Tag: Верховна рада

У вівторок, 10 вересня, у новій Верховній Раді зафіксований перший випадок не особистого голосування, що в народі називається «кнопкодавством». Про це повідомляє Громадський рух “Чесно”.

Інцидент стався під час голосування за законопроект про імпічмент, внесений президентом України Володимиром Зеленським. Проголосував за себе та іншого нардепа позафракційний парламентарій, самовисуванець, який пройшов у Донецькій області по одномандатному округу Олександр Ковальов.

Судячи з усього, він «допоміг зробити вибір» іншому позафракційному можеритарщику від Донеччини Максима Єфімова. Обидва «голосували» за».

Активісти повідомляють, що спочатку Ковальов заперечував факт «кнопкодавства», але, подивившись відеозапис свого вчинку, визнав, що став порушником Конституції.

«Дуже негативно… (Відноситься до неперсональному голосуванню. Ред). Там видно, що я натиснув кнопку? Погано, дуже жахливо… Якщо взяти систему зважування гріхів, що порушено якісь періоди, то нехай це буде самий маленький гріх, бо вже порушено більше… Якщо вже боротися за Конституцію, то давайте з більшого боротися, а кнопка…», – сказав він.

У той же час Єфімов на питання про те, чому Ковальов голосував за нього, спробував відбутися жартами:

“Магія була в тому, що я заліз під ручку і натискав на кнопку… Я був під столом і натискав на кнопку. Відчепіться від мене, будь ласка”.

Відомо, що 51-річний Ковальов став депутатом по округу №51, більша частина якого знаходиться на тимчасово окупованій території. Таким чином, парламентські вибори там пройшли тільки на двох дільницях у прифронтовому селищі Зайцеве Бахмутського району. За нього проголосувало 220 чоловік, що склало 33% від загальної кількості виборців, що дозволило йому стати рекордсменом. Меншим числом виборців в історії України по мажоритарці не обирався ніхто.

“Чесно” повідомляє про те, що на своєму окрузі Ковальов, зовсім не ховаючись, «засівав» цікавить його територію. Так населення п’ятиповерхівки було забезпечено насосною станцією водопостачання. Не гребував тоді ще кандидат в депутати роздачею продуктових наборів і навіть влаштовував для виборців застілля. Він подарував людям спортивний інвентар і пригощав їх стравами. При цьому критика існуючої на той момент української влади у виконанні Ковальова була жорсткою і безкомпромісною. Головне звинувачення – обстріл мирного населення Донбасу, які нібито здійснюють ВСУ.

Про Ковалеве також відомо те, що в 2014 році він займався вивезенням бійців спецпідрозділу «Беркут» з території бази в Києві.

Раніше повідомлялося, що президент Володимир Зеленський вніс у Верховну Раду законопроект, який передбачає дострокове припинення повноважень народного депутата за неособисте голосування і систематичні прогули.

Нова редакція закону “Про публічні закупівлі”, яку сьогодні в першому читанні прийняла за основу Верховна Рада, скасовує можливість МОЗ закуповувати ліки за допомогою міжнародних організацій. Про це повідомила у Facebook член комітету ВР з питань здоров’я нації, медичної допомоги і медичного страхування, екс-заступник міністра охорони здоров’я Ольга Стефанишина.

“У той же час, ми повністю підтримуємо розвиток національної системи закупівель, надання всіх можливостей для Медичних закупівель України закуповувати лікарські засоби через систему ProZorro. З часом воно повинно взяти на себе більшість закупівель ліків. Зараз є розуміння, що міжнародні закупівлі потрібно продовжити мінімум на два роки для ліків і медвиробів, вакцин-назавжди”, – заявила вона, додавши, що такі поправки члени комітету охорони здоров’я домовилися подати між першим і другим читанням.

Таким чином, за її словами, залишиться можливість становлення і плавного переходу від міжнародної практики до національних торгів та програми реімбурсації.

