Tag: Володимир Путін

  • ЗМІ: Для Москви стала сюрпризом спільна заява США та України про готовність до 30-денного перемир’я

    ЗМІ: Для Москви стала сюрпризом спільна заява США та України про готовність до 30-денного перемир’я

    Для Кремля неочікуваним стало публічне оголошення Вашингтона та Києва про готовність України до 30-денного припинення вогню. Про це повідомляє російське опозиційне видання  “Верстка” з посиланням на джерела.

    «Очікували, що подібні ініціативи будуть обговорюватися заздалегідь та оголошуватися разом із підготовленою відповіддю», – повідомило джерело, наближене до адміністрації президента РФ.

    Згідно з коментарями російських джерел, Москва не дасть категоричної відмови, але висуне умови, які Київ не зможе виконати.

    «Формально буде дано позитивну відповідь, а разом із нею – невиконувані умови. Невиконувані для Києва. Путін хоче усунути Україну з діалогу і домовлятися лише зі США, паралельно виправляючи ситуацію на фронті», – зазначає співрозмовник, близький до Кремля.

    Джерело у МЗС РФ заявило, що Москва не погодиться на перемир’я, яке було лише оголошене через медіа:

    «Соглашатися ось так, на щось там „прочитане в новинах“, ніхто не буде. Москва очікує офіційної пропозиції та офіційно оформлених умов».

    Також у Москві, за словами джерела, чекають «когось із представників адміністрації Дональда Трампа» для прямих переговорів.

    Російські джерела наполягають, що «перемир’я має відповідати інтересам Росії», інакше воно не матиме сенсу.

    «Погоджуватися на припинення вогню, під час якого Україні продовжать постачати озброєння та фінансування, – безглуздо», – зазначає один із російських чиновників.

    Президент Росії Володимир Путін неодноразово заявляв, що тимчасове перемир’я Москві не потрібне.

    «Це не повинні бути (мирні) процеси, пов’язані з перемир’ям на тиждень, два або рік – для того, щоб країни НАТО переозброїлися та запаслися боєприпасами», – заявив він раніше.

    Таким чином, Кремль готується офіційно відповісти на ініціативу США та України, але водночас висунути власні умови, які можуть змінити характер переговорного процесу.

  • Reuters: Путін навряд чи погодиться на короткострокове припинення вогню

    Reuters: Путін навряд чи погодиться на короткострокове припинення вогню

    Президент Росії Володимир Путін навряд чи погодиться на 30-денне припинення вогню в Україні, запропоноване США, без додаткових умов та гарантій, повідомили Reuters російські джерела.

    За словами одного з високопоставлених російських чиновників, Кремль вважає свою позицію сильною, оскільки російська армія продовжує просування на фронті.

    «Путіну важко погодитися на це у нинішньому вигляді. Він має перевагу, бо Росія наступає», – зазначило джерело, наголошуючи, що перемир’я без гарантій могло б послабити позицію Москви і поставити її перед ризиком звинувачень у зриві мирного процесу.

    Ще один російський чиновник назвав ініціативу Вашингтона «пасткою», оскільки вона змушує Кремль піти на паузу без чітких політичних поступок.

    Чому Москва не погоджується на перемир’я?

    Путін неодноразово заявляв, що Росія не потребує «короткострокового перемир’я», а прагне «довготривалого миру з гарантіями», які враховуватимуть її вимоги.

    «Нам не потрібна пауза для перегрупування, а справжній мир», – заявив Путін у січні.

    У червні минулого року він окреслив свої умови припинення війни:

    • Україна повинна офіційно відмовитися від вступу до НАТО;
    • українська армія має повністю залишити територію чотирьох регіонів, які Москва вважає своєю частиною.

    Наразі Росія контролю 75% Донецької, Запорізької та Херсонської областей та понад 99% Луганської. У Кремлі заявляють, що ці території ніколи не будуть повернуті Україні.

    Як у Москві коментують позицію США

    Російська влада скептично ставиться до готовності України до переговорів, заявивши, що Вашингтон «наївно» вірить у Київ.

    Впливовий російський сенатор Костянтин Косачов заявив, що мир буде лише на умовах Росії, а не США.

    «Росія наступає, тому домовленості будуть іншими», – написав він у Telegram.

    Водночас міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що Москва не погодиться на присутність військових НАТО на території України «ані під яким прапором, ані в будь-якій якості».

  • Інакше й бути не могло: Трамп і його люди почали тиснути на Путіна

    Інакше й бути не могло: Трамп і його люди почали тиснути на Путіна

    Я від самого початку писав і говорив, що хоч би як Трамп погрожував Україні, хоч би як облизував Путіна і хоч би які істерики закочував Зеленському, у фіналі він все одно дійде до того, що буде змушений погрожувати і ставити ультиматуми Кремлю. (Якщо, звісно, Трамп дійсно хоче миру, у чому в мене вже почали з’являтися сумніви).

    Інакше й бути не могло: війна потрібна Росії, війну почала і продовжувала Росія і зупинити війну теж може тільки вона. Україна на це просто фізично не здатна.

    Трамп і його люди пішли довгою дорогою: навіщось посварилися з Європою та Україною, влаштували шапіто в Білому домі, але тепер все одно опинилися в точці, де потрібно тиснути на Путіна. І начебто навіть почали тиснути.

    Шкода, що багато часу проґавили, але й так добре.

  • Як два агресивних пристарілих маразматика мріють змінити світ під себе

    Як два агресивних пристарілих маразматика мріють змінити світ під себе

    ПЕРЕЖИТИ ПУТІНА І ТРАМПА

    Два агресивних пристарілих маразматика, які мріють змінити світ під себе, на чолі найпотужніших ядерних держав — це те ще випробування. Не тільки для України, а й для людства загалом.

    Вони обидва консерватори, хоча вкладають у це різні сенси. Хоча еволюційну теорію Дарвіна вони не люблять однаково. І вельми схожий войовничий клерикалізм лежить у підґрунті їхнього консерватизму.

    Обидва не зважають на правила, договори, думки оточуючих, не кажучи вже про такий демократичний непотріб як людяність, гуманізм і співчуття. Люди для них — навіть не статистичні одиниці, це дрова, які приречені згоряти у вогнищі їхніх місій.

    Вони поведені на втраченій величі своїх країн і мають намір відновлювати цю велич за будь-яку ціну, але й близько не дотягують до здобутків своїх попередників. США створили ідеологію «американської мрії», де кожен може досягнути всього. Радянський Союз дав світові ідею рівності і справедливості, яка на початку дійсно була прогресивною.
    Проте сьогодні ми бачимо тупість і примітивізм — і Трамп, і путін здатні лише залякувати, шантажувати і вбивати — діями або бездіяльністю. Замість реальних ініціатив по розвитку людства в них плани із середньовіччя: підкорення і захоплення — чи то України, чи то Канади.

    Обидва руйнівника світового порядку — відверто посередні керівники: путін дослужився лише до полковника, Трамп відомий низкою банкрутств своїх бізнесів. Тому вони приречені бути партнерами, бо поодинці не потягнуть хоча б часткову реалізацію власних задумів.

    І зараз путін і Трамп однозначно і незаперечно виступають як однодумці і партнери проти всього іншого світу. Намагаючися здійснити власні імперські амбіції: Трамп хоче, щоб уся Північна Америка стала зірково-смугастою, включно з Гренландією, а путін постійно торочить, що інтересі росії простягаються аж до Ла-Маншу.

    І хоча Трамп і путін — сьогодні ситуаційні спільники, але довго поруч вони не протримаються. Бо відразу два пристарілих нарциса з маренням переділу світу — це таки забагато для однієї планети. Вони чують і поважають лише самих себе. Тому конфлікт між ними гарантований. Але до цього треба протриматися нам.

    І ось тут — найбільша претензія до нашої влади і суспільства. Навіть зажирівша Європа і та почала прокидатися, рухатися, планувати створення спільних структур, адекватних новий реальності, реанімувати власний ВПК. А в Україні, окрім хвилі емоційної підтримки президента Зеленського після овального приниження, не відбувається нічого.

    Влада не бачить жодної необхідності в очищенні і модернізації. В неї все гаразд, ось тільки треба перелаштуватися від доїння США на доїння ЄС. Але ж і суспільство не вимагає від української влади термінових змін у пріоритетах і методах управління! Хоча у нас далеко не так чудово, як у засівших на Печерських пагорбах.

    Невже ми — не поодинці, а спільно! — не бачимо, що сьогоднішній сценарій веде не просто до фактичної капітуляції Україні у війні, а до її зникнення разом з великої частиною українців? Чи що, непереборно діє наше давнє відьмаче чаклунство «якось воно буде»?

  • CNN про перемир’я: Це парадоксальна ситуація для Кремля

    CNN про перемир’я: Це парадоксальна ситуація для Кремля

    Домовленість про 30-денне перемир’я виглядає як позитивний крок. Але реальність війни та попередній досвід дають підстави сумніватися в його тривалості. Як довго воно протримається, визначить майбутнє України – її підтримку, суверенітет і виживання. Про це йдеться в статті CNN.

    Після сотень тисяч загиблих з обох сторін, важко уявити, що хтось відмовиться від ідеї перемир’я. Москва тепер змушена доводити, що вона не є перешкодою для мирного плану Дональда Трампа, який хоче миру будь-якою ціною.

    Для Кремля це парадоксальна ситуація: три роки агресії, відсутність реального бажання припиняти війну – і раптово вимога довести, що він підтримує мир. Путін, ймовірно, піде на якісь поступки, щоб зберегти ілюзію своєї ролі миротворця для Трампа. Це може бути не миттєве припинення вогню, а затягування переговорів, щоб досягти військових цілей перед можливою паузою, наприклад, у Курській області, де російські сили намагаються витіснити українців з територій, які ті утримують з серпня.

    Але тепер дипломатія по телефону має пройти перевірку реальністю.

    По-перше, є давній аргумент, що Кремль не можна змусити дотримуватися домовленостей – історія показала, що Росія рідко діє чесно. По-друге, Київ має максималістські цілі щодо повернення своїх територій і не погоджується на заморожування конфлікту, що означало б втрату п’ятої частини країни. Україна розуміє, що не зможе переозброїтися з такою ж швидкістю, як Москва, і буде в слабшій позиції, коли Росія завдасть наступного удару.

