Список людей, яких вчора презентував кандидат у президенти Володимир Зеленський в якості своєї команди дають підстави спостерігачам як для оптимізму так і для серйозних тривог. Про це в коментарі для InfoResist заявили політичний експерт Тарас Чорновіл і політолог Володимир Фесенко.
На думку Чорновола, представлену Зеленським команду, дійсно можна назвати новою, хоча і без «старих» людей в ній не обійшлося.
«Ті, кого я бачу, дуже різнорідні. Тобто люди, які тим чи іншим чином допомагали Зеленському у виборчій кампанії. Є вони його командою? Очевидно, в основній своїй масі його. Вони є новими? В більшості своїй. Але Герос не новий, ще там є кілька людей, які явно не нові. Але, в основному, можна назвати новою. Але, для чого ця команда? Що вона буде робити, і які вона дасть результати і наслідки? І за що вона буде відповідати, які буде мати повноваження? Відповідь ми не отримали. Розумієте, що це сталося? Відбулося представлення красивою вітрини. У цій вітрині вже можна шукати, до виборів дуже мало часу, серйозні знаходити там промахи, може і не встигнуть. Але там вже є, скажімо, люди, які провалили, повністю провалили саме із-за рівня компетентності конкурс у Верховний суд України. Принаймні, двоє такі є. Очевидно, що через пару днів будуть підняті матеріали, чому вони провалили, може бути, явна ознака некомпетентності або неписьменності і т. д. Є людина, який активно підтримував і просовував ось ту ідею з 3 тисячами доларів зарплати для вчителів, який навіть не зміг прорахувати ті суми. Він також представлений в цій команді. Таких там є досить багато. Є ті, про яких ніхто ніколи не чув і, можливо, за ними немає якогось компромату», – сказав він.
Він вважає, що презентовані «особи» – «внутрішня команда», ті, хто сформулюють для можливого нового президента «його» позицію, напишуть йому виступу і оформлять законодавчі ініціативи.
«Це зовсім не погано. Тільки вся річ у тому, що люди, які на тих чи інших правах працюють в адміністрації президента або співпрацюють з нею, перш за все, вони не мають тих гарантованих прав, вони не мають гарантії впливу і це не чіткі посади. Не сказано було, що, скажімо, Данилюк буде міністром закордонних справ. Або я його буду просувати, домагатися від уряду, від ВР, щоб вони вже зараз його замість Клімкіна призначили. Хоча там якісь натяки є, але цього відповіді немає. Тобто ми бачили поки що якесь внутрішнє ядро, в якому повноваження невідомі. Момент другий і головний, якщо це формується адміністрація президента, то питання: хто реально цим буде керувати? Не названо ім’я особи, яка має очолити адміністрацію президента, щоб ми могли оцінити наскільки вона самостійна, не випливають за нею вуха того самого Коломойського чи Медведчука. І це вже серйозно. Тому що насправді той чоловік, який очолить адміністрацію або ті, хто точно будуть мати посади заступників глави адміністрації, вони будуть мати реальні важелі впливу. Поки що нам представили креативну групу, яка багато в чому симпатична. Відсутність посади, представленого майбутнього керівника адміністрації, якого не треба ні з ким узгоджувати. Це не історія з міністрами, це не історія з головою СБУ або ГПУ, де необхідна підтримка ВР. Це виключно в повноваженнях самого кандидата в президенти. Та його немає. Це вже ознака того, що є що приховувати», – додав він.
У експерта викликають тривогу і деякі чутки, які він вважає, що мають підстави вважатися такими, що заслуговують уваги.
«Зараз ідуть серйозні чутки, їх підносять як досить правдиви про те, що секретарем РНБО може стати пан Дубина, колишній голова “Нафтогаз” України, який помічений у двох десятках не дуже симпатичних історій, але дві з них критичні. Він сам особисто підписував газові угоди, ті жахливі. Плюс, він на початку 2010 року вже після програшу на виборах Тимошенко, в останні тижні уряду Тимошенко і свого перебування на посаді, передав в управління Коломойському “Укрнафта”. Це серйозна річ. І ця людина має дуже дружні стосунки з Росією, з російськими керівниками та представниками. І якщо він очолить РНБО, то це буде означати дуже багато», – зазначає експерт.
Одне з питань, які залишаються, за словами Чорновола, до кандидата – функції Адміністрації президента.
