InfoResist

Tag: Україна

  • Rheinmetall планує ремонтувати танки Leopard в Україні

    Німецький концерн Rheinmetall планує створити в Україні ремонтний центр для танків Leopard та іншої військової техніки. Про це в інтерв’ю Spiegel заявив генеральний директор концерну Армін Паппергер.

    Ремонтний центр в Україні дозволить скоротити відстань, на яку доводиться транспортувати танки Leopard та іншу військову техніку.

    Паппергер повідомив, що концерн “вже готує українців у Німеччині для цієї роботи”, при цьому розпочати роботу ремонтного центру планують “після літніх канікул”.

    Rheinmetall створює виробниче підприємство в Україні разом із українською державною компанією “Укроборонпром” і матиме у ньому мажоритарний пакет акцій. З виробничої лінії в Україні сходитимуть боєприпаси, бронемашини та основні бойові танки Panther. Планується, що завод вироблятиме до 400 бойових танків на рік і ремонтуватиме бронемашини Fuchs.

    • Росія погрожує знищити завод Rheinmetall, який збудують в Україні. Гендиректор концерну відповів.
  • У Росії зареєстрували антиукраїнську громадську організацію Медведчука

    У Росії зареєстрували антиукраїнську громадську організацію Медведчука

    У Росії офіційно зареєстрували громадську організацію “Другая Украина” звинуваченого у держзраді прокремлівського політика Віктора Медведчука. Про це повідомляють “Схеми” з посиланням на дані реєстру юридичних осіб РФ.

    Повідомляється, що Медведчук став головою ради руху, а пропагандист Денис Жарких, який в Україні був ведучим проросійського каналу 112, очолив виконавчий комітет.

    “Другая Украина” називає себе громадською нерелігійною організацією, а не політичною партією, тому не може брати участь у виборах до місцевих рад чи до державної думи РФ. Вона заявила про інтелектуальну власність на товарні знаки: «Настоящая Украина», «Голос другой Украины» та «Дргуая Украина».

    Зазначена організація проводить у Росії публічні антиукраїнські заходи. Так, 19 липня у Будинку російського зарубіжжя ім. Солженіцина пройшов круглий стіл «Українська русофобія: витоки та механізми подолання». Основою для обговорень стала пропагандистська стаття Медведчука “Дві України як нова політична реальність”.

  • ЗМІ повідомили, коли в Україні з’являться перші танки Abrams

    ЗМІ повідомили, коли в Україні з’являться перші танки Abrams

    Перші американські танки Abrams можуть з’явитись на полі бою в Україні у вересні цього року. Про це повідомляє Politico із посиланням на інформовані джерела.

    Повідомляється, що у серпні США мають намір відправити кілька Abrams до Німеччини, де танки пройдуть остаточну модифікацію. Після завершення цього процесу танки буде відправлено до України у вересні.

    Так, перша партія Abrams включатиме від 6 до 8 танків. Загалом США планують відправити 31 танк, що дорівнює одному українському батальйону. За словами одного з джерел Politico, першу серію модифікацій танків уже зроблено, проте поки що незрозуміло, чи встигнуть Штати завершити всі необхідні роботи до кінця серпня.

    Крім цього, було зазначено, що перед початком експлуатації Abrams українські військові мають завершити курс навчання тривалістю приблизно 10 тижнів на армійській базі Графенвер у Німеччині. За словами чиновника Пентагону, це навчання українці планують завершити у серпні.

  • Рада Україна — НАТО провела друге засідання: підсумки зустрічі

    Рада Україна — НАТО провела друге засідання: підсумки зустрічі

    Рада Україна-НАТО в середу провела своє друге засідання, під час якого засудила одностороннє припинення Росією участі в Чорноморській зерновій ініціативі та обстріли української портової інфраструктури. Про це йдеться в повідомленні НАТО, яке цитує “Європейська правда”.

    Члени Альянсу й Україна під час зустрічі в середу рішуче засудили рішення Росії вийти із “зернової угоди”, а також останні російські ракетні удари по Одесі, Миколаєву та інших портових містах, зокрема по дунайському портовому місту Рені біля румунського кордону.

    “Члени Альянсу відзначили, що нова зона попередження Росії в Чорному морі в межах виключної економічної зони Болгарії створила нові ризики прорахунків та ескалації, а також серйозні перешкоди для свободи судноплавства”, – йдеться в повідомленні.

    Також НАТО привітав зусилля Туреччини з відновлення “зернової угоди” та дії Болгарії, Румунії та інших членів Альянсу із забезпечення безперешкодного експорту українського зерна суходолом і морем.

    Крім того, Північноатлантичний Альянс та його члени підтвердили, що продовжать посилене спостереження й розвідку в Чорноморському регіоні, зокрема за допомогою морських патрульних літаків і безпілотників.

    Президент Володимир Зеленський привітав у Twitter рішення ради Україна-НАТО засудити вихід Росії із “зернової угоди”.

    “Створена лише два тижні тому у Вільнюсі Рада вже зарекомендувала себе як ефективний механізм кризових консультацій. Україна продовжуватиме виконувати свої зобов’язання щодо забезпечення глобальної продовольчої безпеки, і ми цінуємо підтримку союзників у цьому питанні”, – зазначив український лідер.

    Він додав, що потрібно залишатися єдиними на шляху до членства в НАТО.

  • У Німеччині виступають за військовий захист кораблів з українським зерном

    У Німеччині виступають за військовий захист кораблів з українським зерном

    Українським суднам із зерном у Чорному морі необхідно надати військовий супровід. Про це заявив депутат Бундестагу, експерт Вільної демократичної партії (ВДП) з питань оборони Маркус Фабер, пише DW.

    “Це те, що я вважаю здійсненним”, – наголосив Фабер в ефірі телеканалу RTL.

    За його словами, необхідно з’ясувати, які країни можуть надати кораблі для такого супроводу. Він нагадав, що раніше Туреччина заявляла про готовність за певних обставин піти на такий крок. “Думаю, що й іншим чорноморськими країнам, як-от Болгарії та Румунії, варто було б зробити це”, – додав Фабер.

    На його думку, розгортання сил супроводу під егідою НАТО навряд чи можливе. Також не зможе надати свої кораблі і Німеччина, оскільки її військово-морський флот “перебуває на межі можливостей”, пояснив німецький політик.

    • Після виходу з “зернової угоди” РФ почала прицільно атакувати портову інфраструктуру України. Згодом Міноборони Росії оголосило, що з 20 липня всі судна, що прямують до українських портів, вважатимуться такими, що можуть потенційно перевозити вантажі воєнного призначення. Після цього Україна випустила дзеркальну заяву.
  • В опозиції Німеччини відкинули критику українського контрнаступу та закликали дати більше зброї

    В опозиції Німеччини відкинули критику українського контрнаступу та закликали дати більше зброї

    Західним партнерам потрібно надати більше зброї Україні, а не критикувати контрнаступ ЗСУ, сидячи у теплих кріслах. Про це в коментарі “Укрінформу” заявив представник опозиційного до уряду Шольця Християнсько-демократичного союзу (ХДС) з питань оборони, у минулому генерал Бундесверу Родеріх Кізеветтер.

    За словами депутата, він ніколи не бачив “звіту” військового відомства ФРН, у якому нібито критикують українських бійців та методи ведення наступу, які не відповідають тим, що прописані у підручниках.