    Українці все ще мріють про контрнаступ, але реальність така, що основне завдання – просто утримати фронт, що стало надзвичайно складним через нестачу боєприпасів і живої сили.

    Проте війна – це хаос, і вона не буде прихильною до крихкого перемир’я. Найімовірніше, перемир’я швидко перетвориться на боротьбу за те, хто винен у його зриві.

    Путін має довести, що це Україна, а не він, перешкоджає миру. Він не може відмовитися від перемир’я, не втративши свою фіктивну моральну перевагу. Але те, що станеться під час паузи, визначить подальший хід війни.

    Перемир’я має охоплювати всю лінію фронту. Чи можливо це? Це величезний виклик.

    Протягом років сторони використовували бронетехніку, артилерію, дрони для запеклого полювання одна на одну. Очікується, що за один день це все просто зупиниться. Що не буде панічних пострілів, зведення рахунків, вибуху газового балона, який викличе перестрілку і зруйнує перемир’я.

    Деякі європейські чиновники та Київ спочатку пропонували обмежене перемир’я – тільки в повітрі, на морі та щодо ударів по енергетичній інфраструктурі. Це було б легше контролювати, але в Джидді погодили повне припинення вогню.

    Якщо Москва підпише угоду, все має зупинитися одразу. Але російська тактика «маскування» та операцій під чужим прапором залишається серйозною загрозою. У будь-який момент під час місячної паузи зіткнення, атаки дронів або інші інциденти буде неможливо точно приписати жодній зі сторін. Маніпуляції, штучно створені інциденти та фальшиві новини заповнять інформаційний простір.

    Останнє десятиліття показало, що Кремль майже ніколи не дотримується угод:

    • 2014: Росія вторглася в Крим, але заперечувала свою причетність.
    • 2015: Підписавши Мінські угоди, Росія одразу ж порушила їх, захопивши Дебальцеве.
    • 2022: Кремль заявляв, що не готує вторгнення – і за кілька днів після цього напав.
    • 2023-2024: Спочатку Росія заперечувала, що використовує ув’язнених як солдатів, тепер у її в’язницях майже не залишилося людей.

    Москва вміє прикидатися миротворцем. Як сказав сам Трамп у цитованому ним вірші:

    «Ти чудово знав, що я змія, ще до того, як прихистив мене».

    Якщо перемир’я буде порушене, найімовірніше через дії Росії, існує ризик, що Трамп звинуватить Україну у зриві миру.

    Це може призвести до замороження американської допомоги, цього разу з більшою жорсткістю, бо Київ буде сприйнятий як «агресор». Москва ж знову зможе виставити себе жертвою, а потім розпочати новий наступ, скориставшись тимчасовою паузою для ослаблення західної підтримки.

    Як сказав державний секретар США Марко Рубіо:

    «Тепер м’яч на полі Москви».

    Це правда, але є проблема: Росія чудово вміє забирати м’яч, ховати його, сперечатися про правила гри та звинувачувати іншу команду у крадіжці.

    Білий дім незабаром отримає майстер-клас справжньої кремлівської дипломатії.

    Різкі методи Трампа призвели до цієї точки, але чи застосує він їх настільки жорстко до Москви? Чи вони виявляться занадто примітивними, щоб впоратися з холодною маніпуляцією Кремля?

  • Журналіст: Київ викриває блеф Москви щодо перемир’я

    Журналіст: Київ викриває блеф Москви щодо перемир’я

    Москва опинилася у складній ситуації після того, як Київ погодився на 30-денне перемир’я, адже тепер Росії доведеться підтвердити свої заяви про бажання миру.

    Як зазначає московський кореспондент Sky News Айвор Беннетт, Кремль весь цей час намагався представити себе миротворцем, звинувачуючи Україну у небажанні домовлятися. Однак тепер, коли Київ демонструє готовність припинити вогонь, Росія має або погодитися, або показати своє справжнє ставлення до переговорного процесу.

    За словами Беннетта, Москва ніколи не хотіла тимчасової паузи, а натомість закликала до «довгострокової мирної угоди», яка врахує її так звані «кореневі причини» конфлікту.

    «У розумінні Кремля ці “кореневі причини” – це агресія Заходу та розширення НАТО. Це спосіб Москви гарантувати, що її власні “побоювання щодо безпеки” будуть враховані», – пояснює журналіст.

    Проте, як зазначає Беннетт, насправді це спроба виправдати повномасштабне вторгнення, адже Росія продовжує наполягати на версії, що нібито діяла для «захисту російськомовних» після невиконання Мінських угод.

    Росія постійно стверджувала, що Київ не дотримується домовленостей, використовуючи це як привід для війни. Тепер ситуація змінилася:

    «До цього моменту Кремль намагався показати себе жертвою, що веде оборонну війну. Але тепер Київ викриває цей блеф», – зазначає Беннетт.

    Україна приймає запропоноване США припинення вогню, і Москва має або погодитися, або продемонструвати, що її заклики до миру – це лише риторика.

    Журналіст вказує, що наразі українські сили перебувають у складному становищі на полі бою. Тому тимчасове припинення вогню дало б Києву шанс перегрупуватися, що не входить у плани Кремля.

    «Росія хоче, щоб Київ благав про пощаду за столом переговорів. Вона прагне, щоб будь-яка угода була повністю на її умовах», – пише Беннетт.

    Проте, якщо Москва справді прагне миру, зараз саме той момент, щоб це довести. В іншому разі світ побачить, що всі попередні заяви Кремля були лише інформаційною маніпуляцією.

  • Рубіо про припинення вогню: Мʼяч тепер на боці Росії

    Рубіо про припинення вогню: Мʼяч тепер на боці Росії

    Після переговорів у Джидді, Саудівська Аравія, державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Україна погодилася на 30-денне припинення вогню, запропоноване США, і тепер рішення залишається за Росією.

    «Ми зробили позитивний крок під час переговорів, і тепер сподіваємося, що Росія відповість взаємністю», – сказав Рубіо.

    Радник з національної безпеки США Майк Волц додав, що Україна поділяє бачення Дональда Трампа щодо миру та налаштована припинити бойові дії.

    Рубіо зазначив, що США передадуть пропозицію Росії та очікуватимуть на її відповідь: «Мʼяч тепер на боці Росії».

    «Ми скажемо їм: ось що є на столі. Україна готова припинити стрілянину і почати переговори, тепер все залежить від них», – пояснив він.

    «Я сподіваюся, що вони скажуть “так”, і якщо це станеться, то ми досягли значного прогресу», – підсумував держсекретар США.

    Газета Washington Post позитивно оцінила результати перемовин:

    “Сам факт того, що американські та українські посадовці змогли узгодити спільну заяву, не кажучи вже про її зміст, ознаменував значне покращення відносин після суперечки між президентами двох країн в Овальному кабінеті та раптового призупинення військової підтримки Києва з боку Сполучених Штатів”.

    • У Джидді, Саудівська Аравія, Україна та США оприлюднили спільну заяву, де Україна погодилася на тимчасове припинення вогню з Росією, США відновлюють обмін розвідданими та безпекову допомогу, а також обговорено гуманітарні ініціативи та економічну співпрацю, включно з розробкою українських мінеральних ресурсів.
  • Bloomberg: Путін навмисно висуває нездійсненні вимоги щодо України, щоб продовжити війну

    Bloomberg: Путін навмисно висуває нездійсненні вимоги щодо України, щоб продовжити війну

    Президент Росії Володимир Путін навмисно поставив нездійсненні умови перед переговорами про припинення війни в Україні, щоб мати можливість продовжити воювати. Про це пише Bloomberg із посиланням на представників західних служб безпеки.

    Путін не має наміру йти на компроміси в питаннях, що стосуються території, миротворців і нейтралітету України в будь-яких мирних переговорах.

    Повідомляється, що план російського диктатора полягає в тому, що президента України Володимира Зеленського звинуватять у неготовності укласти угоду і прийняти умови Путіна. Це також прискорить розкол у НАТО.

    З моменту початку повномасштабного вторгнення Путін заявляв, що хоче “демілітаризації” України, маючи на увазі, що він буде накладати обмеження на українську армію. За словами низки європейських чиновників, це, ймовірно, стане ще одним пунктом розбіжностей у переговорах, оскільки адекватно укомплектована й оснащена армія має вирішальне значення для забезпечення безпеки України.

    Президент РФ наполягає на тому, щоб Україна офіційно взяла на себе зобов’язання дотримуватися нейтралітету і відмовилася від заявки на членство в НАТО. Росія також нещодавно відродила ідею повернення НАТО до рівня членства 1997 року – до вступу Польщі, Румунії та кількох інших східноєвропейських країн.

    Bloomberg зазначає, що оцінка намірів Путіна ставить під сумнів його серйозність щодо переговорів про реалістичне і тривале мирне врегулювання з Україною. Вона також суперечить поглядам Дональда Трампа, висловленим у Білому домі, коли він заявив журналістам, що вірить у те, що Путін “прагне миру”.

  • Не поспішайте надягати рожеві окуляри: Речник Кремля застерігає росіян від ейфорії щодо Трампа

    Не поспішайте надягати рожеві окуляри: Речник Кремля застерігає росіян від ейфорії щодо Трампа

    Росіянам не варто захоплюватися діями адміністрації президента США Дональда Трампа щодо України, навіть якщо вони інколи здаються сприятливими для Москви, заявив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков. Про це повідомляє Reuters.

    «Не поспішайте надягати рожеві окуляри», — сказав Пєсков, виступаючи у Вищій школі економіки в Москві.

    Він наголосив, що, попри надії, Росія має бути готовою до будь-якого розвитку подій.

    «Ми завжди маємо сподіватися на краще, але готуватися до гіршого. І завжди бути готовими захищати наші інтереси», — додав Пєсков.

    Його заява пролунала на тлі переговорів між представниками США та України в Саудівській Аравії, які, за даними агентства, спрямовані на з’ясування готовності Києва до можливих поступок Москві для завершення війни. Якщо переговори дадуть позитивний результат, Україна сподівається, що Трамп може відновити військову допомогу та повноцінний обмін розвідданими.

