Tag: законопроект

Президент підписав закон, що дозволяє купити у Болгарії російські реактори для ХАЕС
Президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт № 11392, який дозволяє придбати російські реактори у Болгарії для добудови двох енергоблоків Хмельницької АЕС. Про це свідчать дані на сайті Верховної Ради.

Згідно з ними, закон повернуто в парламент за підписом глави держави 13 березня.

Закон має номер 4231-ІХ від 11 лютого 2025 року, але на сайті Ради перехід на цю сторінку наразі не працює.
- У лютому Верховна Рада прийняла законопроєкт, що дозволяє закупівлю російського обладнання у Болгарії для добудови двох енергоблоків Хмельницької АЕС. Зазначається, що купівля може призвести до підвищення тарифів на електрику, а також обійдеться Україні у два рази дорожче, ніж початкова вартість обладнання.
- У березні нардеп Ярослав Железняк повідомив, що купівля російських реакторів для Хмельницької АЕС може зірватися через те, що президент Володимир Зеленський не підписав необхідний законопроєкт до встановленого терміну. Він зазначив, що термін підписання документу спливає 11 березня 2025 року, і висловив сумніви щодо можливості завершення угоди.
13.03.2025 в 21:37
Нардеп: Купівля російських реакторів для ХАЕС може зірватися. Галущенко в черговий раз розвів президента
Купівля Україною старих російських реакторів для добудови Хмельницької АЕС може зірватися, оскільки президент Володимир Зеленський досі не підписав необхідний законопроєкт. Про це в Telegram повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

«Президент поїхав і…. Не підписав законопроект №11392 про купівлю російського мотлоху у вигляді атомних реакторів у болгар за 1 млрд $))) А тепер нагадаю, що згідно заявам наших посадовців (які посилалися на рішення Парламенту Болгарії) цей мотлох ми мали законтрактувати до 11 березня цього року. Тобто завтра (коли Президент буде ще у Саудівській). Тобто не встигаємо», — заявив нардеп.

Він також нагадав заяву міністра енергетики Германа Галущенка про те, що термін підписання документу спливає 11 березня 2025 року.

«Ну і наївних депутатів, які за це все проголосували переконували як раз в тому, що нам треба терміново хоча б законтрактувати ці блоки до 11 березня, тому що інакше не встигнемо. А потім будемо вирішувати будувати чи ні))) Ну ось – не встигли очевидно…. Я б написав що це #перемога і цю корупційну ідею нарешті збили… але щось мені підказує, що 11 березня ніколи не було перешкодою, щоб Болгарія за десятки мільярдів гривень від нас продала свій мотлох. А народних депутатів та Президента Галущенко просто в черговий раз розвів…. Але скоро подивимось))) Якщо раптом по поверненню законопроект все ж таки підпишуть», — наголосив Железняк.
- Верховна Рада прийняла законопроєкт, що дозволяє закупівлю російського обладнання у Болгарії для добудови двох енергоблоків Хмельницької АЕС, що може призвести до підвищення тарифів на електрику.
10.03.2025 в 15:40
Міноборони відклало на рік військовий облік для жінок
Міністр оборони Олексій Резніков підписав наказ про відтермінування на рік взяття жінок на військовий облік. Про це повідомила заступниця очільника Міноборони Ганна Маляр у Facebook.

«Міноборони, в межах повноважень, підготувало наказ, яким вчергове відтермінувало строки взяття жінок відповідних професій/спеціальностей на військовий облік ще на рік – до 1 жовтня 2023 року. Відповідний наказ вчора, 6 вересня, підписав міністр оборони Олексій Резніков», – наголосила Маляр.

У зв’язку з цим, жодних заборон на виїзд жінкам за кордон з 1 жовтня немає.

Також Маляр додала, що норма про обов’язкову постановку жінок на військовий облік регулюється саме законом. Наразі у Верховній Раді доопрацьовуються зміни до нього, щоб закріпити норму про добровільну постановку на облік, а наказ Резнікова дає час законодавцям підготувати нормативний акт.
- Міністерство оборони подало до ВР пропозиції щодо зміни закону про військовий обов‘язок жінок.
- 5 вересня Комітет Ради підтримав законопроєкт про добровільне взяття жінок на військовий облік.
07.09.2022 в 15:18
Кабмін готує законопроєкт про 10%-й збір на імпорт

Кабінет міністрів готує законопроєкт про додатковий збір на імпорт товарів та послуг. Про це пише нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк у Telegram.

«Тут варто зазначити , що обрали концепцію НЕ додаткових імпортних мит (яка складна у адмініструванні), а запровадження 10% збору на валютообмінні операції для купівлі всіх імпортних товарів та послуг», – такі новини повідомляє Железняк.