    “Я принципово відкидаю таку критику, адже ми, німці, Бундесвер не перебуваємо в окопах і тому не повинні критикувати, сидячи в теплих кріслах і не маючи даних про ситуацію на місці. Україна має покладатися на свій досвід і, зрештою, обходитися дуже малою кількістю матеріалу, який вона отримує на підтримку”, – сказав Кізеветтер.

    Він вважає, що Україні доводиться шукати будь-які слабкі місця у російській обороні та перекривати шляхи постачання ворога. Україні не вистачає бойової авіації, засобів антидронної та протиповітряної оборони, далекобійного озброєння та насамперед достатньої кількості боєприпасів, тому справжній загальновійськовий бій неможливий.

    Колишній генерал німецької армії наголосив, що коливання держав-партнерів, особливо Німеччини, призвели до того, що Україна втратила майже рік, а Росія за цей час змогла значно розширити свої лінії оборони та глибоко окопатися. У зв’язку із цим українським захисникам зараз набагато важче просуватися у процесі звільнення своїх територій.

    “Наше зволікання з поставками танків, винищувачів, ударних вертольотів, безпілотників та боєприпасів великої дальності, таких як ATACMS та крилаті ракети Taurus, а також недостатнє виробництво артилерійських боєприпасів означають, що Україна просувається повільно і має великі втрати. Тому що фактор часу є вирішальним , – сказав політик.

  • В Україні розпочали виробництво вітчизняного БПЛА Sirko

    В Україні розпочали виробництво вітчизняного БПЛА Sirko

    Новий український безпілотний літальний апарат Sirko, розроблений фахівцями із Харкова, запустили у серійне виробництво. Про це повідомив голова наглядової ради ТОВ “Науково-виробнича компанія Skyassist” Ігор Криничко, передає Укрінформ.

    За його словами, на сьогоднішній день постачання комплектуючих вдалося налагодити не лише з китайськими виробниками, а й ізраїльськими, канадськими, тайванськими та іншими країнами. Тиждень тому комісія від Міноборони України ухвалила рішення надати доступ до експлуатації БПАК Sirko у військах.

    Комплекси для ЗСУ зараз закуповують коштом волонтерів, поки про державну закупівлю не йдеться. Розробники вже зібрали відгуки про практичне використання від бійців із Куп’янського напрямку, Херсона, Миколаївської області.

    Криничко також анонсував, що за кілька тижнів буде представлений безпілотник Sirko 2.

    Sirko зроблений із повністю “радіопрозорого” полімерного матеріалу, який у режимі радіомовчання недоступний для ворожих засобів електронної боротьби. Заряду акумулятора вистачає для подолання до 130-140 кілометрів на висоті близько тисячі метрів. Завдяки чотирьом 4К камерам безпілотник в онлайн-режимі транслює відеозапис оператору.

  • У Молдові оштрафували жінку за заклик знищувати українців

    У Молдові оштрафували жінку за заклик знищувати українців

    У Молдові місцева мешканка заявила, що “український народ треба було ліквідувати ще за часів Другої світової війни”. Про це повідомляє NewsMaker .

    За даними прокуратури, 30-річна громадянка Молдови та Румунії опублікувала у Tik Tok відео. У ньому жінка, одягнувши радянський військовий кашкет, заявила, що “український народ треба було ліквідувати ще під час Другої світової війни”.

    Крім того, жінка назвала українців “фашистами”, заявивши, що “їхня країна гине через них”. Таким чином, громадянка продемонструвала публічне розпалювання ненависті та провокування ворожнечі з метою приниження національної честі та гідності українського народу.

    Суд ухвалив оштрафувати обвинувачену на 25 тисяч леїв (майже 1500 доларів). Остання повністю визнала свою провину.

  • Економічного фронту не існує

    Економічного фронту не існує

    Як і культурного, інформаційного чи освітнього. І річ не в тому, що всі ці сфери неважливі – якраз навпаки. Економіка, що працює, дозволяє тилу виживати, культура – це колективна пам’ять нації, а освіта – це інвестиція в її майбутнє. Але зараз усі ці слова не римуються зі словом “фронт” – як би хто не намагався.

    Тому що під час війни такі конструкції – банальна апропріація. І за ступенем недоречності мало чим відрізняються від спроб назвати пиво “Герої не вмирають”, а піцу – “Чорнобаївкою”.

    З 24 лютого минулого року війна стала центральною темою нашої щоденності. Кожен українець знає, як звучить сигнал повітряної тривоги. Майже кожен має знайомих, які воюють чи волонтерять. Війна перетворилася на головне джерело легітимності – і що ближче ти до неї, то більше умовної ваги має твоє слово.

    Раніше ми знали три концепти успіху. Три формули соціального престижу. Матеріальний успіх – гроші. Соціальний капітал – популярність та зв’язки. І критерій суспільної корисності – наприклад, якщо ти працював хірургом у перинатальному центрі. Кожен із цих чинників дарував своєму власнику додаткову гучність висловлювання. Кожен із них додавав ваги його словам. Одних слухали, бо вони багаті. Інших – через їхню популярність. Третіх – через значущість справи, якій вони присвятили своє життя.
    Але тепер над усім цим з’явився новий чинник престижу. Піксель.

    Доленосність того, що відбувається на фронті, наділила військових додатковою легітимністю. Військова форма почала надавати додаткової ваги висловлюванню. Служба в армії стала означати приналежність до найважливішої професійної касти країни.
    Не дивно, що у багатьох виникла спокуса торкнутися нової теми, здатної дарувати популярність і престиж. Маркетологи перефарбовували упаковки у камуфляжні кольори. Запускали в серію товари з псевдовоєнним іміджем. Експериментували з неймінгом – і на ринку з’являлися горілка “Бахмут” та редис “Азовсталь”.
    Так ось. Все це – апропріація.

    Спершу цей термін означав спробу присвоїти елементи однієї культури представниками іншої культури. Коли скопійоване використовується поза оригінальним контекстом. Більше того, коли воно використовується всупереч бажанням представників культури-донора.

    Найчастіше цей термін звучить у контексті спроб корінних народів захистити свою культурну спадщину. У тих же США регулярно точаться дискусії про право компанії Chrysler називати свій джип Cherokee. Команда Національної футбольної ліги “Washington Redskins” (“Вашингтонські червоношкірі”) у 2020 році була перейменована на “Washington Commanders”. А після скарг корінних новозеландців уряд Нової Зеландії обмежив комерційне використання в тій же рекламі традиційного танцю “хака”.

    Культурна (або субкультурна) апропріація стала ще одним чинником нової української реальності. У наших широтах апропріація змінила контекст, але зберегла наповнення. Тепер можна говорити про спроби людей, які не мають відношення до армійської та військової субкультури, використовувати її елементи для комерційного просування товарів. Фактично, поки одні інвестують у колективне благо, інші намагаються привласнити іміджеві дивіденди.

    Причому найгірше, що можуть зробити бренди, які попалися на спекуляціях – відмахуватися від претензій з боку носіїв цієї військової легітимності. Щонайменше тому, що так вони руйнують основу культурного феномену, на плечах якого збираються в’їхати в чарівний світ підвищеної впізнаваності та високих продажів.

    У країні, що воює, закономірно виникає лінія напруги між фронтом і тилом. Між аскетизмом прифронтового побуту і неоновими вивісками тилового міста. Але в тому й річ, що подібна наелектризованість неминуче виникає в будь-якій країні, що зіткнулася з масштабними випробуваннями. Епідемії чи землетруси так само вбивають емоційний клин між тими, хто від них постраждав, і тими, хто ні. І все визначається лише тим, чи поглиблюють люди цей розкол, а чи намагаються перекидати через нього мости.