“Крім того, залишимо можливість купувати вакцини через дитячий фонд ЮНІСЕФ, який гарантує їх високу якість і кращі ціни в світі. Якщо цього не зробити, сотні пацієнтів залишаться без ліків вже з 1 березня 2020 року”, – написала вона.

У той же час в організації “Пацієнти України” заявили, що в разі позбавлення МОЗ можливості використовувати механізм міжнародних закупівель, українські пацієнти ризикують залишитися без таких життєво важливих ліків і медвиробів, як: Космеген, Онкоспар, Ервіназа (дитяча онкологія); радіофармацевтичні препарати (мають критично короткий термін придатності і дуже складні в поставці); катетери Сван-Ганса, що використовуються в кардіохірургії, і стенти.

Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект, який дозволяє проводити обшуки у народних депутатів без згоди парламенту, повідомляє 112 Україна.

За проект закону № 1009 проголосували 297 парламентаріїв. Крім того, Рада скоротила терміни підготовки документа до другого читання 278 голосами.

Мова йде про обшуки в будинку або машині у нардепа, огляд особистих речей і багажу, а також доступ до листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції. Зараз нардепи недоторканні, а провести обшуки можна тільки після згоди Ради на притягнення народного обранця до кримінальної відповідальності.

У разі прийняття законопроекту у НАБУ та ДБР буде можливість самостійно знімати інформацію в рамках проведення негласних слідчих дій (прослуховування, зараз вони її проводять при посередництві СБУ). Також НАБУ зможе наймати негласних штатних працівників.

Документ вилучає з Кримінального процесуального кодексу скандальні норми про строки досудового розслідування; призначення і проведення експертизи; можливості оскаржити повідомлення про підозру (у 2017 році нардепи прийняли зміни, згідно з якими строки досудового розслідування починають спливати з моменту внесення даних до ЄРДР, а не з моменту повідомлення про підозру).

Крім того, слідчому судді та суду пропонують надати право визначати розмір застави при обранні запобіжного заходу, якщо розглядається тяжкий або особливо тяжкий корупційний злочин.

У прокурора буде можливість просити суд закрити кримінальне провадження по закінченню строків давності – крім випадків тяжкого або особливо тяжкого злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Встановлюється, що судовий розгляд починається з оголошення прокурором лише короткого викладу обвинувального акта. Всі вилучені при обшуках речі вважаються тимчасово вилученим майном.

Нагадаємо, цей законопроект президент Володимир Зеленський вніс до парламенту 29 серпня і визначив його як невідкладний.

Політолог, директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко прокоментував InfoResist ухвалення закону про імпічмент президента України.

На думку Небоженка, теоретично вже нинішній склад Верховної Ради може оголосити імпічмент президенту Володимиру Зеленському.

“Але тут дуже важливо розуміти – або маятник хитнеться у бік парламентаризму, або в бік президентської. І та, і інша втратять свої якісь переваги. Ось зараз є закон про зняття недоторканності, і ми знаємо, хто перший постраждає. З одного боку, це може бути Порошенко, а з іншого боку, це можуть бути самі нещасні люди зараз у Верховній Раді. Це знаменита анонімна більшість. З них може все початися. Але якщо президент буде достатньо чесним і буде наполягати на ухваленні серйозного закону зі спеціальною комісією, з спецпрокурором щодо можливих механізмів імпічменту, то це означає, що і та, і інша влада буде втрачати можливість монополізації. Це буде тільки на користь демократії. Тобто один закон про зняття недоторканності може бути дуже сильним, а інший буде слабенький і суперечливий”, – зазначив він.

“Ви не забувайте, що сам президент не з тієї ноги почав, не в ту руку взяв, не ту октаву виконав, не той сценарій дивиться. Треба було починати з судової реформи, з Конституційного суду. Тому що над будь-яким кроком, дією, законопроектом президента висить дуже дивна організація під назвою Конституційний суд. І вона може все це потім прорідити або змусити дивитися на це інакше. І Зеленський, мабуть, просто цього не розуміє. Він бачить корупцію суддів, але він не розуміє, що над ним висить Конституційний суд, який може знайти тисячі деталей з приводу будь-якого рішення – чи то по імпічменту, чи то по недоторканності”, – додав політолог.

