Tag: українські військові

  • Рідні впізнали тіла воїнів ЗСУ, яких росіяни взяли в полон на “Зениті” під Авдіївкою

    Рідні впізнали тіла воїнів ЗСУ, яких росіяни взяли в полон на “Зениті” під Авдіївкою

    Журналісти «Слідства.Інфо» поговорили з матір’ю, дружиною і сестрою трьох українських захисників, яких поранених залишили на позиції «Зеніт».

    «Він мене набрав о 7 ранку, але ми спали. Ми о 10 ранку поговорили. Він поранений в пах, перемотаний, старався жартувати, розплакався. Потім ми переписувались… Останнє повідомлення було о 12:00, що буде полон. Усі листування в мене залишились», — говорить  Людмила, дружина бійця 110 бригади Андрія Дубницького з позивним «Байрактар».

    16 лютого, Людмила поїхала у військкомат, щоб дізнатися щось про чоловіка, однак там їй нічого не відповіли: «Мені сказали, що звʼяжуться, але ніхто не звʼязався, я вирубилась».

    Андрій Дубницький з позивним «Байрактар»

    Людмила прокинулась ввечері і почала шукати інформацію про чоловіка у російських пабліках.

    «О 22:30 я знайшла це відео, я впізнала його за татуюванням. Його співслужбовець мені підтвердив, що це він. Ніхто після цього мені не дзвонив, нічого. Сьогодні просили ДНК-тест дочки, якщо що, я віддала всі документи, дані паспорта, військовий квиток. Його призвали 8 березня 2022 го року, і відтоді він весь час був в Авдіївці… Доньці було 4 місяці, коли його мобілізували», — каже жінка.

    Разом з Андрієм Дубницьким на російському відео був Георгій Павлов з позивним «Панда». Його впізнала мама Інна.

    Георгій «Панда» Павлов — контрактник, служив з 2015-го. У 2017 був у Маріуполі, потім його перевели у 110-ту бригаду, останній рік він служив на позиції «Зеніт». Жінка каже, що військові три дні чекали на евакуацію.

    «Вони три дні чекали машину, він іще тоді не був поранений, і 14-го отримав поранення, в нього осколкові поранення, спина… Я його дуже просила, синок, здайся в полон, ти мені потрібен живий — в нього маленька дитина — 5 років, син Андрюша, а він каже: «Мамо, я воїн». Хотілось би вірити, що вони живі. Найбільше, що я зараз хочу, — це знайти свого сина. Хочу побачити свого сина — йому буде 30 років в цьому році», — каже Інна.

    Георгій Павлов з позивним «Панда»

    Через кілька годин після розмови із журналістами «Слідства» жінка написала повідомлення, що впізнала тіло сина на тому самому російському відео з вбитими українськими бійцями.

    Катерина — сестра Івана Житника з позивним «Джанго» — теж до останнього сподівалася, що її брата полікують і обміняють.

    «Я сподіваюсь, що вони їх там, у Донецьку, підлікують, у нього ноги опухлі. Хоч би їх не розстріляли», — говорила зранку журналістам Катерина.

    30-річний молодший сержант та бойовий медик Іван Житник з позивним «Джанго»

    Однак на російському відео жінка впізнала тіло Івана по одягу й пляшці з водою, яку він тримав в руках, коли їх виводили з шахти росіяни. Іван якраз розмовляв з рідними по відеозвʼязку, коли окупанти зайшли в їхній імпровізований шпиталь в шахті.

    Журналісти «Слідства.Інфо» звернулися за коментарем у пресслужбу 110-ї окремої механізованої бригади. Там відповіли, що потрібно перевіряти інформацію: «Я не можу ні підтвердити, ні заперечити, треба перевірка, верифікація. Штатний розпис — це інформація для службового користування, в мене немає доступу до цієї інформації… Я бачив це відео, але якби це була правда, росіяни вже з цього розігнали б істерику, що ми кинули поранених. Це можуть бути хлопці з іншої позиції, інших місць, іншого часу».

  • Військовий, який пройшов “гарячі” точки, тепер отримує 300 грн і просить гроші на хліб та ліки в переході

    Військовий, який пройшов “гарячі” точки, тепер отримує 300 грн і просить гроші на хліб та ліки в переході

    61-річний Віталій Лашевич вижив на фронті, пройшов справжнє пекло в найгарячіших точках, був поранений на війні, а тепер змушений стояти в переході з простягнутою рукою — просити гроші на ліки та виживання. Про це йдеться в сюжеті ТСН.

    Віталій Лашевич — колишній військовий 205 батальйону тероборони із позивним “Грейдер”. Попри поважний вік, із честю і гідністю пішов захищати країну з першого дня вторгнення РФ.

    “23 лютого 2022 року я приїхав у Київ на день народження онучки цивільної дружини, яка померла. Ми відсвяткували, а 24 вранці трапилася ця біда з нападом Росії. Оголосили війну. Я відправився у військкомат на ДВРЗ. Простояв добу в черзі, бо дуже багато людей було”, — розповів Віталій Лашевич.

    Він звільняв Київщину, пройшов запеклі бої за Сєвєродонецьк, Соледар та Бахмут, Лиман. Був мінометником у гарячій точці, де отримав поранення рук.

    Раніше, за його словами, навіть не мав медичної карти. А здоров’я втратив на війні.

    “Зрозумійте, якщо в нас було, що ми в день робимо 130 пострілів. Вас 130 раз по вухах і по всьому б’є. А це ж круглу добу, не день. І так само ночуємо на позиціях. Вогнище розпалювати не можна в Бахмуті було. В Сєвєродонецьку теж — вдень спека, а вночі вісім-дев’ять градусів тепла, а літня форма. Хто чим міг, тим утеплявся. А воно все накоплюється. І на додачу до всього у мене ще вік. Молодим, може, легше переносити. Уже в кінці мені комбат сказав: “Дід, вже у тебе вік”. І в мене такі руки, що я вже не міг 120 міну… вже важко підіймати, руками не працював. Ну і вирішили, щоб дід уже йшов додому”, — розповів Віталій Лашевич.

    Та із пекла війни військовий потрапив до бюрократичного. Військово-лікарська комісія (ВЛК) не просто списала його за віком та станом здоров’я, а й вказала, що “захворювання” повʼязані з “проходженням військової служби”, а не отримані під час “захисту Батьківщини”.

    “Так вийшло, що я з Бахмута попав у госпіталь з руками. Після мене направили на ВЛК. Я пройшов, і якраз 5 червня у мене був день народження. Вік більше 60 років, тому сказали “додому”. Коли отримував перше ВЛК, там навіть не було про поранення написано. Я подав папери знову, щоб переписували. А це вже подав у третій раз, щоб написали, що не з проходженням служби воно пов’язано. Бо уявіть: 60 років для проходження служби. Я ж не людина, якій 20 років. Як я можу проходити службу, якщо я прийшов на захист Батьківщини із перших днів?” — каже колишній військовий.

    Тож вже два місяці, людина, яка ризикуючи життям захищала нас усіх, оббиває пороги, щоб відстояти свої права.

    Чоловік хотів би працювати, але після поранення не може підняти руки навіть до плечей, має проблеми із хребтом та пухлину в голові. Тому щодня змушений спускатись до переходу і просити милостиню, бо грошей не вистачає навіть, щоб оплатити комуналку.

    “Цей час, поки я проходжу це ВЛК, я вже не військовий. У мене немає ніяких виплат, нічого не приходить. Мої побратими допомогли купити хатинку. Вона маленька, їй 92 роки. Але мені все одно, пробачте, жити треба, за світло, за газ платити. Я звернувся в Пенсійний фонд, мені дали поміч — 300 грн на місяць. Хата стара, холодна, треба прогрівати. Мені опалення обходиться 2500 грн, плюс доставка. Виходить 2700. І світло. 300 гривень мені виділяють. Це можна на їжу, на ліки. Мені дуже проблемно купити ліки сердечні. Через це я прошу у людей допомоги, щоб заплатити за комунальні послуги. Щоб купити якийсь шматок хліба, ліки”, — каже Віталій Лашевич.

