InfoResist

Tag: військова прокуратура

  • Військова прокуратура зайнялася одеською компанією через аферу з квартирами для військових

    Військова прокуратура зайнялася одеською компанією через аферу з квартирами для військових

    Військова прокуратура порушила кримінальні справи проти приватної будівельної компанії, яка мала звести житлові будинки для військовослужбовців в Одесі. Про це повідомляє «Мост».

    У серпні цього року військова прокуратура Одеського гарнізону вступила у справу за позовом будівельної компанії до Південного Управління капітального будівництва Міноборони, як до замовника будівництва.

    Йдеться про багатоквартирний житловий комплекс з підземним паркінгом за адресою: Приморський район Одеси, Італійський бульвар, 1. У цьому історичному центрі Одеси розташоване одне з військових містечок, частина території якого підлягає забудові житловими будинками. Це передбачено в договорі про пайову участь у будівництві житла для військових, який був укладений в червні 2003 року.

    Однак підрядна організація порушила умови договору і почала будівництво 15-поверхової адміністративної будівлі площею 16,8 тис.кв. м. Право власності на цю будівлю після закінчення будівництва переходить до підрядника.

    Якщо вказану будівлю буде введено в експлуатацію, то Міноборони позбудеться можливості забудови зазначеної земельної ділянки і, як результат, військові не отримають житла. І це при тому, що тільки в Одеській області проживає понад 23 тис.військових, які не мають свого житла.

    За даними “Моста”, йдеться про будівельну компанію KADORR Group, яка належить одеському забудовнику сирійського походження Аднану Ківану.

    Військова прокуратура встановила, що для отримання дозволу на виконання будівельних робіт відповідні органи видали компанії документи, що мають ознаки фіктивності.

    У зв’язку з цим прокуратура подала низку клопотань, зокрема про призначення судової почеркознавчої експертизи.

    Також військова прокуратура внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінальних злочинів, передбачених ч.1 ст. 367 та ч. 3 ст. 425 ККУ (службова недбалість); (недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду). Під час досудового розслідування представникам організації замовника і підрядника будівництва буде надана кримінально-правова оцінка.

  • Венедіктова: Військова прокуратура повинна залишатися, необхідно правильно організувати її діяльність

    Венедіктова: Військова прокуратура повинна залишатися, необхідно правильно організувати її діяльність

    Військова прокуратура повинна працювати як спеціалізована, але важливо, як організована її робота, в тому числі територіально. Про це заявила глава Офісу генпрокурора Ірина Венедіктова, передає «Інтерфакс-Україна».

    Виступаючи на засіданні парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності, вона зазначила, що військові прокурори здатні демонструвати хороший коефіцієнт корисної дії. Однак «необхідно виважено підійти до організації їх діяльності».

    «Тобто, як спеціалізована прокуратура (військова) повинна залишатися стовідсотково», – сказала вона.

    На її думку, в рамках реформування органів прокуратури треба щось робити і з військовими. Але не можна до цього процесу підходити формально.

    «У нас є 7 територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, до них «прив’язані» прокуратури. Військові прокуратури здійснюють процесуальне керівництво у 75% виробництв ДБР. Тому якщо ми залишимо ситуацію такою, яка вона є зараз, буде складно з точки зору співпраці з ДБР», -додала вона.

    Венедіктова вважає, що слід задуматися про питання розміщення військових прокуратур.

    «Прив’язуватися нам до майбутньої реформи з децентралізації, або до суду, або до розміщення правоохоронних органів», – пояснила вона.

    Глава ОГП резюмувала, що питання розробляється і, ймовірно, до осені прийдуть до рішення.

     

  • Під час навчань через вибух міномета загинув солдат ЗСУ, вісім поранено

    Під час навчань через вибух міномета загинув солдат ЗСУ, вісім поранено

    Військова прокуратура Донецького гарнізону розслідує обставини вибуху мінометного обстрілу, в результаті якого один військовослужбовець загинув, ще вісім поранені. Про це повідомляє прес-служба Офісу Генерального прокурора.