За словами Небоженка, здорово і чесно, якщо президент одночасно знизить політичний і юридичний захист депутатів і те ж саме зробить зі статусом президента.

“А зможуть чи ні? Ну поки ці люди взагалі не представляють якогось політичного обличчя. У мене таке відчуття, що “ми з Тамарою ходимо парою”. Вони та знають, що стали народними депутатами, але ще не розуміють що це таке. Але це не означає, що за кілька років в результаті гострої політичної боротьби Верховна Рада не матиме своїх інтересів і не вступить у конфлікт з президентом. Таке теж можливо”, – вважає соціолог.

Нагадаємо, 3 вересня Верховна Рада прийняла законопроект про скасування депутатської недоторканності.

Генпрокурор Руслан Рябошапка планує подати до Верховної Ради подання на позбавлення недоторканності кількох нардепів. Про це він повідомив в інтерв’ю «РБК-Україна».

Рябошапка планує звернутися в парламент до початку наступного року, коли набудуть чинності зміни до Конституції про скасування депутатської недоторканності

За словами генпрокурора, йдеться не тільки про ті кримінальні справи, про які згадував його попередник Юрій Луценко. Він додав, що за кілька місяців можуть з’явитися і нові кейси.

“Це можуть бути нові справи, зокрема щодо депутатів від “Слуги народу”, – зазначив Рябошапка.

Разом з тим, він наголосив, що стосовно нардепів з дев’ятого скликання поки немає ніяких напрацювань.

На питання, чи може Рябошапка стати тою людиною, яка приходить у парламент і просить про арешт екс-президента, він відповів: «Не просить, а вимагає».

“Немає різниці: колишні президенти, народні депутати або хтось ще. Перед законом усі рівні. Скажімо так, рука не здригнеться по кому завгодно, хто є в парламенті”, – додав генпрокурор.

Нагадаємо, відразу після призначення генеральним прокурором Рябошапка заявив, що хоче щотижня притягати до відповідальності когось із недобросовісних високопоставлених чиновників.

Вже на початку вересня Рябошапка звільнив з посад прокурорів чотирьох областей, потім ще восьми, звільнив військового прокурора і призначив свого заступника.

Голова Верховної ради України і лідер партії «Слуга народу» Дмитро Разумков заявив, що на час сесії він забирав би у депутатів закордонні паспорти. Про це він сказав в ефірі програми “Свобода слова” Савіка Шустера у п’ятницю.

“Я б на час сесії забирав закордонні паспорти, і видавав би, коли людина їде за кордон на час відрядження” – підкреслив Разумков.

За його словами, це обумовлено ситуацією в парламенті, яка зазвичай прослідковується по п’ятницях, коли нардепи роз’їжджаються. Він додав, що таке відчуття, що виборців дуже багато в Європі.

“Я розумію, що багато (виборців) виїхали, але не настільки”, – зазначив політик.

Нагадаємо, 29 серпня народні депутати 9 скликання обрали головою Верховної Ради Дмитра Разумкова.

Народні депутати внесли до порядку денного сесії і направила до Конституційного суду законопроект №1027, який пропонує позбавляти повноважень народного депутата за неособисте голосування, а також у разі відсутності без поважних причин на третині засідань протягом однієї сесії.

“За” проголосували 279 народних депутатів під час засідання у вівторок, 3 вересня.

Ініціатор законопроекту – президент Володимир Зеленський. Він пропонує доповнити перелік випадків дострокового припинення народного депутата.

Так, у ст. 81 Конституції може з’явитися пункт про те, що достроково припиняються повноваження нардепа, якщо суд встановить факт неперсонального голосування – позбавлять мандата того, хто голосує, і того, за кого голосують.

