Tag: вчені

Дослідники з Ліверпульської школи тропічної медицини запропонували новаторський підхід до боротьби з малярією: зробити людську кров смертельно небезпечною для комарів за допомогою лікарського препарату. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Science Translational Medicine.

У центрі уваги — препарат нітізіноні, який вже схвалено для лікування рідкісних генетичних захворювань. Виявилось, що комарі, які п’ють кров людей, що приймають цей препарат, гинуть протягом 12 годин. Під час експерименту кров трьох пацієнтів, які вже вживали нітізіноні, стала смертельною для комах.

«Наші результати свідчать, що нітізіноні може стати перспективним додатковим засобом контролю хвороб, що передаються через комах, таких як малярія», — заявив мікробіолог Лі Хейнс.

Порівняно з препаратом івермектин, який вже використовують у боротьбі з малярійними комарами, нітізіноні діє швидше, зберігається в крові довше і менш токсичний для інших видів комах.

Хоча метод поки що перебуває на стадії концепції, дослідники відзначають його потенціал як частини програм масового лікування. Водночас вони закликають до обережності через можливі екологічні наслідки та ризик розвитку стійкості у комарів.

Малярія щороку забирає понад пів мільйона життів, і з огляду на зростання стійкості до існуючих засобів, вчені розглядають нітізіноні як нову надію в боротьбі з хворобою.

Науковці виявили, що довший сон на вихідних може значно покращити здоров’я, зокрема знизити ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Про це свідчать результати дослідження, пише MedicalNewsToday.

Науковці вивчили дані понад 90 тисяч людей з UK Biobank – найбільшої біомедичної бази даних Великої Британії, що зберігає інформацію про спосіб життя, здоров’я та генетику пів мільйона людей. Учасників дослідження розділили на чотири групи залежно від того, скільки вони спали протягом тижня і вихідних.

Результати дослідження засвідчили, що ті, хто спав більше на вихідних, мали на 19% нижчий ризик розвитку серцево-судинних захворювань порівняно з тими, хто не компенсував недосип.

Люди, які надолужували сон у вихідні, мали нижчий ризик розвитку таких серцево-судинних захворювань, як-от ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, аритмія та інсульт. Особливо позитивний вплив довшого сну у вихідні виявили у тих, хто систематично недосипав протягом робочого тижня.

Утім вчені підкреслюють, що хоча додатковий сон на вихідних може допомогти знизити ризики захворювань серця, він не може повністю компенсувати хронічний недосип. Недостатня кількість сну протягом тривалого часу може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям, як-от хронічна втома, ожиріння, психологічні проблеми і навіть підвищити ризик розвитку раку.

Експерти радять дотримуватися стабільного режиму сну і намагатися достатньо відпочивати кожен день.

Дослідження показало, що поживні речовини, які є у комах, викликають імунну реакцію, яка покращує метаболізм. Про це повідомляє Sciencealert.

Коли дослідники з Вашингтонського університету посадили мишей на дієту, яка включала хітин – полісахарид, який є у скелетах комах, панцирах ракоподібних – шлунки тварин роздулися, що викликало спеціалізовану імунну відповідь.

Цією відповіддю стало виробництво унікального кишкового ферменту, необхідного для травлення хітину, а також активація клітин, що регулюють жирові тканини в організмі.

Результати дослідження засвідчили, що у мишей, яких годували хітином разом із жирною їжею, метаболізм був кращим порівняно з мишами, яких годували лише жирною їжею. При цьому миші, які вживали хітин, не одужували.

Вчені відзначили, що ссавці зазвичай не виробляють ферменти, досить сильні, щоб розщеплювати полісахариди, які вони їдять, але хітин, схоже, є винятком, що має глибоке еволюційне коріння.

Вони припустили, що до вимирання динозаврів давні ссавці їли комах набагато частіше, ніж зараз. До того ж дослідження показали, що деякі ссавці вже давно пристосувалися до перетравлення хітину.

“Комахи не тільки безпечні для споживання нашим видом, вони також можуть забезпечувати життєво важливі поживні речовини, такі як білок, і їх можна збирати екологічно чистим способом”, – зазначили вчені.

Вони вважають, що комахи мають бути ширше включені до нашого раціону, хоча це може вимагати деякої переконливості. З’ясування того, які частини комахи найбільш поживні, допоможе придумати смачніші способи отримання поживних переваг.

Наразі група вчених планує провести таке ж дослідження, але вже за участю людей.

Вчені вчаться виготовляти біорозкладний пластик із мертвих мух, їх вважають перспективним матеріалом. Про це повідомляє The Guardian.

Протягом 20 років група вчених з Техаського університету розробляла методи перетворення натуральних продуктів на полімери, що розкладаються.

Науковці вже створили з мух гідрогель, який за одну хвилину може поглинати воду, маса якої в 47 разів перевищує вагу самого матеріалу. А хітин, з якого складаються зовнішні скелети комах і ракоподібних, уже використовують для прискорення загоєння ран, у виготовленні косметики та в сільському господарстві. Хітин, отриманий з мух, допоможе уникнути ризику алергій на морепродукти.

