У Києві, в Будинку кіно відбулася прем’єра документального фільму “Будинок/Das Haus” Тетяни Кононенко і Матільди Местер. Стрічка розповідає про Держпром у Харкові — Будинок державної промисловості. Це дослідження часу в архітектурі, слідів безсмертних привидів вже померлих ідеалів в нинішніх матеріалах.
Будівля Держпрому було побудовано в 1925-1928 роках і покликана втілювати ідею комунізму. Колись будинок був зразком авангардистського руху, зараз же здається майже забутим, ніби живе в паралельному світі. І це дійсно так. Держпром – це свого роду машина часу, а простір і час тут нероздільні.
Фільм “Будинок/Das Haus” балансує між класичною документалістикою спостереження і експериментальним кіно, в ньому майже немає діалогів. Фільм рефлексує над тим, як минуле і сьогодення, рух і час пов’язані зі статичністю архітектури. При створенні фільму, автори використовували різні матеріали, в тому числі архівні кадри 1920-х років.
“Фільм задуманий як документальний експеримент , за традицією Дзиги Вертова і Сергія Лозниці, як візуальний калейдоскоп, який оскаржує зорове уявлення про світ і пропонує йому своє ” бачу”. При цьому мова йде не лише про втілення свідомості автора, а про візуалізацію історичної свідомості людей, яким я присвячую цей фільм і частиною якої я є. У даному фільмі глядач не побачить розповідіпро окремі людські долі . Все буде результатом драматургічної режисерської роботи з матеріалом. Фільм буде побудований на принципах музичної композиції , на чисто аудіовізуальних принципах монтажу , де мова є не пояснювальним елементом , а звуком або звучанням , що абсолютно не означає що вона буде безглузда.
Йдеться більше про співвідношення між звуком , мовою і картинкою , про створення нових відносин між цими елементами . Зміст таких фільмів складно описувати словами , але так як форма завжди є змістом художнього твору і його цілісність залежить від твердості світогляду автора , я спробую тут викласти як факти теми так і ідеї й думки , що є рушійними в моїй режисерській роботі . Історія відбувається не тільки в часі але і в просторі : події завжди мають місце події а історія має свої історичні місця. Назва місця може стати символом цілої епохи”, — зазначила режисерка Тетяна Кононенко.
Історія відбувається не тільки в часі, але і в просторі: події завжди мають місце події, а історія має свої історичні місця. Назва місця може стати символом цілої епохи.
Читайте також: у Києві відбулася прем’єра фільму “Let it snow”, який покажуть у Голлівуді
Зазначимо, що показ фільму відкрив новий сезон Клубу документального кіно Close Up, присвячений документальній есеїстиці.
Нагадаємо, що драма “Атлантида” режисера Валентина Васяновича висунута на премію ” Оскар” Американської академії кінематографічних мистецтв і наук у категорії “Міжнародний повнометражний фільм” від України.