  • Міністр оборони Нідерландів: Зеленський не має погоджуватися на угоду, яка призведе до нового інтербелуму

    Міністр оборони Нідерландів: Зеленський не має погоджуватися на угоду, яка призведе до нового інтербелуму

    Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс під час виступу на Паризькому форумі оборони та стратегії попередив, що «Європа стоїть на роздоріжжі», оскільки «загрози з боку Росії лише зростають» і часу на правильне рішення майже не залишилося. Про це пише The Guardian.

    «Ми не маємо багато часу, щоб зробити все правильно, у нас є лише один шанс», — заявив Брекельманс.

    Посилаючись на нещодавні заяви Дональда Трампа щодо П’ятої статті НАТО, він нагадав про історію Альянсу.

    «НАТО було створене у 1949 році для запобігання майбутнім війнам шляхом об’єднаної сили», – сказав він.

    Він також звернув увагу на символіку, яка супроводжує кожного, хто входить до штаб-квартири НАТО.

    «Сьогодні, коли ми підходимо до входу в штаб-квартиру НАТО, ми проходимо повз великий уламок Берлінської стіни з лівого боку — це символ завершення Холодної війни. А праворуч — понівечений шматок сталі з веж-близнюків, нагадування про 9/11 і вплив тероризму. Це також нагадування про те, як наші американські союзники звернулися за допомогою, і про те, як європейські союзники відповіли на цей заклик», – каже Брекельманс.

    Він наголосив, що майбутнє Європи визначається вже сьогодні.

    «Я не можу не замислюватися: які релікти війни з’являться поруч із цими через п’ять чи десять років? Чи буде це шматок бетону з житлового будинку в Харкові?» Чи буде це частина інтернет-кабелю з Північного моря? Це неможливо передбачити, але я вже знаю, що наші дії у найближчі дні та тижні будуть вирішальними для того, яким буде наступне десятиліття», – заявив він.

    Щодо України Брекельманс заявив наступне: «Президент Зеленський не повинен погоджуватися на угоду, яка призведе до якогось нового інтербелуму, коли агресія постійно висітиме над горизонтом. Він має вести переговори з позиції сили».

    Говорячи про плани російського президента Володимира Путіна, міністр попередив:

    «Путін чітко дав зрозуміти, що Україна — це не кінцева зупинка на його шляху до імперського минулого. Він продовжить свої агресивні, агресивні спроби розширити вплив і територію Російської імперії у своїй мрії про відновлення “Русского мира”. Це мрія Путіна, але це нічний кошмар для решти Європи. Настав час дати Путіну зрозуміти, що його мрії не відповідають реальності».

    Завершуючи свою промову, Брекельманс підкреслив:

    «Якою б жорстокою не була ця війна, українців неможливо змусити замовкнути. Їх можна змусити підкоритися. Українці воюють на передовій нашої свободи та безпеки проти російської тиранії та агресії. Це передова свободи та безпеки Європи».

  • Плюралізм думок в голові Дональда Трампа небезпечний не тільки для України

    Плюралізм думок в голові Дональда Трампа небезпечний не тільки для України

    Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп написав на своїй платформі Truth Social: “У зв’язку з тим, що Росія і сьогодні продовжує завдавати ударів по Україні, я рішуче розглядаю можливість запровадження великомасштабних банківських санкцій – санкцій та тарифів щодо Росії – до того часу, поки не буде досягнуто припинення вогню та кінцевої угоди про встановлення миру”.

    Ця фраза Трампа швидко облетіла весь світ та викликала безліч коментарів експертів, які губляться в здогадках, що ж в дійсності хотів сказати очільник наймогутнішої держави світу.

    Водночас президент США дав вказівку відключити Україну від всього, що тільки можливо. І це вже призвело до збільшення жертв серед її мирного населення. На що прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, після останніх нападів Росії, заявив: “Ось що буває, коли хтось заспокоює варварів”.

    Наразі справжнє ставлення президента США до України розкриває його інтерв’ю 9 березня телеканалу Fox News. На запитання журналістки Марії Бартіромо, чи не хвилюється він, що його поведінка може означати, що Україна не виживе, Трамп відповів: “Ну, вона все одно може не вижити. Але, знаєте, у нас є слабкі сторони з Росією. Знаєте, для цього потрібно двоє”.

    Перекриваючи допомогу він свідомо кидає Україну під колеса поїзда історії. І Дональду Фредовичу абсолютно байдуже, що там далі може статися з Україною, для нього головне, щоб вона капітулювала перед Росією. А він виступив у ролі “миротворця”.

    Після того, як Трамп проголосив, що його президенство є сильнішим за правління Вашингтона, стало абсолютно зрозуміло, що немає жодних шансів на те, що він взагалі здатен вести адекватну міжнародну політику. Він відчуває себе одночасно Господом Богом та королем Америки, і його его несе величезну небезпеку для Сполучених Штатів.

    Дональд Трамп швидко просувається до відмови від утворених за багато десятиліть альянсів Америки зі своїми союзниками, дрейфуючи в бік Москви. Приймаючи рішення, які за його попередників виглядали б абсолютно неможливими.

    Якщо подивитися на історію альянсів, то вони необхідні для боротьби з ворогами різних силових калібрів, але їх надзвичайно важко підтримувати, як і керувати ними. НАТО є найбільш раціонально розвиненим і підтримуваним альянсом в історії, але йому потрібна наддержава, щоб створити узгоджений центр і механізми взаємодії між державами-учасниками. Таким центром були США.

    Трамп вірить, що влада ґрунтується на страху, а не на довірі. І він вважає, що з багатством та владою, контрольованими Америкою, вони можуть легко робити те, що хочуть, лише демонструючи свою непереможність. Проте, якщо він насправді хоче, щоб США залишалися могутніми та користувалися міжнародною повагою потрібна демонстрація сили, а не бажання догодити Москві, підштовхуючи Україну до капітуляції під приводом ефемерного “миру” на її умовах.

    Та враховуючи прихильність Дональда Трампа до Путіна, погроза Трампа збільшити санкції проти Росії може бути театральною. Головне, що може бути закладено в ній. Адже угода, яка винагородить Росію за її війну навіть одним квадратним метром української землі, – це не угода, це капітуляція. Будь-яке врегулювання, яке винагороджує Росію таким чином, тільки збільшить її силу, даючи Путіну можливість перегрупуватися та повернутися до України через декілька років, щоб окупувати її нові території. Таке сумнівне “врегулювання” не вирішить проблеми агресії Москви. Навпаки, воно провокувало б її на нову агресію в майбутньому.

    Все це відбувається на фоні того, що Дональду Трампу, за дуже короткий термін з початку свого президенства, вдалося повністю зруйнувати взаємну довіру з Європою. І цю порушену довіру надзвичайно важко буде відновити. Безперечно, що Європі потрібно активізуватись та більше інвестувати у власну безпеку. Але сильний західний альянс, діяльність якого триває вже 80 років, також пішов і на користь Америці. А зараз ми стаємо свідками розпаду цього альянсу в той час, коли світ став більш агресивним, роз’єднаним і небезпечним, ніж будь-коли раніше.

    Можна з впевненістю стверджувати, що Північноатлантичний альянс був дієвим інструментом у вправних руках Вашингтону, який допомагав йому підтримувати глобальну стабільність, давав Сполученим Штатам більшу дипломатичну владу та авторитет, сприяв американському економічному зростанню та слугував стримуючим фактором у протистоянні з потенційними супротивниками. Усім потрібні союзники, навіть супердержаві. Жодна нація, якою б сильною та могутньою вона не була, не впорається з викликами, котрі з’являється перед нею, сама.

    Але тепер Трамп почав себе поводити таким чином, ніби Європа є американським васалом, виставляючи їй заднім числом рахунки за її свободу та підтримку, яку їй надавав не він особисто, а американський народ. А це, як то кажуть, дві великі різниці.

    Водночас президент США Дональд Трамп хоче знову інтегрувати Росію у світову економіку. Але варто пригадати, що з 1991 року світові демократії використовували пряники, щоб спокусити Росію. А таким нелюдям, як Путін, потрібні батоги, а не пряники, щоб зрозуміти, що він зовсім не всесильний у світовій геополітиці. І ситуація складається таким чином, що ще трохи й Європі доведеться протистояти не тільки Путіну, а й Трампу.

    Трамп ніяк не хоче усвідомити того, що диктатор Путін ніколи добровільно не відстане від України. Його ідеєю-фікс була і є – знищити українську державність та ліквідувати українську націю. Саме тому Кремль прикладав стільки зусиль, щоб Україну протримали три десятиліття на порозі Євросоюзу та НАТО.

    А тепер, якщо Трамп захоче вивести Америку зі складу НАТО, то це стане його найкращим подарунком Російській Федерації. За іронією долі, якщо Росія отримає владу над Європою, Путін зможе налаштувати половину світу проти США. Хоча Дональд Трамп не вічний, але спотворений жахливий світ, який він сформує під своє викривлене сприйняття дійсності, й далі продовжуватиме бути реальністю.

    Хоча Трамп дуже не любить НАТО, але НАТО ніколи не займалося лише захистом Європи – спочатку від СССР, а потім від Російської Федерації. Воно також обслуговувало і стратегічні геополітичні інтереси Сполучених Штатів, щоб зберегти їхній вплив, збільшити їхню військову силу та сформувати систему глобальної безпеки. В цьому сенсі Північноатлантичний альянс – це не американська благодійність. Це стратегічна інвестиція, яка служить США так само, як і Європі.

    Якби Вашингтон справді сприймав це як обтяжливий тягар, він би давно припинив своє членство у НАТО. Але він цього не зробив з тієї причини, що реальність є набагато складнішою. Оскільки союзи укладені Сполученими Штатами, важливі для американської національної безпеки. Тому єдиний бенефіціар відмови Трампа від союзників – це диктатор Путін. Який, як і вся Росія, залишається заклятим ворогом Америки.

