У кожного п’ятого пацієнта з COVID-19 знайшли розлади психіки

За останні три місяці у пацієнтів, які перехворіли на COVID-19, діагностовано майже вдвічі більше психічних розладів. Про це йдеться в статті, опублікованій в журналі Lancet Psychiatry, пише Українська правда.

Вчені дійшли висновку, що треба вживати конкретних заходів для пом’якшення впливу пандемії на психічне здоров’я. Аналіз, проведений дослідниками центру біомедичних досліджень охорони Здоров’я Оксфорда та Національного інституту медичних досліджень, також виявив, що у людей з раніше існуючим діагнозом порушення психічного здоров’я на 65% більше шансів діагностувати COVID-19, навіть з урахуванням таких факторів ризику, як вік, стать, раса та основні фізичні умови.

“Ця знахідка була несподіваною і вимагає розслідування. Тим часом наявність психічного розладу слід додати до переліку факторів ризику для COVID-19”, – вважає доктор Макс Таке, один з авторів аналізу.

Розрахунки були проведені на основі приблизно 70 000 000 медичних карт США, включаючи понад 62 000 випадків захворювання COVID-19, при яких не потрібна невідкладна допомога або госпіталізація.

Частота будь-якого діагнозу психічного захворювання через 14-90 днів після діагностики коронавірусу становила 18,1%, у тому числі 5,8% – першим діагнозом.

Для того, щоб вивчити, чи пов’язаний надмірний ризик безпосередньо з COVID-19, дослідники порівняли дані з шістьма іншими станами за той же період: грип; інші інфекції дихальних шляхів; шкірна інфекція; жовчнокам’яна хвороба; камені в сечовивідних шляхах.

Через три місяці після діагностики коронавірусу у 5,8% пацієнтів вперше був зафіксований діагноз психічного захворювання, в порівнянні з 2,5% -3% пацієнтів в групах порівняння – майже подвоєння ризику, пишуть вчені.

Пол Харрісон, професор психіатрії з Оксфордського університету, заявив, що потрібно ще проводити дослідження, щоб встановити, чи може діагноз психічного розладу бути безпосередньо пов’язаний із зараженням коронавірусом.

Не були враховані в аналізованих записах загальні фактори, які впливають на фізичне здоров’я, такі як соціально-економічне походження, куріння або вживання наркотиків. Він також зазначив, що загальне стресове середовище пандемії відіграє роль.

Дослідження показують, що люди з бідного соціально-економічного середовища частіше страждають психічним захворюванням. Бідність також збільшує вплив коронавірусу через такі фактори, як перенаселеність житла і небезпечні умови праці.

Особливо тривожним виявилося подвоєння діагнозу хвороби Альцгеймера, яка, як правило, незворотна.

“Важко судити про важливість цих висновків, можливо, не дивно, що це трапляється дещо частіше у людей із коронавірусом, які, зрозуміло, переживали, що їм може стати серйозно погано, і яким також доведеться пережити період ізоляції”, – сказав Девід Кертіс, почесний професор Лондонського університету королеви Мері, який не брав участі у дослідженні.

This site is registered on wpml.org as a development site. Switch to a production site key to remove this banner.