Державні авіакомпанії Китаю швидко розширюють маршрути та збільшують потужності до Європи, користуючись перевагою у вартості, яку забезпечує можливість літати через російський повітряний простір. Авіакомпанії країн НАТО навпаки, змушені облітати РФ, що ставить їх у програшне становище порівняно з китайцями.
У підсумку, пасажирський потік через Росію всеодно значний, від чого вона виграє економічно і геополітично. А той факт, що китайці заробляють завдяки санкціям, в той час як західні компанії – втрачають, грає проти нас, проти України.
Як я писав раніше, в України є все для того, щоб зробити російський повітряний простір фактично закритим. Про деяку частину цього «всього» я писав раніше – наприклад, є моделі літаків, котрі могли б регулярно спричиняти тривоги у найбільших аеропортах країни-агресора, тим самим паралізуючи внутрішній пасажирський аерорух в РФ.
Так само є надзвичайно недорогі рішення, котрі, при правильному застосуванні, не дозволять китайцям планувати безпосадкові перельоти через територію РФ, з міркувань безпеки. Є як мінімум 2 вітчизняних виробники, котрі ці рішення готові поставляти за ціну, котра є фантастично низькою, котра є лише невеликим процентом від того, що збираються потратити на далекобійні дрони у поточному році.
Заминка лише у тому, що немає найвищого наказу займатися стратегічною протидією РФ за допомогою безпілотних систем. Поки що весь успішний досвід не піднімається з тактичного рівня, тобто рівня окремих підрозділів, котрі працюють по таких же окремих об’єктах, як то склади зброї, НПЗ чи нафтобази.
Це вдвічі більш дивно, бо на Чорному і Середземному морі ми маємо цілком свідому і виважену діяльність нашої держави. Ми бачимо як ретельно вивірену мету дій, так і дуже інноваційні інструменти.
Морську стихію ми опановуємо. Чому так само мудро і активно не можемо проявитися по відношенню до повітряної стихії – це щось просто незбагненне.