Tag: вода

  • Дослідження показало, що хлорування питної води може підвищувати ризик раку

    Дослідження показало, що хлорування питної води може підвищувати ризик раку

    Хлорування питної води на рівнях, які є звичними для США та Європейського Союзу, може підвищувати ризик виникнення кількох видів раку, згідно з новим аналізом досліджень з усього світу.

    Як пише The Guardian, процес дезінфекції води за допомогою хлору спричиняє утворення тригалометанів (THM) – побічних продуктів, які присутні майже у всіх системах громадського водопостачання. За оцінками, майже 300 мільйонів людей у США мають підвищені рівні цих речовин у воді.

    Автори дослідження зазначають, що хоча хлорування є «дешевим, ефективним і доступним» методом знищення бактерій і збудників інфекційних захворювань, воно має і негативні наслідки. Зокрема, новий метааналіз вказує на 33% підвищення ризику раку сечового міхура та на 15% підвищення ризику колоректального раку.

    «Те, що ми бачимо, є тривожним сигналом, і нам потрібно більше якісних досліджень», – зазначила провідна авторка дослідження, Емілі Хельте з Каролінського інституту у Швеції.

    Хлорування води: користь і ризики

    Дезінфекція води хлором стала революційним кроком у сфері громадського здоров’я на початку XX століття, суттєво підвищивши тривалість  життя та значно зменшивши поширення таких захворювань, як холера та черевний тиф.

    Однак у 1970-х роках вчені виявили, що цей процес супроводжується утворенням сотень потенційно токсичних побічних продуктів, які виникають через реакцію хлору з органічними сполуками, зокрема залишками рослинного матеріалу у воді.

    Найпоширеніші з цих сполук – хлороформ, бромоформ, бромодихлорометан та хлордибромометан – мають генотоксичні властивості та викликають рак у лабораторних тварин.

    Чи безпечні встановлені норми?

    США та ЄС встановили граничні норми вмісту тригалометанів у питній воді:

    • 80 частин на мільярд (ppb) у США
    • 100 ppb у Європейському Союзі

    Однак нові дані свідчать, що підвищений ризик раку може виникати вже при рівнях 40 ppb, що приблизно відповідає концентраціям, зафіксованим у Нью-Йорку. Агентство з охорони навколишнього середовища США (EPA) повідомляє, що у більшості міст рівні THM коливаються в межах 40-60 ppb, тоді як незалежна організація Environmental Working Group вважає, що безпечний рівень має становити лише 0,15 ppb.

    В Україні гранично допустима концентрація (ГДК) хлороформу становить 0.2 мг/л (міліграми на літр). Це еквівалентно 200 ppb.

    Як мінімізувати ризики?

    Науковці визнають, що проблема створює виклик для регуляторів, адже водопостачальні компанії мають балансувати між знищенням небезпечних бактерій і мінімізацією побічних хімічних реакцій. Водойми з великою кількістю органічних речовин – наприклад, річки – мають підвищені рівні тригалометанів порівняно з підземними джерелами.

    Серед можливих альтернатив:

    • Попереднє очищення води від органічних речовин перед хлоруванням
    • Зменшення дозування хлору (але це підвищує ризик бактеріального зараження)
    • Використання ультрафіолетового опромінення або сучасних фільтраційних систем, хоча це значно дорожче

    Емілі Хельте наголосила, що не варто відмовлятися від вживання водопровідної води, оскільки ризики, пов’язані із забрудненою водою, значно перевищують потенційні негативні наслідки хлорування.

    Для побутового використання одним із найкращих методів очищення є фільтри на основі гранульованого активованого вугілля, які ефективно видаляють тригалометани.

  • У МОЗ заявили, що в Україні відсутня питна вода, якщо рахувати за стандартами Євросоюзу

    У МОЗ заявили, що в Україні відсутня питна вода, якщо рахувати за стандартами Євросоюзу

    Заступниця міністра охорони здоровʼя Марина Слободніченко заявляє, що якщо прописати європейські стандарти для питної води в Україні, то це одразу по всій країні призведе до того, що в нас немає питної води, а лише – технічна. Про це вона розповіла в інтервʼю Українським Новинам.

    “Як приклад – одне з важких питання питної води. Тобто, якої якості в Україні має бути питна вода. ЄС вимагає від нас прописати це на рівні законів, щоб врегулювати дотримання певних стандартів питної води. Якщо ми зараз це пропишемо, як того хоче ЄС, то це одразу по всій країні призведе до того, що в нас немає питної води, а лише – технічна”, – розповіла посадовиця МОЗ.

    Відповідно, за її словами, у випадку такого сценарію, якщо споживач користується технічною водою, то він має сплачувати за неї меншу вартість.

    Відтак, як пояснила Слободніченко, впадуть тарифи на воду, а значить будуть ненадходження до бюджету.

    “Щоб привести у відповідність до європейських ці стандарти, потрібно не просто написати їх на папері, а реалізувати в країні. І це велике питання. Скільки часу та коштів це потребує? Це питання не одного року. І таких питань багато”, – пояснила заступниця міністра.

  • Яка вода підходить для щоденного вживання

    Яка вода підходить для щоденного вживання

    Більшість українців вважають, що мінеральна вода – це джерело корисних мікроелементів. Проте вживання цієї рідини не завжди приносить користь. Журналістка проєкту «Таємний агент» (Новий канал) Христина Пасічник дізнавалася, у яких випадках така вода може стати причиною розвитку різних захворювань.

    “Звичайну столову мінеральну воду можна вживати в необмеженій кількості всім без винятку, – розповіла агентка. – Вода із слабкою мінералізацією і з невеликим вмістом солі”.

    За словами журналістки, рідина, в якій концентрація солей більше 12 одиниць – підходить не кожному. Її застосовують виключно в лікувальних цілях і після призначення медичного працівника.

    “Лікувальну мінеральну воду застосовують при захворюваннях кишечника. Але при надмірному її споживанні можна отримати перевищену кількість кальцію в крові”, – пояснила журналістка.

    У цьому випадку порушується процес згортання крові, як наслідок, виникають інфаркти.

    Яка вода підходить для щоденного вживання

    Також потрібно враховувати зміст рН. У нейтральній мінералці рівень рН дорівнює 7 молям на літр. Показники, які перевищують цю цифру, свідчать про те, що вода має лужну природу.

    “Такі лужні води вживаються при підвищеній кислотності”, – зазначила агентка.

    На жаль, багато фірм-виробників не вказують усієї необхідної інформації про воду на етикетці. Тому при виборі рідини надавайте перевагу перевіреному виробнику. На етикетці має бути зазначено місцезнаходження свердловини чи джерела з якого розлита ця вода. Глибина свердловини, хімічний склад та мінералізація, а також якою є вода: газована чи негазована. Етикетка має містити повну назву виробника та його адресу, назву нормативного документа, який визначає норми щодо якості води. Кожна вода на етикетці має мати дату виготовлення та термін зберігання.

    Вмикайте щопонеділка о 15:30 програму «Таємний агент» на Новому каналі.

This site is registered on wpml.org as a development site. Switch to a production site key to remove this banner.