Ще однією причиною дострокового припинення повноважень члена парламенту стане його відсутність без поважних причин на третині пленарних засідань Ради або засідань парламентського комітету, членом якого він є, протягом однієї чергової сесії. У цьому разі повноваження припиняються за рішенням Верховного суду.

Як повідомлялося раніше, парламент направив до Конституційного суду президентський законопроект про внесення змін до Конституції України щодо законодавчої ініціативи народу.

Верховна Рада включила до порядку денного сесії і направила до Конституційного суду законопроект про внесення змін в Основний закон про зменшення конституційного складу Верховної Ради і введення тільки пропорційної виборчої системи.

За президентський законопроект №1017 про внесення змін до ст. 76 і 77 Конституції України (про зменшення конституційного складу парламенту і закріплення пропорційної виборчої системи) проголосували 258 парламентаріїв.

Законопроектом пропонується у ст. 76 Конституції закріпити положення про кількісний склад Верховної Ради до 300 народних депутатів (відповідно до нинішньої редакції Конституції їх 450), які обираються на п’ять років (дана норма не змінюється).

В Основному законі пропонується прописати, що “народним депутатом України може бути громадянин України (“може бути обраний громадянин України” – в поточній редакції), який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу, постійно проживає в Україні не менше п’яти останніх років та володіє державною мовою (“і проживає в Україні протягом останніх п’яти років” – у нинішній редакції Конституції)”.

У законопроекті наголошується, що “не може бути народним депутатом України (зараз – “обраним до Верховної Ради України”) громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку”.

У ст. 77 Конституції також пропонується закріпити, що Верховна Рада обирається за пропорційною системою. При цьому залишається формулювання, що порядок проведення виборів народних депутатів встановлюється законом.

Перехідні положення законопроекту передбачають, що Верховна Рада, обрана до набрання чинності цього закону, продовжує виконувати свої обов’язки до наступних парламентських виборів.

Народний депутат від партії «Слуга народу» Артем Дмитрук під час виступу колеги, нардепа від «ЄС» Вікторії Сюмар, закрив її спиною. Про це Сюмар написала на своїй сторінці в Facebook.

«Даю можливість колезі «прославитися». На виступи поки не спроможні, одна втіха лишається – прикривати «особливо озброєну і небезпечну» мене. Такий він, «зелений парламентаризм», – написала Сюмар.

Подробиці інциденту заявила нардеп від «ЄС» Ірина Геращенко.

«Нові обличчя. Вікторія Сюмар попросила депутата попереду не закривати її обличчя під час виступу. Він повністю вліз в кадр, перекривши колегу, яка в цей час виступала від фракції. І ще самовдоволено підняв палець вгору. Слуги, вони такі. Скажіть, яким законом і якими змінами в Конституцію можна виправити це політичне хамство?», – написала Геращенко.

https://www.facebook.com/iryna.gerashchenko/posts/2415837728504026

Нагадаємо, раніше Артем Дмитрук не зміг назвати ім’я прем’єра.

Парламент України включив до порядку денного сесії і направив до Конституційного суду президентський законопроект №1015 про внесення змін до Конституції України щодо законодавчої ініціативи народу. Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна».

Дане рішення підтримало 338 народних депутатів на пленарному засіданні парламенту 3 вересня.

Законопроект пропонує ст. 93 Основного закону доповнити перелік суб’єктів законодавчої ініціативи – крім президента України, Кабінету Міністрів, народних депутатів, право законодавчої ініціативи буде належати народу.

Цю ж статтю Конституції пропонується доповнити абзацом: «Закон приймається відповідно до вимог законодавчої процедури, визначеної Конституцією і законами України».

Необхідність прийняття законопроекту обґрунтовують тим, що визначений Конституцією перелік суб’єктів права законодавчої ініціативи «є звуженим і позбавляє можливості виступати таким суб’єктом безпосередньо народ України як єдине джерело влади».