    Але як донести до Дональда Трампа, що якби Путін дійсно хотів миру, як заявляв президент Америки, він би не починав ніякої війни в Україні? Як пояснити Трампу, що це війна на знищення українського народу? Путін хоче всі українські землі, вважаючи їх своїми. Та російський диктатор дуже недооцінив рішучість, мужність та стійкість хороброго українського народу, і тепер потрапив у пастку цієї війни на виснаження.

    Якби українська армія мала доступ до американської та європейської зброї в достатніх обсягах, які потребують фронти протистояння з російськими загарбниками, то ще восени 2023 року можна було б вигнати московські терористичні війська з майже всіх територій України.

    Але адміністрація колишнього президента США Джо Байдена допомагала Україні так, щоб вона не програла, але й не виграла. Тепер же новий американський президент Дональд Трамп нав’язує українцям ні що інше, як “мир через капітуляцію”.

    При цьому Дональд Трамп вкидає в інформаційний простір нову дурку, що він настільки “сміливий”, щоб сказати Путіну, що він запровадить мита на практично неіснуючу торгівлю між Росією та США.

    Зараз Росія становить найбільшу загрозу світовому порядку з часів Другої світової війни. Не дивлячись на те, що Російська Федерація слабша за США у військовому та економічному сенсі, вона залишається підступним і смертоносним ворогом із тісними зв’язками з іншою супердержавою, що зароджується, Китаєм. Тому гарячкова поспішність президента Трампа укласти угоду з Україною може мати довгострокові наслідки для безпеки Америки та світу.

    Найгірше в ситуації, котра об’єктивно склалася є те, що крім загальної, мерехтливої ефективності людського сприйняття, розлад особистості значно погіршує людське судження. У випадку з Трампом, здається, що він має недоліки в обох психологічних сферах. Як відомо, Трамп часто підпорядковує об’єктивні дані якійсь своїй особистій ідеї. Ця суб’єктивізація цілі (на кшталт: вибори 2020 року були вкрадені) змушує його постійно плутатись в думках, неправильно інтерпретувати дійсність та помилятися.

    Дональд Трамп – це аномалія історії. Будь-яка країна, яка базує свої довгострокові рішення на його збочених примхах, готує собі неминучу катастрофу. Адже зараз Трамп веде себе так, ніби путінська Російська Федерація стала союзником Вашингтону. Хоча Росія завжди витрачала свій потенціал на внутрішню тиранію та зовнішній імперіалізм. Імперіалістичне вторгнення Російської Федерації в Україну стало цьому підтвердженням.

    Як повідомляло агентство Reuters, анонімні офіційні особи кажуть, що Дональд Трамп насправді планує протилежне – послаблення санкцій до зустрічі з Путіним. І знаючи тяжіння 47 президента США до Москви, навряд чи можна довіряти публічним заявам Трампа щодо України.

    Можна собі лише уявити, як би склалася доля західної цивілізації, якби в 480 році до н.е. цар грецького міста-держави Спарти Леонід сказав своїм воїнам-спартанцям перед битвою при Фермопілах, що оскільки перси мають кращі карти, ми повинні повернутися додому.

    Дональд Трамп й досі не хоче зрозуміти, що від того, як закінчиться війна в Україні, залежить доля не тільки українців, чи європейців, а й західної демократії.

    Люцифер в обличчі Путіна пропонує Трампу диявольський вибір – поступитися темним силам зла, чи боротися і перемогти їх. І від того, який остаточний вибір зробить американський президент зараз залежить майбутнє всієї людської цивілізації.

  • “Коханка” Путіна публічно підтвердила роман із його посіпакою: реакція диктатора

    “Коханка” Путіна публічно підтвердила роман із його посіпакою: реакція диктатора

    Російська громадська діячка Катерина Мізуліна, якій приписували роман із Путіним, підтвердила чутки про стосунки з посіпакою російського диктатора, співаком Ярославом Дроновим (Shaman).

    Про роман із Z-виконавцем Мізуліна заговорила під час його концерту. Для підтвердження своїх “сильних почуттів” пара вирішила поцілуватися просто на сцені.

    Shaman вимовив: “Ми пара, ми зустрічаємося, і ми разом”. Після цієї промови він звернувся до Катерини із запитанням: “Що ти про це скажеш?”, на що отримав коротку відповідь: “Так”.

    В одному з пропагандистських Telegram-каналів, де нібито з’являється інформація від наближених до російського диктатора людей, “інсайдер” розкрив реакцію Путіна на роман “коханки” з виконавцем. За словами джерела, глава Кремля нібито просто поставив на паузу стосунки з жінкою, оскільки не має вільного часу. Тому, за даними іншого інформатора, Путін запропонував Мізуліній закрутити “ненав’язливий роман” з артистом.

    “Ярослав спочатку був проти, говорив, що хоче чогось серйознішого. Але потім йому пояснили, що відмовити Мізуліній – це практично відмовити Володимиру Володимировичу. Він вирішив не сперечатися. І оголосив, що вони з Катериною – пара”, – зазначило джерело.

  • ЗМІ: Сумніви щодо Зеленського озвучуються пошепки і за зачиненими дверима

    ЗМІ: Сумніви щодо Зеленського озвучуються пошепки і за зачиненими дверима

    Імовірність досягнення мирної угоди між Росією та Україною внаслідок переговорів залишається незначною. Про це у своїй публікації для The Sunday Times пише журналіст Марк Урбан.

    Урбан вказує, що адміністрація Трампа використає всі свої повноваження, щоб змусити українського лідера сісти за стіл переговорів. Тому Зеленський стикається з найскладнішою дилемою у своїй політичній кар’єрі.

    Зеленський тепер має вирішити, наскільки далеко може зайти в пошуках рішення з Путіним, якого він зневажає і якому не довіряє, зазначає автор статті. Його постійний акцент на Путіні — це, пише Урбан, не просто тактика для обмеження власних поступок, а наслідок непримиренної недовіри до російського диктатора.

    На думку деяких союзників Києва, виживання Зеленського як політика може бути поставлено на карту.

    «Минулої осені один британський міністр назвав Зеленського в розмові зі мною „перешкодою на шляху до миру“», — стверджує Урбан.

    Той факт, що це було сказано не для цитування і що така думка не є поодинокою в європейських столицях, сигналізує про розрив між публічними заявами і приватними думками про війну, підкреслює автор публікації.

    Співрозмовник Урбана також охарактеризував Зеленського як «неперевершеного військового лідера», але висловив переконання, що проблема полягала у відмові президента України від дипломатичної взаємодії з росіянами, оскільки перемовини провалилися за кілька тижнів після початку повномасштабного військового вторгнення РФ в Україну.

    Інший британський чиновник у розмові з Урбаном відкинув припущення, що Зеленський не здатний укласти мир із Москвою, але також вказав, що український лідер після більш ніж трьох років війни «глибоко виснажений» і «ризикує ухвалити погані рішення».

    Сумніви щодо Зеленського, як правило, озвучуються пошепки і за зачиненими дверима, пише журналіст. Однак, очевидно, що президент США Дональд Трамп поділяє подібні погляди і «ефектно виніс їх на поверхню» під час «катастрофічної зустрічі» в Овальному кабінеті 28 лютого.

    Аналізуючи подальші «дипломатичні перепалки» між Києвом і Вашингтоном, журналіст констатує, що в їх основі лежать дві суворі реалії. Так, на його думку, ймовірність досягнення угоди між Росією та Україною, коли почнуться серйозні переговори, залишається незначною. І Зеленський, можливо, розраховує на провал переговорів, оскільки він не може погодитися на те, що виглядатиме як капітуляція.

    Однак, попереджає автор статті, тиск США на Україну може не тільки продовжитися, а й посилитися. Водночас існує ризик, що непроста ситуація на фронті «призведе до відкритих політичних розбіжностей в Україні, що спровокує більш явну непокору Зеленському та його політиці».

    Також Урбан констатує, що для Зеленського останній шанс, що залишився, полягає в тому, що зростання втрат російських окупантів та економічні труднощі в РФ в кінцевому підсумку підірвуть переговорні позиції Путіна.

  • NYT: Близькість Трампа до Путіна стає більш очевидною, ніж будь-коли

    NYT: Близькість Трампа до Путіна стає більш очевидною, ніж будь-коли

    У 2017 році американські розвідувальні служби зробили однозначний висновок про те, чому президент Росії Володимир Путін наказав здійснити масштабні зусилля для саботажу президентських виборів у США. Про це пише NYT.

    Вони встановили, що Путін прагнув підірвати довіру американців до власних виборів і послабити очолюваний США «ліберальний світовий порядок», який у Москві розглядають як загрозу для своєї безпеки. У рамках досягнення цієї мети, згідно з оцінкою, Росія працювала над тим, щоб допомогти Дональду Трампу здобути перемогу на виборах.

    Вісім років потому Трамп сидів в Овальному кабінеті на емоційній зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським і знову виніс власний вердикт тим подіям. На його думку, ніякого російського саботажу не було, а було лише «фальшиве полювання на відьом», жертвами якого стали він і Путін.

    «Дозвольте мені сказати: Путін ережив зі мною чимало», — сказав Трамп.

    Ця заява є знаковою. Президент відчуває спільність інтересів із Путіним — це об’єднання позицій, сформоване в битвах проти тих, кого він вважає їхніми спільними ворогами, включаючи демократів, європейських лідерів і «глибоку державу» всередині американського уряду.

    Відносини між Трампом і Путіним протягом багатьох років піддавалися ретельному вивченню американськими урядовими розслідуваннями, оцінками іноземних розвідок і журналістськими розслідуваннями. Сукупно вони виявили докази, що підтверджують різні теорії щодо схильності Трампа до російського автократа, який усе життя працював над тим, щоб підірвати інтереси США.

    Досі немає єдиного, чіткого пояснення. Але, якщо судити лише за публічними діями Трампа протягом перших шести тижнів його повернення на посаду, очевидним є те, що майже всі його рішення у сфері національної безпеки та зовнішньої політики зустріли схвалення Кремля, що робить його позицію щодо Путіна ще важливішою.

    Це перевернутий догори дриґом світ для Сьюзан Міллер, колишньої керівниці контррозвідки ЦРУ, яка очолювала розвідувальну оцінку щодо російського втручання у 2017 році.