    У нього багато державних нагород за участь в захисті Батьківщини, але зараз він почувається “непотрібним”.

  • Мешканці села Космач на Івано-Франківщині не розуміють, від кого потрібно захищати Україну

    Мешканці села Космач на Івано-Франківщині не розуміють, від кого потрібно захищати Україну

    У селі Космач Івано-Франківської області військові провели бесіду з місцевими жителями, які перекривали дорогу, щоб не пропустити нібито машини з ТЦК та побили жінку з дитиною. Про це повідомляє “Телеграф”.

    Як можна побачити на кадрах, мешканці Космача обурені мобілізацією та досить експресивно доводили свою позицію до співробітників ТЦК. Зокрема, вони обурені: “неконституційними указами” тим, що на війні не воюють депутати, а також тим, що в Україні не оголошено війну, а вони у зв’язку з цим “не знають від кого захищати країну”.

    “У нас об’явлена війна в Україні? … Відбиття агресії від кого? Від вас самих? Ми не розуміємо, від кого. Чому людей забирають? Ось такі куркулі, які мають досвід військовий — туди (на фронт — Ред.), а ми за вами… Що ви людей дурите? Наскільки за законом може вводитися воєнний стан? На 30 днів чи на 90? А скільки його продовжили?”, — кажуть місцеві жителі.

    У відповідь на це військові вказали громадянам, що в Україні зараз запроваджено правовий режим воєнного стану.

    “Він запроваджується у разі потреби відбиття агресії, що зараз і здійснюється”, — каже представник військових.

  • Стерненко: Сержантів ЗСУ досі вчать штурмувати позиції з криками «Ура!». Армія потребує змін

    Стерненко: Сержантів ЗСУ досі вчать штурмувати позиції з криками «Ура!». Армія потребує змін

    Українських сержантів досі вчать штурмувати позиції ворога з криками «Ура!», як це було за часів Радянського Союзу. Про це пише у телеграмі громадський активіст і блогер Сергій Стерненко.

    “Українське військо потребує змін! Можу багато знову написати і про ставлення деяких командирів до життя солдата, і про урочисті шикування, які досі проводяться, і багато про що ще. Але ви просто почитайте текст з навчального стенду для українських сержантів. «Особовий склад за командою командира відділення закидає його (ворога) гранатами ІЗ КРИКОМ УРА». Далі про рукопашний бій, багнети і приклади. 2024 рік. Крики УРА при штурмі траншеї”, – написав він.

    За словами Стерненка,  “цей стенд — наочна ілюстрація стану справ всередині війська. “Як там кажуть, маленька совєцька армія ніколи не переможе велику совєцьку? А якщо кричати УРА?”, – резюмує активіст.

  • Звільнений із полону захисник Маріуполя заявив, що навіть через рік не отримав посвідчення УБД

    Звільнений із полону захисник Маріуполя заявив, що навіть через рік не отримав посвідчення УБД

    Захисник Маріуполя, прикордонник із позивним Смурф заявив, що через рік після звільнення з полону йому досі не видали посвідчення учасника бойових дій.  Про це він розповів в Instagram.

    «До сьогоднішнього дня мені не дали посвідчення учасника бойових дій. Чому? Сам не розумію. Щоб його видати, потрібна довідка про участь у бойових діях. Її не дають, бо це потрібно розкривати бойовий журнал, який вели в Маріуполі. Без командира, який заповнював цей журнал, це не роблять. А командир у полоні», — написав прикордонник.

    Він також додав, що довідка про перебування в полоні не вважається документом, що підтверджує участь у бойових діях.

    «Провели службове розслідування щодо моїх поранень. Отримав акти поранень, і мені кажуть, що ці документи теж не вважаються підтвердженням про участь у бойових діях. Виходить, що не заслужив?» — написав Смурф.

    Військовослужбовець попросив про розголос і підтримку в цьому питанні.

    «Зараз куди не подивишся — потрібне посвідчення УБД. Безкоштовний проїзд, Відпочинок для військовослужбовців. І таких, як я, дуже багато, але всі мовчать… Тому прошу вашого розголосу, підтримки чи допомоги», — додав він.

    Наразі публікація Смурфа в соцмережах недоступна. Однак залишилися скріншоти.

  • Комбат 3-ї ОШБр Ролло: Росіяни сильніші, ніж ми, та мають кращі державні програми із забезпечення армії

    Комбат 3-ї ОШБр Ролло: Росіяни сильніші, ніж ми, та мають кращі державні програми із забезпечення армії

    Російська армія – це серйозний противник, державні програми із забезпечення військ у Росії кращі, ніж в Україні. Тому не варто недооцінювати ворога. Про це воїни 3-ї ОШБр заявили на стрімі “Двіж року”, який було опубліковано на YouTube.

    Військові відповіли на питання, на скільки гірше російське спорядження.

    Так, командир протитанкового батальйону 3-ї ОШБр Олег Романов (Ромаха) заявив, що через телемарафон у людей склалося хибне враження про силу окупантів.

    “А хто сказав, що воно (спорядження. – Ред.) гірше? Дивіться, телемарафон просто вдома потрібно вимкнути, і далі якась реальність вливатиметься в маси”, – сказав воїн.

    Водночас командир 1-го штурмового батальйону 3-ї ОШБр Петро Горбатенко (Ролло) зазначив, що російська армія краща за українську в питаннях зброї та спорядження й саме тому має певні успіхи на фронті.

    “Російська армія нічим не гірша за українську та навіть краща. Краще оснащена технічно, більше техніки, краща зброя та спорядження, ніж в української. З чого ви взяли, що вони гірші? Це, знаєте, навіть приниження виходить наше. Типу: “А х#лі ви воюєте з лохами і нічого не можете зробити?” А тому що вони сильніші, це об’єктивно. Мають краще спорядження і кращі державні програми по спорядженню і забезпеченню армії. Не треба недооцінювати противника. Це дуже серйозний противник, серйозніший за більшість армій світу”, – додав Ролло.

    • Як писав NYT, телемарафон, покликаний протистояти російській пропаганді та підіймати бойовий дух, зазнає критики за те, що малює райдужну картину війни і не готує українців до затяжної війни.
  • Найважливіша спеціальність на війні. Що має зрозуміти вище керівництво

    Найважливіша спеціальність на війні. Що має зрозуміти вище керівництво

    Командувачі думають, що найважливіша спеціальність – оператор HIMARS і F-16.

    Генерали думають, що найважливіша спеціальність – боєць-штурмовик.

    Комбриги думають, що найважливіша спеціальність – оператор дрона та артилерист.

    Комбати думають, що найважливіша спеціальність – ротний.

    Ротний, боєць-штурмовик, оператор дрона, артилерист, розрахунок HIMARS та F-16 думають, що найважливіша спеціальність – піхотинець, який грає зі смертю щосекунди у брудних траншеях, серед холода та жари, комах та мишей, у сирих маленьких норах та бліндажах, щоб закріпитись під вогнем, носити все на собі, будувати все своїми руками, притягувати на себе більшість ударів, і виносячи на своїх плечах найнебезпечнішу ношу.

    Піхотинець думає, як би вижити до наступноі заміни на позиції, як би захопити собі трофейний покемон, як би хоч раз траншею вирила б техніка та підвезли колоди, і як би отримати довідку про акубаротравму зі своєю ротою та відпочити хоч пару тижнів.

    А ще думає, що той, хто ніколи не тримав повністю скошену уламками посадку під корегованим вогнем артилерії, дронів, авіаціі, ракет, і не вступав у ближній бій, не розуміє природу війни на виснаження, в якій найдорожча спеціальність – оператор лопати та автомата.

