При організації контрнаступу ЗСУ у 2023 році було допущено низку стратегічних помилок. Про це в інтерв’ю “Фактам” розповів начальник Генерального штабу – головнокомандувач Збройними силами України у 2014-2019 роках генерал Віктор Муженко.
За його словами, однією зі стратегічних помилок стала недооцінка спроможності російської армії утримувати позиції та перехоплювати ініціативу. Так, українська сторона переоцінила свої сили, що стало причиною труднощів у реалізації поставлених завдань.
Цю помилку було поглиблено завищеними очікуваннями, які сформувалися в суспільстві через активну інформаційну кампанію, що супроводжувала підготовку до контрнаступу.
“Інформаційна підтримка контрнаступу створила в суспільстві думку, що варто тільки отримати зброю від партнерів, і ми дійдемо до Азовського моря, а потім будемо пити каву на набережній Ялти. Ці завищені очікування спочатку викликали ейфорію, а потім – розчарування”, – сказав Муженко.
Генерал також висловив сумнів щодо існування загального стратегічного плану контрнаступу. За його словами, дії на окремих напрямках не були пов’язані єдиною концепцією, а ключові етапи підготовки були проігноровані.”
“Коли я почув, що інженерну розвідку проводили у складі штурмових груп, я запитав: ‘Зачекайте. А як ви оцінювали місцевість, фортифікаційні споруди, інженерні загородження на напрямках, обраних для головних ударів? Для себе з’ясував, що рекогносцировку просто не проводили”, – сказав він.
Особливу увагу генерал звернув на відсутність особистої участі головнокомандувача в підготовці операції.
“Головнокомандувач узагалі не виїжджав у ті райони, де мав відбутися цей стратегічний контрнаступ, щоб подивитися на місцевість”, – наголосив Муженко.
Колишній начальник Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко підкреслив важливість професіоналізму військових у сучасних конфліктах. Про це він написав на своїй сторінці у facebook.
“Контрнаступ України на Курську область викликав великий резонанс, але водночас відкрив низку стратегічних ризиків,” – зазначає Муженко.
Він наголошує, що ситуація навколо Покровська є ключовою для оволодіння Донбасом і створює загрозу втрати контролю над південно-східними регіонами країни.
Муженко проводить історичні паралелі з Курською битвою 1943 року, коли радянські війська планували використати свою перевагу для оточення стратегічних об’єктів, але через прорахунки цей план не був реалізований. За його словами, нинішня ситуація демонструє, що Росія намагається повторити цей сценарій для досягнення контролю над ключовими територіями на сході України.
“Захоплення Покровська може суттєво змінити баланс сил у регіоні,” – застерігає Муженко, підкреслюючи, що це відкриває шлях для подальшого просування російських військ і створює неабияку загрозу для інших областей, таких як Запорізька та Дніпропетровська.
Віктор Муженко також наголошує на важливості покладання на професіоналізм військових, які здатні приймати стратегічні рішення. “Лише завдяки злагодженій роботі військових професіоналів та їх лідерству можна забезпечити перемогу,” – підсумовує він.
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний міг зробити заяву про те, що він не має політичних амбіцій для запобігання чуткам про його конфлікт із главою держави. Про це в інтерв’ю ВВС заявив генерал Віктор Муженко, говорячи про можливий конфлікт між Залужним та президентом Володимиром Зеленським.
«Чому роздуваємо цю проблему? Когось, звинувачуємо в якихось політичних амбіціях і таке інше. Я вважаю, що цю проблему головком міг зняти буквально, як кажуть, “на раз-два”, зробивши заяву, що в нього немає ніяких політичних амбіцій. І всі ті, хто збоку, справа, зліва чи позаду нашіптують і кричать, що є амбіції, перспективи і таке інше, вони б відразу затихли. Але чомусь цього немає. А чому? Тут виникає питання”, – сказав Муженко.
Колишній головнокомандувач вважає, що якщо військовослужбовець має бажання займатися політикою, він повинен написати рапорт, залишити лави Збройних сил або взагалі силових структур.
Реальна ситуація на полі бою відрізняється від тих заяв, які роблять у ЗМІ, проте під час контрнаступу українські воїни зробили те, чого б не змогла зробити жодна армія світу. Про це в інтерв’ю ВВС заявив колишній головнокомандувач ЗСУ Віктор Муженко.
Говорячи про контрнаступ українських військ, генерал зазначив, що спочатку не проглядалося стратегічного задуму цієї операції, а лише на окремих напрямках. Можливо, не спрацювали попередні розрахунки.
“Попередні розрахунки, які провели, це математичні розрахунки, я не знаю, чому вони не були сприйняті. Вони взагалі не показували якогось потужного прогресу в наших діях в загальному замислі контрнаступальної операції. Не проглядалося і стратегічного замислу цієї операції. Проглядалися окремі операції на окремих напрямках. І виникає питання, наскільки вони були пов’язані із загальним замислом для того, щоб можна було планувати не тільки дії частин і підрозділів, а й відповідне ресурсне забезпечення”, – сказав він.
Коментуючи статтю головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного для The Economist Муженко заявив, що його здивувало те, що головком посилається на надані партнерами розрахунки, за якими українські війська “мали вже три-чотири рази зайти до Криму і повернутися назад”.
“Виникає питання — а хто приймав ці розрахунки? Де керівництво цією операцією стратегічною, яке повинне було ці розрахунки пропустити через себе, зрозуміти, наскільки вони реальні чи нереальні з урахуванням всіх тих умов? Чи дійсно українська сторона адекватно змогла оцінити противника, його можливості? Чи дійсно ми оцінили всі ті фактори, які я мав на увазі, коли говорив про несприятливі умови?”, – сказав Муженко.
Генерал також прокоментував практику проведення необхідних розрахунків західними партнерами, а не Україною.