    Будь-яка недоречна апропріація у цьому сенсі провокує напругу. Вбиває клин. Збільшує дистанцію. Зчитується як присвоєння. Сіє недовіру серед людей у формі до тих, хто її не носить.

    В обпаленій війною країні головним завданням маркетолога стає не брендінг і не неймінг. Персональна відповідальність бізнесу за нових умов – включити сито людської емпатії. Західний світ уже давно це зрозумів – і тому перед запуском нових продуктів обговорює їх із представниками різних соціальних груп. Нам не потрібно вигадувати велосипед. Рецепти та рішення давно знайдені.

    Війна кожному з нас надала нові статуси. Одних вона зробила військовими. Інших – волонтерами. Третіх – переселенцями. Четвертих – людьми з інвалідністю. П’ятих – залишила цивільними. У кожної групи – свої контексти, свої болючі точки та свої значущі символи. Якщо вас щось не зачіпає, це не означає, що це не зачіпає нікого. Якщо вам щось здається кумедним, це не означає, що всі збігаються з вами в оцінках. Міру доречності висловлювання визначає той, кому воно видається недоречним. Війна залишає рани, і якщо у вас не болить, можливо, вам просто пощастило. Іноді ближнього потрібно просто любити.

    А економічного фронту насправді не існує. Натомість є економічний тил. А заразом культурний, інформаційний чи освітній.

  • Литовський депутат розкритикував США за відмову дати Україні запрошення в НАТО

    Литовський депутат розкритикував США за відмову дати Україні запрошення в НАТО

    Голова комітету Сейму Литви із закордонних справ Жигімантас Павільоніс розкритикував рішення саміту НАТО не дати Україні запрошення до членства і зазначив, що ключову роль у цьому зіграли США. Про це Павільоніс заявив в інтерв’ю “Європейській правді”.

    Він зазначив, що під час його візиту до Вашингтона половина Конгресу США виступала за запрошення України в НАТО, однак серед них “були республіканці, але не демократи”.

    “Я не отримав підписи демократів, і мені це було дуже дивно. І це вже, звичайно, сигналізувало, що щось погано у Вашингтоні”, – сказав Павільоніс.

    Він нагадав слова президента США Джо Байдена перед самітом НАТО у Вільнюсі, який заявив, що Україна не готова до вступу в Альянс у розпал війни.

    “Але коли він доїхав до Вільнюса і вже сказав публічно, повторив те, що мені Меркель у вічі говорила в Бухаресті, на натовському саміті, що, “вибачте, Путін у своїй мюнхенській промові 2007 року сказав, що ми не можемо розширювати НАТО, тому що йде війна”. Що? Адже це російська брехня і пропаганда, вибачте за відвертість. Це Путін так сказав, і ви всі повірили. Але ж це брехня”, – наголосив литовський депутат.

    За його словами, після Вільнюського саміту “ми всі зрозуміли, що наша найбільша проблема – не французи і Німеччина, не всі інші країни Європи, а Вашингтон”.

    “Не засмучуйтесь, у нас таких самітів, поки ми дійшли до перемоги, було 12 десь… У вас це тільки перший серйозний саміт після заявки в НАТО. Ми пройшли пів дороги. Ви – єдина країна з цих, які хочуть увійти в НАТО, у якої є вже слово “запрошення”. Ми за це слово воювали десь шість місяців. Воно не таке чітке, але (воно є) в рішенні Вільнюського саміту. Ви – єдина країна, якій сказано, що не треба ПДЧ. Як (генсек НАТО Єнс. – Ред.) Столтенберг добре сказав, вам залишився тільки останній крок для запрошення до членства”, – наголосив Павільоніс.

  • Післясмак Вільнюса

    Післясмак Вільнюса

    Треба чітко зрозуміти, що НАТО, Захід нам нічого не винен і навіть ні в чому не винен.

    Спроба офіційного Києва зробити Захід у чомусь винним означає, що, з одного боку, Офіс президента несвідомо і неприємно використовує у своїй аргументації московські наративи, що Захід – це зло і цинічний суб’єкт геополітики, який думає тільки про себе. З іншого боку, «перетворення» київськими політиками Заходу на винуватця всіх українських лих прирівнює вплив Заходу і Росії, що образливо для Заходу і приємно для Кремля.

    Зрештою, приписування Заходу відповідальності за перебіг російсько-української війни викличе зворотну реакцію в НАТО і може означати втрату темпів реальної допомоги в боротьбі з агресором, принаймні за цього політичного керівництва України.

    Але удача ще не відвернулася від президента Зеленського, і він має швидко навчитися відрізняти дрібні політично-інтриги рівня Офісу президента, кавалерійські наскоки від серйозної геополітики та необхідність дипломатичної майстерності замість експромту й самопіару.

  • Науседа: Одна з умов вступу України до НАТО – боротьба з п’ятою колоною

    Науседа: Одна з умов вступу України до НАТО – боротьба з п’ятою колоною

    Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що однією з умов вступу України до НАТО є боротьба Києва з п’ятою колоною. Про це Науседа сказав в інтерв’ю LRT.

    “Звичайно, реформи мають бути проведені. Не забуваймо, що Україна – на шляху до ЄС, вона робить чудовий прогрес у виконанні рекомендацій Єврокомісії, а вони пов’язані з корупцією, деолігархізацією, іншими дуже важливими речами”, – зазначив литовський президент.

    Крім того, за його словами, однією з вимог також є боротьба з так званою п’ятою колоною.

    “Це одна з умов, це дуже важлива умова, але давайте подивімося правді в очі: п’ята колона є скрізь, навіть у країнах, в яких ми не могли б уявити, далеко, навіть на захід від нас”, – додав Науседа.

    Він наголосив, що рішення влади України свідчать про те, що вона “очищується” від таких людей.

    “Кожного разу, коли я чую, що когось відсторонили від високої посади, я радію, бо розумію, що держава очищується. Якби все було красиво, все заметено під килим і здавалося, що в ієрархії влади все стабільно, це викликало б підозри, а чи насправді в країні, де стикається безліч інтересів і де Росія намагається проводити не лише відкриті воєнні дії, а й гібридні та дезінформаційні, пропагандистські акції, усе так гарно й збоку добре. Ні, Україна очищається, і я думаю, що вона буде очищатися і надалі”, – сказав президент Литви.

  • США викуповують у Тайваню списані Hawk для передачі Україні

    США викуповують у Тайваню списані Hawk для передачі Україні

    США викуповують у Тайваню списані MIM-23 Hawk у модифікації Phase III, аби надати їх Україні у рамках нового пакету військової допомоги. Про це повідомляє видання Taiwan News з посиланням на газету China Times.

    Зазначається, що комплекси були списані у червні 2023 року.

    Угоді про купівлю передували консультації урядів США й Тайваню.

    Сторони вирішили, що ці системи будуть передані Силам оборони України.

    Міністерство національної оборони Тайваню не надало додаткових коментарів, заявивши, що зброя утилізується відповідно до власних правил.

    Згідно з цими правилами, надлишки військової продукції не можуть бути продані за винятком особливих обставин, які затверджує міністерство.