В Україні поки немає законодавчого механізму реалізації пропозиції щодо наділення народу правом законодавчої ініціативи.

Згідно з процедурою після отримання висновку КС парламент може попередньо схвалити (прийняти в першому читанні) такий законопроект не менш ніж 226 голосами. Після цього, на наступній черговій сесії, Рада може розглядати його для прийняття в цілому. Для цього буде потрібно не менше 300 голосів парламентаріїв.

Нагадаємо, 3 вересня Верховна Рада зняла депутатську недоторканність.

У день прийняття рішення про зняття депутатської недоторканності народна обраниця Олена Криворучкіна від партії “Слуга народу” вела любовну переписку в залі парламенту. Про це повідомляє Страна.

Журналістам вдалося сфотографувати, як після голосування про зняття недоторканності, Криворучкіна вирішила повідомити про цю подію абоненту “Коханий”. Той, хто підписаний ніжно “Коханий” писав Криворучкіний транслітом (передача тексту з допомогою чужого алфавіту – Ред.).

Коханий: – Кнопочка зелена, де ти? Лєн, розлюбила мене, напевно.

Криворучкіна: – Я люблю тебе. Сильно, сильно, сильно. Навіть не сподівайся, що розлюбила.

Коханий: – Кнопочка любить я знаю. А ти не знаю.

Криворучкіна: – Знаєш, знаєш.

Коханий: – Лєн, ти де?

Криворучкіна: – Недоторканність зняли. Тепер хочу кохатися з тобою день і ніч. Я на засіданні Верховної Ради.

Після цього нардеп перевернула свій телефон.

Відзначимо, що Олена Криворучкіна балотувалася по 32 округу в Кривому Розі. Вона еколог, економіст і активний учасник передвиборчої кампанії президента Зеленського.

Це вже не перший випадок, коли в об’єктиви журналістів потрапляє листування народних депутатів у сесійній залі. Так, раніше повідомлялося, що народний депутат від “Слуги народу” та позаштатний радник президента Михайло Радуцький вів нецензурне листування під час першого засідання Верховної Ради.

Верховна Рада у вівторок, 3 вересня, ухвалила законопроект про скасування депутатської недоторканності. «За» проголосували 373 нардепи, проти – ніхто, але фракція «Опозиційна платформа – За життя», як і деякі депутати з інших партій, утрималася від голосування.

На сайті Ради зазначено, що на засіданні були відсутні 17 депутатів «ОПЗЖ». Таким чином голосувати за законопроект відмовилися 27 членів фракції.

Серед депутатів «Європейської солідарності» утрималися від голосування за скасування недоторканності троє: Микола Княжицький, Руслан Князевич і Ахтем Чийгоз.

Майже всі нардепи «Батьківщини» підтримали законопроект, окрім лідера фракції Юлії Тимошенко, яка була відсутня на другій сесії парламенту. Соратник Тимошенко і депутат Сергій Соболєв пояснив, чому її не було.

“На жаль, сьогодні з нами не може бути за сімейними обставинами Юлії Тимошенко, яка три роки відчувала, що таке політично вмотивовані рішення, і тільки ЄСПЛ і Верховний Суд довели, що політично вмотивовані рішення мають місце в країні”, – сказав Соболєв, передає “ДС“.

Також за проект закону проголосували всі 19 нардепів «Голосу», крім одного – Юлії Клименко. Вона не була присутня на засіданні.

Серед позафракційних депутатів голосувати відмовився тільки Андрій Деркач.

«Слуги народу» в повному складі проголосували «за» скасування депутатської недоторканності (252 голосів), як і депутатська група «За майбутнє» (22 голосів).

Нагадаємо, що законопроект №7203 про внесення змін до ст. 80 Конституції України, яким пропонується позбавити народних обранців недоторканності, був внесений у Раду 8 скликання п’ятим президентом України Петром Порошенком.

