“Біла гвардія” “білих панів”
У деяких російських лібералів істерика – українці “роблять замах на святе”, хочуть закрити музей Булгакова в Києві.
Однак що ж тут дивного? Булгаков до України має приблизно таке саме відношення, як Кіплінг – до Індії. Булгаков, як і Кіплінг, був представником імперської культури, який народився в колонії. Він також на все життя зберіг психологію колонізатора та відповідне ставлення до “повсталих племен”, у тому числі до українців.
Творчість Кіплінга у незалежній Індії ігнорували 60 років. І лише у 2007 році вирішили відкрити музей у будинку, де він народився. Можливо, і в Україні через 60 років до Булгакова почнуть ставитися просто як до великого письменника і його музей перестане викликати відторгнення. Але під час війни з імперією це неможливо.
За “Білою гвардією” видно яке місце у житті Булгакова посідала Україна та українці. Позитивні герої роману, російські офіцери, за якими ховається автор, його родичі та друзі, поводяться як колонізатори, обложені народом колонії, що повстав проти них, тобто, українськими селянами. На свої сили надії немає. Занадто мало їх у порівнянні з ворожою масою повсталих. Усі надії колоніальних офіцерів крутяться навколо допомоги інших, наймогутніших колонізаторів: німців, французів, англійців. Офіцери в шоці: німецька армія йде з України, хто тепер захищатиме їх від українського народу? “Білі панове”, як потопаючі за соломинку, хапаються за будь-який безглуздий слух. Готові повірити навіть у допомогу проти українців з боку міфічних сенегальців (пам’ятаєте, а де ж сенегальців роти?).
Стосовно позитивних героїв “Білої гвардії” (і, очевидно, її автора) до українців поєднуються елементи національної та соціальної ненависті. Адже ці офіцери – вихідці одночасно з національно і, як наслідок, соціально привілейованої меншини (російські дворяни), якій протистоїть національно та соціально дискримінована більшість (українські селяни).
Чи варто дивуватись, що під час війни з імперією українці не хочуть бачити у своїй столиці музей ідейного колонізатора?
Апдейт. І, до речі, це не абстрактна дискусія. Гіркін та багато інших піонерів антиукраїнської агресії любили вбиратися в білогврадейські мундири, мабуть, відчували себе Турбіними, які йдуть воювати з “петлюрівцями”.