Дослідники сподіваються, що незабаром вони зможуть створювати з мух біопластик, зокрема полікарбонат або поліуретан, що традиційно виготовляють з нафтохімікатів. Очікується, що це допоможе зменшити забруднення пластиком.

Вчені, які займаються траленням на борту дослідницького судна біля берегів Антарктиди, виявили нову підводну істоту з 20 кінцівками. Вони назвали її “антарктичною зіркою з полуничного пір’я” або Promachocrinus fragarius, повідомляє Daily Mail.

Метою експедицій дослідників, що проводилися в період з 2008 по 2017 рік, було полювання на “загадкових” морських тварин: групу, відому як промахокринус, або антарктичні пернаті зірки.

За словами вчених, хоча вони схожі на інших безхребетних морських тварин, таких як морські зірки та морські огірки, вони відрізняються як своїм “великим” розміром, так і “потойбічним виглядом”.

Істоти, які страшенно виглядають, можуть жити на глибині від 20 метрів до приблизно двох кілометрів під поверхнею океану. Вчені під час своєї місії виявили вісім унікальних видів, у тому числі чотири ніколи раніше не зустрінених. Вчені зазначили, що їхня здатність точно класифікувати численні види всередині роду стала можливою лише зараз завдяки вивченню як ДНК, так і фізичної морфології чи форми цих організмів.

Дослідники заявили, що антарктична полунична пухова зірка може мати колір від “пурпурового” до “темно-червоного”. Незважаючи на те, що вчені, можливо, розгадали одну загадку моря, безліч невідкритих видів залишається в незвіданому царстві Антарктиди. За їх словами, подальше всебічне дослідження буде необхідним для отримання хоча б базового розуміння достатку життя в антарктичних водах.

Вчені надрукувати на 3D принтері справжній їстівний чизкейк, але не з першого разу. Про це повідомляє Science of food.

Перша спроба почалася досить вдало, але коли принтер поступово нарощував десерт, розбризкуючи один шар, а потім наступний, витвір почав розвалюватися. Так повторювалося до тих пір, поки з п’ятої спроби принтер не видав готовий цілісний чизкейк.

Дослідження проводили інженери з Колумбійського університету. Метою проекту було продемонструвати, що 3D-друк має потенціал для революції на кухні, перетворюючи картриджі з харчовою пастою і порошком на їстівні та привабливі страви.

Дослідники зазначили, що 3D-принтер здатний створювати їстівні продукти із семи різних інгредієнтів. Для чизкейка, на який пішло 30 хвилин, це бісквітна паста, арахісова олія, полуничний джем, нутелла, бананове пюре, вишневий сироп та глазур. Однак принтер може друкувати набагато більше страв.

Дослідники впевнені, що у майбутньому такий апарат зможе замінити на кухні багатьох людей. Або дозволить людям точніше стежити за спожитими калоріями та поживними речовинами. Крім того, такий кухар може стати в пригоді під час тривалих космічних місій.

Вчені за допомогою телескопа «Хаббл» отримали знімок незвичайної космічної структури, що нагадує замкову щілину. Про це повідомляє Європейське космічне агентство на сайті обсерваторії.

Повідомляється, що такий незвичайний вигляд має відбивна туманність NGC 1999 у сузір’ї Оріона. Вона знаходиться неподалік туманності Оріона – найближчого до Землі регіону активного зореутворення. Сама ж NGC 1999 є наслідком зіркоутворення, вона сформувалася з детриту, що залишився від утворення новонародженої зірки.

Вчені порівнюють відбивні туманності з туманом, що клубочиться навколо ліхтаря. За їхніми словами, такі об’єкти випромінюють світло лише завдяки «вбудованому» джерелу. У випадку NGC 1999 цим джерелом є новонароджена зірка V380 Orionis, яку можна побачити в центрі зображення.

У Південній Кореї вчені відредагували геном лабрадора за допомогою технології CRISPR, вбудувавши як індикатор у клітини флуоресцентний білок, — і отримали щенят, які світяться. Їх назвали Джин та Джені, повідомляється на сайті nature.com.

Дослідники намагалися виправити мутацію, пов’язану з поширеним у породи захворюванням кульшового суглоба.

Це перший випадок, коли для запобігання генетичному розладу у собак вдалися до редагування їх генів. Наскільки такий метод ефективний стане зрозумілим, коли собаки виростуть.

• Вчені виявили новий вид лататтяних рослин – гігантську водяну лілію, яка виявилася найбільшим лататтям на планеті.

Ботаніки з Вищого університету Сан-Андреса (Болівія) у тісній співпраці зі своїми англійськими та американськими колегами виявили новий вид лататтяних рослин – гігантську водяну лілію, яка виявилася найбільшою лататтям на планеті. Про це йдеться у статті, опублікованій у виданні Frontiers in Plant Science.