    MIM-23 HAWK – це американський зенітно-ракетний комплекс середнього радіуса дії, розроблений компанією Raytheon. Прийнятий на озброєння у 1960 році і з того часу пройшов декілька програм модернізації. Він має три покоління: Phase I, Phase II та Phase III. Спочатку комплекс розробляли для знищення літаків, пізніше його доопрацювали для перехоплення ракет.

    Перші варіанти системи уражали повітряні цілі на відстані 25 км і на висоті 14 км. Після модернізації максимальна дальність перехоплення цілей зросла до 40 км при максимальній висоті 18 км.

  • Воллес пояснив свої слова про Amazon і недостатню подяку України

    Воллес пояснив свої слова про Amazon і недостатню подяку України

    Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес заявив, що його слова про те, що Україна нібито висловлює мало подяки за надану їй військову допомогу, було спотворено. Про це він написав у Facebook.

    “Як людина, яка очолювала зусилля щодо підтримки України, я обговорював виклики, які можуть виникнути, коли ми працюємо на шляху до спільної мети – допомогти Україні отримати те, що їй потрібно для перемоги у цьому незаконному вторгненні”, – зазначив Воллес.

    Глава британського оборонного відомства додав, що він говорив про необхідність визнання Україною того, “що в багатьох країнах і деяких парламентах немає такої сильної підтримки, як у Великій Британії”, і його слова були адресовані не до урядів, а до громадян і парламентів міжнародної спільноти.

    Він також підкреслив, що слова про Amazon були сказані минулого року і “мали на меті підкреслити, що відносини Великої Британії з Україною не є “транзакційними”, а скоріше “партнерськими”.

    “Я особисто продовжуватиму підтримувати Україну до кінця, стільки, скільки потрібно, але в парламентах країн часто виникають потреби, що суперечать одна одній, і Україні та Великій Британії потрібно продовжувати заохочувати цю сильну підтримку, використовуючи факти та дружні відносини”, – резюмував Уоллес.

    • Міністр оборони Великобританії Бен Уоллес на полях саміту НАТО у Вільнюсі закликав Україну висловлювати більше подяки партнерам за надану військову підтримку замість того, щоб постійно ставити вимоги щодо розблокування нових видів озброєнь.
    • У свою чергу Володимир Зеленський заявив, що Україна дуже вдячна Британії та її народу за підтримку.
  • ЗМІ: Гнівний твіт Зеленського про НАТО поставив під загрозу запрошення для України

    ЗМІ: Гнівний твіт Зеленського про НАТО поставив під загрозу запрошення для України

    Делегація США, яка брала участь у саміті НАТО у Вільнюсі, розглядала можливість відмовитись від публічного «запрошення» України до альянсу після того, як президент України Володимир Зеленський у соцмережах розкритикував країни НАТО. Про це пише The Washington Post із посиланням на джерела.

    За словами одного зі співрозмовників видання, заява Зеленського з критикою країн НАТО «приголомшила» учасників саміту у Вільнюсі, а американська делегація «розлютилася». Так, високопосадовці вели неофіційні переговори про те, як альянс повинен відреагувати на слова Зеленського.

    Американські чиновники припускали, що можуть переглянути або виключити з комюніке саміту формулювання, яке обурило Зеленського, про те, що Україну запросять до НАТО, «коли союзники погодяться і будуть виконані умови». Три високопоставлені політики заявили виданню, що, на їхню думку, делегація США збиралася змінити формулювання документа не на користь України.

    Більше того, деякі чиновники хотіли зовсім прибрати з комюніке посилання на запрошення або знайти для цього слова інше місце. За збереження початкових формулювань, за даними WP, виступав президент Франції Еммануель Макрон, якого підтримували країни Центральної Європи та Балтії.

    • У вівторок, 11 липня, президент України опублікував пост у соціальних мережах, у якому розкритикував відсутність тимчасових рамок і для запрошення, і для членства України в НАТО, назвавши позицію Альянсу “безпрецедентною” та “абсурдною”.
  • Ключ у руках Путіна

    Ключ у руках Путіна

    Звісно, можна довго й докладно аналізувати рішення Вільнюського саміту НАТО щодо інтеграції України, намагатися зрозуміти, як збільшиться військова допомога союзників і як виглядатимуть гарантії цієї допомоги – саме допомоги, а не безпеки, тому що гарантії безпеки забезпечуються 5-ою статтею Північноатлантичного договору і більше нічим. Звичайно, можна розраховувати, що Вільнюський саміт прокладає дорогу до саміту у Вашингтоні, під час якого запрошення до України вступити до НАТО все-таки прозвучить.

    Далі текст мовою оригіналу.

    Но на самом деле главная формула евроантлантической интеграции Украины осталась неизменной: вначале окончание войны, а потом вступление в НАТО. И никак иначе. И эту формулу руководители стран – членов альянса даже и комментировать не хотят, она кажется им само собой разумеющейся.

    Я вовсе не собираюсь ставить под сомнение то, что для вступления в НАТО любая страна должна соответствовать стандартам альянса, не только военным, но и политическим (в том, что некоторые страны НАТО этим стандартам не соответствуют, ничего хорошего нет). Именно поэтому приглашение в НАТО могло бы означать предложение осуществить необходимые реформы. Но если не будет безопасности – то не будет и реформ. Потому-то мы и говорим о “финской” и “шведской” формуле, когда эти гарантии фактически начинают действовать еще до вступления в альянс.

    Но положение о том, что вступлению должно предшествовать окончание войны с Россией, – весьма странный аргумент. Потому что никто не может толком объяснить, как должно выглядеть это окончание. Выход украинских войск на международно признанные государственные границы страны? Перемирие на линии разграничения? Политическое соглашение о прекращении конфликта? Что устроит НАТО в качестве эффективного доказательства того, что война окончена? Да и как его члены будут знать, что она не начнется вновь? Ведь если самый большой страх – втянуться в конфликт с Россией, то кто даст странам НАТО гарантии, что Россия вновь не нападет на Украину после любого соглашения? А если считается, что с НАТО Россия конфликтовать не будет, то кто мешает дать Украине эффективные гарантии безопасности еще до окончания войны?

    Для политиков и на Западе, и в Киеве стало общим местом утверждать, что Путин пойдет на переговоры после успеха украинского наступления, так как ему некуда будет деваться. Ну, во-первых, Путину есть куда деваться: война на легитимной территории России даже не обсуждается, да и ресурсов на такую войну у Украины нет. А во-вторых, если Запад однозначно говорит России, что в случае прекращения войны Украина будет принята в НАТО, а пока война будет продолжаться, она наверняка в НАТО не попадет, то самый эффективный инструмент, который предотвращает вступление Украины в НАТО (и в Евросоюз, кстати, тоже, в его документах есть свои гарантии безопасности), – это продолжение войны и отказ от любых переговоров с руководством Украины. Пока война будет идти, пока политическое соглашение не будет достигнуто – Украина так и останется в чистилище, между Россией и Западом, да еще и с военным конфликтом (пусть даже низкой интенсивности), заблокированными портами и воздушным пространством, отсутствием инвестиций и реальных перспектив.

    И пока лидеры западных стран будут придерживаться своей замечательной формулы о зависимости интеграции Украины в НАТО от прекращения войны, ключ от этой интеграции будет находиться вовсе не в руках Джозефа Байдена, Риши Сунака, Олафа Шольца или Эмманюэля Макрона. Вовсе нет.

    Этот ключ будет находиться только в одних руках – Владимира Путина.