    За даними слідства, 14 квітня 2020 під час проведення планових навчальних стрільб на полігоні в Донецькій області стався вибух міномета.

    В результаті загинув 24-річний старший солдат роти спеціального призначення. Ще вісім військовослужбовців отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    На цей час постраждалі госпіталізовані, їм надається невідкладна медична допомога.

    Подія кваліфікується як “порушення правил поводження зі зброєю, які призвели до загибелі кількох осіб і заподіяли тілесні ушкодження кільком особам”.

    Зараз тривають невідкладні слідчі дії, вирішується питання про призначення відповідних експертиз.

    Як повідомлялося раніше, прокуратура Сумської області порушила кримінальну справу за фактом звільнення під час карантину 47 медичних працівників та порушення законодавства про працю.

  • Директора заводу “Укроборонпрому” спіймали на хабарі

    Директора заводу “Укроборонпрому” спіймали на хабарі

    Співробітники військової прокуратури затримали на хабарі директора підприємства “Шосткинський казенний завод “Зірка”, яке входить до складу концерну “Укроборонпром“. Про це повідомляє прес-служба Військової прокуратури Центрального регіону України.

    “21.02.2020 задокументовано факт одержання неправомірної вигоди в розмірі 5000 доларів США директором Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод Зірка»”, – йдеться в повідомленні.

    Зазначається, що хабар директор заводу отримав за укладання договору зберігання майна і надалі – укладення договору оренди нежитлового приміщення. Ця будівля знаходиться на території заводу, який є частиною “Укроборонпрому”.

    21 лютого чиновник був заарештований, а 5000 доларів, передані йому, вилучили співробітники військової прокуратури. 22 лютого чоловікові було повідомлено про підозру і в той же день суд обрав йому запобіжний захід у вигляді позбавлення волі.

    За свій злочин директор підприємства може бути засуджений на термін від 5 до 10 років з конфіскацією майна.

    Раніше ЗМІ писали про те, що Державний концерн «Укроборонпром» уклав договір без конкурсу на понад 9 млн грн з компанією, директора і власника якого підозрюють у розтраті бюджетних коштів.

  • Чумак заявив, що хтось із прокуратури “зливає” службову інформацію Матіосу

    Чумак заявив, що хтось із прокуратури “зливає” службову інформацію Матіосу

    Головний військовий прокурор Віктор Чумак заявив, що хтось із прокуратури “зливає” інформацію його попередникові Анатолію Матіосу. Про це він заявив в інтерв’ю “BBC News Україна“.

    За словами Чумака, він не спілкується з Матіосом, при цьому до останнього якимось чином потрапила службова інформація про огляд 3 українських кораблів, які нещодавно повернула Росія. Так, 21 листопада Матіос оприлюднив неофіційний звіт про стан українських кораблів.

    У зв’язку з цим Чумак допускає, що службову інформацію Матіосу передають посадові особи прокуратури південного регіону. Головний військовий прокурор пообіцяв врахувати цей факт під час проходження атестації його підлеглими.

    Раніше президент України Володимир Зеленський пообіцяв звільнити голову СБУ Івана Баканова, якщо буде доведено, що його консультує колишній військовий прокурор Анатолій Матіос.

  • Випав з поїзда: Дорогою в зону ООС загинув солдат

    Випав з поїзда: Дорогою в зону ООС загинув солдат

    Військова прокуратура розслідує загибель старшого солдата на залізниці, який їхав на Донбас. Про це повідомили в прес-службі військової прокуратури Центрального регіону України.

    Військовий 10-ї гірничо-штурмової бригади їхав у складі підрозділу ешелоном у зону проведення ООС. 18 листопада його знайшли на залізничному полотні біля ст. Сухоліси Білоцерківського району Київської області.

    Військового 1987 року народження у важкому стані доставили “швидкою” до Білоцерківського військового госпіталю. У чоловіка була відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку II ступеня, перелом основи черепа, закритий перелом кісток лівої гомілки, кома II ступеня.