    Збереження піхоти – це основна ресурсна та тактична ціль сучасної війни, навколо піхотного стріжня потрібно концентрувати військові технології, закупівлю техніки, змінювати тактику та організаційну структуру усіх інших також важливих родів військ, порядок застосування. Цього не відбувається, на жаль.

    Час добровольчоі піхоти, яка сама рвалась в маневрені боі на танки з гранатометами минув, але в позиційній війні потреба у якісній піхоті загострилась.

    Піхота, щоб зберегтися, має стати найпривілійованішим родом військ, справжнім стріжнем. Це не питання гуманізму – це ключове питання військової логістики та державної економіки, ціну війни треба прораховувати. Збереження життя піхоти повинно стати ціллю оборонного планування, це перша умова для здобуття перемоги у тривалій війні на виснаження. Поки таке розуміння не дійде до вищого керівництва, кінця війні не буде, і правильного планування теж не буде.

  • Проігнорували тривогу і ворожий БПЛА: Умєров повідомив результати перевірки трагедії в 128-й бригаді

    Проігнорували тривогу і ворожий БПЛА: Умєров повідомив результати перевірки трагедії в 128-й бригаді

    Головна інспекція Міноборони доповіла міністрові Рустему Умєрову про результати перевірки обставин ракетного удару по 128 окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді. Про це Умєров повідомив у Facebook.

    “Зараз ми знаємо похвилинно, що і як відбулось. Розібралися, що призвело до трагедії і як її можна було уникнути”, — написав він.

    Міністр підтвердив, що бійців зібрали у дворі будинку, щоб нагородити, але при цьому “було проігноровано всі правила маскування”. Поруч припаркували більше десяти автомобілів.

    “В цей час у небі був російський безпілотник-розвідник. Його зафіксували. Повітряну тривогу оголосили по всій області. Військових попередили про сектор, в якому працює ворожий БПЛА. Як тільки зафіксували ракетний пуск, поширили сигнал «ракетна небезпека». На місці нагородження, жодних централізованих безпекових заходів вжито не було”, — зазначив Умєров.

    За його словами, слідство у цій справі триває, зокрема його веде ДБР.

    “Усі, хто винен в цій трагедії, понесуть передбачене законом покарання. Я доручаю Генеральному штабу перевірити виконання безпекових протоколів у підрозділах. Звертаюся до всіх командирів, які відповідальні за безпеку воїнів: зневага до базових заходів безпеки неприпустима”, — написав міністр.

  • ЗМІ: Командир 128 бригади запізнився на нагородження. Поки його чекали, стався ракетний удар

    ЗМІ: Командир 128 бригади запізнився на нагородження. Поки його чекали, стався ракетний удар

    Командир 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Дмитро Лисюк запізнився на захід до Дня ракетних військ і артилерії, який організували поблизу лінії фронту на Запоріжжі.  Про це повідомляє hromadske з посиланням на джерела зі 128 бригади.

    Один із співрозмовників видання зазначив, що спершу нагородження запланували на 9 годину ранку, але перенесли на 9:30. У цей час військові вже були вишикувані й чекали на командира. Близько 10:10 стався російський удар.

    Комбриг прибув буквально через 2 хвилини після прильоту.

    Джерело відзначило, що росіяни слідкували за бійцями 128 бригади з безпілотника, коригуючи ракетний удар. Однак окупанти помилилися і влучили в будівлю позаду військових, ближче до дороги.

    «І виходить, усі ті, хто стояли ближче до дороги, вони всі 200-ті (загинули — ред.). А особовий склад, який конкретно мав нагороджуватися (командири гармат, навідники, артилеристи), їх трохи прикрила стіна будинку, в який влучив “Іскандер”. За рахунок цього жертв трохи менше», — стверджує одне з джерел.

    Водночас багато військових зазнали поранень від уламків, додав співрозмовник.

    • 3 листопада росіяни завдали удару по скупченню військових 128 ОГШБр, коли ті, за даними ЗМІ, зібралися для нагородження на честь Дня ракетних військ і артилерії в прифронтовій зоні Запорізької області. Центр стратегічних комунікацій ЗСУ повідомив, що окупанти вдарили ракетою «Іскандер-М».
    • Президент Володимир Зеленський висловив співчуття рідним загиблих бійців та заявив, що цієї трагедії можна було уникнути.
    • 128 бригада підтвердила загибель 19 своїх бійців унаслідок ракетного удару.
  • Помер легендарний командир ЗСУ, “кіборг” Віталій Баранов

    Помер легендарний командир ЗСУ, “кіборг” Віталій Баранов

    У Донецькій області обірвалося життя командира 206-го Батальйону територіальної оборони ЗСУ, “кіборга” із позивним “Біба” Віталія Баранова. Про це йдеться на сторінці Димерської громади у Facebook.

    “8 жовтня 2023 року зупинилося серце легендарного кіборга, який захищав Донецький аеропорт, підполковника, командира 206 Батальйону територіальної оборони, нашого земляка, котрий проживав у с.Катюжанка та воював із 2014 р. – Баранова Віталія Анатолійовича, 1967 року народження”, – йдеться в повідомленні.

    Віталій Баранов захищав державний суверенітет і територіальну цілісність України з 2014 року. Він був комбатом 90-ї ОШБ, яка останньою виходила з Донецького аеропорту.

    З першого дня повномасштабного вторгнення РФ, 24 лютого 2022 року, підполковник Баранов долучився до спротиву і разом з товаришами організував заходи протидії російським військами за маршрутом їхнього просування на Київщині.

    У цивільному житті займався громадською діяльністю. Баранов очолював організацію “Офіцерський рух учасників війни”.

    В останню путь героя проводитимуть у Катюжанці 11 жовтня. Прощання почнеться об 11:00 біля будинку кіборга за адресою: вулиця Біла, 83. Опісля підполковника поховають на місцевому кладовищі.

    Жителів громади просять зустріти захисника “живим коридором” і запалити свічку пам’яті.

  • Рада спростила процедуру списання військового майна

    Рада спростила процедуру списання військового майна

    Верховна Рада ухвалила закон № 10039, який спростить списання військового майна. Про це повідомив народний депутат від парламентської фракції «Голос» Ярослав Железняк.

    “За” проголосували 302 нардепи.

    Під час воєнного стану тепер дозволяється за наказом командира списувати закріплене за військовою частиною майно, якщо його вартість не перевищує 1,7 мільйона гривень.

    Це стосується всієї номенклатури військового майна, за винятком зброї.

    Командир військової частини самостійно вирішуватиме, чи потрібно розслідувати обставини втрати майна, чи ні.

    Якщо майно втратили під час бою, то його можна списати єдиним актом з описом події та переліком. Акт мають підписати щонайменше два учасники або свідки події (за наявності) та затвердити командувач відповідного виду Збройних сил.

    Водночас командуванню встановили конкретні строки для ухвалення рішень, щоб ці документи не накопичувалися і не «зависали».

    Нардеп Роман Костенко повідомив, що його попросили внести цей законопроєкт самі військові, бо чинні норми не відповідають нинішній інтенсивності боїв.

    «Щоб списати один дрон, потрібно пройти сім кіл пекла і йти ними потрібно дуже довго. Купа паперів і непотрібних погоджень, затягування часу. Усе це відволікає командирів від пріоритетних напрямів роботи — організації та ведення бойових дій», — зазначив Костенко.

    Далі президент має підписати цей закон, а Міністерство оборони — розробити відповідні підзаконні акти.