  • Голова делегації в ПА НАТО пояснив, чому Україну не запросили до Альянсу

    Голова делегації в ПА НАТО пояснив, чому Україну не запросили до Альянсу

    На вільнюському саміті НАТО Україна не отримала запрошення до Альянсу насамперед через обережну позицію США. Таке переконання висловив LIGA.net голова делегації в ПА НАТО та нардеп від Слуги народу Єгор Чернєв.

    “Ключовим фактором того, що не прозвучало запрошення, є обережна позиція США. Вони несуть відповідальність не тільки за Україну і навіть не лише за західний світ”, – сказав Чернєв, який був присутній на саміті.

    США – це глобальний гравець, підкреслив нардеп. Вашингтон не може собі дозволити ризикувати, даючи обіцянки в момент, коли для їхньої реалізації не склалися умови.

    “Ці умови – перемога України”, – додав він.

    Водночас, за словами Чернєва, навіть не маючи перемоги, НАТО починає заходи з адаптації України до майбутнього вступу в Альянс.

    “Тобто насправді рішення ухвалено, просто воно не було озвучено публічно”, – переконаний він.

    За словами нардепа, отримати запрошення на саміт у Вашингтоні-2024 реально, якщо до того часу Україна закінчить війну на своїх умовах. “Війна сьогодні – головний фактор, що заважає нам отримати запрошення”, – підсумував він.

  • В Україні запрацював аналог ChatGPT від Google: у чому його переваги

    В Україні запрацював аналог ChatGPT від Google: у чому його переваги

    В Україні став доступним чат-бот Google Bard на основі штучного інтелекту. Про це повідомляє Мінцифри.

    Google Bard є генеративним чат-ботом зі штучним інтелектом. Його розробили як пряму відповідь на зростання популярності ChatGPT і випустили в обмеженому обсязі в березні 2023 року.

    Заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков зазначив , що Google Bard має такі переваги у порівнянні з ChatGPT:

    • Краще володіє українською мовою, пише грамотніше та літературно;
    • Має більш актуальну інформацію про світ. База знань ChatGPT закінчується у вересні 2021 року. Bard знає, наприклад, про повномасштабну війну Росії проти України. Хоча помиляється, бо спочатку говорив, що вона продовжується «понад два місяці»;
    • Bard поки некреативний, пише слабо на тлі ChatGPT, який де-не-де вже може конкурувати з більш-менш професійним копірайтером;
    • Сам Bard ще відповідає, що “гірше розуміє людські емоції”, ніж ChatGPT.
  • Або ми, або РФ – хтось має впасти, іншого кінця війни не може бути

    Або ми, або РФ – хтось має впасти, іншого кінця війни не може бути

    Головна проблема з нашими партнерами з НАТО, яку позавчора навіть не виявили, а яскраво продемонстрували й підтвердили – це не те, що нас не хочуть бачити в Альянсі, а те, чому не хочуть.

    А не хочуть тому, що бояться бути втягнутими у війну з Росією. Але ж ми просимо, щоб зараз нам дали лише чіткий сигнал, а сам вступ відбувся після війни! І тут маски падають. Берлін і Вашингтон не влаштовує цей варіант, тому що вони розуміють, що навіть вихід ЗСУ на кордони 1991-го зовсім не означає закінчення війни. Навряд чи РФ просто так відступиться від українських територій, які вона вже записала в конституції як російські.

    Тобто єдино можливий варіант перемоги України – це трансформація самої Росії або виснаження її військових ресурсів до стадії, коли вона просто нездатна воювати. Що, знову ж таки, однозначно призведе до трансформації імперії. Але! США та Німеччина (а також Франція, яка зараз відіграє роль “доброго поліцейського” й ще низка натовських країн) бояться такої перемоги України, напевно, більше, ніж перемоги Путіна над Україною.

    Це фантомні страхи виникнення зони нестабільності за югославським зразком, посилені ядерним чинником. Страхи ірраціональні, бо правильніше боятися того, що є зараз, а не того, що може бути, а може й не бути.

    Звідси постає проблема дуальності НАТО щодо підсумку російсько-української війни. З одного боку, лідери Альянсу не хочуть, щоб Україна програла війну, і все роблять для цього. Але з іншого – бояться того єдино можливого варіанта перемоги, який справді може забезпечити довгостроковий мир – падіння режиму Путіна і трансформації РФ. А якщо бояться, то й не прагнуть такої перемоги.

    А чого прагнуть? Не перемоги України, а стабілізації конфлікту – “припинення бойових дій”. Ми це вже проходили, це, мабуть, словосполучення, яке найчастіше вживали в кулуарах мінського процесу.

    Стабілізація може полягати в корейському варіанті або тому самому мінському. А для цього Путіну треба дати якийсь пряник, який дасть йому можливість піти на компромісний мир, зберігши обличчя. Невступ України в НАТО – це найсолодший з усіх таких можливих пряників, оскільки територіальні поступки є неприйнятними для Києва. А у випадку з НАТО від Києва нічого не залежить.

    Ось чому нам не дають запрошення на вступ у НАТО навіть після війни. Тому що таке запрошення означатиме неможливість надалі переговорів із РФ про компромісний (отже, тимчасовий) мир. Які Вашингтон і Берлін вважають сьогодні найімовірнішим варіантом припинення бойових дій.

    Висновок: головна проблема не в тому, що нас не кличуть у НАТО, а в тому, що на Заході немає єдиного бачення поразки Росії. Хоча реальна поразка має лише один можливий варіант. А якщо вони не ставлять собі такої мети, то й не прагнуть до неї. Тобто не прагнуть нашої реальної перемоги.

    Неправильно визначена мета апріорі призведе до неправильного результату. Компромісний мир – це затягнута в часі й кількості жертв війна.

    України може не стати навіть не внаслідок воєнної поразки, а внаслідок людських воєнних втрат, відтоку населення, економічної деградації, внутрішньополітичних процесів, загострених посиленням націоналістичних і радикальних настроїв. Схоже, це добре розуміють у Москві, посилено підводячи нас до корейського варіанту, але зовсім не враховують на Заході.

    І ми, і Росія надто великі й надто різні. Ми не один розділений народ, як у Кореї. Наша боротьба не за територію й не за ідеологію – вона екзистенційна! Або ми, або РФ – хтось має впасти, іншого кінця війни не може бути.

    Нашим партнерам потрібно визначатися не з членством України в НАТО. Їм потрібно визначитися з кінцевою метою цієї війни для них – перемога України чи стабілізація конфлікту (“припинення бойових дій”) і його рецидив згодом? Збереження державності України чи збереження тоталітарної Російської імперії? Боротьба з небезпекою нинішньою чи тією, яка може виникнути, а може й не виникнути? Покарання агресора чи створення йому можливості та стимулів для нової війни? Не можна всидіти на двох стільцях під час землетрусу! Не можна прийти туди, куди не йдеш!

  • Зеленський зустрівся з Байденом у Вільнюсі: про що говорили лідери

    Зеленський зустрівся з Байденом у Вільнюсі: про що говорили лідери

    У межах саміту НАТО у Вільнюсі президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Сполучених Штатів Америки Джозефом Байденом. Про це повідомляє Офіс президента.

    Глава Української держави висловив подяку особисто Байдену, Конгресу та всьому американському народові за потужну допомогу, насамперед військову, надану Україні з початку повномасштабного вторгнення РФ.

    «Хочу подякувати вам за те, що всі ці дні ви з нами, пліч-о-пліч. Ми це надзвичайно цінуємо», – наголосив він.