“Я думаю, якщо були якісь варіанти моделювання без прив’язки до реального стану – вони могли бути зроблені в будь-якій країні і бути використані українською стороною. Але безпосередньо ті розрахунки, які повинні були братися за основу, – це ті, які повинна була здійснити українська сторона. Це один із елементів підготовки операцій, планування операцій. На підставі цих розрахунків з урахуванням всіх чинників і ухвалюється відповідне рішення. І потім воно знаходить своє втілення у відповідних планах, які реалізуються.”, – сказав колишній головнокомандувач.
Залужний заявляв про досягнення «глухого кута» на фронті та перехід до позиційної війни, в якій, на його думку, Україна не матиме переваги.
На третій-п’ятий день повномасштабного вторгнення РФ в Україну Генштаб ЗСУ розглядав можливість відведення військ на правий берег Дніпра. Про це розповів ексначальник Генштабу — головнокомандувач ЗСУ у 2014−2019 роках генерал Віктор Муженко в інтерв’ю Фактам.
За його словами у Генштабі тоді розглядали різні пропозиції: які здійснити маневри, де посилити якесь угруповання, а звідки позбирати на інші ділянки, де знайти сили й засоби, щоб прикрити Київський та Чернігівський напрямки.
«Коли я почув пропозицію, що нам всім потрібно відійти на правий берег Дніпра (це було запропоновано на пункті управління — не в приватній розмові, а в присутності військовослужбовців, які там знаходились), а лівий залишити, зі мною ледве правець не стався. Як так — ми на третій-п’ятий день війни вже передбачаємо такий відхід? Це те, чого добивається Путін. Які були б наслідки, якби ми спробували відвести війська? Взагалі важко навіть спрогнозувати», — каже Муженко.
Він зазначає, що на той момент не було повністю готових рішень.
«Деякі й не могли бути готові. А якісь основні заготовки мали б бути. Тим більше, що на початку лютого пройшли навчання Заметіль-2022, які дали свій позитив. Але не такий, як би хотілося. Однак, слава Богу, відбулося так, як відбулося», — розповідає генерал.
Ексначальник Генерального штабу Віктор Муженко заявив, що його усунули з пункту управління за наказом президента Володимира Зеленського. Про це він сказав в інтерв’ю “Фактам“.
Муженко зазначив, що сьогодні він не має прямого зв’язку з Генштабом, оскільки свою каденцію на пункті управління він завершив у другій половині квітня.
Кореспондент запитала, чому його усунули.
“Залужний сказав мені особисто, що «це рішення президента, щоб ви залишили пункт управління». Не знаю, президента це рішення чи ще чиєсь. Відповів йому: «Раз так, значить, так». Не знаю, кому я створив незручності. Може, тим, що категорично не сприймав перемовини з ворогом, які тоді вели. Можливо, позбавляв когось певного комфорту прийняття рішень або опосередковано впливав на якісь рішення”, – пояснив Муженко.
24 лютого 2022 року Валерій Залужний опублікував спільне фото з Віктором Муженком.
Екс-начальник Генерального штабу Віктор Муженко заявив, що в штурмі Іловайська в серпні 2014 року не було необхідності. Про це він сказав у інтерв’ю виданню День.
За словами Муженка, штурм міста був ініціативою керівництва МВС.
“Там були добровольчі батальйони, які ні Генеральному штабу, ні штабу АТО не підпорядковувались узагалі. Керівництву АТО взагалі не була відома точна кількість залучених бійців. Батальйон МВС «Азов» зайшов у Іловайськ і вийшов, «Шахтарськ» зайшов і вийшов. Тобто була дезорганізація, відсутнє управління та планування бою, не налагоджена взаємодія, і як результат — хаос. Неповні роти називалися батальйонами”, – зазначив він.
За його словами, з військово-професійної точки зору ні командування, ні особовий склад до здійснення воєнних дій підготовленими не були.
Також Муженко заявив, що в штурмі Іловайська “не було необхідності” і він “нічого не давав” ЗСУ.
“Звичайно, це був вузол через який ішли поставки техніки і озброєння з Росії. Але коли ми перерізали залізницю в районі Кутейнікове (а Іловайськ розташовується вище), в штурмі Іловайська не було сенсу. Йти на оточення самого Донецька за рахунок Іловайська — це був найбільш ресурсно витратний і небезпечний варіант з воєнної точки зору”, – заявив екс-начальник Генштабу.
Операцією в Іловайську командував колишній головнокомандувач української армії Руслан Хомчак. У 2015 року голова ТСК Верховної Ради Андрій Ситник заявляв, що наказ про вихід з Іловайська дав саме Хомчак.
Генпрокурор Ірина Венедіктова повідомила, що правоохоронці розсекретять матеріали справи про бої під Іловайськом.
Незважаючи на те, що місто Дебальцеве після тривалих боїв залишився під контролем бойовиків, операцію воїнів ЗСУ все ж можна вважати успішною. Про це заявив колишній начальник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко в інтерв’ю виданню “Факти“.
“Так, ми залишили місто. Але це війна. Так, військові операції вважаються успішними, коли звільнили територію або захопили у противника якісь об’єкти. Але іноді оборонні операції і відхід вважаються успішними, якщо противник зазнав серйозних втрат і це змусило його відмовитися від подальшої реалізації задуму, що і сталося в Дебальцевому”, – зазначив Муженко.
Він підкреслив, що завдяки тривалому опору українських воїнів, їм вдалося повністю підірвати наступальний потенціал російських формувань. Муженко розповів, що в лютому 2015 року президент РФ Володимир Путін міг проводити нараду з російськими військовими, на якій нібито вирішили відмовитися від подальшого наступу.
“Він їм поставив питання: “Ми можемо все-таки подолати оборону української армії?” Ті відповіли: “Без авіації, поки ми не нейтралізуємо українську артилерію, – ні”. І вони відмовилися від таких планів”, – додав Муженко.