  • У Києві військовий напідпитку застрелив двох співслужбовців

    У Києві військовий напідпитку застрелив двох співслужбовців

    У Києві солдат  під час розпивання алкоголю розстріляв зі штатної зброї двох співслужбовців через раптовий конфлікт. Про це повідомили в пресслужбі Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

    Як встановило слідство, вночі 2 жовтня солдат однієї з військових частин, дислокованої в столиці, після добового чергування розпивав алкогольні напої з двома співслужбовцями цієї ж військової частини. Внаслідок раптово виниклого конфлікту, він розстріляв зі штатної зброї обох співслужбовців, після чого намагався покинути місце злочину, проте був затриманий правоохоронцями. При затриманні вилучено автомат Калашнікова з набоями.

    Затриманому повідомили про підозру за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України – умисне вбивство двох або більше осіб.

    Наразі вирішується питання щодо обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п’ятнадцяти років.

  • Військком Полтавщини: З кожних 100 мобілізованих рік тому залишилося 10-20 осіб

    Військком Полтавщини: З кожних 100 мобілізованих рік тому залишилося 10-20 осіб

    З кожних 100 чоловік, мобілізованих восени 2022 року, залишилося 10-20. Про це розповів начальник Полтавського обласного ТЦК, підполковник Віталій Бережний під час 39-ї сесії Полтавської міської ради VIII скликання 15 вересня.

    Бережний наголосив на необхідності забезпечення на території відповідних населених пунктів ведення військового обліку військовозобовʼязаних призовників чи інших категорій і здійснення заходів для комплектування військових частин ЗСУ.

    “Станом на зараз, військові формування, які виконують свої завдання, потребують не тільки матеріальної підтримки транспортними засобами та іншим. Вони, в першу чергу, потребують поповнення. З підрозділів, які були сформовані восени минулого року, в кількості до 100 осіб зараз виконують свої зобов’язання 10-20 осіб”, – повідомив він.

    Зокрема голова ТЦК зазначив, що місто Полтава в частині проведення заходів мобілізації в області перебуває на останньому місті після інших районів. За вересень план виконано на 13%. А на 15 вересня 2023 року виконано лише 8% планового завдання, яке встановлено Генштабом ЗСУ.

    Снайпер ЗСУ Костянтин Прошинський підтвердив слова полтавського військкома про 80-90% втрат в українській армії від мобілізованих восени 2022.

    “Насправді це правдиві цифри, за нашим підрозділом у тому числі. У деяких — ще менше”, — написав у Telegram воїн, який перебуває під Бахмутом.

  • Звернення бійців: Снайперів та мінометників із 47 ОМБр використовують як штурмовиків без спеціальної підготовки

    Звернення бійців: Снайперів та мінометників із 47 ОМБр використовують як штурмовиків без спеціальної підготовки

    Новий командувач 47 механізованої бригади полковник Олександр Павлій використовує замість штурмовиків бійців, які мають підготовку та досвід снайперів, мінометників або протитанкістів. Захисники відмовилися виконувати злочинний наказ, і за це підрозділ хочуть розформувати. Про це йдеться у відеозверненні бійців 47 механізованої бригади окремої роти протитанкових ракетних комплексів, повідомляє Цензор.НЕТ.

    У зверненні сказано, що рота знаходиться на лінії зіткнення з початку контрнаступу. До цього більш ніж пів року вони проходили навчання на військову спеціальність оператори протитанкових керованих ракетних комплексів. За час контрнаступу її бійці знищили 4 авто, БМП, до 80 окупантів та танк Т-72 – це тільки офіційно підтверджені цілі.

    “Наразі бригада потроху втратила наступальний потенціал та потребує відновлення. Але відводити на доукомплектування бригаду командування не хоче. Замість цього на передову відправляють мінометників, снайперів, артилеристів, розвідників і нас, протитанкістів, у якості штурмової піхоти. Наказ переводити військових спеціалістів на посади, які не пов’язані з їхніми військово-освітніми спеціальностями, є злочинним”, – сказано у зверненні.

    Така ситуація склалася тому, що в бригаді з початку вересня змінився командувач. Тепер цю посаду обіймає полковник Олександр Павлій, який, спираючись на всебічну підтримку нового начальника бригадної артилерії Дмитра Тарельника.

    “Він почав методично знищувати устрій бригади, який вона мала з початку свого існування, а саме: використовувати підрозділи не за їх призначенням. Наприклад, спеціалісти мінометники, снайпери, артилеристи, аеророзвідники, протитанкісти використовуються, як штурмовики, що без спеціальної підготовки рівноцінно російським “м’ясним штурмам”! Наш підрозділ відмовився виконувати цей злочинний наказ, за що його вирішено розформувати”, – розповідають бійці.

    Вони наголошують, що результатом розформування стане втрата ЗСУ боєздатного і обстріляного підрозділу, який не раз довів свою цінність і відповідальне ставлення до бойових наказів.

    “Узагальнюючи вище наведене хочемо зазначити, що виконувати злочинні накази для тішення чийогось егоїзму замість того, щоб наближати нашу спільну перемогу над загарбниками, ми відмовляємось. І знищувати свій підрозділ не дамо, в чому просимо вашої підтримки”, – резюмували бійці.

  • ЗМІ: У Британії суттєво скоротили кількість навчань українських військових після скарг на шум

    ЗМІ: У Британії суттєво скоротили кількість навчань українських військових після скарг на шум

    На військовій базі в графстві Кент у Великій Британії скоротили кількість тренувань українських військових після скарг місцевих жителів на шум під час навчальних стрільб. Про це повідомляє The Times.

    За інформацією видання, британське Міноборони було змушене на третину скоротити кількість навчань на полігоні Лідда через обурення мешканців вибухами та димом.

    Як йдеться у матеріалі, мешканці надіслали листи до міської ради Лідди з вимогою вжити заходів. Після того як про скарги повідомили Міністерству оборони, відомство погодилось обмежити рівень шуму і скоротити кількість навчань на 30 відсотків.

    Підполковник Марк Пауелл, командир бази, пояснив, що хоче підтримувати міцні стосунки з місцевими мешканцями, які скаржаться на те, що від вибухів в них дзвенять вікна та вібрують будинки.

    Втім, є і ті, хто з розумінням ставляться до проведення навчань поблизу їхніх помешкань. 80-річна Джун Бомонт, яка живе за кілька метрів від військової бази вже 35 років, наголосила, що українці захищають свою країну, і немає сенсу посилати на війну людей, які не навчені.

    “Якщо ви купуєте будинок або переїжджаєте на місце поруч з військовим містечком, чого ви очікуєте? Тиші?” – дивується вона.

    Британські військові навчили 900 українських десантників операціям, підтримуючи зусилля Києва з проведення рейдів через Дніпро на окуповану Росією територію, тоді як українських танкістів навчили керувати танками Challenger 2.

  • Придатність до військової служби: Медичні сили опублікували роз’яснення щодо змін у переліку хвороб

    Придатність до військової служби: Медичні сили опублікували роз’яснення щодо змін у переліку хвороб

    Командування Медичних сил ЗС України спільно з Міністерством охорони здоровʼя, командуваннями видів і родів ЗСУ розробили зміни до розкладу хвороб, що визначають ступінь придатності до військової служби. Роз’яснення Медичних сил ЗСУ наводить Military Media Center.

    Зазначається, що список хвороб по суті не змінився — там залишилися ті захворювання, за якими військовослужбовці визнаються придатними, обмежено придатними чи непридатними.

    “Нинішні зміни рекомендують лікарям однаково трактувати положення про військово-лікарську експертизу, аби мінімізувати кількість помилок під час ухвалення рішень щодо придатності до військової служби. Щодо осіб, які призиваються на військову службу з хронічними захворюваннями, то такі люди і до внесення змін служили у ЗС України на різних посадах. Зокрема, в підрозділах забезпечення, в навчальних центрах. Є приклади, коли такі військовослужбовці проходили службу і в інших військових підрозділах”, — йдеться у повідомленні.