    В інтерв’ю вона заявила, що вважає прихильність Трампа до російського президента «заздрістю до автократа» — на її думку, він жадає такої ж влади, яку має Путін у Росії, приймаючи рішення без будь-яких обмежень.

    «Трамп любить Путіна, тому що той має контроль над своєю країною, — сказала вона. — А Трамп хоче контролювати свою».

    Трамп звинуватив Зеленського у тому, що він розпочав війну, яка почалася з вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, під час якої масово вбивали українських цивільних. Він припинив передавати Україні розвідувальні дані, які Київ відчайдушно потребує для боротьби з російськими силами.

    Він скоротив американські програми зовнішньої допомоги, які Путін давно зневажає, зокрема продемократичні ініціативи у країнах, таких як Угорщина, яку Москва прагне втягнути до своєї сфери впливу. Він віддалився від європейських союзників, заявивши, що їм не можна довіряти, і натякнув, що вони можуть залишитися самі перед майбутніми загрозами.

    Трамп виправдовує свої дії тим, що вони необхідні для того, щоб змусити Росію сісти за стіл переговорів, представляючи себе миротворцем у конфлікті в Україні. Однак наразі він чинить значно більший тиск на Зеленського, щоб той погодився на поступки, ніж на Путіна.

    У п’ятницю Трамп розпочав день із допису в соцмережах, погрожуючи економічними санкціями проти Росії за її «нищівні бомбардування» України. Але кілька годин по тому, в Овальному кабінеті, він фактично захистив Путіна, заявивши, що «бомбардування України» є ознакою того, що Росія прагне закінчити війну. Він розкритикував Україну за те, що вона, на його думку, не настільки мотивована завершити конфлікт.

    «Що отримує Путін? Більше, ніж він та інші колишні офіцери КДБ могли мріяти», — сказав Калдер Волтон із Гарвардської школи державного управління ім. Кеннеді, автор книги про історію шпигунства між Росією та США.

    «Ми спостерігаємо демонтаж очолюваного США міжнародного порядку прямо на наших очах — і це саме те, до чого Путін прагнув упродовж усієї своєї кар’єри», — додав він.

    Наскільки це все влаштовує російських чиновників? Достатньо просто запитати їх.

    Дмитро Пєсков, давній прессекретар Кремля, з’явився на державному телебаченні через два дні після напруженої зустрічі Трампа із Зеленським і похвалив дії адміністрації Трампа з моменту її приходу до влади. Він заявив, що новий порядок денний Білого дому «значною мірою збігається» з баченням Кремля.

    Того ж дня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров представив росіянам абсолютно нову версію світової історії, яка кардинально відрізняється від тієї, що Кремль десятиліттями викладав у своїй пропаганді. Лавров стверджував, що відповідальність за найбільші трагедії світової історії лежить на європейських державах, а не на США, згадавши Хрестові походи, наполеонівські війни, Першу світову війну та прихід Гітлера до влади.

    «Якщо ми поглянемо на історію у ретроспективі, — сказав він, — американці не відігравали жодної підбурювальної, не кажучи вже про руйнівну, ролі».

    Сьюзан Міллер заявила, що у її контррозвідувальній команді не було сумнівів у тому, що метою Росії у 2016 році було поширення дезінформації та хаосу, щоб підірвати довіру до демократичного процесу.

    Разом з тим її агентство, спільно з Агентством національної безпеки та ФБР, ретельно і без політичної заангажованості оцінювало, наскільки втручання Росії вплинуло на перемогу Трампа.

    Проте злість Трампа на так званий «російський обман» не зникла протягом років, і ця образа стала настільки глибокою, що він тепер бачить у Путіні союзника у власному прагненні до влади.

  • Трамп відповів, чи користується Путін зупинкою поставок допомоги Україні

    Трамп відповів, чи користується Путін зупинкою поставок допомоги Україні

    Американський президент Дональд Трамп прокоментував, чи користується російський диктатор Володимир Путін тим, що США призупинили військову допомогу Україні та припинили обмін розвідданими. Про це Трамп сказав журналістам в Овальному кабінеті, повідомляє “Європейська правда”.

    Коли його спитали, чи має Путін перевагу від зупинки поставок допомоги і обміну розвідданими з Україною, Трамп відповів: “Він (Путін – Ред.) робить те, що зробив би будь-хто”.

    При цьому Трамп знову повторив своє переконання щодо того, що господар Кремля хоче припинити розв’язану війну проти України.

    “Я думаю, він (Путін. – Ред.) хоче, щоб це припинилося і залагодилося, і я думаю, він б’є їх (Україну – Ред.) сильніше, ніж раніше, і я думаю, що, ймовірно, будь-хто на його місці зробив би це прямо зараз”, – сказав американський президент.

  • ЗМІ: Трамп розлючений через поведінку Путіна та ескалацію ударів по Україні

    ЗМІ: Трамп розлючений через поведінку Путіна та ескалацію ударів по Україні

    Президенту США Дональду Трампу не сподобалися останні дії Володимира Путіна у війні проти України. Про це пише Axios з посиланням на високопоставленого чиновника Білого дому.

    Чиновник заявив, що «гнів Трампа посилюється» в останні дні через поведінку Росії та ескалацію ударів по Україні в той самий час, коли він наполягає на припиненні вогню.

    Також видання зазначає, що нові торговельні мита проти Росії, ймовірно, матимуть незначний вплив. За даними Бюро перепису населення, у 2024 фінансовому році США імпортували з Росії товарів лише на суму близько 3 мільярдів доларів.

    За кілька годин до цього Трамп пригрозив Росії санкціями, якщо вона не погодиться на мирні перемовини. Після цього, видання Bloomberg дізналося, що Володимир Путін готовий до мирних перемовин за певних умов.

  • Bloomberg: Путін готовий до перемир’я в Україні. Є умови

    Bloomberg: Путін готовий до перемир’я в Україні. Є умови

    Москва сигналізувала про готовність обговорити тимчасове перемир’я в Україні, але лише за умови прогресу в напрямку остаточного мирного врегулювання. Про це повідомило агентство Bloomberg із посиланням на джерела в російському керівництві.

    Новина з’явилася через дві години після того, як Дональд Трамп пригрозив Москві масштабними банківськими санкціями та митами, якщо Кремль не погодиться на припинення бойових дій та досягнення “Остаточної мирної угоди”.

    За даними Bloomberg, першим сигналом про зміну позиції Володимира Путіна стало минуломісячне обговорення можливого компромісу на закритих переговорах російських та американських чиновників у Саудівській Аравії.

    Для досягнення перемир’я необхідно чітко визначити рамкові принципи остаточної мирної угоди. Росія, зокрема, наполягає на певних параметрах можливої миротворчої місії, включаючи склад країн-учасниць такої місії.

    До цього Путін неодноразово відкидав пропозиції Трампа про швидке припинення війни, заявляючи, що Росії потрібен не “перемир’я”, а “мир на вигідних для неї умовах”.

    Нова готовність Кремля до діалогу збіглася з ультиматумом Трампа, який напередодні написав у своїй соцмережі.

    На цьому тлі Кремль уперше публічно не відкинув можливість припинення вогню, що може свідчити про зростаючий тиск на Москву з боку Вашингтона.

  • The Telegraph: Путін слабкий і хоче завершення війни в Україні

    The Telegraph: Путін слабкий і хоче завершення війни в Україні

    Кремль підтримав ідею президента США Дональда Трампа про завершення війни в Україні, оскільки для Володимира Путіна вона стала катастрофою. Про це пише The Telegraph.

    Редактор відділу оборони і міжнародних справ The Telegraph Кон Кофлін зазначає, що російські пропагандистські ЗМІ почали активно заявляти, що Трамп приєднується до російського бачення ситуації. Однак, незважаючи на всі заяви пропаганди РФ, Кремль сподівається, що повернення Трампа в Білий дім призведе до завершення війни.

    “Не обманюйте себе, Путін слабкий і відчайдушно прагне миру”, – пише він.

    Війна в Україні має руйнівний вплив на російську економіку. Так, відсоткові ставки вже досягли 21 відсотка, а фонд добробуту стрімко виснажується, залишаючи Кремль без коштів на продовження війни.

    Про бажання завершити війну також свідчить те, що Москва запропонувала виступити посередником у переговорах між Іраном і США щодо ядерної програми Тегерана.

    Катастрофою для Путіна також стане можливість введення миротворчих сил Європи в Україну, включно з військами Великої Британії. У Кремлі розкритикували президента Франції Макрона, який сказав, що Франція та інші європейські країни готові надіслати свої війська для захисту майбутньої мирної угоди.

  • NYT: Трамп приховує справжні наміри щодо України та переговорів із РФ

    NYT: Трамп приховує справжні наміри щодо України та переговорів із РФ

    Президент США Дональд Трамп приховує свої справжні наміри щодо переговорів між Україною та Росією. Відповідну думку в колонці для The New York Times висловив американський журналіст, лауреат Пулітцерівської премії Томас Фрідман.

    За його словами, Трамп шалено перебільшив, внесок США у військові зусилля України на відміну від того, що зробили європейські союзники. Американський лідер також заявляв, що отримав “сильні сигнали” від Володимира Путіна про те, що він хоче миру, але не повідомив подробиць.

    Фрідман вважає, що це свідчить про приховані мотиви Трампа, які можуть бути або зрадницькими поступками агресору, або спробою порозумітися з Путіним, нехтуючи інтересами європейських союзників та українських демократів.

    “Якщо є одна річ, якої я навчився в журналістиці, то це те, що коли ви не називаєте речі справжніми іменами, зазвичай є причина – ви щось приховуєте, якусь мотивацію, якийсь намір. Як це пояснити у випадку Трампа? Що ж, він або найбільш поступливий західний парламентер проти ворогів свободи з часів Невіла Чемберлена, який іде на поступки агресору ще до початку перемовин, або він насправді віддає перевагу дружбі Путіна над нашими європейськими союзниками та сміливими українськими демократами”, – пише журналіст.