    Зеленський докладно поінформував Байдена про перебіг бойових дій на передовій, оперативні та стратегічні плани України. Також було обговорено внутрішні процеси в РФ з огляду на нещодавні події.

    Президенти приділили значну увагу подальшій довгостроковій оборонній співпраці.

    Глава Української держави відзначив величезну підтримку з боку США, яка сягає вже 43 млрд дол.

    «Але США витрачають ці гроші на порятунок життів українців, а ми також захищаємо значну частину Європи та всього світу», – акцентував Зеленський.

    Президент України відзначив проведення сьогодні першого засідання Ради Україна – НАТО та погодження країнами «Групи семи» Спільної декларації про підтримку нашої країни.

    «Я знаю, що інші держави прагнуть підтримати рішення G7. І це надзвичайно допоможе, тому що це дуже конкретні речі для гарантування безпеки, які ви робите для нас», – сказав він.

    Зі свого боку Байден зауважив, що президент України та українська делегація могли відчути, якою великою є підтримка з боку всіх держав-партнерів.

    «Ви вже зробили великий обсяг роботи, і я знаю, що ви ще багато чого маєте зробити. Я з нетерпінням чекаю того дня, коли в нас буде зустріч і ми з вами святкуватимемо офіційне членство в НАТО», – розповів президент США.

    Байден відзначив надзвичайну хоробрість і мужність усього українського народу, який понад 500 днів протистоїть масштабній російській агресії.

    Він запевнив, що Сполучені Штати роблять і робитимуть усе, щоб швидше допомагати Україні всім необхідним, скільки це буде потрібно.

  • “Ми не Amazon”: Воллес порадив Україні бути вдячнішою за допомогу Заходу. Зеленський йому відповів

    “Ми не Amazon”: Воллес порадив Україні бути вдячнішою за допомогу Заходу. Зеленський йому відповів

    Голова Міноборони Великої Британії Бен Воллес закликав Україну більше дякувати союзникам за надану військову підтримку замість того, щоб постійно ставити вимоги щодо розблокування нових видів озброєнь. Про це він сказав під час спілкування з журналістами на полях саміту НАТО в середу, пише Sky News.

    Говорячи про те, чи не вплине на бойовий дух українських військових відмова Альянсу назвати конкретні часові межі прийняття України, міністр заявив, що не вірить у це, після чого сказав, що Київ завжди просить більшого.

    “Тут є невелике застереження, яке полягає в тому, що, подобається нам це чи ні, люди хочуть бачити вдячність. Моя порада українцям: іноді ви переконуєте країни відмовитися від власних запасів (зброї), і так, це – благородна війна, і ми бачимо, що ви воюєте не лише за себе, але й за наші свободи”, – сказав Воллес.

    “Але іноді вам доводиться переконувати законодавців у Конгресі США, вам доводиться переконувати політиків в інших країнах, які сумніваються, що ви знаєте, що це того варте, що воно того варте і що вони щось за це отримають”, – додав він.

    Міністр після цього згадав, що іноді чує “бурчання” від американських законодавців щодо підтримки України: мовляв, “ми надали 83 мільярди доларів чи скільки там; знаєте, ми не Amazon”.

    Він розповів про свій візит у червні минулого року. “Я сказав українцям минулого року, коли їхав 11 годин до (Києва) та отримав перелік (зброї. – Ред.) – я сказав, що я не Amazon”, – додав він.

    Президент Володимир Зеленський прокоментував заяву Воллеса, зазначивши, що Україна дуже вдячна Британії та її народу за підтримку. Про це глава держави заявив на полях саміту НАТО у Вільнюсі, повідомляє УП.

    “Мені здається, ми завжди були дуже вдячними Сполученому королівству, завжди вдячні прем’єр-міністру і міністру оборони пану Воллесу… Я просто не знаю, що він має на увазі, як ще нам потрібно подякувати. Нехай він напише мені… Можемо зранку прокидатися і дякувати міністру особисто. Британія – наші партнери, ми їм вдячні, можливо міністру хочеться чогось особливого… Але мені здається, у нас гарні стосунки. Ми вдячні людям. В кінці кінців велика підтримка людей впливає на підтримку будь-якого керівництва держави”, – сказав він.

    Зеленський також звернувся до міністра оборони України Олексія Резнікова у залі. “Олексію, у вас погані відносини з міністром оборони? Чудові? Ну то подякуйте йому. Зателефонуйте йому сьогодні”.

    Резніков встав і висловив подяку Воллесу. Цей спіч Зеленського викликав усмішки в залі.

  • Україна та G7 визначили параметри гарантій безпеки

    Україна та G7 визначили параметри гарантій безпеки

    Лідери країн “Великої сімки” спільно з Україною погодили рамку гарантій безпеки, при цьому двосторонні договори будуть підписані пізніше. Про це йдеться в узгодженій спільній заяві, текст якої опублікував уряд Великої Британії.

    У документі сказано, що з 12 липня “починаються переговори” між Україною та кожною з держав “Групи семи” “з метою формалізації підтримки України через двосторонні зобов’язання з безпеки та домовленості, погоджені з цією багатосторонньою рамковою угодою, згідно з нашими відповідними правовими та конституційними вимогами”.

    Крім того, у документі зазначено зобов’язання країн G7 продовжити надання допомоги у сфері безпеки та сучасного військового обладнання на суші, у повітрі та на морі з пріоритетом на протиповітряну оборону, далекобійну артилерію та вогневі засоби далекої дії, бронетехніку та інші ключові засоби, такі як бойова авіація, а також шляхом сприяння підвищенню рівня оперативної сумісності з євроатлантичними партнерами.

    Україні також обіцяють допомогти із здійсненням реформ, необхідних для майбутнього вступу до НАТО, зокрема, судової реформи та запровадження цивільного контролю за збройними силами. Водночас стверджується, що у разі майбутнього збройного нападу з боку Росії члени G7 “мають намір негайно провести консультації з Україною для визначення відповідних подальших кроків”.

    • Держдеп США пояснив , чому зараз вступ України до НАТО неможливий.
  • BILD: НАТО плюнуло в обличчя українським солдатам. Україна заслуговує на правду

    BILD: НАТО плюнуло в обличчя українським солдатам. Україна заслуговує на правду

    Відмова саміту НАТО від надання Україні конкретних термінів вступу до Альянсу викликає справжнє хвилювання. Таку думку висловив заступник головного редактора BILD Пауль Ронцхаймер.

    “Я розумію всіх, хто цими днями хвилюється і відчуває змішані почуття, коли йдеться про вступ України до НАТО. … Але справжнє хвилювання викликає те, як НАТО виправдовує небажання називати Україні конкретні терміни вступу. Зокрема, йдеться про те, що до умов для надання дорожньої карти входить «модернізація збройних сил України» Уявіть собі: глави держав та урядів зібралися у безпеці у Вільнюсі — і звідти посилають сигнал усім українським солдатам в окопах, що ті, на жаль, ще недостатньо сучасні для НАТО. Що, вибачте? Наскільки обпльованими повинні почуватися солдати?… Майже ніхто не вірив, що ця армія зможе протистояти Росії. Багато політиків, які складали цю заяву НАТО, давали Україні лише кілька днів на виживання”, – заявив він.

    Ронцхаймер зазначає, що це “виправдання абсурдно через інше: насправді країни НАТО приховують справжню причину, через яку поки що не хочуть давати Україні дорожню карту. Зокрема, у США, Німеччині та інших країнах існують побоювання, що тоді можлива подальша ескалація відносин із Володимиром Путіним”.