    Як пояснили у Медсилах, індивідуальний підхід у визначенні придатності означає, що в Силах оборони є різні війська, завдання та рівень навантаження, а тому щодо кожного військового, який має проблеми зі здоров’ям, ухвалюватиметься окреме рішення.

    Також наголошується, що рішення про придатність ухвалюють військово-лікарські комісії, а якщо людина має певне захворювання, яке не дозволяє проходити службу за станом здоров’я, то її не можуть мобілізувати.

    “Якщо є захворювання, які перебувають в довготривалій ремісії (3–5 років) і це підтверджено лабораторними дослідженнями, то буде застосований індивідуальний підхід і ухвалене індивідуальне рішення — придатний чи непридатний. У такому випадку приймається постанова про придатність за певною обліково-військовою спеціальністю”, — йдеться у заяві.

    Також ЗСУ вказали, що обмеження за станом здоров’я для розподілу військовослужбовців до тих чи інших родів, видів ЗСУ зберігаються.

    “Військовослужбовці, які мають певні захворювання, не можуть проходити службу в підрозділах спецпризначення, ДШВ, морської піхоти, ССО, але вони можуть виконувати завдання у складі підрозділу забезпечення”, — резюмували в Медичних силах.

  • Військові на фронті пройшли підготовку на роботизованих платформах «Рись»

    Військові на фронті пройшли підготовку на роботизованих платформах «Рись»

    Українські військові вже пройшли бойову підготовку на роботизованих платформах “Рись”, переданих на фронт у межах проєкту “Армія дронів”. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

    “Кілька днів тому ми передали на фронт 25 бойових турелей «Шабля» і 5 наземних платформ «Рись». Техніку розподілили між 10 підрозділами Сил оборони, які воюють по всій лінії фронту”, – зауважив він.

    За словами Федорова, військові максимально оперативно навчилися керувати турелями й наземними платформами та вже незабаром використовуватимуть їх проти росіян на полі бою.

    “Роботизовані системи в поєднанні з дронами допоможуть ефективніше уражати окупантів. Технологій на фронті буде більше. Працюємо над цим 24/7”, – наголосив міністр.

  • Маляр: Ціна заголовків про переміщення 82-ї бригади – п’ять авіаударів по ній за добу

    Маляр: Ціна заголовків про переміщення 82-ї бригади – п’ять авіаударів по ній за добу

    Ціна заголовків про те, куди перемістили 82 бригаду на півдні – п’ять авіаударів по бригаді за добу. Про це написала у Telegram заступниця міністра оборони Ганна Маляр.

    Вона зазначила, що за несанкціоноване поширення такої інформації встановлена кримінальна відповідальність ст. 114-2 ККУ.

    «Поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років», – написала Маляр.

    • За тиждень до цього видання Forbes опублікувало статтю про те, що начебто 82-га десантно-штурмова бригада, яку Генштаб ЗСУ тримав у резерві, чисельністю у 2 тисячі людей, укомплектована західною технікою і вступила в бої на півдні.
  • У Міноборони планують створити військову поліцію

    У Міноборони планують створити військову поліцію

    У Міністерстві оборони планують створити військову поліцію для підтримання військової дисципліни серед військовослужбовців. Про це повідомляє пресслужба МОУ.

    Зазначається, що головне управління військової юстиції Міноборони бере активну участь у розробці законопроєкту про військову поліцію України.

    “На базі комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності функціонує робоча група, завданнями якої, зокрема, є створення оптимальної моделі майбутньої військової юстиції, частиною якої стане Військова поліція. Військова поліція – має стати військовим формуванням з правоохоронними функціями та входитиме до системи Міноборони України”, – йдеться у повідомленні.

    Орган буде утворено на основі Військової служби правопорядку у Збройних силах України. До нього перейдуть окремі повноваження щодо оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування військових злочинів (в зонах бойових дій).

    “Мета – підтримання військової дисципліни серед військовослужбовців ЗСУ, Міноборони, ДССТ”, – йдеться у повідомленні.

    Серед основних завдань військової поліції:

    • правоохоронна діяльність з попередження, виявлення, припинення військових злочинів згідно з нормами Кримінального процесуального кодексу України та військових статутів;
    • оперативно-розшукова діяльність;
    • спеціальна превенція у ЗСУ, ДССТ;
    • забезпечення правопорядку, військової дисципліни у ЗСУ, ДССТ;
    • захист прав військовослужбовців;
    • захист державного майна;
    • виконання покарань.

    Передбачається досягнення сумісності Військової поліції з відповідними структурами держав-членів НАТО.

    Наразі законопроєкт проходить процедуру погодження.

  • NYT: Загальні втрати армій України і РФ наближаються до 500 тисяч

    NYT: Загальні втрати армій України і РФ наближаються до 500 тисяч

    Загальна кількість поранених і вбитих військових з боку України та Росії з початку повномасштабної війни оцінюється в майже 500 тисяч, більшість – росіяни. Про це пише The New York Times з посиланням на офіційних осіб США.

    З російського боку, за оцінками офіційних осіб, загальна кількість втрат становить 300 тисяч, з них 120 тисяч – загиблі й 170-180 тисяч – поранені. Україна втратила близько 70 тисяч військових загиблими й 100-120 тисяч пораненими.

    Втрати РФ різко зросли взимку й навесні цього року під час битви за Бахмут на Донеччині: тоді щодня “сотні” російських військових гинули або отримували поранення. Україна, однак, теж зазнала важких втрат під час оборони міста.

    Також значних втрат у “тисячі військовослужбовців” Україна зазнала в перші тижні контрнаступу, коли намагалась прорвати російські лінії оборони на півдні. Доклались і проблеми з евакуацією поранених і надання їм медичної допомоги на полі бою.

    Після зміни тактики й переходу до обстрілів російських позицій втрати України значно зменшились, але у Вашингтоні тепер побоюються, що так українські запаси боєприпасів досить швидко вичерпаються.

    Крім того, попри значні російські втрати, РФ загалом має 1,33 мільйона строковиків, тоді як в Україні їх майже втричі менше – близько 500 тисяч, за оцінками американської сторони.

    Оцінки США ґрунтуються на супутникових знімках, перехопленнях телефонних розмов, повідомленнях у соцмережах і ЗМІ та офіційних даних Києва та Москви. Обидві сторони публічно не розкривали свої загальні втрати.

  • У чому різниця між українськими захисниками і російською армією

    У чому різниця між українськими захисниками і російською армією

    Минув один рік і сто сімдесят два дні війни. Росіяни ракетами обстрілюють українські міста, є загиблі і поранені.

    Сьогодні я слухав одне інтерв’ю. Відомий російський журналіст-емігрант взяв його у відомого і модного російського письменника, теж – емігранта.

    (Не буду називати прізвища, оскільки проблема, яку я хочу обговорити, має більш фундаментальне значення, ніж просто одне конкретне інтерв’ю).

    Обидва (і журналіст, і письменник) дуже талановиті та прогресивні. Зрозуміло, що обидва дотримуються цілком нормальних, антипутінських поглядів, підтримують Україну і все таке.

    І в цьому інтерв’ю була чітко проговорена важлива думка, що ось, мовляв, Путін намагається ідейні установки радянських солдатів під час Великої Вітчизняної війни пристосувати для потреб його сьогоднішньої СВО і що це абсолютно неправильно тому, що тоді солдати захищали Батьківщину, а зараз вони – загарбники і агресори.

    Я спочатку сидів і кивав головою: правильно ж всі говорять, так і є… але після подумав ось про що: значить коли Радянський солдат вторгався в Польщу і Фінляндію, то він був загарбник і агресор.

    А потім, коли практично відразу ж після цього, на нього напали “німецько-фашистські загарбники”, він миттю перетворився в позитивного героя, що захищає Батьківщину від ворога. І ось він захищає, захищає, захищає… відкинув ворога до свого кордону… скінчив захищати. Перетнув кордон СРСР і почав “звільняти”, припустимо, поляків.