Ексначальник Генштабу Віктор Муженко вважає, що якщо Росія зважиться на вторгнення в Україну, то діяти буде, швидше за все, з боку Донецької і Луганської областей. Про це він заявив у програмі “Вечірній тепловізор”, повідомляє “Укрінформ”.
Відповідаючи на питання про можливість вторгнення РФ в південні області України, Муженко сказав: “Такі сценарії розглядались і є відповідні плани, яким чином повинні діяти Збройні Сили в цій ситуації. Хоча я вважаю, що почнеться все не на Півдні, почнеться все на Сході нашої держави”.
На його думку, Росія швидше піде шляхом активізації дій на Донбасі з залученням незаконно створених військових формувань на території “ЛДНР”.
“Це все може мати місце і бути реалізовано не тільки на території Луганської і Донецької областей, але і на території Запорізької, Херсонської областей в першу чергу”, – вважає колишній начальник Генштабу.
За його словами, Росія піде на вторгнення в Україну, тільки якщо буде створено ряд певних умов.
“В першу чергу, це хаос в Україні, параліч всіх органів державного управління, військового управління. Цьому буде передувати потужна інформаційна операція. Вона вже, я так вважаю, проводиться. Другим етапом може бути розвідувальна, диверсійна чи спеціальна операції, і тільки після цього, коли будуть створені відповідні умови, вже можна вести мову про безпосереднє вторгнення регулярних військ Російської Федерації”, – підкреслив Муженко.
Командувач ВМС ЗСУ Олексій Неїжпапа заявив, що не виключає можливого наступу російської армії на Херсонщину.
В ніч з 4 на 5 липня 2014 року українські військовослужбовці не змогли перекрити всі шляхи відступу зі Слов’янська. Про це екс-начальник Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко розповів у коментарі “Донбас.Реалії“.
За його словами, на той момент українська сторона отримала інформацію про те, що група бойовиків готується виходити зі Слов’янська, при цьому точна кількість особового складу і техніки була невідомою.
“Ну, і це в умовах міської забудови. Там же будинки місцевих жителів. Могли завдати серйозної шкоди місцевому населенню. І відкрили вогонь тільки тоді, коли вже пішла інформація, що почався рух. Це було десь близько 12 годин ночі і ми практично всю ніч там проводили вогневе занепокоєння. Тобто, обстрілювали, але не розуміли куди. Стріляли по площах. Тому що у нас не було реальних цілей, не було реальних координат”, – сказав Муженко.
Екс-начальник Генштабу додав, що неконтрольованою залишалася територія шириною від восьми до 12 кілометрів між трасами з Краматорська і Слов’янська до Бахмута. Разом з тим сили АТО потребували перегрупування після тривалих наступальних дій, що зайняло певний час.
“І тільки після цього ми могли заблокувати цей простір. На жаль, це нам не вдалося і як раз це використали бойовики”, – додав Муженко.
Колишній ватажок терористів «ДНР», громадянин РФ Ігор Гіркін (Стрєлков) зізнався у вбивстві ряду українців.
У 2014 році офіцер спеціального загону міліції розповів, як Гіркін з терористами тікали зі Слов’янська.
Глава МВС Арсен Аваков заявив, що рішення не атакувати Гіркіна при виході зі Слов’янська прийняло військове командування.
Колишній головнокомандувач Збройних сил України Віктор Муженко підтримав президента США Дональда Трампа у рішенні заступитися за військового спецпідрозділу «морських котиків» Едварда Галлахера, якого засудили за фото з трупом іракського бойовика. Ексголова Генштабу ЗСУ, критикуючи дії влади, вирішив навести у приклад цю історію. Розповідаємо, що з нею не так.
У чому звинувачували морпіха і в чому його визнали винним
Співробітника спецпідрозділу “морських котиків” Едварда Галлахера підозрювали у вбивстві полоненого бойовика “Ісламської держави” в Іраку в 2017 році.
Як докази вбивства сторона звинувачення показувала листування “котика” і фото, на одному з яких він тримає однією рукою мертвого терориста за волосся, а в іншій тримає ніж. «(Я) покінчив з ним за допомогою мисливського ножа», – так він у листуванні прокоментував це фото.
Також спецпризначенцю пред’являли звинувачення в тому, що той перешкоджав здійсненню правосуддя, погрожуючи співробітникам, які повідомили про його поведінку. Проти нього дали свідчення шестеро “морських котиків”, заявивши, що Галлахер стріляв у цивільних осіб, а також мисливським ножем убив полоненого бойовика (за інформацією видання NYT, терорист був неповнолітнім).
Як наслідок, у липні військовий суд США виправдав Галлахера за звинуваченням у вбивстві, проте визнав винним у фотографуванні з трупом затриманого. Військовий суд вирішив, що таким чином була допущена дискредитація збройних сил і знизив спецпризначенця в званні. Вказане рішення було ухвалене журі присяжних. У нього входили морпіхи, військові моряки і спецпризначенець.
Те саме гучне фото
Адвокати “котика” заявили, що подібні фото є нормою в гарячих точках і є “чорним гумором”.
Які дії “морського котика” підтримав Трамп і за що звільнили голову ВМС
Тоді на захист Галлахера виступив президент США Дональд Трамп. Після того, як з військового зняли звинувачення у вбивстві, він написав, що був “радий допомогти”. Ба більше, через деякий час Трамп скасував пониження в званні Галлахера.
Також американський президент пообіцяв, що дасть вказівку помилувати колишнього армійського лейтенанта Клінта Лоранса, який відбуває 19-річний термін за вбивство двох цивільних осіб, і офіцера спецпідрозділу Метью Л. Голстейна, звинуваченого у вбивстві беззбройного афганця, якого він вважав спільником талібів.
Тоді критики говорили, що такі дії підірвуть військову справедливість і сигналізуватимуть про те, що злочини на полі бою допустимі.