Згідно з припущенням учених, виявлений екземпляр є вихідцем зі глечикового роду Victoria. До цього ботаніками було досліджено два види подібних водяних лілій – Victoria amazonica та Victoria cruziana. Ширина листя лілії перевищує три метри, а квітка може зрости більше за людську голову.

Один із авторів відкриття – ботанік Карлос Магдалена – давно підозрював існування третього виду гігантських лілій. У 2016 році він отримав колекцію насіння з ботанічних садів Болівії та виростив їх у Лондоні.

Математики Андраш Мате і Олег Піхурко з Уорікського університету і Джонатан Ноель з Університету Вікторії вирішили давню задачу “квадратури кола”. Про це пише Quantamagazine.

Суть завдання, яке придумав грецький математик Анаксагор близько 450 року до н.е., полягає в одному питанні – чи можна циркулем і лінійкою побудувати квадрат, площа якого дорівнює заданому колу.

Так, вчені перетворили коло в квадрат, розрізавши його на частини. Зазначається, що цей процес їм вдалося візуалізувати і показати астрономічне число фрагментів.

Як відомо, в 1882 році німецький математик Фердинанд фон Ліндеманн довів, що рішення “квадратури кола” неможливо за допомогою класичних інструментів. А в 1925 році польсько-американський математик Альфред Тарський змінив правила задачі, завдяки яким коло можна перетворити в квадрат, розрізавши його на кінцеве число частин. Їх можна було б перемістити по площині і зібрати в квадрат тієї ж площі.

Дійсно, коло довелося розділити на не більше ніж 1050 частин. Однак на той момент це було неможливо довести через відсутність можливості візуалізації.

• Фізики з Університету Глазго виявили парадокс теорії Ейнштейна, який може порушувати основоположний принцип рівноправності інерційних систем відліку (ІСО) і тим самим ставить під загрозу фізичну картину світу.

Поетапне скорочення споживання м’яса допоможе в боротьбі з глобальним потеплінням. До такого висновку прийшли вчені,  пише SciTechDaily.

За словами вчених, у разі виключення з раціону продуктів тваринництва, позитивний результат світ побачить вже протягом наступних 20-50 років. А саме цей термін є критичним для клімату.

Незважаючи на те, що сьогодні на тваринництво припадає близько 16% щорічних викидів парникових газів, за деякими оцінками, близько однієї третини всього вуглекислого газу, що потрапляє в атмосферу з моменту зародження тваринництва, є результатом розчищення земель для випасу худоби і вирощування кормів.

Крім того, велика рогата худоба надає 80% негативного ефекту на клімат від усього тваринництва.

Згідно з дослідженням, 15-річна поетапна відмова від м’яса зможе усунути близько третини викидів метану в світі і дві третини викидів закису азоту.

• Вчені відкрили новий м’яз в організмі людини.

Вчені виявили новий вид жаб в районі панамської гори Чуканті і назвали його Pristimantis gretathunbergae на честь шведської екоактивістки Грети Тунберг. Про це повідомляє Mongabay.

Новий вид являє собою жабу розміром від 3 до 4 см.Жаби даного виду мешкають виключно в хмарних лісах навколо Чуканті.

На вибір назви вплинуло те, що через зміни клімату гора поступово втрачає лісовий покрив, що загрожує жабам вимиранням. Крім того, зміни навколишнього середовища також несуть ризики цим амфібіям у вигляді смертельного хітрідіомікозу, що викликається грибками.

• У 2021 році на Нобелівську премію миру серед інших номінували шведську молоду активістку Грету Тунберг.

Вчені відкрили новий м’яз в організмі людини-глибокий шар м’язів жувального м’яза, який піднімає нижню щелепу і допомагає людям жувати. Стаття щодо результатів дослідження опублікована в журналі Annals of Anatomy.

Новий м’яз в тілі людини знайшли фахівці з Базельського університету в Швейцарії.

Жувальний м’яз вважалася двошаровим (з глибокого і поверхневого шару), проте дослідження на тваринах наштовхнули на думку, що він може бути влаштований дещо складніше. Команда вчених оглянула кілька десятків людських голів, включаючи 12, що зберігалися у формальдегіді.

Живих людей обстежили за допомогою МРТ, голови трупів препарували. В ході досліджень фахівці виявили, що жувальний м’яз має ще один м’язовий шар.

“Ця глибока ділянка жувального м’яза чітко відрізняється від двох інших шарів за своїм становищем і функції», — розповіла співавтор дослідження Сільвія Мезей.

Виявлений м’язовий шар назвали Musculus masseter pars coronidea (короноідний відділ жувального м’яза). М’яз кріпиться до виросткового (короноідного) відростка нижньої щелепи. Судячи з розташування м’язових волокон, цей шар, ймовірно, грає важливу роль в підтримці стабільності нижньої щелепи, зазначають вчені.

• Вчені назвали несподіваний секрет молодості і здоров’я.