    “Оскільки український контрнаступ йде не так добре, як деякі сподівалися, за зачиненими дверима постійно говорять про те, що, можливо, настав час розпочати переговори. Коли це станеться і скільки років це займе, поки неясно. Але ясно одне: віри в те, що Україна зможе повернути собі всю територію, всі країни НАТО більше не мають, принаймні на даний момент”, – додав заступник головного редактора Bild.

    Він вважає, що президент США Джо Байден та канцлер Німеччини Олаф Шольц мають відкрито назвати причини, через які не хочуть дорожньої карти НАТО для України. “Україна заслуговує на правду. І особливо солдати, які лежать в окопах на фронті”, – підкреслив Ронцхаймер.

  • Наришкін заявив, що наприкінці червня розмовляв із головою ЦРУ про те, «що робити з Україною»

    Наришкін заявив, що наприкінці червня розмовляв із головою ЦРУ про те, «що робити з Україною»

    Директор Служби зовнішньої розвідки (СЗР) РФ Сергій Наришкін заявив, що наприкінці червня розмовляв із головою ЦРУ Вільямом Бернсом. Вони обговорили питання про те, “що робити з Україною”, пише російське пропагандистське агентство ТАСС.

    «Так, справді, розмова відбулася наприкінці минулого місяця… Основну частину бесіди було зосереджено на обговоренні теми та подій навколо України. Думали, міркували, а що робити з Україною», — заявив Наришкін ТАСС.

    За його словами, розмова тривала близько години.

    Глава СЗР вважає, що приводом для розмови з боку Бернса був озброєний заколот ватажка ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина. За словами Наришкіна, він розповів Бернсу, що сталося у Росії.

  • В чому головний результат саміту НАТО для України

    В чому головний результат саміту НАТО для України

    Якщо перекладати генсека НАТО Єнсу Столтенберга з дипломатичної на нормальну мову, то головний результат саміту для України відбиває баланс всередині Альянсу. Для нас буде окремий план, він не повторюватиме План дій щодо членства, буде менш формалізований і бюрократизований. Тобто більш політичний. І це очевидно, адже наше членство в першу чергу не про питання досягнення стандартів НАТО, а про докорінну зміну геополітики. Вперше за багато і багато років країна, що не вважалася частиною Заходу, нею стане, та й ще така, що досі вважається в РФ “неправильною Росією”, а українці відповідно “неправильними росіянами”.

    Тобто статус-кво після Другої світової і після падіння Берлінського муру обидва змінюються. Політичний характер цього нового плану, який ще потрібно створити, це великий плюс порівняно з ПДЧ, але й великий ризик. Адже його тривалість та оцінка виконання залежатиме не тільки від наших зусиль, а й від геополітичних розкладів та їхньої оцінки нашими союзниками. До них звісно належатимуть оцінки загрози з боку російського режиму, але й міркування, що і як з ним взагалі у майбутньому робити. Ну і з досягненням критеріїв членства маємо бути “відмінниками”, адже знайдеться хтось, хто скаже, що ми ще “не доросли” до НАТО. Результат саміту, звісно, не той, якого б нам хотілося, несподіванок поки немає. Але цей результат дозволяє нам працювати над рухом вперед, а не ходити по колу. І це плюс. До того ж Альянс не показав слабкості стосовно РФ, а продовжує грати в “кішки-мишки”.

    І коготки Заходу все ближчі до мишки. Стратегія “тисячі порізів” продовжується. На більше лідерства і солідарності в Заходу поки не вистачає. Саміт у Вільнюсі не став проривом і не став геть зовсім провалом. Так його в історії і запам”ятають.

  • ЗМІ дізнались, які “гарантії безпеки” Україні хоче запропонувати Євросоюз

    ЗМІ дізнались, які “гарантії безпеки” Україні хоче запропонувати Євросоюз

    Зовнішньополітичний орган Євросоюзу – Європейська служба зовнішніх справ – розробила проєкт плану надання Україні “безпекових зобов’язань”, які передбачають постійну військову підтримку й співпрацю. Про це пише видання Politico, в розпорядженні якого опинився документ.

    Пропозиції зовнішньополітичного відомства ЄС щодо “гарантій безпеки” для України, які наразі мають статус рекомендацій, охоплюють варіанти від “стійких” поставок зброї, продовження військових навчань, обміну розвідданими і допомоги в налагодженні зв’язків між українськими і європейськими оборонними компаніями.

    Ключовим елементом таких зобов’язань вказується створення “спеціального” фонду довгострокової військової підтримки України, який діятиме до 2027 року, який європейські посадовці мають незабаром оголосити.

    У межах цього фонду ЄС до кінця року витратить 4 мільярди євро, щоб допомогти Україні з озброєнням, а з часом буде розвиватись для закупівлі “більш складних і дорогих систем озброєнь”, як-то ракет і винищувачів.

    “Чим більше ми зможемо говорити про довгострокові зобов’язання, тим більше ми зможемо дати Путіну зрозуміти, що він не може розраховувати на втому Європи від виборів чи з будь-якої іншої причини”, – прокоментував Politico дипломат ЄС.

    Однак, додав дипломат, це “не означає, що ми (ЄС. – Ред.) робимо ставку на те, що війна триватиме”.

  • У НАТО вирішили, коли направлять Україні запрошення до Альянсу

    У НАТО вирішили, коли направлять Україні запрошення до Альянсу

    Україна отримає запрошення до НАТО, коли «погодяться всі союзники та будуть виконані умови». Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на пресконференції у Вільнюсі.

    “Ми зробили чітким, що направимо запрошення для України приєднатися до НАТО, коли союзники погодяться і будуть виконані умови”, – заявив він.

    Крім того, за словами Столтенберга, союзники домовилися про нову багаторічну програму допомоги для України, яка дозволить перейти від стандартів часів радянського союзу до стандартів НАТО, допомогти відновити сектори безпеки та оборони та покрити критичні потреби, такі як паливо, обладнання з розмінування та медичні постачання.

    Генсек НАТО також заявив, що союзники схвалили створення нової Ради Україна-НАТО для проведення консультацій та ухвалення рішень, «де ми зустрічатимемося як рівні». «Я з нетерпінням чекаю на інавгураційне засідання Ради завтра з президентом Зеленським», – деталізував він.

    «Це – сильний пакет для України та чіткий шлях до членства в НАТО», – переконаний Генсек Альянсу.

    Водночас він підтвердив, що країни-члени НАТО погодилися скасувати План дій щодо членства для України.

    “Ми підтвердили, що Україна буде членом НАТО, і погодилися прибрати вимогу про План дій щодо членства. Це змінить український шлях до членства – з процесу, який складається з двох кроків, на процес одного кроку”, – сказав Столтенберг.

  • Байден: Країни НАТО узгодили формулювання щодо членства України

    Байден: Країни НАТО узгодили формулювання щодо членства України

    Країни-члени НАТО “узгодили формулювання” щодо можливості членства України в Альянсі. Про це заявив президент США Джо Байден у вівторок перед зустріччю з генеральним секретарем Альянсу Єнсом Столтенбергом, повідомляє Голос Америки.

    “Ми узгодили формулювання, яке ми, ви запропонували щодо майбутньої можливості України вступити до НАТО, – вказав Байден. – Нам потрібно, щоб єдність НАТО тривала”.