    Який у нього в цей момент утворився статус? Агресора? Або він залишився як і раніше “захисником Вітчизни”? Поляки ж не просили його їх “звільняти”. І нинішнє знесення поляками насильно поставлених пам’ятників цим “визволителям” – зайвий тому доказ.

    Поставлю питання жорсткіше: у чому відмінність другого вторгнення в Польщу в 1944 році від першого в 1939? Є якась різниця?

    Або ось ще питання. Коли він був ще в статусі “захисника Вітчизни”, що він захищав? Сталінський режим, який його пограбував, відібрав землю, батька розстріляв, матір заморив голодом, а його самого перетворив на колгоспного раба чи якусь абстракцію під назвою “Батьківщина”?

    У чому конкретно ця “Батьківщина” для нього виражалася? І хіба міг раб боятися поневолення? Хіба могли вороги відібрати у нього майно, якщо його у нього немає? Яка, по суті, йому була різниця хто експлуатує його і природні ресурси його країни, якщо ніяких вигод від цього він все одно не мав?

    Чому режим, який насильно захопив владу в його країні і утримував її вже на той час майже чверть століття, повинен був бути для нього ріднішим, ніж режим нового агресора? Чим один окупант відрізняється від іншого? Норма репресій була приблизно однаковою, відповідно, ризик загинути під окупацією був більш-менш такий же, що і при “рідній” радянській владі (якщо не менше).

    Хіба це не просто кліше сталінської пропаганди про “захисника Батьківщини”? Причому таке кліше, з яким ми всі зрослися і сприймаємо його як щось само собою зрозуміле?

    Хіба вся ця “велика перемога” не є просто жахливе людське жертвопринесення на вівтар бога-Сталіна? Хіба це не вона продовжила агонію радянського режиму ще на сорок з гаком років? І навіть, можливо, до цього дня путінський режим існує завдяки лише цій “Великій Перемозі”…

    І якщо це все правда, про “захисника батьківщини”, то у мене питання: Ось йде нинішня війна. І в якийсь момент вона переходить на російську територію. Може ж таке бути? Цілком … і що тоді відбувається?

    Ось цей російський солдатик, “герой Бучі і Маріуполя” як добрий молодець вдаряється об землю і стає миттю “захисником вітчизни”? З усіма належні цьому поняттю пієтетом, пам’ятниками, красивими фільмами і “вічною вдячністю”?

    І, припустимо, він відганяє агресора (тобто в даному випадку ЗСУ) назад за кордон. Кого він в цьому випадку врятував крім Путіна? Себе? Свою сім’ю? Ні. Він прирік їх на подальше знущання і грабіж з боку путінської банди. Він захистив своїми грудьми право цієї банди і далі знущатися над російським народом.

    Ви скажете, що з цією логікою можна підійти і до українців? Ні! Українці захищають свою свободу. Свою країну, в якій влада обрана ними. І в покладений термін вони її можуть залишити, а можуть – замінити. Це країна належить їм.

    А Росія належить одному лише Путіну. І Путіна вже давно ніхто не вибирав. Всі знають, що він узурпував владу. І що все, що є на території Росії – належить йому. І навіть якщо ви чимось поки ще користуєтеся, то тільки до того часу, поки цього не захотів він або хтось із його кооперативу “Озеро”.

    І гинуть росіяни не за вільну Росію і свою свободу, а за Путіна і його право ними володіти. В цьому і полягає різниця між українськими захисниками батьківщини і російською армією безсловесних рабів, яким пропаганда вселила, що вони щось там захищають, крім путінського палацу в Геленджику.

    Ніякої “батьківщини” вони не захищають. Тому, що Путін (як до цього – Сталін) вкрав у них батьківщину. Неможливо захистити те, чого у тебе вже немає. Тому програвши цю війну російський солдат зробить послугу перш за все самому собі.

    І наше завдання чітко це йому пояснити. Адже наша справа права. Ворог буде розбитий. Перемога буде за нами.

    Слава Україні!

  • Кабмін оприлюднив постанову про доплати військовим. Що змінилося

    Кабмін оприлюднив постанову про доплати військовим. Що змінилося

    Кабінет міністрів України опублікував постанову № 836 про зміну порядку виплати додаткової винагороди військовослужбовцям під час дії воєнного стану.

    Виплати починаються з 30 тисяч гривень для військових, які здійснюють бойові чи спеціальні завдання, і підвищуються до 100 тисяч гривень для тих, хто бере безпосередню участь у бойових діях.

    Також до наказів про виплату додаткової винагороди на суму 100 тисяч гривень зараховуються:

    • поранені на лікуванні;
    • захоплені в полон;
    • загиблі (виплата здійснюється за весь місяць, у якому людина загинула).

    Для військових, які здійснюють оперативне управління військовими частинами та підрозділами на відстані, доплати можуть становити 50 тисяч гривень.

    У постанові також зʼявилися нові види додаткової винагороди, передбаченої недавно ухваленим законом:

    • військовим, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), — від 15 000 до 30 000 гривень;
    • військовим, які у звʼязку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), визнані обмежено придатними або непридатними до військової служби та зараховані в розпорядження — 20 100 гривень;
    • військовослужбовцям строкової військової служби — 6 000 гривень;
    • курсантам вищих військових навчальних закладів та прирівняним особам — 2 350 гривень.

    Зміни застосовуються з 1 червня 2023 року.

    • 28 червня Верховна Рада ухвалила загалом закон про виплати військовим.
  • Звір-машина: Бійці розповіли про систему залпового вогню RM-70 Vampire

    Звір-машина: Бійці розповіли про систему залпового вогню RM-70 Vampire

    Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний показав у  Facebook відео бойової динамічної роботи на лінії зіткнення РСЗО RM-70 Vampire екіпажів 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка.

    “Приїжджаємо, розкладаємося, наводимося. Три-чотири хвилини, і ми вже готові, чекаємо наказу “вогонь!””, – описує динамічну роботу командир RM-70 Vampire Павло.

    Ракетна пускова установка RM-70 Vampire несе на собі 40 снарядів реактивно-залпового вогню. Працює як одиничними пострілами, так і залпами. Управління вогнем проводиться як із кабіни, так і за допомогою переносного пристрою з найближчого укриття.

    “Це реально звір-машина. Коли робить залп повним пакетом, то враження просто не передати”, – зазначає топогеодезист RM-70 Vampire Іван.

  • Президент відвідав передові позиції ССО на Бахмутському напрямку та вручив державні нагороди

    Президент відвідав передові позиції ССО на Бахмутському напрямку та вручив державні нагороди

    У День Сил спеціальних операцій президент України Володимир Зеленський відвідав передові позиції ССО на Бахмутському напрямку на Донеччині. Про це повідомляє Офіс президента.

    Зеленський побував у командному пункті тактичних груп ССО у Часовому Яру. Глава держави заслухав доповідь командира про оперативну ситуацію в зоні відповідальності, виконання спеціальних завдань і потреби підрозділів у зброї, техніці та обладнанні.

    Президент поспілкувався з військовослужбовцями Сил спеціальних операцій ЗСУ, привітав їх зі святом та вручив державні нагороди.

    Зеленський відзначив героїзм і високу професійність бійців ССО.

    «Вітаю з Днем ССО. Важливий день для України, для ЗСУ. Дуже приємно вас привітати. Зрозуміло, що ситуація непроста, але ви – потужні люди. Бажаю вам міцності, здоров’я та перемоги. Напевно, народ України небагато чує про ССО, тому що ви завжди в найгарячіших точках. Але хочу сказати, що всі знають, які хлопці в ССО. Знають, що всі ви – дуже героїчні, від вас багато залежить, бо ви завжди на першій лінії фронту», – зазначив він.