    25 листопада старший солдат помер у Головному військовому клінічному центрі ЗСУ.

    В даний час відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 КК (умисне вбивство). Тривають слідчі дії, призначено ряд судово-медичних експертиз.

    Як повідомлялося раніше, у Луганській області по-звірячому вбили ветерана АТО Юрія Гундаря.

  • Справа Іловайська: Порошенко знову не з’явився на допит, його адвокат назвав причину

    Справа Іловайська: Порошенко знову не з’явився на допит, його адвокат назвав причину

    Експрезидент і лідер фракції “Європейська солідарність” Петро Порошенко вдруге не з’явився на допит у Головну військову прокуратуру ГПУ в справі про Іловайську трагедію. Про це повідомляє речниця військової прокуратури Євгенія Сливко в Facebook.

    За її словами, адвокат Порошенка надав заяву про намір його підзахисного скористатися правом викласти свої показання власноруч. Також він попросив перелік питань, які цікавлять прокурорів.

    На допит, який був призначений на сьогодні о 10.00, не з’явився і захист експрезидента.

    У свою чергу його адвокат Ігор Головань у своєму блозі на «Українській правді» опублікував звернення, яке він направив генеральному прокурору і у військову прокуратуру. В ньому йдеться про те, що Порошенко не отримував взагалі ніяких викликів на допит.

    Окрім цього, він дійсно запропонував слідчим і прокурорам надавати свідкам перелік питань заздалегідь.

    «Адже свідок має право користуватися під час допиту нотатками і документами. А щоб знати, які саме нотатки і документи прихопити з собою на допит, треба знати перелік питань», – стверджує адвокат.

    Нагадаємо, що п’ятий президент фігурує в багатьох гучних розслідуваннях, ініційованих ексзаступником голови АП часів Януковича Андрієм Портновим. В одній зі справ Порошенку вже підготували підозру.

    15 листопада експрезидента чекали на допит у Головній військовій прокуратурі у справі про події в Іловайську наприкінці серпня 2014 року, коли внаслідок запеклих боїв з окупантами загинуло 366 українських бійців. Порошенко не прийшов, тож його викликали повторно на 19 листопада.

  • Посадовці Міноборони завдали 173 млн грн збитків при закупівлі засобів зв’язку

    Посадовці Міноборони завдали 173 млн грн збитків при закупівлі засобів зв’язку

    Головна військова прокуратура розслідує спричинення збитків у розмірі 173 млн грн чиновниками Міністерства оборони при закупівлі засобів зв’язку іноземного виробництва. Про це інформує прес-служба Генеральної прокуратури України.

    Слідство встановило, що у 2017 році співробітники Міноборони при закупівлі іноземних засобів зв’язку для армії не передбачили в контракті обов’язкової умови щодо одержання Україною відповідних компенсацій на загальну суму понад 173 млн грн.

    У прокуратурі повідомляють, що дії чиновників є порушенням вимог закону про державне оборонне замовлення та порядку укладення офсетних договорів. Це свідчить про те, що співробітники Міноборони діяли, ймовірно, з метою отримання неправомірної вигоди.

    За даним фактом військовою прокуратурою порушено кримінальну справу за ч. 2. ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) ККУ.

    Нагадаємо, 5 листопада Генпрокуратура повідомила про підозру п’ятьом посадовим особам Міністерства оборони України, яким інкримінують бездіяльність, що призвело до закупівлі 11 тис. неякісних бронежилетів.

  • Військова прокуратура відкрила провадження за фактом викрадення Саакашвілі і видворення його з України

    Військова прокуратура відкрила провадження за фактом викрадення Саакашвілі і видворення його з України

    Головна військова прокуратура відкрила кримінальне провадження за заявою екс-губернатора Одеської області, колишнього президента Грузії Михайла Саакашвілі. Про це повідомляє прокуратура у себе в Facebook.

    Саакашвілі подав заяву про викрадення, насильницькі дії щодо нього та незаконне переміщення через державний кордон в Польщу 18 лютого 2018 року.

