У США вийшла на волю американка Ана Монтес, яку називають однією з найнебезпечніших шпигунок за часи холодної війни. Про це розповів газеті The Washington Post журналіст Джим Попкін, який написав книгу про неї.
«Ана Монтес — імовірно, найнебезпечніша шпигунка, про яку більшість людей ніколи не чули, і це просто диво часу. Ана була заарештована відразу після 11 вересня (2001 року – ред.), і, попри розмах її злочинів, через теракти та очевидну увагу до них її справа ніби загубилася в метушні. Але вона дуже важлива шпигунка з багатьох причин», – розповів Попкін.
Монтес протягом майже 17 років вела успішну шпигунську діяльність, передаючи кубинській владі абсолютно секретну інформацію розвідки США. Зокрема, вважається, що вона скомпрометувала чотирьох агентів ЦРУ на Кубі. Що з ними трапилося після цього, невідомо, оскільки багато матеріалів справи шпигунки все ще залишаються засекреченими.
Монтес розкрила секретну супутникову систему під кодовою назвою «Місті», яку США розробили для збору інформації про Кубу, Китай, Росію та Іран. Попкін зізнався, що не знає всіх подробиць, але припускає, що Куба ділилася відомостями, отриманими від шпигунки, з Росією.
Журналіст зазначив, що Монтес діяла не з корисливих спонукань. За його словами, за час своєї роботи вона взяла у кубинської влади лише кілька тисяч доларів на витрати.
Вважається, що однією з головних причин того, що Монтес зважилася працювати на Кубу, була її різка незгода з політикою, яку проводив президент Рональд Рейган у Центральній Америці, де США надавали підтримку «Контрас» — угрупованню правого спрямування, яке брало участь у громадянській війні в Нікарагуа.
У 1970-х роках Монтес вступила до університету Вірджинії, а перший рік навчання провела в Мадриді, де опинилася у компанії радикально налаштованих студентів. Пізніше вона вступила до аспірантури університету імені Джонса Хопкінса, де також знайшла однодумців.
Тоді її помітила Марта Веласкес, студентка, котра працювала на кубинську розвідку. Вона завербувала Монтес і разом з нею через інші країни вирушила до Гавани. По дорозі вони зустрічалися з кубинськими представниками у Мадриді та Празі. У Гавані Монтес пройшла спеціальну підготовку, після чого за сприяння кубинців їй вдалося влаштуватися в розвідувальне управління Міноборони США.
“(Монтес – ред.) скомпрометувала майже все, що ми знали про Кубу і про те, як ми діяли на Кубі. Кубинці були чудово обізнані про все, що ми знали про них, і могли використовувати це у своїх інтересах. Крім того, Монтес мав можливість впливати на оцінки ситуації на Кубі у своїх розмовах з колегами”, – розповіла 2012 року Мішель Ван Клів, яка очолювала контррозвідку при президенті США Джорджі Буші — молодшому.
За словами Попкіна, Монтес отримувала завдання через короткохвильові передачі, а передавала інформацію під час особистих зустрічей. При цьому, зазначає журналіст, вона була вкрай обережною — ніколи не виносила з місця роботи документи, запам’ятовуючи всю важливу інформацію. Її найближчі родичі, четверо з яких працювали у ФБР, до її арешту не підозрювали, що вона могла бути кубинською шпигункою.
Коли саме американські спецслужби дізналися про шпигунську діяльність Монтес, достеменно не відомо. Першим її запідозрило Агентство національної безпеки (АНБ), співробітники якого спіймали кубинські радіопередачі та змогли розшифрувати частину послання, адресованого Монтес.
Агентство передало інформацію ФБР, яке понад два роки вело розслідування — без успіху. Потім співробітниця АНБ, яка розшифрувала послання, звернулася безпосередньо до розвідувального управління міністерства оборони, де справою зайнявся Скотт Кармайкл, «мисливець за кротами».
Монтес було затримано у вересні 2001 року, через десять днів після терактів 11 вересня. Їй звинуватили у шпигунстві на користь Куби. Вона визнала провину, і у жовтні 2002 року отримала 25 років ув’язнення.
Монтес вийшла на волю 6 січня 2023 року, відсидівши 21 рік та три місяці. Її випустили раніше за хорошу поведінку. Попкін розповів, що тепер Монтес, якій у лютому виповниться 66 років, має намір вирушити до Пуерто-Ріко, де живуть родичі.