Tag: Туреччина

Влада Швеції під час розгляду питань про можливий вступ до НАТО бере до уваги занепокоєння Туреччини щодо безпеки і продовжує працювати з Анкарою. Про це заявив генеральний секретар Альянсу Йєнс Столтенберг у Twitter.

“Приємно познайомитися з президентом Саулі Нііністьо, щоб обговорити заявку Фінляндії на членство в НАТО. Ми серйозно ставимося до проблем безпеки, які порушила Туреччина, і підтримуватимемо тісні контакти з нашим союзником, Туреччиною та партнерами, Фінляндією та Швецією, щоб знайти спільний шлях уперед” , – пише Столтенберг.

Як передає “Цензор.НЕТ“, на спільній прес-конференції з прем’єр-міністром Швеції Магдаленою Андерссон Столтенберг привітав серйозний настрій шведської сторони.

“Ми сприймаємо стурбованість Туреччини з усіх питань дуже серйозно, і не лише з тих, що стосуються безпеки та боротьби з тероризмом. Ми ведемо двосторонній та тристоронній діалог з Туреччиною”, – заявила Андерссон. 

За словами Столтенберга, “основна мета полягає в тому, щоб знайти рішення якнайшвидше, щоб вітати Фінляндію та Швецію як повноправних членів НАТО якнайшвидше”.

Туреччина оприлюднила список вимог, які необхідно виконати, щоб домогтися угоди турецької влади на членство Швеції та Фінляндії в НАТО. Відповідне комюніке опублікувала урядова пресслужба, повідомляє «Європейська правда».

Перший пункт вимог – «конкретні гарантії» від Швеції щодо організацій курдів та гюленістів, які Туреччина вважає терористичними. Зокрема, Анкара вимагає припинити їхню політичну підтримку та фінансування.

У Туреччині стверджують, що Швеція надає підтримку зброєю курдської партії PKK/PYD, зокрема постачає дрони та протитанкову зброю.

Крім цього, Анкара вимагає скасувати шведське ембарго та санкції, введені у відповідь на «легітимні дії Туреччини щодо захисту своїх міжнародних прав у Середземномор’ї та забезпечення сирійського кордону».

Останній пункт вимог – це заклик до глобальної співпраці для боротьби з тероризмом.

«Ми залишаємося прихильниками відчинених дверей НАТО, але вважаємо, що Альянс та країни-кандидати повинні співпрацювати для боротьби з тероризмом, як вони роблять у інших сферах. Ми очікуємо від Швеції, яка подала заявку, принципових кроків та конкретних запевнень з питань безпеки, які турбують Туреччину», – йдеться у комюніке.

• 18 травня Туреччина заблокувала початок переговорів щодо вступу Фінляндії та Швеції до НАТО.
• Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що його країна не підтримає членство вказаних країн в Альянсі й закликав не намагатися його переконати .

Заява президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана про готовність накласти вето на вступ Фінляндії та Швеції до НАТО виявилася справді сенсаційною. Наразі все виглядає схожим на те, що така заява була скоріш запрошенням для західних країн до торгу, йдеться у статті редактора “Європейської правди” Юрія Панченка А Ердоган проти: навіщо Туреччині блокувати розширення НАТО.

Відразу після скандальної заяви Ердогана його речник та радник Ібрагім Калін заявив, що двері для вступу Швеції та Фінляндії до НАТО не зачинені, а все, чого прагне Анкара – це переговорів з країнами Заходу з низки цікавих для себе питань.

Так, на думку автора статті, перше питання, фактично і висунуте Ердоганом (нехай і завуальоване) як причина невдоволення Туреччини, стосується курдів та їхньої боротьби за незалежність.

“Варто нагадати, що Робоча партія Курдистану та сирійські “Сили народної самооборони”, які борються за відділення курдських земель, у Туреччині вважають терористичними організаціями.Натомість політичних емігрантів, а також простих курдських біженців, часто членів цих організацій, охоче приймають на Заході, не переймаючись звинуваченнями турків на їхню адресу”, – йдеться у статті.