    Нагадаємо, Михайло Саакашвілі був затриманий 12 лютого 2018 року в київському ресторані «Сулугуні». Судячи з відео, політика з закладу витягли за волосся чоловіки у формі і балаклаві. Згодом Саакашвілі повернули в Польщу, звідки, як повідомили в Держприкордонслужбі, він прибув з порушенням законодавства.

  • Чумак розсекретив декларації військових прокурорів

    Чумак розсекретив декларації військових прокурорів

    Керівництво Генеральної прокуратури України скасувало постанову, згідно з якою декларації військових прокурорів вважалися конфіденційними даними і були вилучені з публічного доступу. Про це інформує прес-служба Генпрокуратури.

    Заступник генерального прокурора Руслана Рябошапки, військовий прокурор Віктор Чумак сьогодні, 16 вересня, скасував постанову про застосування заходів спецбезпеки від 31 березня 2017 року щодо низки посадових осіб військової прокуратури.

    Тепер дані декларацій стануть доступні кожному громадянину і будуть публічно оприлюднені на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

    Нагадаємо, що торік Центр протидії корупції подав скаргу в суд на засекречування тодішнім військовим прокурором Анатолієм Матіосом декларацій військових прокурорів. Київський апеляційний адміністративний суд відхилив скаргу і залишив рішення Матіоса чинним.

    Також ЦПК вимагає від голови СБУ Івана Баканова скасувати засекречування декларацій керівництва спецслужби. Активісти вважають, що це робиться для того, щоб співробітники СБУ уникли покарання за брехню в декларації. Баканов виступив проти розсекречення.

  • Військовий прокурор обіцяє розслідувати накази Порошенка по Іловайську

    Військовий прокурор обіцяє розслідувати накази Порошенка по Іловайську

    Головний військовий прокурор Віктор Чумак обіцяє розслідувати Іловайський котел. Про це він заявив в ефірі програми “Право на владу”, відповідаючи на запитання народного депутата від “Слуги народу” Ірини Верещук.

    “Я нещодавно прочитала інтерв’ю пана Муженка, який в 14-15 роках був керівником Генерального штабу. І він називає прізвище президента Порошенка, як такого, хто брав накази, в тому числі по Іловайському котлу, які потім призвели до численних жертв, смертей і так далі. Готові взяти на себе таку відповідальність і все-таки розслідувати до кінця і назвати винних?”, – запитала Верещук.

    Чумак відповів, що він зобов’язаний розслідувати цю справу.

    “Коли я був політиком, я міг вам відповісти, я готовий чи не готовий. Коли я стою в ролі прокурора, у мене немає такої відповіді, я готовий чи не готовий. Я повинен це зробити у відповідності з законом, у відповідності з кримінально-процесуальним кодексом, якщо я побачу, що там є ознаки кримінального правопорушення, я зобов’язаний це зробити, і тому я це зроблю. Я теж читав це інтерв’ю, повірте його читали всі”, – заявив він.

    Як повідомлялося раніше, кількість загиблих військових і добровольців під Іловайськом в 2014 році може перевищувати 460 осіб.

  • Рябошапка розповів, що буде замість військової прокуратури

    Рябошапка розповів, що буде замість військової прокуратури

    Після ліквідації військової прокуратури може бути створений департамент, який би координував процесуальне керівництво з розслідування військових злочинів. Про це в інтерв’ю виданню “РБК-Україна” розповів генеральний прокурор Руслан Рябошапка.

    “Закон, що передбачає ліквідацію, буде розглядатися парламентом на наступному тижні. Буде визначено порядок передачі виробництв, хто що повинен робити, хто за що відповідає і в які терміни. Це не означає, що всі люди у військовій прокуратурі – негідники, це абсолютно не так, але частина з них повинна буде залишити свої посади, це буде відбуватися через процедуру переатестації”, – розповів він.