    Раніше у вівторок перед відкриттям саміту НАТО Столтенберг висловив переконання, що Україна “отримає позитивний та потужний” сигнал від учасників саміту, що відбувається в Литві.

    “Якщо підсумовувати все, включно з тим, що ми чітко дамо зрозуміти, що Україна стане членом, ми скасуємо План дій щодо членства, ми перетворимо її Збройні сили на справжнє військо НАТО, ми створимо Раду Україна – НАТО. То все це разом буде дуже потужним і позитивним сигналом НАТО для України”, – наголосив Столтенберг.

    • За даними ЗМІ, Німеччина та США на саміті НАТО у Вільнюсі збираються блокувати рішення про швидке членство України в Північноатлантичному Альянсі.
  • Вступ України у НАТО не активує ніяких таємних кнопок по знищенню Росії

    Вступ України у НАТО не активує ніяких таємних кнопок по знищенню Росії

    Держави НАТО погодились скасувати ПДЧ для України. Що значно спростить приєднання України до НАТО після війни.
    І це плюс. Це насправді найкраще, що ми могли б отримати в даний момент. Просто якщо виходити із реалій, а не із бажань і магічного мислення.

    То ж Фінляндизація України триває. І, здається, можна було б поставити собі плюсік і рухатись далі.
    Але Україною рухається зрада. Дуже дивний наратив, який активно розповсюджують. І не зрозуміло, то росіяни просувають демотивуючи тези, чи в українців у самих розуму вистачило.

    Так от, активно просувається теза, що це дуже погане рішення, адже тепер Путін точно ніколи не погодиться завершити війну, бо не хоче бачити Україну в НАТО. Теза дуже маніпулятивна і здається, це видно відразу. Але так тільки здається. І треба пояснювати.

    Люди, які просувають ці тези, напевно не задавали собі питання. Яке рішення мало б прийняти НАТО виходячи з цієї логіки? Щоб це сприяло завершенню війни?

    І прошу, не пропонуйте версію про приєднання України до НАТО прямо зараз. Це неможливо. Ніхто не буде купляти квиток на третю світову. Ніхто не хоче ескалювати і вступати у війну з Росією. Принаймні політики. Може, американські генерали і мріють за 3 дні зараз знищити всю потугу російської армії, що лишилась, проте політики ніколи не будуть грати в гру із ризиком ядерної війни. Нам це може подобатись чи не подобатись, але це факт. І це про відповідальність.

    Тобто, у вас на столі цього рішення немає. Що тоді пропонують адепти несподіваної зради? Що має наблизити завершення війни? Видається, що згідно їх логіки НАТО мало б заявити, що ніколи не візьме Україну до себе. І тоді Путіну не буде сенсу затягувати війну. І тоді він відразу її завершить. Ви це серйозно? Ви це пропонуєте? Хтось на це сподівається? Хтось вірить у такий сценарій? Хтось думає, що це подіє на Путіна як заспокійливе, а не стане для нього проявом слабкості?

    А якщо ні, то до чого ці тези? До чого прив язувати війну Росії проти України до вступу в НАТО? Путін буде воювати поки він має можливість воювати. І війна закінчиться тільки тоді, коли він зрозуміє, що для його особистого виживання війна більш загрозлива, ніж мир. Все. Вступ чи не вступ після війни України до НАТО тут не грає ніякої ролі. Цей факт не додає нічого нового в рівняння Путіна. Захід виснажує Путіна і Росію і чим довше буде тривати війна, тим більш крихкою буде ставати ситуація в Росії. І тому продовжувати війну на мінімалках, яка мінімально впливає на Україну і сильно б є по економіці Росії і по владі Путіна, ніхто не буде. Вступ України в НАТО не є головним сенсом життя Путіна, не він визначає поведінку російського диктатора.

    Але ключове тут, що маніпуляцією є сам факт прив язки завершення війни до рішення по НАТО. Це рішення має символічне значення. І воно важливо. В тому числі і для нашої євроінтеграції. І те, як росіяни активно дискредитують такий крок ще раз свідчить, що він їм дуже неприємний.

    І на останок. НАТО – то привід, а не причина. Фінляндія вступила в НАТО і Путін не вмер. То ж і вступ України у НАТО не активує ніяких таємних кнопок по знищенню Росії. Путін напав на Україну бо хотів відновити імперію і захопити Україну. От і все. І використав привід розширення НАТО. Який ніколи не був справжньою причиною. А одже і не буде.

  • У НАТО лише після війни? Як ця риторика грає на руку бункерному діду

    У НАТО лише після війни? Як ця риторика грає на руку бункерному діду

    У переддень саміту НАТО усі обговорюють його можливі рішення та результати для України. Хтось уже встиг охарактеризувати його як такого, що «розчарує» Україну, а хтось вишуковує «прогрес».

    Насправді, будь-яка подібна подія, не зважаючи на її значимість, сама по собі не може якось радикально змінити світовий порядок. Для того, щоб ухвалити політичне рішення про членство України у НАТО, зовсім не обовʼязково чекати на якісь саміти – досить, щоб його для початку узгодили провідні держави Альянсу, а спочатку його має ухвалити провідна держава – США.

    І тут ми бачимо повернення старої риторики про «неготовність» України та «відсутність консенсусу серед союзників». А звідки йому взятися, якщо немає чіткої позиції з боку ключової серед цих союзників держави?

    Уся ця риторика про те, що «зараз Україна не готова», але до питання про членство «повернемося після війни» вона дуже шкідлива, тому що це сигнал для Бункерного Діда: війну треба не закінчувати ніколи.

    Фактично, ми маємо замкнене коло, яке було породжено політикою «заходу» щодо України. Рішення саміту НАТО 2008 року, на яке любить посилатися дід з бункера, було про те, що Україна вступить у НАТО, але «колись дуже потім», і це московити сприйняли так, що у них є певний значний час на завоювання України.

    Зараз у провідних державах Альянсу говорять про альтернативу вступу до НАТО у вигляді «гарантій безпеки», які, по суті, є гарантіями підтримки України. Тут теж не все так просто, адже дієвими ці документи стануть, якщо будуть офіційними договорами, ратифікованими парламентами, щоб не було повторення історій з різними «меморандумами», але у будь-якому випадку – це лише проміжне рішення.

    Деякі західні політики і громадські діячі люблять нити, як їм «погано» через війну московитів проти України: і ціни зростають, і треба виділяти гроші на допомогу України і т.д. Але фактом є те, що будь-яке рішення означає наслідки. І те, що зараз «захід» платить – це просто рахунок за власні недалекоглядні рішення минулого.

    Якби Україна була у НАТО, то війни би просто не було. Наші вороги – не якісь «божевільні» берсерки, а цілком прагматичні імперіалісти, які напали на Україну лише тому, що вміли рахувати кількість населення, ВВП, військові бюджети, і у всьому цьому вони переважали Україну у рази. З НАТО ситуація протилежна, і вони би просто не починали війну та й усе. Але вони б і зараз забралися з України, якби «захід» ухвалив відповідне політичне рішення про вступ України до НАТО. Що показав «заколот Пригожина»? У критичній ситуації той, хто любив розказувати про загнаного пацюка, просто йде на поступки і домовляється. Але для цього його треба загнати у глухий кут та взяти за шию.

    На жаль, поки що цього не буде. Побачимо, куди саме просунеться зараз розмова про членство України, хоча і буде очевидно, що це членство буде «колись», а поки що у нас триватиме війна.

This site is registered on wpml.org as a development site. Switch to a production site key to remove this banner.