відрахування судді Львова Б. Ю. зі штату Верховного Суду”, — заявив Князєв.
Голова Верховного Суду зазначив, що це “безпрецедентне рішення для судової системи, адже зазначені положення Конституції та Закону застосовуються вперше”. Але в ситуації війни України з Росією, керівництво Верховного Суду не може “дозволити навіть найменший сумнів в об’єктивності, незалежності та неупередженості Верховного Суду та всіх його суддів”.
Князєв наголосив, що попри заперечення Львовом наявності у нього громадянства РФ, сам прецедент уже шкодить авторитету Верховного Суду та спричиняє недовіру суспільства до його рішень.
“Навіть відпустка судді Богдана Львова не вирішує проблеми його російського громадянства, адже відпустка не позбавляє особу повноважень, натомість створює враження про подальшу наявність у Богдана Львова повноважень судді Верховного Суду та Голови КГС ВС”, — додав він.
Суддю Богдана Львова, який має паспорт громадянина Росії, не звільнили з посади голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Про це повідомляє «Центр протидії корупції».
«Щойно Касаційний господарський суд ВС визначив свою долю, поставивши остаточно хрест на своїй репутації. Це було голосування, яким вони себе самовизначили. І яким кинули тінь на весь Верховний Суд», – йдеться в повідомленні.
Участь в таємному голосуванні щодо звільнення Львова взяли 39 осіб із 40 присутніх. За звільнення проголосувала 21 людина, проте для рішення треба був ще один голос. Рішення вважається прийнятим в разі більшості від тих, хто працює в суді, а це 43 особи.
Між тим на сайті Верховного Суду зазначається, що СБУ поінформувала суддів ВС про наявність у Львова громадянства РФ. У спецслужбі повідомили, що перевірка цих даних продовжується і про її результати буде поінформовано додатково.
Національне антикорупційне бюро відкрило провадження проти заступника голови Верховного Суду Богдана Львова, у якого журналісти виявили російський паспорт. Такі новини повідомив народний депутат Ярослав Юрчишин, який раніше подав відповідне депутатське звернення до НАБУ.
За його словами, досудове розслідування розпочате у справі про недостовірне декларування. Раніше «Схеми» повідомляли, що Львов мав частку в квартирі в Москві, а в 2012 році передав її дружині. При чому зробив це особисто, а договір дарування засвідчив паспортом громадянина РФ.
Юрчишин додав, що Львову загрожує штраф до 85 тис. грн, або громадські роботи, або позбавлення волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади три роки.
В ЦПК додали, що голова Верховного Суду Всеволод Князєв одним своїм рішенням може звільнити Львова з суду і мусить це зробити. В свою чергу президент може позбавити суддю громадянства України.
Верховна Рада сьогодні, 27 липня, обрала народну депутатку від партії «Слуга народу» Ольгу Совгирю на посаду судді Конституційного Суду. Про це пише нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк в Telegram.
293 депутата підтримали кандидатуру Совгирі. З них 220 – «слуги народа».
Напередодні Совгиря написала заяву про складання мандата. Як відомо, Конституція передбачає, що суддя КСУ не може належати до політичних партій, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат або ж виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької чи творчої.
За даними руху «Чесно», Совгиря є докторкою юридичних наук. У 2008-2010 роках вона займала посаду доцентки кафедри конституційного та адміністративного права КНУ ім. Т. Шевченка, а з 2010-го — доцентки кафедри конституційного права.
Совгиря є авторкою понад 170 наукових робіт.
У парламенті вона була заступницею голови комітету з питань правової політики, а також головою підкомітету з питань політичної реформи та конституційного права. У жовтні 2019 року Совгирю призначили постійною представницею Ради в КСУ.
This site is registered on wpml.org as a development site. Switch to a production site key to remove this banner.