    Генпрокурор зазначив, що ті, хто буде відповідати критеріям професіоналізму і доброчесності, залишаться працювати в прокуратурі, якщо захочуть – саме у напрямку військових злочинів.

    “І ми бачимо необхідність у підрозділі, який би здійснював процесуальне керівництво у злочинах проти порядку несення військової служби”, – додав генпрокурор.

    На уточнююче питання, чи означає це, що після ліквідації військової прокуратури буде створена військова прокуратура, Рябошапка відповів:

    “Ні. Це не означає, що ці люди будуть розслідувати військові злочини у Житомирі чи Львові. Це повинно бути пов’язано із забезпеченням роботи в районі ООС”.

    За його словами, є “ще цікава ідея створити департамент, який би координував процесуальне керівництво з розслідування військових злочинів, злочинів проти людяності і т. д., який би збирав, документував, фіксував усі матеріали, пов’язані з подіями на сході і з окупацією Криму, комунікував із міжнародними органами кримінальної юстиції”.

    Як повідомлялося раніше, президент Володимир Зеленський вніс до Ради невідкладний законопроект, яким пропонується створити Офіс генерального прокурора замість Генеральної прокуратури, ліквідувати військову прокуратуру і посаду головного військового прокурора. В Апараті Ради розкритикували ініціативу президента.

  • Зеленський хоче ліквідувати військову прокуратуру

    Зеленський хоче ліквідувати військову прокуратуру

    Президент України Володимир Зеленський пропонує створити Офіс генерального прокурора замість Генеральної прокуратури України, ліквідувати Військову прокуратуру і посаду головного військового прокурора.

    Це передбачено внесеним главою держави законопроектом №1032 про внесення змін до низки законів України про першочергові заходи щодо реформи органів прокуратури.

    “Офіс генерального прокурора очолює генеральний прокурор, який має першого заступника та заступників, а також заступника генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури”, – йдеться в запропонованому законопроекті.

    Також до закону України про прокуратуру вносяться зміни, що систему прокуратури України становлять Офіс генпрокурора, обласні та окружні прокуратури (раніше це були Генпрокуратура України, регіональні, місцеві та військові прокуратури, які тепер виключено, і САП – ІФ).

    Замість пункту про військові прокуратури зазначено, що в разі потреби рішенням генпрокурора можуть формуватися спеціалізовані прокуратури на правах структурного підрозділу Офісу генерального прокурора, на правах підрозділу обласних прокуратур, на правах підрозділу окружних прокуратур.

    Із закону про прокуратуру виключається пункт, що “у Генеральній прокуратурі України утворюється (на правах самостійного структурного підрозділу) Головна військова прокуратура, яку очолює заступник генерального прокурора – головний військовий прокурор. На нього наказом генерального прокурора може також покладатися виконання інших службових обов’язків”.

    У списку прокурорів органу прокуратури виключено посаду заступника генерального прокурора – головного військового прокурора.

    Крім того, в пропонованому законопроекті зазначено, що президент видає указ про звільнення генпрокурора з посади на підставі та в межах подання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження стосовно прокурорів (зараз Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів – ІФ), або Вищої ради правосуддя.

    На посаду генерального прокурора може бути призначено громадянина України, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менше ніж п’ять років.

  • Військові прокурори про ініціативу Рябошапки: Війна не всіх вилікувала

    Військові прокурори про ініціативу Рябошапки: Війна не всіх вилікувала

    Військова прокуратура прокоментувала заяву заступника голови Офісу президента Руслана Рябошапки, якого Володимир Зеленський назвав претендентом на посаду Генерального прокурора, про відсутність необхідності в існуванні військової прокуратури. Про це йдеться в заяві колективу військової прокуратури.

    “Колектив військових прокуратур, ознайомившись з висловлюваннями заступника керівника Офісу Президента України про відсутність необхідності в існуванні військової прокуратури звертає увагу на те, що з дня відновлення системи військових прокуратур, яке було обумовлено збройною агресією, яка триває і донині, військовими слідчими і прокурорами до кримінальної відповідальності за ведення агресивної війни притягнуто 263 людини, серед яких 68 громадян РФ (з них 21 чиновник, 18 генералів і адміралів, 18 суддів РФ); встановлено 160 місць незаконного змісту полонених (військовослужбовців ЗС України і цивільного населення)”, – йдеться в повідомленні.