    Глава держави, зокрема, нагородив воїнів відзнакою Президента України «Хрест бойових заслуг», орденами Богдана Хмельницького І ступеня та вручив цінні подарунки.

    «Дякую вам за все. Дякую за службу, за те, що ви робите, за те, що захищаєте нас усіх. Бажаю здоров’я, повертайтеся з перемогою», – сказав Зеленський.

  • Верховний Суд постановив, що військовий заслуговує на тюремний строк, щоб інші не подумали, що вони можуть ігнорувати накази командирів

    Верховний Суд постановив, що військовий заслуговує на тюремний строк, щоб інші не подумали, що вони можуть ігнорувати накази командирів

    Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати ККС вирішив, що військовослужбовець, який не прибув за наказом начальника вчасно до пункту тимчасової дислокації батальйону, заслуговує на 5 років реального позбавлення волі, і визнання ним винуватості у даному разі не грає ніякої ролі для того, аби його могли звільнити з випробуванням. Відповідну постанову Верховний Суд ухвалив 11 липня 2023 року у справі №726/78/23, пише Судово-юридична газета.

    При цьому захисники військовослужбовця наголошували в скарзі до Верховного Суду, що засуджений визнав свою винуватість як під час досудового розслідування, так і в судах попередніх інстанцій. Крім того, апеляційний суд, на думку захисників, не врахував, що чоловік відмовився від виконання наказу через збіг тяжких сімейних обставин (батько, який проходить службу в лавах ЗСУ отримав контузію, а також травму хребта і ноги, вдома залишилася мати з чотирма неповнолітніми дітьми).

    Однак судді Верховного Суду у цьому випадку зайняли державницьку позицію і зауважили, що покарання має бути реальним, бо звільнення від відбування покарання з випробуванням одного військовослужбовця за невиконання ним наказу в умовах воєнного стану створить в інших впевненість у безкарності за відмову від виконання наказів командирів.

    Історія справи

    Суди визнали чоловіка винуватим у тому, що він, будучи військовослужбовцем за контрактом, обіймаючи посаду навідника кулеметного відділення в усній формі відкрито відмовився виконати наказ начальника штабу першого заступника командира та до 23:00 20 листопада 2022 року не прибув до пункту тимчасової дислокації батальйону, а залишився в пункті постійної дислокації.

    Вироком Садгірського райсуду Чернівців від 18 січня 2023 року чоловіка визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Разом з тим, на підставі ст. 75 КК його було звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.

    Однак вироком Чернівецького апеляційного суду вирок місцевого суду щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК скасовано. Призначено чоловіку покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, строк якого ухвалено обчислювати з 17 березня 2023 року.

    Захисники засудженого подали скаргу до Верховного Суду, зазначивши невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість та просили змінити вирок апеляційного суду і застосувати до засудженого положення ст. 75 КК щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням.

    Зокрема, засуджений визнав свою винуватість у інкримінованому йому діянні як під час досудового розслідування, так і в судах попередніх інстанцій.

    Крім того, апеляційний суд, на думку захисників, не врахував, що чоловік відмовився від виконання наказу через збіг тяжких сімейних обставин (батько, який проходить службу в лавах ЗСУ отримав контузію, а також травму хребта і ноги, вдома залишилася мати з чотирма неповнолітніми дітьми). Також сторона захисту вказує про безпідставні висновки апеляційного суду щодо відсутності у чоловіка щирого каяття.

    Що вирішив Верховний Суд

    Як зазначив Верховний Суд, висновки судів обох інстанцій щодо винуватості чоловіка ґрунтуються, у тому числі на показаннях засудженого, який визнав вину у скоєнні інкримінованого караного діяння. У поданих касаційних скаргах сторона захисту не заперечує кримінально-правової кваліфікації та доведеності винуватості у вчиненому злочині.

    Що стосується доводів, викладених у касаційних скаргах захисників, щодо неправильного застосування закону, що потягнуло за собою невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість, то, як вважають судді Верховного Суду, вони є необґрунтованими.

    «Щоб іншим не кортіло»

    Судді Верховного Суду вважають, що суд апеляційної інстанції правильно наголосив, що звільнення від відбування покарання з випробуванням військовослужбовця за невиконання ним наказу в умовах воєнного стану, а саме наказу на вибуття в район бойових дій для захисту Батьківщини від збройної агресії ворога, не лише не сприятиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, а навпаки створить у таких осіб впевненість у безкарності за відмову від виконання наказів командирів, а також відмову від захисту Батьківщини.

    Вказане свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого злочину, оскільки може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим.

    Встановлені ж судом першої інстанції характеризуючі дані про особу засудженого, як вважає ВС, є недостатніми для застосування до обвинуваченого положень статті 75 КК.

    Пропри твердження у касаційних скаргах захисників, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність такої пом`якшуючої покарання засудженого обставини, як його щире каяття у вчиненому злочині.

    «Верховний Суд у своїх постановах неодноразово висловлював позицію, що розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині. Також ця обставина може бути визнана такою, що пом`якшує покарання лише в тому разі, коли щире каяття було дієвим і включало в себе активні дії.

    Апеляційний суд правильно погодився із твердженнями сторони обвинувачення про те, що як у матеріалах кримінального провадження, так і у вироці місцевого суду відсутні дані на підтвердження того, що чоловік намагався виправити наслідки вчиненого, які конкретні дії для цього він вживав, а тому визнання ним своєї винуватості під тиском неспростовних доказів є формальним і таким, що зроблене з метою уникнення справедливого покарання», – заявив Верховний Суд в своїй постанові.

    Отже, на думку суддів Верховного Суду, призначене покарання чоловіку в 5 років позбавлення волі, «є достатнім та необхідним для виправлення і попередження вчинення ним та/або іншими особами нових аналогічних злочинів, а застосування у цьому випадку інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням не відповідатиме принципам законності та справедливості покарання та не буде достатнім і необхідним для виправлення засудженого».

  • Експерт: Захід припустився низки помилок у підготовці та оснащенні ЗСУ

    Експерт: Захід припустився низки помилок у підготовці та оснащенні ЗСУ

    Помилки Заходу під час підготовки солдатів ЗСУ пояснюють повільні темпи контрнаступу та відсутність значних результатів. Про це пише Джек Вотлінг з Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень у статті для Observer.

    Як пише Вотлінг, протягом двох місяців українські війська намагалися пробитися через щільно укріплені позиції росіян, щоб прорвати так звану лінію Суровікіна, намагаючись звільнити свою територію.

    “Бойові дії були надзвичайно важкими, з великими втратами техніки та особового складу з обох сторін. Незалежно від того, якого прогресу буде досягнуто в найближчі місяці, міжнародні партнери України мають зосередити свою допомогу на підготовці українських збройних сил до наступної битви”, – вважає експерт.

    Техніка та озброєння

    Про потреби українців для успішних наступальних операцій в західних столицях знали вже наприкінці минулого літа – це артилерія, інженерні засоби, тактична ППО, засоби рухомого захисту (техніка піхоти тощо) та штабна підготовка.

    Гармати, снаряди й БТРи українці отримали у достатній кількості. Інженерні й тактичні засоби ППО – у меншому обсязі.

    Однак попри те, що вже у вересні 2022 року було зрозуміло, що ЗСУ потрібна бронетехніка, рішення про її постачання ухвалили лише у січні 2023 року і виконали лише частково.

    Багатомісячні затримки дали російським військам час для створення оборонної лінії, що значно ускладнило завдання українцям.

    Українські війська отримали близько двох місяців на освоєння багатьох західних систем, що перебувають у різному стані готовності, та на підготовку своїх військовослужбовців для вирішення складних завдань.

    Підготовка особового складу

    Інша проблема, на думку Вотлінга, полягає в тому, що значна частина навчання погано продумана.