«Зеленський або від імені Зеленського заявляли, що його завдання — це зруйнувати сучасну систему адміністрації президента, що вона повинна стати просто канцелярією і дорадчим простим органом. Людей, яких представляють, з цілого ряду напрямів і говорять про їх майбутні функції, що їх представляють, як тих людей, які будуть відповідати за функції дуже далекі від положень і повноважень канцелярії. Це люди, які мали б керувати тими сферами, які взагалі не підзвітні президенту. Тому очевидно, що тут вже є певний дисбаланс, певне непорозуміння. Але є функції в адміністрації президента, які дуже важлива, це регіональна політика, це координація дій всіх глав РДА та ОДА, ця на перший період буде колосальне навантаження і особливо це буде знаковий підрозділ, тому що всі голови РДА та ОДА складають повноваження перед новообраним президентом, на відміну від уряду, який перед новообраним парламентом складає повноваження. Це колосальна робота. Та людина, яка буде очолювати відділ регіональної політики в адміністрації президента, буде заступником з питань цієї політики, це одна з ключових фігур. Від цього буде залежати багато чого в Україні. І ми не маємо жодної інформації, чи є в цій команді, будуть якісь інші люди, або це просто недогляд перед презентацією чи це просто бажання приховати людини, який отримає на певний період, на найближчі півроку колосальні важелі впливу в країні. По суті, не менший, ніж у самого президента. Це теж питання відкрите», – резюмував Тарас Чорновіл.
У свою чергу Фесенко пропонує оцінювати не вік представлених членів команди, а їхні професійні здібності.
«Думати, що чим молодше, тим краще, це принципова помилка. Щодо професійності. Там є і молоді, до речі, є і старші, як Апаршин. В основному це ровесники Зеленського або люди трохи молодше його. Але основний кістяк — це покоління Зеленського. Тепер, що стосується професіоналізму. Команда дуже неоднорідна. На мій погляд там є просто випадкові люди, які швидко з неї випадуть, тому що не зможуть реально забезпечувати ті завдання, які на них покладені. Хоча може бути це буде перевагою. Але абсолютна більшість членів його команди не мають досвіду роботи в системі державного управління. Потенційно це як би звільняє їх від комплексів стереотипів. Може бути, це допоможе їм більш серйозно, більш радикально підійти до реформування різних сфер», – сказав він.
Втім, каже експерт, відсутня у багатьох з претендентів і негативний досвід, це допомагає їм не керуватися стереотипами і бути рішучими.
«Люди, які пропрацювали в системі державного управління, вони вже мислять матрицями, що ось так треба робити, так будуть діяти. А тут треба міняти систему і може бути це дозволить їм більш радикально, більш серйозно підійти до зміни системи державного управління. Але, як показує досвід, іноді люди, які зовсім незнайомі з управлінням великими системами, особливо з такими організаційними системами як державні структури, вони часто мислять наївно. І ось думаю, що як мінімум частина нових управлінців, просто обламають зуби об граніт державної машини. Тому, я думаю, що не всі пройдуть випробування, і працюючи в державних органах. Не всі готові, я думаю, до серйозних реформированиям», – додав він.
Згідно інформації Фесенко, більшість членів команди – люди Зеленського.
«Там майже немає людей, які мали б зв’язку з Коломойським. Але це скажімо так, може бути зовні, те, що ми бачимо або те, що ми знаємо. А ось хто реальний, які посади обійматиме, і у кого які згідно з тим же Коломойським, подивимося. Тому що багато пишуть про адвоката Коломойського Андрія Богдана, він не був представлений, хоча за різними даними, він все-таки в штабі присутній. Для мене ключовим для оцінки команди Зеленського буде те, що хтось, на яких посадах виявиться. Не те, хто зараз представлений в якості радників і т. д. Радник — це радник. А ось хто буде виконувати реальні управлінські функції?», – запитує політолог.
Однак, він визнає, що у Зеленського професіонали «засвітилися».
«Ось, наприклад, по Апаршину. Найстарший, я так розумію за віком в команді. Це людина делегований Гриценко. Гриценко, я так розумію, не захотів брати на себе відповідальність. Мабуть, він морально і психологічно не готовий працювати з Зеленським. Але допоміг, делегував людини, якого сам пропонував на міністра оборони, Апаршина. Наскільки Апаршин спрацюється, з команди Зеленського, чи йому вдасться проявити себе у міністерстві оборони, поки сказати складно. Але у нього є розуміння, як працює система національної безпеки. Ми не знаємо, хто буде секретарем ради національної безпеки і оборони, питання відкрите. Хто буде міністром закордонних справ? Якщо буде Данилюк, то Данилюк один з найбільш підготовлених, професійних людей і, до речі, один з тих, хто має, скажімо так, вже перевірений реформаторський потенціал. Плюс хороші зв’язки з міжнародними структурами», – вважає співрозмовник.