    Крім того, в заяві колектив військової прокуратури нагадали, що на даний момент допитані 1800 постраждалих, яких незаконно утримували і катували військовослужбовці РФ і учасники терористичних організацій “ДНР” і “ЛНР” на території тимчасово окупованого Донбасу; передані в офіс прокурора Міжнародного кримінального суду понад 1000 сторінок доказів російської агресії і вчинення її представниками військових злочинів; по справі про захоплення РФ українських військових моряків і суден поблизу Керченської протоки до кримінальної відповідальності притягнуто 15 військовослужбовців РФ. Міністерству юстиції України передані докази протиправних дій РФ для участі у розгляді Міжнародним трибуналом по морському праву зазначеної справи; за результатами представницької діяльності заявлено позови на суму майже 3,5 млрд грн, задоволено позови на суму майже 2,5 млрд грн, попереджена незаконна реалізація державних підприємств на суму 52 млн грн, повернуто мобілізаційні резерви на суму 140 млн грн; повернуті 77 тис. гектарів земель вартістю 2 млрд грн; до суду направлено 1300 обвинувальних актів з корупційних злочинів.

    “Чисельність військових прокурорів становить 6% від загальної чисельності прокурорів, при цьому 75% обвинувальних актів щодо підслідності злочинів відповідної направлені до суду саме військовими прокурорами. Щодня військові прокурори в середньому затримували 2-3 осіб, проводили 8-9 обшуків і 13 “виїмок”, допитували 120 осіб, відшкодовували 250 тис. грн, направляли в суд 17 обвинувальних актів. І це далеко не повні показники роботи військових прокурорів. Вважаємо неприйнятними заяви про непотрібність військової прокуратури, які обумовлені поверховим уявленням про її діяльність. Сподіваємося, що чергові реформи будуть конструктивними і обдуманими, позбавленими чиїхось замовлень, упакованих в реформаторську обгортку з бантиком. Війна не всіх вилікувала”, – резюмували у військовій прокуратурі.

    Нагадаємо, Руслан Рябошапка заявив, що не бачить потреби в існуванні військової прокуратури та військової юстиції в цілому.

  • Рябошапка виступає проти існування військової прокуратури

    Рябошапка виступає проти існування військової прокуратури

    Заступник голови Офісу президента Руслан Рябошапка заявив, що не бачить потреби в існуванні військової прокуратури і військової юстиції в цілому. Таку думку він висловив в інтерв’ю «24 каналу».

    Він розповів про те, що військовий прокурор Анатолій Матіос наполягає на створенні в Україні військової вертикалі: військових судів, військової юстиції. Проте в команді президента Володимира Зеленського проти цього.

    “Не думаю, що в цьому є необхідність. Думаю, що військова прокуратура буде однією з систем, яка підлягатиме змінам… Моя позиція в тому, що я не бачу необхідності в існуванні військової прокуратури”, – сказав Рябошапка.

    На його думку, діяльність прокуратури потрібно направити на абсолютно інші завдання, наприклад, захист громадян і бізнес, а не «кришування злочинності».

    “Процес буде дуже важкий і це саме той сектор, де ми очікуємо дуже великий опір. Але думаю, що ми впораємося з цим”, – наголосив заступник голови ОПУ.

    Він зазначив, що планується оновлення всіх органів прокуратури, зокрема місцевих і обласних. Також реформування торкнеться офісу генерального прокуратура.

    За словами Рябошапки, також буде створено механізм якісного конкурсу на посаду прокурорів у місцеві органи.

    “Ми хотіли б, щоб в цю професію зайшло побільше людей, які не мають прокурорського досвіду”, – підсумував заступник голови Офісу президента.