    Фрідман наголосив, що зараз адміністрація Трампа поводиться так, що викликає занепокоєння в багатьох патріотично налаштованих американців – встромляючи ніж у спину України, яка бореться за свободу, припиняючи її життєво важливі постачання зброї зі США та намагаючись виманити її корисні копалини, ще до того, як Росія навіть не погодилася на припинення вогню.

    “Я не знаю, де це закінчується, але я думаю, що я знаю, де це починається: коли мова заходить про захист свободи, президент Трамп не поділяє цінності найкращих зі своїх 44 попередників. І якщо це так, то українці, зрештою, ніколи не погоджуватимуться на те, що продає Трамп. Наші європейські союзники теж не будуть. Тільки Путін може, але, як сказав Трамп у своїй промові, щоб досягти миру, “ви повинні говорити з обома сторонами”, – пише Фрідман.

  • Аналітик RUSI: Призупинення допомоги США підштовхне Путіна вимагати більше

    Аналітик RUSI: Призупинення допомоги США підштовхне Путіна вимагати більше

    Рішення президента США Дональда Трампа заморозити постачання військової допомоги Україні спонукатиме російського президента Володимира Путіна висувати ще більші вимоги, заявив заступник директора британського аналітичного центру Royal United Services Institute (RUSI) Малкольм Чалмерс, пише CNN.

    «Це рішення не пов’язане з економікою. Воно продиктоване переконанням Трампа, що Росія готова укласти мирну угоду, а єдиною перепоною є Україна. Але немає жодних доказів того, що Москва дійсно готова до угоди або які її умови», — заявив аналітик.

    На його думку, ця ситуація лише підштовхне Кремль до подальших вимог, зокрема щодо демілітаризації та нейтралітету України.

    «Найгірший сценарій — це коли США та Росія домовляться між собою, а потім скажуть Україні та Європі: “Приймайте або відмовляйтеся”», — наголосив Чалмерс.

    Він також зазначив, що нині головне питання полягає в тому, наскільки Велика Британія та Європа готові підтримувати Україну, навіть всупереч позиції США.

    За даними RUSI, США постачають близько 20% військової техніки, яку використовує Україна, тоді як 55% виробляється всередині країни, а ще 25% надходить із Європи та інших країн. Водночас ця частка є найбільш «летальною та важливою» для оборони України.

    «Україна не впаде відразу — вона вже переживала зупинку допомоги торік. Але ефект від цього рішення буде накопичувальним», — підсумував Чалмерс.

    • За даними The New York Times, Україна значно зменшила свою залежність від військової допомоги США завдяки розвитку власного виробництва зброї та постачанню озброєння з Європи, хоча припинення американської підтримки може створити певні труднощі.
    • Польща підтвердила призупинення американської військової допомоги Україні без консультацій із союзниками, що ставить Європу, Україну та Польщу у складнішу ситуацію, хоча в Україні офіційно не підтвердили зупинку допомоги.
  • ЗМІ: Трамп попросив Путіна допомогти в ядерних переговорах з Іраном

    ЗМІ: Трамп попросив Путіна допомогти в ядерних переговорах з Іраном

    Росія погодилася допомогти адміністрації президента США Дональда Трампа в переговорах з Іраном щодо низки питань. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела.

    Повідомляється, що питання, з яких Кремль погодився посприяти США, включають іранську ядерну програму.

    За словами співрозмовників агентства, Трамп повідомив Путіна про свою зацікавленість під час їхньої телефонної розмови в лютому. Зі свого боку високопосадовці Адміністрації Дональда Трампа обговорили це питання зі своїми російськими колегами на переговорах у Саудівській Аравії кілька днів потому.

    Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков у відповідь на запитання Bloomberg заявив, що “Росія вважає, що США та Іран мають вирішувати всі проблеми шляхом переговорів” і що Москва “готова зробити все, що в її силах, щоб домогтися цього”.

  • Зіткнення Росії і Європи незворотне. Чи розуміють це в Брюсселі?

    Зіткнення Росії і Європи незворотне. Чи розуміють це в Брюсселі?

    Топовий російський пропагандист і по сумісництву військовий злочинець Владімір Соловйов, який активно підтримує війну Росії проти України, окупацію Криму та політику геноциду Путіним українців, в одній із своїх телепрограм на каналі “Россия 1” відверто розповів, що думають в Кремлі стосовно можливості призупинення війни. Це зізнання важливе тим, що хоча він і є одним із розробників пропагандистської інформаційної політики Російської Федерації, без узгодження зі своїми кураторами з Кремля не має права сказати жодного зайвого слова.

    Зокрема Владімір Соловйов заявив: “І навіть тимчасове затишшя, яке може настати, не відтермінує тієї великої війни, до якої з дикою швидкістю біжить Європа. Зараз, коли всі маски скинуті, потрібно розуміти – ми на порозі гігантського зіткнення. Вдасться Трампу загальмувати на час, виведе він все це в зону відповідальності Європи? Ну добре, Європа без Америки все одно приречена з її нинішнім керівництвом та нинішнім курсом на лобове зіткнення з нами”.

    В Москві не приховують свої плани не тільки щодо України, а й щодо всієї Європи. Тепер питання в тому, чи встигнуть європейці зробити з усього цього правильні висновки? Хоча занепала російська імперія вирішила нагнути Європу та світ, не маючи для цього ні відповідних ресурсів, ні сил, вона всерівно несе велику небезпеку для всіх. Адже ослаблена Московщина небезпечна тим, що Путін і його політичні подільники готові на все, щоб тільки не втратити свою владу над Російською Федерацією.

    І ця загроза поширюється далеко за східні, західні, північні та південні напрямки від кордонів Росії. Кремлівська агресія не має кордонів. А путіністи, що сповідують принципи Середньовіччя, ніяк не хочуть змиритися з тим, що жодна з країн, які колись силою були затягнуті в СССР, або були насильницькі перетворені на сателітів Радянського Союзу в Європі, не мають бажання залишатися в сфері впливу Росії. А навпаки – домагаються свободи, демократії, стабільності, безпеки та процвітання в Європейському Союзі.

    Тому передбачуваний конфлікт, про який з таким завзяттям віщає один із головних путінських пропагандистів, крім всього іншого, пов’язаний з дезінформаційною кампанією Росії та розпалюванням розбіжностей в Європі з метою дестабілізації Європейського континенту.

    Тепер можна з впевненістю сказати, що від результату російського вторгнення в Україну залежить, що буде далі з колишніми радянськими республіками, а тепер вже давно незалежними країнами. І не тільки з Грузією, Молдовою та Білоруссю, а й з Литвою, Латвією і Естонією, що вже в НАТО та в Євросоюзі.

    Якщо Росія буде вигнана з усіх українських окупованих РФ територій, то і над ними не висітиме загроза неминучого вторгнення. Зрештою, нагнітання страху і армія – це все, що Росія має, щоб спробувати утримати сусідів на своїй орбіті. Її економіка на грані виснаження, її армія зазнала катастрофічних втрат, на відновлення яких знадобиться ціле покоління. І ніхто не може довіряти Путіну, як би штатні пропагандисти не переконували з телеекранів про великі досягнення Росії на всіх тільки можливих напрямках. Україна стійко тримається, і все залежатиме від нас та волі колективного Заходу продовжувати підтримувати боротьбу українців з московськими загарбниками.

    У перспективі Росія всерівно програє. Населення країни зменшується, її нафта і газ стають менш важливими для світу, і вона не має інших прагнень, окрім утримання Путіна при владі. Що неможливо, оскільки навіть і для диктатора існують обмеження – адже ніхто ще не може жити вічно.

    Але тепер Європа мусить готуватися протистояти Російській Федерації, оскільки Америка, керована президентом Дональдом Трампом, зробила крок назад і намагається порозумітися з Путіним за рахунок українських інтересів. Керівники тоталітарних держав – Путін, Кім Чен Ин, Сі Цзіньпін та іранські мулли, уважно спостерігають за тим, що будуть далі робити в Євросоюзі. Адже Трамп грає в свою гру, і американська позиція щодо України все менше збігається з позицією європейською.

    Європейці мають взяти на себе відповідальність за долю Європейського континенту. Адже війна в Україні – це перший крок Путіна. Європа мусить визначити для себе, стане він останнім, чи будуть наступні кроки.

    Цією війною Путін намагається поставити Росію в центр світової геополітики, підготувавши цим ґрунт для утвердження багатополярного світового порядку. Реальність є такою, що російський диктатор, після програшу в Америці демократів, відчуває, що у нього вітер у вітрилах.

    Після січня 2025 року ми стали свідками, як вперше в історії американський президент Дональд Трамп хоче помістити цілу демократичну націю, одного із союзників Сполучних Штатів, та її народ назад за залізну завісу і передати її жорстокій тоталітарній диктатурі. Україна протистоїть у нерівній боротьбі страшному тоталітарному монстру – Російській Федерації. І якщо американці готові відмовитися від своїх демократичних ідеалів, які вони десятиліттями поширювали на навколишній світ, то тільки питання часу, коли демократичний Тайвань буде окупований Китаєм.

    У такому разі з усього виходить, США сигналізують, що вже майже готові розділити світ на три сфери впливу з тоталітарними правителями Росії та Китайської Народної Республіки. Якщо це дійсно станеться, то на міжнародне співтовариство чекають страшні часи. А поділ суверенної території України, яка була одним із засновників ООН, стане лише початком зміни кордонів багатьох країн, тими, хто виявляться сильнішими.

    Від 1945 року жодна держава-член ООН не була анексована або ліквідована, але це стало головною метою Путіна щодо України. Наразі це безпрецедентний злочин проти великої європейської нації, котрий здійснюється за бажанням божевільного диктатора. Колись Захід знайшов можливість надсилати потужну допомогу тоталітарному комуністичному СРСР під час німецько-радянської війни. А от демократичній Україні він допомагав так дозовано і багаторазово дуже невчасно, що повністю утримувати фронти протистояння з москалями ЗСУ дуже важко.

    Не просто спрогнозувати, якими будуть остаточні рішення Америки та Європи, проте українці та Україна ніколи не визнають анексії Криму Російською Федерацією в 2014 році і чотирьох українських областей в 2022. Для нас це не анексовані території, а окуповані Московщиною, і в цьому велика різниця.

