Американцям доведеться ще працювати і працювати над кремлівцями, перш ніж вдасться домогтися від них реального припинення вогню. Але у Трампа сильні карти і він може довести цю угоду до фіналу.
Перш за все, Трампу вдалося в Джидді поставити кремлівців у ситуацію, коли ті просто не могли відмовитися від припинення вогню. Після того як Рубіо оголосив на весь світ 11 березня, що Україна прийняла пропозицію Трампа, а Зеленський, захований в Ер-Ріяді, як рояль у кущах, це підтвердив, Москві нічого іншого не залишалося, як побурчати і теж погодитися. Відмова означала б, що РФ розпалювачка війни і таке інше, а це не змогли б виправдати навіть у Пекіні. Американці вибудували модель, у якій Москва не могла сказати “ні”.
Тому “путін” і поспішив уже в день приїзду Віткоффа в Москву заявити, що він згоден на переговори про припинення вогню. На цьому відрізку занадто довго мовчати було непристойно і означало іміджеві втрати. Якби Віткофф просидів у Москві два-три дні, а кремлівці все думали б і думали, що краще – війна чи мир, то всім стало б очевидно – росіяни свого кумира Льва Толстого не читають.
Тому “путіну” довелося швидко заявити про прийняття пропозиції Трампа, поки Віткофф не почав скаржитися журналістам, які тупі ці росіяни, третій день не можуть зрозуміти, чим мир відрізняється від війни.
Але ці слова “путіна” на пресконференції разом із Лукашенком не означають, що кремлівці ось так одразу взяли й погодилися. Навпаки, саме тепер вони увійшли у фазу конкретного розтягування гуми і викочування Трампу пулу своїх хотілок.
Почали з того, що на день приїзду Віткоффа викликали до Москви і Лукашенка, який сидів у Мінську під домашнім арештом за самовільне перепризначення президентом. На початку січня лукашенко заявив, що їде до Китаю. Досі їде і ніяк не доїде. При тому, що перепризначився ще 26 січня. За даними білорусів, кремлівці не пропустили його літак не тільки до Китаю, а й до КНДР. Перепризначився, але навіть у Зімбабве злітати і похвалитися цим не може.
З-під домашнього арешту його витягли через приїзд Віткоффа, оскільки у кремлівців виник асоціативний ряд – лукашенко і Мінські угоди. Разом із ним виникла і думка, а чи не викотити умовою припинення вогню підписання його в Мінську. Заодно кремлівці захотіли показати Трампу і всім, що РФ не самотня, з нею лукашенко. З аналогічних спонукань “путін” наступного дня, 14 березня, влаштував і відео-сеанс із Мадуро і став вимагати від Трампа зняти санкції з того.
Кремлівців понесло. Патрушев занепокоївся Фінляндією, побоюючись виникнення теми повернення відібраних у неї земель. Ушаков заявив у день приїзду Віткоффа, що той “не буде посередником у переговорах між США і РФ”. Як сказав би Добкін: “Текст трішечки по дебільному написаний”. Ймовірно, ушаков хотів сказати, що кремлівці хочуть бачити в Москві держсекретаря Марка Рубіо. Відомство лаврів повідомило 14 березня, що на авіабазі в Хмеймімі нібито перебуває 9 тис. заколотників-асадистів із сім’ями, і спробувало зробити з цього зачіпку, щоб не повертати її Сирії. Із Хмейміма в РФ почали робити другий Севастополь – “місто російської слави”, але повітряної, а не морської.
У Сирії в унісон із кремлівцями виступив і Нетаньяху. Його військовий міністр Кац у день початку переговорів у Джидді заліз на окуповану в січні сирійську гору Хермон і штовхнув із неї промову про те, що армія Ізраїлю завдала 10 березня 40 авіаударів по Сирії і не має наміру йти з неї найближчими роками, бо зібралася захищати там друзів. Через два дні Нетаньяху направив до Сирії “гумконвой” для друзів і почав готувати в окупованому селищі Мадждаль-Шамс оголошення про “Друзьку народну республіку”. Рашистські ЗМІ в дні заколоту асадистів уже писали, що пора створити “Латакійську народну республіку”.
“Путін” з 2014 р. кричить, що нібито захищає в Україні російську мову. Але друзи користуються арабською мовою, і Нетаньяху не може повністю копіювати “путіна”. Тому різко запалився любов’ю до цієї гілки ісламу, яка визнає переселення душ після смерті. Ймовірно, сподівається, що його душа переселиться в якогось путіна. Але поки що інтригує разом із Москвою в Сирії та намагається розв’язувати власні проблеми через своє лобі на Банковій методом ускладнення відносин між Україною та США.
Держсекретар Рубіо, оцінюючи ситуацію, заявив 14 березня – він дуже сумнівається в тому, що Москва справді почала робити кроки в напрямку припинення вогню. Чекає детального аналізу від Стіва Віткоффа та ухвалення Трампом рішення. Лінсі Грем одразу оголосив, що на Москву доведеться чинити сильний тиск, щоб примусити її до припинення вогню. Республіканці загалом і Білий дім явно не мають ілюзій щодо слів “путіна”. Стратегія кремлівців очевидна – пообіцяти, але обставити припинення вогню такими умовами, які зроблять його нездійсненним.
У США і Європи є широкий арсенал засобів тиску на Москву, який поки що використовується вкрай дозовано. Але дози починають зростати, якщо звернути увагу на заяви Польщі та Литви про бажання розмістити в себе ядерну зброю Франції або США, а можна й обох. Абсолютно симетрична відповідь на розміщення її кремлівцями в Білорусі.
Крім цього, у Трамп є і персональний важіль тиску на них, який теж у роботі. Це обіцянка особистої зустрічі з “путіним”. Така зустріч вкрай приваблива для кремлівців. Особливо, якщо їм вдасться умовити Трампа приїхати 9 травня до Москви і постояти на мавзолеї поруч із “путіним”. Заради цього кремлівці можуть погодитися не на 30 днів припинення вогню, а на 50-60 днів.
Трамп це знає, оцінює загальну ситуацію і готовий торгуватися. Дуже ймовірно, що дасть згоду, але за хорошу ціну. Природно, ціна залежатиме від місця зустрічі, і того, що погодяться зробити кремлівці. Слова Трампа про Запорізьку АЕС цілком можна вважати побажанням додати її до припинення вогню за його приїзд до Москви. Любителі малювати карикатури на Трампа можуть заточувати олівці і перебирати ракурси видів на кремль і мавзолей.