21 листопада Трамп знову втрутився в розслідування. Коли Галлахера викликали на наглядову раду ВМС, яка мала вирішити, чи залишати його у складі спецпідрозділу, президент написав у твіттері, що не дозволить позбавити військового його «тризуба» — символу приналежності до «морських котиків».
«З самого початку ця справа розглядалася дуже погано. Займіться своєю справою!», — заявив Трамп, очевидно, звертаючись до ВМС.
Цей пост президента розлютив голову ВМС США Річарда Спенсера. Виступаючи на міжнародному форумі з питань безпеки в Галіфаксі 23 листопада, він заявив, що не вважає повідомлення в твіттері «формальним наказом» зупинити розгляд.
Спенсер минулого тижня пішов проти позиції Трампа і заявив, що Галлахер все ще має зустрітися з колегією експертів, а розгляд його справи має продовжитися.
А нещодавно з’ясувалося, що міністр оборони США Марк Еспер звільнив голову військово-морських сил Річарда Спенсера за те, що він займався справою бійця спецпідрозділу “морських котиків”. За словами Еспера, це була його особиста ініціатива через втрату довіри до очільника ВМС. За даними The Washington Post, Спенсер нібито намагався в обхід голови Пентагону домовитися з Білим домом про подальшу долю Галлахера, запропонувавши йому “в приватному порядку” піти у відставку в нинішньому званні, не втративши при цьому статусу “морського котика”.
Він також заявив, що Галлахеру має бути дозволено зберегти свій значок “Трайдент”, символ приналежності до “морських котиків”, що фактично покладе кінець зусиллям ВМФ щодо проведення експертної оцінки, яка могла б призвести до його вигнання з елітних сил.
Трамп, який публічно заперечував проти позбавлення Галлахера значка “Трайдент”, знову втрутився в справу, щоб поновити “котика” у званні. Господар Білого дому привітав рішення Міністра оборони.
“Едді мирно піде у відставку з усіма нагородами, які він заслужив, зокрема зі своїм “Трайдентом”, – написав він у Twitter.
Що не так із заявою Муженка
Сьогодні генерал армії Віктор Муженко назвав дії Трампа “прикладом справжнього ставлення політичного лідера країни до своїх військових”.
“Саме такою позицією, вчинками і рішеннями Головнокомандувач здобуває повагу, довіру військових і ветеранів. Саме таким способом зміцнюється бойовий дух армії і формується впевненість в захищеності захисників держави!” – написав Муженко.
Таким чином ексголова Генштабу провів паралель зі сьогоднішніми розслідуваннями щодо українських військових – Марусі Звіробій, Дмитра Марченка, Віктора Назарова, Ігоря Лапіна, Володимира Замани.
Інцидент з обвинуваченням Галлахера у вбивстві був вичерпаний ще в липні 2019 року, а зараз весь конфлікт виник через залучення до відповідальності “котика” за фото з трупом бойовика. Як говорилося раніше, журі присяжних вирішило, що фото з трупами бойовиків порочать репутацію армії США. З цим важко не погодитися.
Усі пам’ятають, скільки обурень у соцмережах викликало фото росіянина-фашиста Олексія Мільчакова, який воював за бойовиків і фотографувався на тлі загиблих бійців ЗСУ.
Безумовно на цьому фото показана протилежна ситуація. З військовим регулярної армії фотографується бойовик, а не навпаки. Але саме ця ситуація і має відрізняти армію цивілізованого світу від терористів, чи то російських чи ІДІЛ.
14 жовтня екс-начальник Генерального штабу Віктор Муженко в інтерв’ю “24 каналу” розповів про роль генерала Руслана Хомчака, нинішнього глави Генштабу, в Іловайскій трагедії.
За словами Муженко, Хомчак фактично став керівником оперативної групи, “яка виконувала відповідне завдання з контролю над Іловайском”. За його словами, для ЗСУ це місто не представляло особливої оперативної важливості.
Також екс-глава Генштабу заявив, що операція по взяттю Іловайська проходила за підтримки ЗСУ, однак не управлялася з штабу АТО. Муженко всю відповідальність перекладає на добровольців і підрозділи МВС.
Чи так це, InfoResist поцікавився у екс-голови тимчасової слідчої Комісії Верховної Ради з розслідування трагічних подій під Іловайськом, екс-нардепа і екс-заступника глави Адміністрації президента (11.03.2014 р. по 23.08. 2014 року) Андрія Сенченка.
Андрій Сенченко
Наводимо пряму мову повністю:
Потрібно уточнити, у кожного своя роль. Треба починати обговорювати піраміду з Петра Порошенка, який, як верховний головнокомандувач, в принципі затверджував задум операції по оточенню Донецька, частиною якого і була операція взяття Іловайська. Це перше. На мій погляд, це була правильна операція. Інша справа, коли вже було зрозуміло, що сил на неї немає, і Росія змінила тактику, почала обстріл з території Ростовської області, і, відповідно, вже наші війська, які в «секторі Д» повинні були прикривати кордон, своє завдання ефективно виконати не могли, відповідно, практично оголявся ділянку кордону, 140 км протяжністю для масованого вторгнення, тоді потрібно було приймати певні рішення.
Друга. Коли стало очевидно, що немає сил на оточення Донецька, як воно було задумано, то теж потрібно було приймати рішення, потрібен був нам в цьому випадку Іловайськ. Тобто коли взяли половину Іловайська, і наступила рівновага, тобто сили просування вперед вже не було, а команди на відхід з Іловайська теж не було, люди продовжували гинути, а рішення не приймалися. І це рішення не рівня командувача “сектором Б”, тобто Хомчака. Це рішення на рівні верховного головнокомандувача, командувача Антитерористичною операцією, тобто самого Муженко і генерала Назарова, який очолював штаб АТО.