Згідно з розрахунками уряду, законопроєкт має зменшити попит на імпортні товари та тиск на гривню.

Очікується, що Кабмін внесе проєкт закону в найближчі тижні.

03.08.2022 в 16:30
Рада знову розширила перелік осіб, які не підлягають призову під час мобілізації
Верховна Рада підтримала розширення переліку людей, які не підлягають призову під час мобілізації. Про це повідомляє нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк в Telegram.

За проєкт закону про внесення змін до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» проголосували 282 нардепи.

Згідно зі змінами до закону, призову не підлягають жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час боротьби з російськими окупантами у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Закон набере чинності з дня його опублікування.
- Ще одну категорію чоловіків звільнили від призову.
29.07.2022 в 13:05
У Раду внесли дві постанови про скасування “закону Третьякової”, який руйнує трудовий кодекс
У парламенті зареєстрували два проекти постанов, якими пропонується скасувати рішення Верховної Ради щодо ухвалення закону про спрощення регулювання трудових відносин. Про це повідомляється на сайті Ради.

Автори одного з проєктів постанови – 5371-П1 заявили, що закон № 5371 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність» спрямований на «знищення фундаментальних основ трудового законодавства».

«Прийнятий закон порушує Конституцію України, норми ратифікованих Україною Конвенцій Міжнародної організації праці та відповідні Директиви ЄС, що є абсолютно неприпустимим для нашої країни, як кандидата у члени Євросоюзу», – зазначили автори постанови.

Подібні аргументи наведені й в другому проєкті постанови про скасування зазначеного закону.

Після того, як закон пройшов два читання та був ухвалений Радою, нардепи помітили, що він вносить наступні зміни:
- Виводить за рамки загальних умов трудового законодавства величезний масив відносин у сфері праці, а саме запроваджується виключно індивідуальний договірний режим їх регулювання;
- Повністю нівелює роль колективних договорів у визначенні галузевих особливостей умов праці;
- Нівелює роль профспілок у представництві та захисті трудових, соціально-економічних прав та інтересів працівників у відносинах з роботодавцями.
- Надає роботодавцю необмежене право на розірвання трудового договору за його ініціативою в односторонньому порядку та без обґрунтування причини;
- У разі порушення трудових прав працівник не зможе звернутись до суду;
- Положеннями ухваленого закону дозволяється роботодавцю встановлювати працівникам за однакову роботу різні розміри заробітної плати, а у сфері робочого часу – встановлювати різні умови залучення працівників до надурочних робіт, робіт у святкові, неробочі та вихідні дні.
19 липня Рада ухвалила законопроєкт №5371 авторства очільниці Комітету з питань соціальної політики Галини Третьякової. Проєкт закону запроваджує договірний режим трудових відносин для малого та середнього бізнесу.
25.07.2022 в 13:18
У “Слузі народу” розповіли, як вирішать проблему з “хрущовками”: Їх будуть реконструювати або зносити
Міністерство розвитку громад і територій України розробило законопроєкт, який передбачає знесення «хрущовок», а також їхню реконструкцію. Про це повідомила народна обраниця від фракції “Слуга народу” Олена Шуляк, передає “Гордон”.

За її словами, в Україні ще з 2006 року ведуться дискусії про майбутнє радянських п’ятиповерхівок. Верховна Рада хоч і прийняла законопроєкт про комплексну реконструкцію кварталів застарілого житлового фонду, але в ньому немає механізму, як працювати зі старими житловими будинками.

Згідно з чинним законодавством, знесення застарілого житла можливе за згодою 100% зареєстрованих у ньому жителів. Шуляк стверджує, що коли люди дізналися про таку можливість, то в кожній «хрущовці» Києва «були прописані мама, тато, сусіди».

Вона пояснила, що люди читають старий Житловий кодекс і вважають, що отримають великий подарунок від держави, якщо на кожну прописану людину покладається додаткові 20 метрів.

«Але ви ж розумієте, що 100-відсоткової згоди всіх мешканців на розселення не отримати ніколи. Це просто неможливо”, – зазначила нардеп.

У зв’язку з цим Мінрегіон пропонує зменшити даний бар’єр до 75% згоди жителів.

Також Шуляк наголосила, що для розв’язання проблеми з «хрущовками» необхідні як зусилля жителів і влади, так і забудовників.

Однак для них це бізнес, тому забудовників потрібно заохотити займатися розселенням п’ятиповерхівок. Зокрема, надати для цього від держави чи міста преференції. Наприклад, платити менше за землю, або отримати якусь велику земельну ділянку або можливість під’єднатися до мереж за певними тарифами.
- У 2018 році в Мінрегіоні заявили, що комплексна реконструкція “хрущовок” практично неможлива – отримати обов’язкову згоду 100% їх жителів майже нереально.
23.07.2021 в 12:21