Європейський Союз розглядає можливість створення нової супутникової мережі для забезпечення військової розвідки, прагнучи зменшити залежність від Сполучених Штатів у цій сфері. Ця ініціатива виникла після того, як президент Дональд Трамп призупинив обмін розвідувальною інформацією з Україною, що підкреслило вразливість Європи через її залежність від американських даних.
Андрюс Кубілюс, єврокомісар з питань оборони та космосу, в інтерв’ю Financial Times зазначив: «З огляду на зміни в геополітичній ситуації, Європейська комісія розглядає можливість розширення своїх супутникових потужностей для покращення геопросторової розвідки в інтересах безпеки». Нова мережа буде використовуватися для виявлення загроз, таких як переміщення військ, та координації військових дій. Вона доповнить існуючі програми навігації та спостереження за Землею, надаючи більш оперативні дані порівняно з нинішньою системою Copernicus, яка оновлює зображення приблизно кожні 24 години.
Кубілюс визнав, що проект буде дорогим і потребуватиме часу на реалізацію, тому він планує запропонувати державам-членам тимчасовий комерційний підхід. Він підкреслив: «Ми прагнемо створити специфічну систему як урядову службу спостереження за Землею з високими технологіями та високою доступністю даних». Передбачається, що система працюватиме на низькій навколоземній орбіті, що вимагатиме запуску десятків супутників. За словами Кубілюса, найкращі комерційні системи здатні відстежувати цілі та військові переміщення з оновленням кожні 30 хвилин.
Крім того, Європейська комісія працює над впровадженням мережі IRIS² — власної багаторівневої широкосмугової мережі на низькій навколоземній орбіті. Цього року планується завершити програму Govsatcom, яка об’єднає системи держав-членів.
Ці ініціативи є частиною ширшого оборонного плану ЄС, який передбачає надання 150 мільярдів євро у вигляді кредитів для держав-членів та можливість виключення певних оборонних витрат з фіскальних правил, що дозволить залучити додатково до 650 мільярдів євро. План також дозволить державам-членам звертатися до Комісії для спільної закупівлі озброєнь, об’єднуючи попит для отримання кращих цін.
Європейська комісія прагне, щоб ці кошти витрачалися на європейські продукти, включаючи країни як Норвегія та, можливо, Велика Британія. Обговорюється також можливість використання фондів для закупівлі української зброї для потреб збройних сил ЄС, оскільки вони коштують удвічі дешевше за західні аналоги та підтримують українську економіку.
План також визначає стратегічні сфери, в яких країни ЄС надмірно залежать від США, такі як транспортні можливості, дозаправка в повітрі та системи попередження і контролю. Особлива увага приділяється створенню системи протиракетної оборони, вартість якої може сягнути 500 мільярдів євро. Кубілюс підкреслив: «Ми беззахисні. Чи будемо ми розвивати цю систему ППО окремо в кожній країні чи колективно? Я вважаю, що краще мати спільну систему для координації та захисту всієї території».
Ці заходи спрямовані на зміцнення обороноздатності Європи та зменшення залежності від зовнішніх партнерів у сфері безпеки.