Віктор Назаров
Ще раз, Хомчак – керівник “сектора Б”, він керував угрупованням, яка брала Іловайськ і яка потім була в оточенні. Але по тому, як керувалася вся так звана антитерористична операція, можна зробити висновок, що керівники секторів, не тільки Хомчак, виконували разові розпорядження штабу АТО. Тобто вони не приймали рішення стратегічного характеру. Їх просто ставили до відома шифрограма про те, що підпорядковане їм підрозділ перекидається з цієї ділянки на це, думки їх не питали. Звели до стану стрілочників, це так керували військовими діями тоді Назаров і Муженко.
Наступати далі або виходити з Іловайська – це рішення не могло бути прийнято на рівні Хомчака. А вище, рішення Муженко з Назаровим не брали. Коли почалося оточення Іловайська, Хомчак неодноразово, наскільки я знаю, це підтверджено документами, запитував добро на вихід. І можливість такого виходу була, оскільки кільце уплотнялось протягом декількох днів. Буквально напередодні того прориву вискочила санітарна машина. А до того, скажімо, за два дні до прориву, ситуація була, коли можна було вийти без великих втрат. Але командування АТО не давало. Тобто вони весь час говорили, чекайте, допомога йде. Яка допомога, коли у них реально резервів не було, були тільки спроби імітації розблокування цього котла. Тому, це знову питання до Муженко і Назарову, не до командувача сектором.
Віктор Муженко і Петро Порошенко на нараді, 2014 рік
І останнє, коли там вже не було боєприпасів, продуктів харчування і практично питної води, вже альтернативи не було, їм довелося прориватися з Іловайського котла, знову навколо цього багато брехні. І цим брехнею диригує Порошенко, підключається до цього активно Муженко, Назаров зараз мовчить, йому взагалі краще рот не відкривати. Брехня це, в першу чергу, стосується так званого коридору. Тобто Порошенко та компанія обрали стратегію робити винним у Іловайської трагедії одного Путіна. Путін безумовний винуватець Іловайськом трагедії, як і в загибелі кожного українського громадянина в цій війні. Але констатація цього факту не звільняє від відповідальності військове і політичне керівництво країни. За що? Не за помилки. Помилки на війні можуть бути, тому що ворог підступний. А за злочинну бездіяльність, коли потрібно було приймати рішення, а вони не приймалися, в результаті люди гинули. І за завідомо злочинні ідіотські накази, коли ігнорувалися дані спецслужб, наприклад, коли ІЛ-76 запускали. Ось за це треба відповідати.
Тепер відносно коридору. Там було багатошарова ситуація, наприклад, начальник розвідки восьмого армійського корпусу полковник Штурко, який разом з усіма знаходився в оточенні, він вів на своєму рівні гру з представниками російських військ. При цьому було зрозуміло, що це гра. Так, там обговорювали варіанти виходу, виходьте без зброї, потім немає, виходьте без добробатов, потім ще якісь умови. Але при цьому очевидно було, що на тому рівні, на якому велися ці переговори, отримати якісь гарантії неможливо. Умовно, ти домовився з таким же полковником з іншого боку, а там є генерал, який цю домовленість перекреслить і все. Тому це була гра, взаємне стеження проти якихось переговорів і гарантій в цьому зеленому коридорі на рівні Києва.
Я можу відповідально сказати, я 28 серпня ввечері розмовляв по телефону з Муженко, це було з кабінету Авакова, і на моє запитання Муженко, “так а що, ви ж знаходитесь у переговорах там з Генштабом РФ”, а питання був пов’язаний з тим, що 26 серпня (це був вівторок) відбулася в Мінську зустріч Путіна і Порошенко, після якої було взаємне повідомлення і Путіна, і Порошенка про те, що вони дали команди начальників Генштабів контактувати безпосередньо і вирішувати гострі питання. Я питав Муженко, а правда, що у вас вже є канал, та який канал, я подзвонив у приймальню Герасимова (Начальник Генштабу ЗС РФ), мене послали там до Богдановскому, це його заступник, той розмовляти не став, мене переадресували до якогось полковника Пупкіну, а Пупкін мене послав на три букви. На цьому все закінчилося. Це пряма мова Муженко напередодні прориву з Іловайська. Більш того, Герасимов на той час перебував у Китаї. Тому ніяких переговорів бути не могло. Герасимов – начальник Генштабу РФ. Але був вихід: в середу о 17 годині 27 серпня мені зателефонував заступник міністра оборони РФ, який був у свій час уповноважений у березні 2014 року вести переговори про обмін заручників, коли я з цієї сторони відповідав, а він з тієї.
Мені тоді вдалося забрати 40 наші військових і цивільних в обмін на одного російського диверсанта полковника ГРУ Романа Філатова.
Кадровий офіцер ГУ Генштабу РФ Роман Філатов
Він передзвонив мені і каже, що ось, мовляв, «наш» прилетів, мова йшла про Путіна, з дурною головою і щось там буркнув з приводу того, що ви нам віддаєте десантників. Це ось та епопея, коли в районі Іловайська були взяті в полон 11 десантників, один був обгорілий, його віддали відразу, а решта 10 перебували під контролем у нас. Я при цьому відповів йому, що в адміністрації вже не працюю. Він каже, що ви ж всі знаєте, тому простіше щоб ви підійшли і погодили з керівництвом. На що я відповів, що не розумію, що таке віддати. Він говорить, а який на ваш погляд може бути еквівалент. Оскільки у мене вже був досвід спілкування з ними, я розумів, що в цей момент часу їм це було принципово важливо. Саме тому що це були перші російські військові, у формі, з документами, зі зброєю. Як би задокументовано саме прибуття регулярних російських військ на наших територіях.
