У спецоперації із захоплення екс-бойовика «ДНР» Володимира Цемаха крім спецслужб брали участь бійці 74-го окремого розвідбату ЗСУ. В ході захоплення передбачуваного ключового свідка трагедії рейсу МН-17 один з бійців загинув, один – втратив ногу. Про це повідомляє Радіо Свобода.
Відомо, що з окупованого Донецька Цемаха вивезли 29 червня. Як розповів виданню один з учасників спецоперації, ім’я якого не розкривається, розвідники готувалися до неї добу.
«Інші служби, звичайно, готувалися до неї довше, але деталі ми, як завжди, навмисне не розпитували. Якщо щось піде не так – краще знати менше», – сказав він.
За словами джерела, в завдання розвідників входило перевезення Цемаха через лінію розмежування. Це було складно, оскільки ворог на певній ділянці під Донецьком «стояв досить купчасто». Вогневі позиції могли бути на відстані 100 метрів один від одного, але в терористичному бандформуванні «ДНР» донині не знають, де вдалося просочитися українським диверсантам.
Співрозмовник видання каже, що не знав спершу імені «жертви», але запитав командира про те, що якщо ситуація буде несприятливою, можуть бійці ліквідувати «об’єкт» і чи варто його захоплення таких зусиль. У відповідь на перше питання відповідь була негативною, на друге – ствердна.
«Якщо все вдасться – це буде прорив», – сказали інформатору.
За його словами, їх група рухалася по ділянці, яка контролювала «100-я бригада гвардії «ДНР», яка відома застосуванням найбільшої кількісті заборонених Женевською конвенцією протипіхотних мін (ПММ). Для викрадення Цемаха, сержанту Олександру Коляжному і ще одному бійцеві фактично довелося йти по мінному полю.
«Хлопці спускалися через пагорб, Саша з’їжджав на стегні і «зірвав» ПММ. Другий боєць підбіг, щоб надати йому допомогу, і сам теж підірвався. Міна спрацювала одночасно біля Сашкової голови і ноги другого бійця. Нарешті, Сашу вивозили без свідомості, а другий боєць втратив ногу», – розповів учасник операції.
Цемаха вивезли в Київ, а смертельно пораненого Колодяжного доставили до Харкова. Стан другого вкрай важкий, а лікарі кажуть, що вони зробили все можливе і залишається тільки молитися. Він був «кіборг» і свою першу контузію отримав в ДАП. У двері «прилетіло» з РПГ. Другий раз Олександр був поранений в 2015 році в районі Крутої Балки. Підрив на «розтяжці». Саме важке поранення до смертельного – 2016 рік, Авдіївська промзона, засідка. Майже рік в госпіталях. З паличкою повернувся до своїх розвідників.
«В Донецькому аеропорту він прямо перед носом бойовиків піднімав український прапор, так і після повернення взявся самостійно лікувати ногу. Казав, хоче ходити на виходи, як і всі інші. Волонтери навіть прислали йому спеціальний тренажер. І що ви думаєте? Зміг!», – розповів боєць.
Олександр користувався авторитетом у військах і за будь-якої провини бійці, які були старші говорили: «Хоч би Саня не впізнав, не хочеться його засмучувати».
Нагадаємо, сьогодні Володимир Цемах полетів до Росії в рамках обміну українськими заручниками і учасниками російської агресії проти України між двома країнами.