У Росії 15 березня суд Тульської області розгляне позов про обмеження у батьківських правах жителя регіону Олексія Москальова, якого судять за статтею про “дискредитацію” російської армії. Про це пише “Агентство”.
13-річну дочку Москальова забрали до притулку 1 березня. А 5 березня до дитячого будинку відправили прийомного сина мешканки Улан-Уде Наталії Філонової, заарештованої за звинуваченням у нападі на силовиків на мітингу проти мобілізації.
Як сказав «Агентству» історик, співробітник «Меморіалу» Сергій Бондаренко, за Сталіна дітей «ворогів народу» здавали у спеціальні дитбудинки після арешту батьків, а у родичів, які залишилися на волі, далеко не завжди вистачало сміливості забрати таких дітей до себе в сім’ю. Формально радянські репресивні практики так і не були засуджені, а компартію та НКВС-КДБ не визнали злочинними організаціями — і це одна з причин того, чому за останні роки сталося повернення до подібних способів розправи.
«По суті ми наближаємося до того, що антивоєнна позиція батька прирівнюється до асоціальної поведінки. І отже, у нього можна забрати дітей, щоб убезпечити їх від такого жахливого впливу», – сказав Бондаренко.
Він нагадує, що так було і в СРСР, який не довіряв «ворогам народу» навіть їхнім власним дітям – вони мають зрости «нашими», радянськими.
Якщо за Сталіна рахунок розлучених з батьками дітей йшов на десятки тисяч, то в пізньому СРСР відомо про кілька десятків таких випадків, але це не повний перелік, сказав фахівець із радянських інакодумців, співробітник архіву «Меморіалу» Олексій Макаров. Практично не зафіксовано випадків, коли такий інструмент застосовувався до правозахисників та політичної опозиції у РФ. Дітей переважно відбирали у віруючих: баптистів-ініціативників, литовських католиків, п’ятидесятників та деяких організацій адвентистів.
«Їх звинувачували в тому, що вони порушують права дітей: не пускають до школи по суботах чи кіно, змушують молитися. У таких сім’ях часто було по 5-6 дітей і часто так: батько сидів, а мати позбавляли батьківських прав», – розповів Макаров.
Зараз під репресії потрапляє дедалі більше людей і рівень ризику постійно зростає для всіх. «Батько дівчинки з Тверської області навряд чи вважав себе ворогом системи. Швидше за все, він просто хороша людина з нелюдоїдською позицією. Жах цієї системи в тому, що вона підвищує ставки і все більше криміналізує дійсність, а технологічно зараз можливо відстежувати все, що завгодно, підвищуючи розкриття “злочинів”», – каже Бондаренко.
Перші спроби в РФ позбавити опозиціонерів батьківських прав, які виходили на протести, робилися в 2019 році: російські чиновники намагалися так покарати сім’ю Проказових і сім’ю Хомських, але суди відмовили прокуратурі в задоволенні позовів.
Але тільки зараз уперше в сучасній історії Росії про це «говорять на повному серйозі», розповіла «Агентству» юристка «ОВД-Інфо» Олександра Баєва.
«Якщо їм вдасться помістити дитину до притулку, то це буде страшний прецедент, який може відкрити страшну практику. Російські притулки — це та сама пенітенціарна система, тільки для дітей, жодному батькові не хочеться, щоб дитина там опинилася», – сказала Баєва.