Їм важливо було погасити інформаційний сигнал, і еквівалент міг бути в той момент. Буквально вже через два тижні вони б вже гроша ламаного за своїх солдатів не віддали. А тоді їм це було потрібно. Як у випадку з обміном ГРУшника, оскільки це був перший, то за нього вдалося отримати 40.
Повертаючись до цього його питання про еквівалент. Я відповів, що, на мій погляд, еквівалент може бути наступним: ви повинні віддати Сенцова і Савченко. Чому у мене виникли такі думки, тому що в моєму списку Сенцов був під номером 41, але я не зміг до нього дотягнутися, тому що його не армія забрала, а російські спецслужби в Криму. Тому, це різні відомства, я нічого не зміг там зробити. І друга була Савченко, зараз вона оцінюватися інакше, але тоді була інша ситуація, це жінка, це офіцер і що у мене відразу виникло. Далі я сказав, ось тих наших 300 військових 72-ої бригади, які забігли на територію Ростовської області з-під обстрілу ГРАДами і там знаходилися в такому, умовно кажучи, наметовому таборі під контролем російських військових. Далі я сказав, що в цьому ж меню треба розійтися боками в Іловайські, тоді це ще не звучало як казан, але звучало як оточення, і на Банковій постійно були рідні та близькі військових, які були в оточенні, вони вимагали вирішення питання.
Було зрозуміло, що це дуже гостра проблема. Я назвав Іловайськ, щоб там вирішити проблему без крові. І останнє сказав, дайте в рахунок старих боргів корвет “Тернопіль”. І треба сказати, що заступник міністра оборони РФ, досить впливова людина, він сказав, добре, я пішов обговорювати вашу історію, а ви також обговорить з керівництвом. Я ще раз попередив, що я не є офіційною особою, але тим не менш ми так і домовились. І після цього почалася епопея, коли Петро Олексійович не хотів приймати рішення. Тобто я в режимі терору дві доби мучив Ложкіна кожні 15 хвилин він бігав від мене, хоча у нього було просте завдання – узгодити з Порошенком.
Я відразу сказав, що або давайте я передам контакт, ви визначите, хто буде займатися, але ось я промацав, ось таке меню сприймається. Або я можу довести це питання до кінця. Жодного рішення не було прийнято. Я спробував в цю історію втягнути Клімкіна, спеціально з ним зустрівся пізно ввечері 27 серпня, він відмовився брати участь у цьому без пояснення причин. Я так розумію, що він просто боявся Петра Олексійовича, просто боявся пискнути, не те що внести пропозицію. У підсумку я тероризував їх до останнього і коли вже побачив, що Він ухиляється від розмови, я був змушений приїхати до Авакову і з його кабінету натиснув на пульті урядового зв’язку пряму кнопку, Ложкін схопив трубку, і я кажу: ну Борис Євгенович, що ж ви валяете дурня, там кожну годину дзвонить та сторона, так ми будемо проводити обмін чи ні? Відповідь була такою: «телефонуйте Муженко». І він тут же кинув трубку.
Після цього відбувся той розмову з Муженко, з якого я почав. Але коли ми переговорили з Муженко, він запитав, що ви хочете. Я сказав, я хочу, щоб ви узгодили з президентом: хто буде займатися і погодили цього меню. Але це треба робити терміново. Це був вже вечір п’ятниці, а починали ці розмови двома днями раніше, почалася епопея в 17:00 в середу. І в результаті Порошенко так і не ухвалив жодного рішення. А потім після Іловайської трагедії, ось ця бійня, яка відбулася 29 числа, через два дні, 31 серпня, наскільки я пам’ятаю, цих десантників віддали без всяких умов.
Захоплені в полон російські десантники
Так що брешуть вони як сиві мерини. Я думаю, що потрібно зараз наполегливо ставити питання Рябошапці і Чумаку, коли ж почне реалізовуватися проведення повноцінного розслідування. Я спеціально, як тільки Чумак сів у своє крісло, йому зателефонував і сказав, що я готовий у будь-який момент дати докладні показання, як в рамках того, з чим я знайомий в якості керівника комісії з розслідування Іловайська, так і в рамках того, з чим я стикався в переговорах з представниками РФ.
Генерал Руслан Хомчак повів добровольців на штурм Іловайська, незважаючи на те, що місто не мало оперативної значущості для військових. Про це заявив колишній очільник Генштабу Віктор Муженко, передає «24 канал».
«Він (Хомчак – ред.) за фактом став керівником оперативної групи, яка виконувала відповідне завдання з контролю над Іловайском. Іловайськ для нас, в принципі, на той час не мав особливої оперативної важливості. Оскільки ми, я вже не раз про це говорив, перерізали залізничні колії в районі Кутейниково, це південний схід Іловайська. І не було потреби залазити в саме місто. Взагалі ми намагалися ухилятися від боїв саме в умовах забудови», – сказав Муженко.
За його словами, операція зі взяття Іловайська проходила за підтримки ЗСУ, однак не управлялася зі штабу АТО.
«Те, що стосувалося саме звільнення Іловайська, це більше операція добровольчих підрозділів, підрозділів МВС. При підтримці і забезпеченні Збройних сил…Це відбувалося в рамках тієї оперативної групи, яка була створена на чолі з генералом Хомчаком. Хоча там мав бути керівником від МВС генерал Яровий», – сказав ексначальник Генштабу.
За його словами, операція була ініційована МВС з відома всіх керівників силових структур і політичного керівництва країни.
«І вже в період 24-25 серпня (2014 року – ред.), коли вже було вторгнення російських регулярних військ, а це дійсно так, було повністю оточено це угруповання. І виникла проблема виведення наших підрозділів», – згадує Муженко.
Раніше повідомлялося, що головна військова прокуратура ГПУ вилучить документи, що стосуються Іловайскої трагедії з Офісу президента.
Більшу частину північного Криму Україна могла б відстояти. Про це заявив екс-начальник Генштабу Віктор Муженко, повідомляє “24 канал”.