У ніч проти 30 серпня на пленарному засіданні першої сесії парламенту 9-го скликання його ухвалили в першому читанні.

Замість тих, що склали мандати депутатів фракції «Слуга народу» присягу парламентаріїв взяли п’ять осіб з виборчого списку цієї політичної сили. Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна».

Мова йде про Анатолія Остапенка (№ 130 у списку), Тетяні Цибу (№ 131), Івана Калауре (№ 132), Юлії Гришина (№ 133) та Ользі Руденко (№ 134).

Вони займуть місця Дениса Малюська, Олексія Оржеля, Владислава Криклія, Ганни Новосад та Михайла Федорова. Останні отримали призначення в Кабінет міністрів.

Як повідомляється на сайті партії, Анатолій Остапенко народився 1968 році, киянин, випускник Українського транспортного університету (інженер-механік) і Міжнародного Соломонового університету (юрист). Директор юрфірми «Альфаюрконсалтинг».

Тетяна Циба – уродженка Кривого Рогу, 1977 року народження, випускниця Київського Національного економічного університету ім. Гетьмана. (Факультет фінансів). Володар сертифікату програми «Media and Politics»: розробка стратегії і ведення виборчої кампанії, взаємодію зі ЗМІ у міжвиборчий період (Інститут Роберта Шумана, 2005, Австрія, Відень). Держслужбовець 7 рангу, очолювала благодійний фонд, працювала в партійних прес-служб.

Калаур Іван народився Тернопільської області в 1968 році. Випускник Тернопільського державного педагогічного інституту (фізико-математичний факультет) та Львівського національного університету імені Франка (спеціальний юридичний факультет). Юрист. Завідувач кафедри цивільного права і процесу Тернопільського національного економічного університету. 20 років викладав.

Юлія Гришина – киянка 1978 року народження. Випускниця Київського національного університету (юрфак). Професор кафедри трудового права і права соціального забезпечення. Входить до складу комісії з вищої освіти Міносвіти. Займала високі посади у ВУЗах. Керуючий партнер юридичної бізнес-школи CTRL.School.

Ольга Руденко – киянка 1979 року народження. Випускниця Університету міста Бат, що у Великобританії. Спеціальність – «Бізнес-Адміністрація» Менеджер з маркетингових комунікацій, спеціаліст по зв’язках з громадськістю ТОВ «Квартал 95».

В даний час фракція СН становить 254 депутати.

Раніше повідомлялося, що у Верховній Раді 9 скликання сформовано п’ять фракцій і одна депутатська група.

Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект, який передбачає дострокове припинення повноважень народного депутата за неособисте голосування і систематичні прогули.

Текст відповідного законопроекту №1027 про внесення змін до ст. 81 Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України) опублікований на сайті Верховної Ради в п’ятницю. У парламенті документ був зареєстрований 29 серпня.

Так, пропонується достроково припиняти повноваження нардепа, якщо суд встановить факт неперсонального голосування – позбавляти мандата пропонують і того, хто голосує, і того, за кого голосують. У такому разі повноваження будуть припинені з моменту вступу в силу рішення суду.

Ще однією причиною дострокового припинення повноважень стане відсутність нардепа без поважних причин на третині пленарних засідань Ради або засідань парламентського комітету, членом якого він є, протягом однієї чергової сесії. У цій ситуації повноваження припиняються за рішенням Верховного суду.

Крім того, пропонується відмовитися від голосування за припинення повноважень народних депутатів, які написали заяви про складання мандата за власним бажанням. У такому разі повноваження парламентаря будуть припинятися з моменту оголошення ним про таку заяву на пленарному засіданні Верховної Ради.

Також в разі смерті народного депутата його повноваження припиняються автоматично з дня смерті, згідно свідоцтва про смерть, без голосування Верховною Радою.

Голосування Ради за припинення повноважень нардепа необхідно буде лише у випадку, якщо він вийшов з громадянства України або виїхав на постійне проживання за межі України.