    Якою була мета, коли Сполучені Штати гарантували безпеку Україні, попередньо забравши в неї ядерну зброю? Чи ми рухаємося до світу, де більші нації силою знищують менші та забирають у них їхні законні землі? Якщо це так, то незважаючи на небезпеку від розповсюдження ядерної зброї, володіння нею може здаватися єдиним дієвим запобіжним засобом для забезпечення продовження існування менших країн.

    У цьому контексті не Трамп, а самі українці вирішують, чи продовжувати війну за повернення своїх міжнародно визнаних територій, чи припинити бойові дії та здатися на милість підступного ворога. І навіть якщо дійсно Сполучені Штати перестануть надсилати зброю та боєприпаси, які так критично необхідні Україні для захисту свого суверенітету, то українці не погодяться на будь-які капітулянтські пропозиції. Та з твердою рішучістю, за підтримки інших демократичних країн, продовжуватимуть боротися з московитами.

    Путін сформулював різні політичні обманки для обґрунтування початку свого нічим неспровокованого вторгнення на територію України. Але він ніколи не оголошував одні зі своїх найбільших цілей – незаконне привласнення чужих родючих сільськогосподарських угідь, заграбастання цінних природних ресурсів та багато чисельного людського потенціалу. За 11 років війни, він озвучував майже всі можливі виправдання, крім цих.

    Те, що диктатор вирішив силою привласнити українські природні ресурси, щоб отримати фінансову та економічну вигоду, є нічим іншим, як геополітичним рекетом. Оскільки окупація територій, які Російській Федерації не належать, стала стрибком назад до імперіалізму ХІХ століття. І хотілося б знати, як Сполучені Штати мають наміри й далі залишатися наддержавою, якщо вони відступлять від світових справ і спасують перед державою-терористом Росією.

    Не можна виключати того, що вже зараз президент США Дональд Трамп готується святкувати 9 травня, разом з російським диктатором, 80-річчя перемоги в Другій світовій війні. В такому разі він стоятиме на трибуні мавзолею разом з Путіним і Кім Чен Ином та привітно махатиме російським військам, які будуть проходити повз неї. Китайський лідер Сі Цзіньпін, швидше за все, проігнорує запрошення Москви, мотивуючи це своєю надмірною зайнятістю.

    Президент Америки тепер явно надає перевагу Росії перед Європою. Але якщо Трамп дійсно хоче заслужити похвалу від Путіна, він би зробити значно більше, публічно перейти на бік Кремля вже зараз, пояснюючи це “необхідністю для припинення війни”. Хоча це дуже важко зрозуміти, адже тільки одна Німеччина має більший ВВП, ніж Російська Федерація.

    Очевидно, що позиція 47 американського президента, який підтримує Росію, одночасно ігноруючи інтереси справжніх союзників США, є деструктивною та ірраціональною. Реальний світ не підвладний імпульсивним примхам оманливого світогляду Трампа. Тому європейцям час ще більше активізуватися і допомогти Україні звільнитися від російського вторгнення.

    Хочеться вірити в те, що Європа почне швидше пробуджуватись, і це стане необхідною передумовою для успішного протистояння імперським зазіханням росіян. Європейський Союз мусить повернутися до ідеї французького президента Еммануеля Макрона про заснування потужного європейського військового альянсу.

    Обрання президентом Сполучених Штатів Дональда Трампа, який неодноразово під час своєї першої каденції погрожував розпуском Північноатлантичного альянсу, може стати імпульсом для прискорення початку реалізації ідеї європейської армії.

    Такій новий альянс, котрий буде покликаний реалізувати гарантування безпеки європейських держав, міг би отримати назву Альянс європейської безпекової ініціативи – Alliance of the European Security Initiative (AESI).

    Війна Росії в Україні висвітлила усі вразливі сторони європейської безпеки. Тому настає час розпочати трансформацію безпеки на Європейському континенті. І Україна, з її величезним досвідом війни з терористичною Російською Федерацією, має стати одним із ініціаторів створення Альянсу європейської безпекової ініціативи (AESI). Адже загальноєвропейська безпека мусить бути неподільною.

    Об’єднана Європа нарешті мусить зрозуміти з ким в дійсності має справу. Дональд Трамп насправді не має зв’язку з реальністю, і його підступний план щодо України робить світ набагато небезпечнішим місцем. Він абсолютно не уявляє, який фундамент він закладає для світового хаосу та геополітичної турбулентності. Як і те, що одночасно гасить міжнародний статус Сполучених Штатів, як світової наддержави.

    “Егоманія” Трампа успішно допомагає Путіну знищувати існуючий світовий порядок. І з цьому мусять зробити відповідні висновки не лише Україна, Європа, а й сама Америка. Схоже, що час відліку вже розпочався.

  • Трамп заявив, що США повинні менше переживати через Путіна

    Трамп заявив, що США повинні менше переживати через Путіна

    Президент США Дональд Трамп вважає, що його країні потрібно менше хвилюватися через російського диктатора Володимира Путіна. Про це він написав у своїй соцмережі Truth Social.

    “Нам слід менше хвилюватися через Путіна, а більше – через банди мігрантів-ґвалтівників, наркобаронів, убивць і людей із психіатричних лікарень, які в’їжджають у нашу країну, щоб ми не стали такими, як Європа!”, – написав він.

    • Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що зовнішня політика адміністрації президента США Дональда Трампа тепер багато в чому “збігається з російським баченням”.
  • Зустріч Трампа і Зеленського: провокація чи стратегія?

    Зустріч Трампа і Зеленського: провокація чи стратегія?

    Думаю, причина того, що трапилося, досить очевидна.

    Трамп діє за принципом «не можеш побити сильного – бий слабшого». Схоже, після перших перемовин з РФ він зрозумів, що не може закінчити конфлікт, який обіцяв закінчити за 24 години. І влаштував це шоу, аби «умити руки» та повісити відповідальність за провал на українську сторону.

    З Путіним він такого шоу провернути не міг, тож провернув із Зеленським. Для цього були камери, що досить дивно для переговорів такого рівня. Для цього Венс і став провокувати конфлікт претензіями, що Зеленський не дякував США за підтримку, хоча це не так. Ви можете ненавидіти Зеленського, але це ж легко перевіряється у відкритих джерелах. Зеленський дякував США багато разів.

    Жодних хороших варіантів для Зеленського в цей момент уже не було. Якби просто мовчав і кивав – виглядало б принизливо. Він став заперечувати – звинуватили у неповазі до США.

    Трамп давно заявив, що не має наміру надалі підтримувати Україну і шукав привід, щоб зупинити допомогу, але так, щоб це не виглядало зовсім підло. Гадаю, тепер йому вдалося цей привід знайти, точніше – зрежисувати. Звісно, більшість громадян США у цьому конфлікті підтримають свого президента, а не чужого. Зробити тут, мабуть, нічого не можливо.

  • Нова спецоперація Путіна: як ресурси змінюють гру?

    Нова спецоперація Путіна: як ресурси змінюють гру?

    На перший погляд, може здатися, що російський президент Володимир Путін включився до ресурсного змагання: хто більше корисних копалин запропонує американському президентові для покращення відносин із Вашингтоном. Президент України говорить про спільну розробку ресурсів та обговорює відповідну угоду зі Сполученими Штатами – то чому б і Росії не запропонувати відповідні умови американцям, тим більше, що в російському випадку це не вимагає жодних гарантій безпеки та припинення війни? – пише Віталій Портников для Крим. Реалії.

    Ось чому Володимир Путін проводить нараду з видобутку в Росії рідкісноземельних металів якраз того дня, коли у Вашингтоні президент Франції Еммануель Макрон обговорює спільні позиції Заходу щодо російсько-української війни з Дональдом Трампом.

    Але, як це часто буває з Путіним, для нього ресурси – лише продовження політики.

    Головне, що хотів сказати Трампу Путін – це не спільна діяльність із розробки російських ресурсів. А це – спільна діяльність із розробки українських ресурсів. Тобто ресурсів, що знаходяться на окупованих українських теренах. Путін висловив готовність допустити на роботу на цих територіях американські компанії. І це головне, заради чого він почав говорити про участь американців у розробці російських копалин.

    Я не здивуюсь навіть, що робота в Криму чи на Донбасі стане обов’язковою умовою для компаній, які захочуть прийти до Росії у разі нормалізації російсько-американських відносин. Ми добре знаємо як це називається «пізньорадянською» мовою. «Навантаження». Хочеш дефіцитну червону ікру – купуй нікому не потрібні солоні огірки чи велику банку березового соку. Хочеш прочитати роман Бальзака чи Стендаля, що ж, тобі доведеться придбати разом із цією книгою твір якогось офіційного радянського письменника, придатний хіба що для здачі в макулатуру. І радянські люди так жили. І Путін так жив. А тепер він хоче, щоби так жив Трамп.

    Визнання легітимності окупації та анексії українських територій турбує Путіна ще з кримських часів, ще з 2014 року. Вже тоді Росією докладалося титанічних зусиль, щоб змусити інші держави визнати російський статус Криму. Але, як ми всі добре знаємо – Москва не досягла успіху. Навіть такий вірний союзник Росії, як Олександр Лукашенко, з того часу жодного разу не побував в окупованому Криму.

    На Донбас Росія може привезти хіба політичних фриків. І весь світ визнає Росію у її міжнародно окреслених кордонах. А на території, окуповані Москвою, поширюються також спеціальні санкції.

    І ось Путін, ймовірно, вирішив, що настав момент для зміни ситуації. І що зараз під сурдинку розмов про переговори про можливе перемир’я у російсько-українській війні йому вдасться добитися хоча б фактичного визнання російського суверенітету над окупованими українськими землями. Адже американська компанія не може прийти на окуповану територію просто так, вона має отримати офіційний дозвіл, а це означатиме, що Сполучені Штати мовчазно погоджуються з тим, що Крим і Донбас – це Росія.

    І ця пастка – нова спецоперація Путіна. Можливо, він навіть і не думає припиняти вогонь на російсько-українському фронті, а ось досягти фактичного визнання свого контролю та суверенітету над українськими територіями на тлі розмов про припинення вогню, це те, що він хоче провернути. І за це визнання цілком можливо готовий платити будь-яку ціну, в тому числі й економічну. Адже, зрештою, він торгує не своїм. Він торгує награбованим.