    Штабна підготовка налагоджується повільно, оскільки партнери України воліють навчати українських солдатів індивідуально.

    Після рішення про надання Україні західних танків та бойових машин піхоти відбулося зрушення – українці тепер навчаються цілими підрозділами, продовжує Вотлінг.

    Окремих солдатів можна навчити в Україні. А от навчання підрозділів чисельністю, що перевищує роту, там неможливе, оскільки українські полігони обстрілює російська армія.

    З цієї причини для деяких підрозділів організовували колективну підготовку на європейських полігонах. Проте українські військовослужбовці дали зрозуміти, що на західних полігонах вони не можуть отримати повноцінну підготовку, оскільки використовують у війні безліч своїх власних систем (безпілотники й системи управління вогнем), які не сертифіковані НАТО і на західних полігонах застосовуватись не можуть.

    Натомість автор пропонує адаптувати тренування військових так, щоб сконцентруватись на сильних сторонах ЗСУ. Але для цього необхідно дозволити інструкторам змінювати курси навчання на свій розсуд та запросити українців брати участь у їх розробці.

    Головна ж проблема, на думку Вотлінга, полягає в тому, що бійців ЗСУ навчають за західними моделями, які потребують певної структури і, головне – часу, якого українці не мають.

    Бюрократія і довга війна

    Бюрократичні обмеження висвітлюють серйозну проблему для партнерів України.

    Західні військові з початку війни зуміли адаптувати свої методи взаємодії з ЗСУ. А ось у столицях бюрократи й дипломати, як і раніше, працюють за лекалами мирного часу. Попри те, що від результату протистояння Росії й України залежить майбутнє європейської безпеки.

    Вже з липня 2022 року було очевидно, що снарядів, які постачають Україні, надовго не вистачить. Проте країни НАТО не поспішають розширювати виробництво боєприпасів, не говорячи вже про запасні артилерійські стволи.

    Однак, якщо цю проблему не вирішать, то переваги, які нині має Україна, випаруються, а альянс не зможе досягти узгоджених у Вільнюсі показників боєздатності.

    “Таким чином, майбутнє європейської безпеки залежить від того, чи західні столиці здатні мати більш широкий погляд і приймати своєчасні рішення. Про ціну зволікань нам щодня нагадують кадри різанини на сході України”, – підсумовує свою статтю експерт.

  • Валерій Маркус йде з посади головного сержанта бригади «Маґура» через некомпетентність офіцерського корпусу

    Валерій Маркус йде з посади головного сержанта бригади «Маґура» через некомпетентність офіцерського корпусу

    Головний майстер-сержант 47-ї окремої механізованої бригади “Маґура” Валерій Маркус написав рапорт на переведення на нижчу посаду в бригаді. Про це Маркус повідомив у Facebook.

    За словами головного сержанта, він “категорично не згоден з рішеннями щодо застосування і розвитку 47 бригади”.

    “Збудувати військову частину згідно тих цінностей, які ми декларували на початку її створення, нам не дозволили. Вплинути на ситуацію або виправити більше можливості не маю. Моє перебування на посаді головного сержанта бригади більше не вважаю доцільним. Своїх людей я залишити не можу, тому йду на найнижчу посаду за ВЛАСНИМ бажанням, щоб бути ближче до них на полі бою”, – пояснив військовий.

    Він також опублікував фото рапорта.

    Як видно із тексту документа, Маркус просить понизити його до командира бойової машини – командира механізованого відділення механізованого взводу.

    “Також дійсним доповідаю, що, на мою думку, заступник командира військової частини… – аморальний дегенерат, знаходження з яким в одному колективі принижує мою честь і гідність”, – йдеться в рапорті.

    Зазначимо, що 47 ОМБр “Маґура” бере участь у контрнаступі на Запорізькому напрямку.

    • Президент Володимир Зеленський зустрівся з Валерієм Маркусом у червні. Співрозмовники тоді, зокрема, обговорили реформу сержантського корпусу, зокрема й забезпечення достойного рівня заробітних плат для сержантів відповідно до їхнього досвіду служби.
  • Командири захисників «Азовсталі» повертаються з Туреччини в Україну

    Командири захисників «Азовсталі» повертаються з Туреччини в Україну

    Президент Володимир Зеленський повідомив, що в Україну з Туреччини повертаються бійці, які обороняли «Азовсталь». Про це глава держави повідомив у Telegram.

    «Повертаємося додому з Туреччини й повертаємо додому наших героїв. Українські воїни Денис Прокопенко, Святослав Паламар, Сергій Волинський, Олег Хоменко, Денис Шлега нарешті будуть із рідними. Слава Україні!», – написав президент.

    • 22 вересня 2022 року 5 командирів з «Азовсталі» обміняли на 55 російських військових. За умовами обміну, українські військові повинні були перебувати в Туреччині під особистими гарантіями захисту Реджепа Тайїпа Ердогана до кінця війни.
  • З’явились відео, як ССО знищують камери спостереження на кордоні з Бєлгородською областю

    З’явились відео, як ССО знищують камери спостереження на кордоні з Бєлгородською областю

    Державна прикордонна служба показала, як українські військові знищують камери спостереження на кордоні з Бєлгородською областю. Відео роботи ССО опубліковано в телеграмі ДПСУ.

    “Сили спеціальних операцій знищують «очі» на кордоні з Бєлгородською народною республікою. Ми завжди будемо дихати ворогу в потилицю”, – йдеться в повідомленні.

    На кадрах зазначено, що станції було знищено 2 липня.

    • Як писали ЗМІ, українські дрони-камікадзе 2 липня атакували дві вежі зв’язку у Бєлгородській області.
  • Зеленський відвідав підрозділи ЗСУ, які відзначилися на Бахмутському напрямку, та вручив державні нагороди

    Зеленський відвідав підрозділи ЗСУ, які відзначилися на Бахмутському напрямку, та вручив державні нагороди

    Під час робочої поїздки на Донеччину президент України Володимир Зеленський відвідав підрозділи ЗСУ оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця», які відзначились у важких боях на Бахмутському напрямку. Про це повідомляє Офіс президента.

    Командувач ОСУВ «Хортиця» генерал-полковник Олександр Сирський доповів главі держави про детальну оперативну обстановку на цьому напрямку та перспективи її розвитку.

    Зеленський також поспілкувався з військовослужбовцями та вручив їм державні нагороди.

    «Шановні наші герої, маю честь сьогодні бути тут і насамперед подякувати вам за захист нашої держави, суверенітету, наших сімей, дітей, нашої рідної України. Хочу вам подякувати, нагородити всіх вас і потиснути руку з великою вдячністю вам, вашим сім’ям, вашим батькам за те, що ви в нас такі є», – сказав Верховний Головнокомандувач, звертаючись до захисників України.

    Президент побажав воїнам здоров’я і обов’язково – перемоги.

    «Україна пишається кожним із вас. Ви – круті, міцні. Наші справжні українці. І всі в державі, хто не на фронті, прекрасно розуміють, що ви робите сьогодні найскладнішу роботу. І всі знають, що східний напрямок – дуже складний, тут гаряче. Тому я впевнений, що великий внесок у майбутню перемогу зробите саме ви», – наголосив Зеленський.

    Зокрема, глава держави присвоїв звання Героя України та вручив орден «Золота Зірка» капітану Олегу Оливі, командиру аеромобільної роти 81-ї окремої бригади ДШВ, який за час проходження військової служби вмілими діями разом із підлеглим особовим складом знищив десятки одиниць ворожої техніки та понад сотню військових противника. Після поранень офіцер неодноразово відмовлявся від госпіталізації та залишався разом із побратимами на полі бою.

    Сьогодні Олег Олива відзначає свій день народження. Президент привітав його зі святом і подякував за службу.

This site is registered on wpml.org as a development site. Switch to a production site key to remove this banner.