    Нагадаємо, раніше Рябошапка заявляв, то систему прокуратури реформувати неможливо, а потрібно провести «кадрове очищення».

  • ЗМІ: В ОП знайшли спосіб, як усунути Матіоса в помсту за допит Мендель

    ЗМІ: В ОП знайшли спосіб, як усунути Матіоса в помсту за допит Мендель

    Очільник Офісу президента Андрій Богдан зустрічався 16 липня з міністром оборони Степаном Полтораком і вмовляв його написати в Генеральну прокуратуру лист, яким він відкликає військового прокурора Анатолія Матіоса. Про це йдеться в статті theБабель.

    Все почалося з того, що на початку липня Військова прокуратура викликала на допит прес-секретаря президента Юлію Мендель через її висловлювання в ефірі програми «Право на владу». Тоді вона заявила, що бійці ЗСУ обстрілюють цивільні об’єкти на Донбасі, відповідаючи на провокації окупантів.

    Офіс президента обурили дії Військової прокуратури і Матіоса попросили добровільно написати заяву про відставку. Він відмовився і тоді у Зеленського придумали юридичний хід, як зняти його з посади. Річ у тім, що формально Матіос – службовець Міноборони, звідки його відрядили у Військову прокуратуру. Міністр оборони може відкликати його назад у міністерство спеціальним листом, підтвердженим генпрокурором Юрієм Луценком.

    Джерело видання в Генпрокуратурі розповіло, що у вівторок Богдан зустрічався з Полтораком і просив направити до ГПУ відповідного листа, але міністр відмовився.

    «Полторак не хоче (підписувати лист – ред.). Але він сказав Луценко, що за Матіоса до смерті з президентом воювати не буде», – сказав співрозмовник theБабель.

    У тому випадку, якщо Полторак все ж підпише необхідний лист, то свою згоду повинен дати Луценко, а він, за даними джерела, має намір тягнути до останнього. Контракт Матіоса закінчується 14 жовтня, тому генпрокурор хоче підписати лист 13 жовтня.

  • Не пройшли випробування і не поміщаються в танках: прокуратура розслідує закупівлю Порошенком турецьких радіостанцій

    Не пройшли випробування і не поміщаються в танках: прокуратура розслідує закупівлю Порошенком турецьких радіостанцій

    Печерський районний суд Києва дав дозвіл військовій прокуратурі Центрального регіону на одержання від РНБО протоколів і рішень щодо формування потреби засобів радіозв’язку іноземного виробництва, проведення їхніх випробувань, вартості й формування ціни закупівлі радіостанцій. Про це повідомляє проект «Марлін», посилаючись на судові матеріали.

    Зокрема, йдеться про закупівлю радіостанцій турецького виробництва “Aselsan”, якій в 2017 році віддали перевагу українські чиновники замість ізраїльського виробника “Elbit Systems”.

    Торік видання «Новое время» опублікувало статтю, в якій йшлося про те, що згідно з журналістським розслідуванням, чиновники Міноборони організували закупівлю турецьких радіостанцій на суму 100 млн доларів, хоча ці станції не пройшли випробування і не поміщаються в танках Т-64В, для яких були придбані.

    У розпорядженні «Марлін» є матеріали кримінального провадження, в яких вказані чотири контракти, які укладені протягом 2017-2018 років між державними підприємствами “Спецтехноекспорт” і МОУ на поставку турецького обладнання. Всі угоди конфіденційні.

    Крім того, у зазначених матеріалах йдеться про зацікавленість військової прокуратури зовнішньоекономічним контрактом, який був підписаний у жовтні 2017 між “Спецтехноэкспортом” і компанією “Aselsan” у присутності п’ятого президента Петра Порошенка і його турецького колеги Раджеп Тайіпа Ердогана.

    Як повідомлялося раніше, ДБР запідозрило посадових осіб Міністерства оборони у навмисній закупівлі за завищеними цінами неякісних засобів захисту і опублікувало відповідні аудіозаписи.

This site is registered on wpml.org as a development site. Switch to a production site key to remove this banner.