Прокуратура Боснії та Герцеговини перевіряє обставини купівлі заводу з виробництва вибухівки “Вітезіт”, в яких могли фігурувати кошти Міністерства оборони України, сплачені за контрактом на постачання мінометних пострілів. Про це йдеться в розслідуванні балканської служби “Радіо Свобода”, пише “Європейська правда”.
Розслідування пов’язане з контрактом вартістю 1,4 мільярда гривень між українським Міноборони та маловідомою фірмою “Львівський арсенал”, укладеним у листопаді 2022 року, на постачання великої партії мінометних пострілів.
За даними “Радіо Свобода”, для виконання контракту “Львівський арсенал” залучив словацьку компанію Sevotech, яка своєю чергою співпрацює з WDG Promet, що базується в Загребі. Остання ж має рахунок у чеському банку Podnikatelská družstevní zálazna, куди й перераховувались кошти Міноборони України.
Хоча ролі кожного з учасників схеми ще розслідуються, ймовірно, планувалось здійснити закупівлю мін із Хорватії.
За збігом обставин, власник хорватської WDG Promet Матіас Зубак – син хорватського торговця зброєю Звонка Зубака – у грудні 2022 року придбав у Боснії і Герцеговині завод “Вітезіт” із виробництва вибухівки за 5,5 мільйона євро. Згідно з даними “Радіо Свобода”, кошти Зубак отримав через WDG Promet із рахунку в чеському Podnikatelská družstevní zálazna.
Сам Зубак стверджує, що кошти з рахунку – усього 5,6 мільйона доларів – у нього вкрали нібито працівники банку в Чехії, підробивши документи й підписи. Він також каже, що купівля “Вітезіта” не пов’язана з контрактом Міноборони України, а з українською стороною у нього проблем немає.
Натомість у Podnikatelská družstevní zálazna стверджують, що WDG Promet сам зняв кошти з рахунку, причому в банку повідомили фінрегулятору Чехії про цю транзакцію як підозрілу. Представник установи Каміль Бабух в розмові з “Радіо Свобода” прямо звинувачує загребську компанію у тому, що вона “витратила українські гроші на купівлю “Вітезіту”.
Розслідування обставин цих транзакцій, як довідалась “Радіо Свобода”, ведуть прокуратури в Чехії та Боснії і Герцеговині. Чеська сторона попросила Боснію через Європол допомогти з отриманням даних про діяльність компаній, які фігурують у справі, а також надати необхідні дані з банків Боснії і Герцеговини.