«У ситуації, яка склалася в кінці лютого (2014 року – ред.), Генеральний штаб вважав за потрібне відреагувати на це із застосуванням Збройних сил. Були відповідні плани, рішення і розпорядження. І вони 28 числа почали реалізацію», – сказав він.
Однак, за його словами, вже в той момент, коли відповідний план став реалізовуватися, була дана команда зупинитися і літаки повернули на базові аеродроми. Операція не отримала потрібного резонансу.
«Я і зараз вважаю, що у нас був шанс відстояти більшу частину північного Криму. І це б не дало можливості провести росіянам у Криму псевдореферендум», – додав він.
Нагадаємо, в лютому 2014 року обов’язки президента після втечі Віктора Януковича виконував Олександр Турчинов. Він стверджував, що 27 лютого ним був підготовлений указ про введення воєнного стану, але за нього не проголосував РНБО.
Раніше прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Росія не буде обговорювати питання Криму «нормандському форматі».
«Звільнити генерала армії України Муженка з військової служби в запас у зв’язку з проведенням організаційних заходів з правом носіння військової форми одягу», – йдеться в документі.
Нагадаємо, Віктор Муженко у 2014 році був призначений начальником Генерального штабу ЗСУ. На цій посаді він пробув до травня 2019 року. Після цього начальником ГШ був призначений Руслан Хомчак.
Нардеп Семен Семенченко просить Службу безпеки України та Державне бюро розслідувань перевірити звинувачення екс-президента Петра Порошенка та екс-начальника Генштабу Віктора Муженка про розкриття ним даних про виведення військ з Дебальцевого. Про це Семенченко повідомляє у Facebook.
«Уже п’ятий рік розслідування і передача до суду справи по Дебальцеве гальмується прокуратурою. І зараз Порошенко з Муженком продовжують брехати розповідаючи у своїх інтерв’ю про те що «Семенченко опублікував секретний план виведення військ з Дебальцевого в своєму фейсбуці». Ми, безпосередні учасники подій, які брали участь в боях під Дебальцево у 2015 і втрачали там своїх побратимів чекаємо відкритого суду», – пише нардеп.
У своїх заявах Семенченко просить СБУ та ДБР порушити кримінальну справу проти нього за державну зраду і зловживання владою, якщо звинувачення Порошенка і Муженка підтвердяться.
«Якщо не підтвердиться – плюну в обличчя обом прямо на очній ставці. Друга заява буде про державну зраду самих авторів Іловайська та Дебальцеве. Всі свідчення я давав ще в 2015 році. Але зараз, коли контроль над органами безпеки цими людьми втрачено, а контроль над органами слідства йде з рук можливість затягування справи ними втрачається», – зазначив народний обранець.
Також Семенченко просить організувати очну ставку з Порошенком і Муженком, щоб слідство встановило “всю правду”.
Колишній начальник Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко відреагував на кадрові перестановки в лавах командування ЗСУ.
«На вищі посади Збройних Сил України призначені гідні, високопрофесійні офіцери з бойовим досвідом стримування російського агресора», – написав Муженко в Facebook.
Також він побажав новопризначеному командувачу Сухопутними військами ЗСУ Олександру Сирському і командувачу Об’єднаними силами Володимиру Кравченку «впевненості у своїх силах і твердості у рішеннях».
Нагадаємо, що напередодні президент Володимир Зеленський провів кадрові перестановки в лавах командування Збройними силами, призначивши нових командуючих Об’єднаними силами і Сухопутними військами ЗСУ.
Колишній начальник Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко прокоментував заяву глави Генштабу Руслана Хомчака про те, що зараз не стоїть питання про прохід кораблів ВМС через Керченську протоку, так як в Генштабі не збираються більше ризикувати українцями. Про це Муженко сказав в інтерв’ю ВВС.
“Мова не йде про те, що ми ризикуємо українцями і будемо рахувати, скільки людей покладемо на тому чи іншому напрямку або скільки їх потрапить в полон. Це неправильний підхід. Україна повинна захищати свої інтереси, територіальну цілісність та незалежність. На жаль, ми за це платимо втратами наших людей, військовослужбовців у першу чергу”, – сказав екс-начальник Генштабу, відповідаючи на питання, чи погоджується він з Хомчаком.
Нагадаємо, 25 листопада 2018 року окупанти не пустили групу ВМС в Азовське море, а південніше Керченської протоки протаранили буксир «Яни Капу», обстрілявши малі бронекатери «Бердянськ» і «Нікополь». Кораблі і всіх моряків, у тому числі поранених, захопили. Їх судять у Москві.
25 травня Міжнародний трибунал ООН по морському праву зобов’язав Росію звільнити полонених моряків, проте РФ поки відмовляється виконувати цю вимогу.
Колишній начальник Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко дізнався про своє звільнення із засобів масової інформації, перебуваючи в Брюсселі на засіданні військового комітету НАТО. Про це він повідомив в інтерв’ю BBC.
За словами Муженка, президент України Володимир Зеленський звільнив його з посади начальника Генштабу за день до засідання у форматі “Україна – НАТО”. Разом з тим Муженко зазначив, що західні партнери негативно відреагували на новину про його звільнення.
“Всі були дуже здивовані цією ситуацією, прибув начальник Генерального штабу, головнокомандувач ЗСУ на військовий комітет НАТО, який збирається один раз на рік в такому форматі. Підходили і запитували: як так можна? Були про це якісь попередні розмови, попередні зустрічі? Для них це було незрозуміло, м’яко кажучи”, – розповів Муженко.
Екс-начальник Генштабу додав, що західні партнери були здивовані, як тепер підтримувати Україну і надавати їй допомогу.
“Я відповідав, що моє звільнення ні в якому разі не впливає на курс України, а країні потрібно допомагати”, – сказав Муженко.