Як наслідок, у Фінляндії та Швеції є потужна курдська діаспора, а у Швеції навіть депутати курдського походження. Легко здогадатися, як це дратує турецьку владу, пише журналіст.

Навряд чи Швеція чи Фінляндія погодяться змінити своє міграційне законодавство на вимогу Ердогана. І ще складніше уявити видачу Туреччині осіб, що мають статус політичних біженців. Проте, схоже, що це питання було піднято не як вимога, я як привід для початку розмови.

Куди більше Туреччину непокоїть ставлення Заходу до військової операції на півночі Іраку – на території, заселеній саме курдами. Крім того, аналогічні дії Туреччина планує у Сирії. Виведення звідти російського контингенту суттєво спрощує реалізацію такого плану. Такі дії виглядають вкрай сумнівними з точки зору міжнародного права, тож Туреччина наперед зацікавлена домовитися про те, щоб Захід заплющував на це очі.

Інші вимоги вже ніяк не стосуються ні Фінляндії, ні Швеції, проте певним чином відносяться і до України, йдеться у статті.

“Схоже на те, що ключова вимога Туреччини адресована саме до США і стосується питання продажу зброї. Варто нагадати – у 2019 році Туреччина закупила у РФ чотири комплекси ППО С-400, сплативши за це $2,5 млрд. Такий крок явно суперечив політиці країн НАТО. У відповідь Сполучені Штати ввели санкції проти Туреччини, заборонивши їй продаж сучасної західної зброї. Тож, питання зняття американських санкцій та відновлення контракту на продаж літаків (ідеально – F-35, але можливі варіанти), скоріш за все, і є ключовою вимогою Ердогана. Вимогою, виконання якої турецький президент зможе продати електорату як перемогу над Заходом, що було би цілком незайве в умовах виборів, що наближаються”, – пише журналіст.

• 15 травня Фінляндія ухвалила офіційне рішення щодо подання заявки на членство в НАТО.

Туреччина не дотримується позитивного підходу щодо можливого членства Фінляндії в НАТО. Про це заявив президент Реджеп Тайіп Ердоган, повідомляє Daily Sabah.

“У нас немає позитивної думки щодо цього. Скандинавські країни – це як гостьовий будинок для терористичних організацій”, – сказав Ердоган, вказуючи на те, що Туреччина може використати свій статус члена Альянсу, щоб накласти вето на прийом двох країн.

Він мав на увазі членів Робочої партії Курдистану, які знайшли притулок у скандинавських країнах.

Ердоган заявив, що колишні правителі Туреччини “припустилися помилки”, давши зелене світло на членство Греції в НАТО в 1952 році.

“Ми, Туреччина, не хочемо зробити другу помилку в цьому питанні”, – сказав він.

• 12 травня президент Фінляндії Саулі Ніїністе та прем’єр-міністр Санна Марін офіційно оголосили про свою підтримку вступу країни до НАТО.
• У МЗС РФ пригрозили, що Росія буде змушена прийняти кроки військово-технічного та іншого характеру для усунення загроз через вступ Фінляндії до НАТО.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг нагадав Туреччині про необхідність приєднатися до санкцій проти Росії. Про це він сказав в інтерв’ю “CNN Türk”. 

Столтенберг заявив, що санкції проти РФ повинні запровадити всі держави-члени НАТО і зазначив, що очікує цього. 

“Ми можемо змусити Росію заплатити ціну. Я також передав це питання пану Чавушоглу (голові МЗС Туреччини – ред). Туреччина відіграє тут ключову роль”, – наголосив генсек НАТО. 

Він додав, що Туреччина надає Україні “ключові потужності, які дуже важливі на цьому етапі”. Йдеться про озброєння. 

• Туреччина закрила Чорне море для російських кораблів.