  • Трамп заявив, що довго знає Путіна і не вірить, що той порушить “мирну угоду”

    Трамп заявив, що довго знає Путіна і не вірить, що той порушить “мирну угоду”

    Президент США Дональд Трамп заявив, що не вірить у те, що російський диктатор Володимир Путін порушить “мирну угоду”, яка може бути укладена для завершення війни в Україні. Про це він сказав під час зустрічі з премʼєр-міністром Великої Британії Кіром Стармером у четвер, 27 лютого, повідомляє “Європейська правда“.

    На питання, чи вірить Трамп у те, що Путін “дотримуватиметься угоди”, яка може бути укладена для “завершення війни” в Україні, президент США відповів: “Я думаю, він стримає своє слово. Я говорив з ним, я його вже тривалий час знаю”.

    Трамп також розповів, як разом із Путіним був змушений пережити “російську змову”, маючи на увазі розслідування про те, як Росія втручалась у вибори у США 2016 році на боці республіканця.

    “Я його (Путіна. – ред.) вже тривалий час знаю і не вірю, що він планує порушити своє слово. Коли ми укладемо угоду, я думаю, що угода виконуватиметься”, – додав він.

    Американський лідер заявив, що не думає, “що в нас будуть проблеми з дотриманням угоди, з безпекою”.

  • Путін: Рейтинг Залужного вдвічі вищий, ніж Зеленського

    Путін: Рейтинг Залужного вдвічі вищий, ніж Зеленського

    Президент РФ Володимир Путін заявив, що рейтинг українського президента Володимира Зеленського нібито вдвічі нижчий, ніж ексголовнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Про це він заявив у понеділок, 24 лютого, в інтерв’ю російським пропагандистам.

    “Насправді не важливо, скільки в нього (Зеленського. – Ред.) відсотків – чотири чи скільки. Важливо інше: що в нього рейтинг, за нашими даними, рівно вдвічі менший, ніж у його можливого найближчого політичного суперника. Це пан Залужний, колишній командувач Збройних сил України, якого відіслали до Лондона, – у нього рівно вдвічі вищий рейтинг”, – стверджує Путін.

    Причому він не пояснив своїх даних, лише назвавши їх “об’єктивними”. На думку очільника Кремля, шанси вдруге перемогти на виборах у Зеленського “дорівнюють нулю”.

    Путін також заявив, що нинішні заяви президента США Дональда Трампа щодо Зеленського нібито грають на користь не РФ, а самої України.

    “Вона (позиція США – Ред.) не пов’язана з тим, що це в наших російських інтересах, це, швидше за все, в інтересах України, української держави, з метою збереження української державності. Проти цього ми теж нічого не маємо. Хоча, звісно, нам би хотілося, щоб ця територія не використовувалася як плацдарм для нападу на Російську Федерацію, (…) щоб зрештою це перетворилося на дружню сусідню державу”, – переконує Путін.

    • Дональд Трамп висловив підтримку проведенню президентських виборів в Україні, вказуючи на необхідність змін і заявив, що рівень підтримки Зеленського нібито знизився до чотирьох відсотків, водночас підкресливши, що вимога про вибори виходить не лише від Росії, але й від інших країн.
    • Володимир Зеленський відповів на заяви Дональда Трампа про нібито низький рівень підтримки та назвав це дезінформацією, яка, за його словами, походить з Росії, і пообіцяв оприлюднити дані про довіру до світових лідерів, включаючи Трампа, для протидії цій дезінформації.
    • Американський мільярдер Ілон Маск заявив, що українці нібито зневажають президента України, і закликав його провести вибори, стверджуючи, що результати опитувань про підтримку Зеленського не є правдивими, та кинув Зеленському виклик.
  • Путін підтримав ідею Трамп про скорочення військових витрат на 50%

    Путін підтримав ідею Трамп про скорочення військових витрат на 50%

    Російський диктатор Володимир Путін підтримав ідею Дональда Трампа щодо скорочення військових витрат Росії, Китаю і США на 50%. Відповідну заяву він зробив в інтерв’ю пропагандисту, яке він дав одразу після зустрічі американського лідера з президентом Франції Еммануелем Макроном.

    “Знаю, можу здогадуватися, на чому це засновано. Це засновано, мабуть, на розрахунках одного, по-моєму, з британських дослідницьких центрів, де наші витрати за паритетом купівельної спроможності були підраховані. Минулого року у США було, по-моєму, вже 968 мільярдів доларів, а якщо скласти російські та китайські витрати, то приблизно цифри б’ються – російські та китайські разом, якщо зіставити з американськими”, – заявив він.

    Путін зазначив, що “треба це все порахувати. Розрахунки британського центру – це може бути коректно, а може бути не дуже коректно або зовсім некоректно, на це треба подивитися”.

    Він не став прогнозувати позицію Китаю з цього питання і висловив готовність зі свого боку скоротити військові витрати.

    “Я ніяк не можу коментувати те, як до цього поставиться Китайська Народна Республіка. Там були з американського боку різні заходи з приводу стратегічних наступальних озброєнь, і з інших дуже серйозних питань. Тому це справа Китайської Народної Республіки. Але ми могли б домовитися зі Сполученими Штатами, ми не проти. Мені здається, що ідея хороша: Сполучені Штати скоротили б на 50 відсотків, і ми скоротили б на 50 відсотків, а Китайська Народна Республіка потім би приєдналася, якщо захоче. Ми вважаємо, що пропозиція гарна і готові до дискусій щодо цього”, – додав російський президент.

    Про яке дослідження говорить Путін

    Згідно зі звітом Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) “The Military Balance 2025”, у 2024 році номінальні військові витрати становили:

    • США: 968 мільярдів доларів
    • Росія: 145 мільярдів доларів
    • Китай: 296,4 мільярда доларів

    Однак при перерахунку за ПКС картина змінюється:

    • США: 968 мільярдів доларів (без змін, оскільки ПКС заснований на внутрішній вартості)
    • Росія: 462 мільярди доларів
    • Китай: 235 мільярдів доларів

    Це означає, що при врахуванні ПКС військові витрати Росії значно зростають, відображаючи нижчі внутрішні ціни на військові товари і послуги. Таким чином, Росія може купувати більше військових ресурсів за ту саму суму грошей порівняно зі США.

    Порівняння номінальних витрат і витрат за ПКС важливе для розуміння реальних можливостей країн у військовій сфері. Номінальні витрати показують, скільки країна витрачає в міжнародних доларах, що важливо для закупівель на зовнішніх ринках. Витрати за ПКС відображають внутрішню купівельну спроможність і ефективність використання бюджету для забезпечення національної оборони.

    Таким чином, хоча номінальні військові витрати Росії значно нижчі, ніж у США, перерахунок за ПКС показує, що реальні можливості Росії у військовій сфері істотно вищі, ніж це може здатися при розгляді тільки номінальних показників.

    Військові витрати Китаю, Росії та США у 2025 році

    У 2025 році заплановані військові витрати (номінальні, не розрахунок за ПКС) провідних світових держав розподіляються таким чином:

    • США: Президент Джо Байден затвердив оборонний бюджет на 2025 фінансовий рік у розмірі 895 мільярдів доларів.
    • Росія: Згідно з проєктом бюджету, військові витрати Росії у 2025 році складуть 13,5 трильйона рублів, що еквівалентно приблизно 145 мільярдам доларів.
    • Китай: У 2024 році військові витрати піднебесної досягли 231 мільярда доларів. Хоча точні дані на 2025 рік ще не опубліковані, очікується, що тенденція до збільшення оборонного бюджету збережеться.

    При цьому Росія витратила на зброю 6,31% ВВП, а США – 3,4% їхнього валового внутрішнього продукту у 2024 році.

  • Трамп і Путін майже одночасно заговорили про видобуток рідкоземельних металів у Росії

    Трамп і Путін майже одночасно заговорили про видобуток рідкоземельних металів у Росії

    США зацікавлені у “величезних запасах” рідкоземельних металів Росії та інших “дуже цінних ресурсах”, якими володіє країна. Про це заявив американський президент Дональд Трамп на зустрічі з французьким колегою Еммануелем Макроном.

    “У них є дуже цінні речі, які ми можемо використовувати, і у нас є речі, які вони могли б використовувати, було б дуже добре, якби ми могли зробити це”, – сказав Трамп.

    Не минуло й години, як російський диктатор Володимир Путін заявив про готовність запропонувати США роботу в цьому напрямку.

    “Ми, до речі, готові були б запропонувати і американським нашим партнерам, коли я кажу “партнери”, маю на увазі адміністративні й урядові структури, і компанії, якби вони виявили інтерес до нас у спільній роботі. У нас, безумовно, значно, я хочу це підкреслити, значно більше ресурсів подібного роду, ніж в Україні”, – сказав Путін.

  • Трамп заявив про «серйозні переговори» з Путіним щодо завершення війни

    Трамп заявив про «серйозні переговори» з Путіним щодо завершення війни

    Президент США Дональд Трамп повідомив, що веде «серйозні переговори» з президентом Росії Володимиром Путіним щодо завершення війни. Про це він написав на своїй сторінці у TruthSocial.

    Також він розповів про обговорення «великих економічних угод» між США та Росією.  За його словами, переговори «проходять дуже добре».

    Трамп також взяв участь у засіданні G7, присвяченому третій річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке організував прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо.

    За його словами, всі учасники зустрічі висловили прагнення досягти миру, а він наголосив на важливості «Критично важливої угоди про мінерали та рідкоземельні елементи» між США та Україною, яка, як він сподівається, буде підписана найближчим часом.

    «Ця угода, яка є «економічним партнерством», забезпечить повернення американському народу десятків мільярдів доларів і військової техніки, переданих Україні, а також сприятиме зростанню української економіки в той час, як ця жорстока і варварська війна добігає кінця», – написав він.

    На видеозустрічі з лідерами G7 у Білому домі Трамп також обговорив ці питання з президентом Франції Еммануелем Макроном.

This site is registered on wpml.org as a development site. Switch to a production site key to remove this banner.