Однак кадри ще будуть тасоваться, каже Фесенко, остаточні висновки можна буде робити тільки після парламентських виборів.
«Рябошапка в дещо меншій мірі, це одні з найбільш підготовлених членів команди, які добре сприймаються міжнародними партнерами України. У Апаршина є досвід. Ми не знаємо, хто буде рекомендуватися на главу служби безпеки України. А це дуже важлива посада, ті, хто будуть займатися сектором безпеки. Апаршин швидше за все буде займатися армією, обороною, а от хто буде займатися спецслужбами? Немає відповіді. А це принципово важливо. По міністерству закордонних справ, швидше за все, я так розумію, буде Данилюк міністром, хоча б як мінімум до парламентських виборів. В принципі це більш-менш оптимальний варіант з урахуванням того, що кадрових дипломатів, таких серйозних фахівців у сфері міжнародних відносин поки що в команді Зеленського не виявлено. Тому дуже однорідна команда. І я думаю, що ми побачимо найближчим часом, як мінімум, через кілька місяців перемішування в цій команді. Хтось сам піде, хтось доведеться прибирати. А більш серйозні зміни відбудуться вже, думаю, після парламентських виборів», – вважає експерт.
Одна з нинішніх інтриг – взаємини Данилюка з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, у яких раніше був конфлікт.
«Між ними непрості відносини. Якщо Данилюк буде міністром закордонних справ, то ця скажімо так посаду вона досить автономна, вона більш замкнута на президента. Тобто він буде брати участь у засіданнях кабінету міністрів, звичайно. Але ще ж затвердити треба, до речі. Тому не будемо поспішати. Це буде як би креатура президента, пропозицію, а ось затвердить парламент — це ще питання відкрите. Але тим не менш його колишні відносини з прем’єр-міністром я думаю, не буде проблемою, оскільки міністру закордонних справ доведеться більше контактувати з президентом. А з прем’єром будуть зустрічатися на засіданнях Кабміну, будуть якісь питання вирішувати. Півроку як мінімум доведеться їм співіснувати. Але тут проблема в іншому. Справа не просто в тому, щоб вибрали Данилюка прем’єром. Судячи з усього, у Данилюка такий характер не простий, норовистий. І ось тут питання, як у нього взагалі будуть складатися стосунки з членами команди Зеленського. Не тільки з прем’єр-міністром, а з членами команди Зеленського. Ось у мене є певне побоювання. Це було у всіх, до речі, президентів, у всіх без винятку, команди, як правило, були не однорідні. І вже протягом першого року роботи будь-якого нового президента виникали сперечання і навіть конфліктні ситуації. У всіх президентів вже до кінця першого року роботи виникали серйозні перемішування в команді, серйозні конфлікти і кадрові зміни. У Януковича трохи пізніше це виникло, але теж було», – нагадав експерт.
Він вважає, що перші конфлікти варто очікувати вже під час формування партійного списку на парламентські вибори.
«А потім, думаю, і дещо пізніше виникнуть дуже серйозні конфлікти інтересів між як мінімум трьома групами. Люди, які пов’язані з самим Зеленським, кварталівці і ті, кого він приваблював, експертів, група лібералів, до якої належить Данилюк, Рябошапка. До речі, Айварас Абромавічус не був представлений. Хоча кажуть, що у нього контакти з командою Зеленського є. Може бути тому що все-таки він має литовське коріння, може бути він сам не захотів світитися або він в парламент піде. Не знаю. А може бути як радник брати участь в роботі команди. Групи лібералів. І звичайно дніпропетровці в тому числі і ті, які пов’язані з колишнім Приватом, Приватом Коломойського, з самим Коломойським. І експерти, які прийшли з різних структур, які ніколи не були пов’язані з системою державного управління, і які зараз будуть проходити випробування реальною роботою. Реальними, а не теоретичними завданнями. Ось між цими угрупованнями неминуче виникне суперечність, може бути навіть конфлікти. Тому, поки це дуже сира команда, їй ще треба працювати разом, в нових умовах при вирішенні конкретних управлінських завдань. Як це вийде? Подивимося. Мені подобається, що є щире бажання змінювати ситуацію в країні і дай бог, щоб у них вийшло. Але, я думаю, що далеко не всі готові до реальної роботи з такими масштабними реформаторськими управлінськими завданнями, які стоять перед країною», – резюмував Володимир Фесенко.
Нагадаємо, 18 квітня, кандидат в президенти Володимир Зеленський представив в прямому ефірі програми «Право на владу» свою команду.