Серед іншого Муженко зазначив, що з президентом Володимиром Зеленським він зустрічався всього два рази в житті – на репетиції інавгурації 19 травня і 20 травня безпосередньо на самій церемонії.
Як відомо, 21 травня президент України Володимир Зеленський звільнив Віктора Муженка і призначив новим начальником Генерального штабу Руслана Хомчака.
Раніше Віктор Муженко заявив, що на його думку, проблема російської агресії для Володимира Зеленського відходить на другий план.
Колишній начальник Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко вважає, що російська агресія, що є найбільшою проблемою для України, відходить для президента Володимира Зеленського на другий план. Про це він заявив в інтерв’ю BBC.
Подібним чином колишній глава Генштабу прокоментував призначення екс-міністра фінансів Олександра Данилюка секретарем Ради національної безпеки і оборони України замість Олександра Турчинова.
“Я не хотів би зараз давати оцінок персоналій чи кандидатам. Але створюється враження, що найсерйозніша загроза для України – це російська агресія – відходить на другий, а можливо, ще й третій план”, – заявив Муженко.
Разом з тим колишній начальник Генштабу зазначив, що на поточний момент у нього немає розуміння того, які кроки буде робити Володимир Зеленський у питанні стримування російської агресії. За його словами, це може бути як продовження попередніх напрямів і кроків, або зовсім нові напрямки.
До речі, Муженко також розповів, що новопризначений начальник Генштабу Руслан Хомчак під час виходу українських військ з Іловайська в 2014 році знав, що РФ скасувала «зелений коридор», проте все одно наказав виходити не бойовим порядком.
Генерал Руслан Хомчак під час виходу з Іловайська знав, що росіяни не дають гарантій безпеки, але не дивлячись на це віддав наказ виходити не бойовими порядками. Про це в інтерв’ю BBC заявив колишній начальник Генерального штабу Віктор Муженко.
Наводимо діалог повністю:
BBC News Україна: В попередньому інтерв’ю ви нам казали, що підрозділи, які підпорядковувалися генералу Хомчаку, мали почати вихід з оточення о 3-й годині ночі 29 серпня, а почали о 8:30. І ви тоді сказали: якби почали, як планувалося, то російські війська були б не готові до реагування. Скажіть, генерал Хомчак мав наказ виходити вночі? Зараз у вас є розуміння, чому вони тоді не пішли вночі, а пішли зранку?
В.М.: Це пояснюється тим, що не всі підрозділи були зібрані – які були в самому Іловайську, чи навколо міста – тому і затрималися. Я так розумію, що очікували ще тих парламентарів, які повинні були надати гарантії. Хоча десь із 22 години чи приблизно 23 години попередньої доби ніяких гарантій щодо нашого виходу вже не було.
BBC News Україна: Тобто фактично пан Хомчак узяв на себе відповідальність?
В.М.: Він мав право. Як командувач я деякі питання йому делегував – казав: вам там на місці видніше, ухвалюйте там рішення.
Вихід мав розпочатися о 3-й годині ночі, і я впевнений в тому, що на той час не всі російські регулярні підрозділи, які зайшли на територію України, були б готові до адекватного реагування. Можливо, ці переговори якраз і були тим способом затримати в часі виходу наших підрозділів, щоб дати можливість російським підрозділам зайняти позиції, обладнати їх і створити систему вогню.
BBC News Україна: Вам закидають, що війська виходили не в бойових порядках.
В.М.: Мені закидають?
BBC News Україна: Командуванню. І вам, в тому числі. І пану Хомчаку – що виходили не в бойових порядках і довірились російській стороні.
В.М.: Багато вже розповідалось, що ми рекомендували зайти в Іловайськ і його утримувати.
Говорили про те, що там не вистачає боєприпасів, продуктів… Всі ці питання вирішувались, боєприпасів було більш, ніж достатньо, навіть виходячи з того, скільки їх було кинуто. Про це є свідчення командирів підрозділів і бійців.
Був варіант вийти на південь – іти малими колонами на широкому фронті. Але рішення було прийняте відповідним керівником – виходити по тих маршрутах, які були узгоджені як так званий “зелений коридор” для виходу під певні гарантії, що вогонь не буде відкриватись і колони пропустять.
BBC News Україна: У вас були контакти з російським командуванням. Чи були гарантії на момент виходу?
В.М.: У мене були контакти з російським командуванням, з начальником Генерального штабу генералом Герасимовим. І з першим його заступником генералом Богдановським. І саме Богдановський мені о 22:30 повідомив про те, що всі гарантії скасовуються.
Що є єдина вимога – виходити без озброєння і без техніки. Я сказав, що ми на це не можемо піти. Він сказав, що тепер ніяких гарантій немає, якщо будуть зміни, я вам повідомлю. Але більше повідомлень до самого моменту розстрілу наших колон не було.
Коли вже почалися обстріли, я тоді ще раз вийшов на росіян і вимагав припинити вогонь, тому що були попередні заяви про коридор і таке інше, і тому що це не відповідає взагалі честі військовослужбовця. Там навіть була застосована дуже серйозна ненормативна лексика.
BBC News Україна: Але генерал Хомчак на момент виходу знав, що немає гарантій, немає “зеленого коридору”?
В.М.: Генерал Хомчак знав про це ще з 23:00 попередньої доби.
BBC News Україна: І все одно вихід був не в бойових порядках?
В.М.: Так.
Також екс-глава Генштабу додав, що основною проблемою Іловайська було те, що тоді існувало кілька центрів прийняття рішень. У зв’язку з цим була проблема взаємодії та підпорядкованості. Муженко каже, що військові не мали законних підстав віддавати накази добровольчим підрозділам, які знаходилисть в місті.
Муженко виступає за відкрите слідство по Иловайскій трагедії. За його словами питання є не тільки до Хомчака, а й до низки посадових осіб, які були причетні до прийняття рішень.
