Вчені представили нову версію смерті одного з найвідоміших завойовників у світовій історії Чингісхана. Про це повідомляє LiveScience.
Історія життя Чингісхана, народженого Темучжина з клану Борджігін у 1162 році, добре відома, при цьому його смерть оповита легендами і є безліч теорій щодо її причини. На час смерті першого правителя Монгольської імперії в 1227 році її територія була в 2,5 разів більше Римської.
За словами дослідників, членам сім’ї та послідовникам Чингісхана було наказано зберігати інформацію про його могилу в секреті. Досі невідомо, де поховані останки воїна. Вчені зазначили, що смерть коронованих людей часто оповита таємницею і відомим особистостям приписують незвичайні причини загибелі.
Згідно з однією з теорій, Чингісхан помер від втрати крові після того, як отримав ножове поранення, згідно з іншою – помер від травм, отриманих після падіння з коня. Також є версії про те, що він помер від отруєної стріли або втрати крові.
Фахівці також зійшлися на думці, що Чингісхан був дуже могутнім правителем на момент смерті і його піддані ставилися до нього з повагою. Тому версія про політичне вбивство або отруєння виглядає малоймовірною.
У трактаті “Історія Юаня” йдеться про те, що з 18 по 25 серпня 1227 року під час останнього військового походу Чингісхана проти Західної Ся він відчув себе погано через лихоманку. Там вказується, що через 8 днів після початку хвороби він помер.
Згідно з попередніми дослідженнями, Чингісхан міг захворіти черевним тифом, проте співавтор дослідження Франческо Галассі і його колеги акцентували увагу на тому, що в тексті не були описані типові для нього симптоми, такі як біль у животі і блювота.
Крім історичного трактату вчені спираються в своїх висновках на інформацію про хвороби, від яких у той час страждало багато монгольських солдатів. Учені прийшли до висновку, що Чингісхан міг померти від інфекційного захворювання, зокрема, від бубонної чуми, яка була в той час поширена.
Галассі розповів, що задуматися про стародавні епідемії вчених змусила нинішня пандемія коронавірусу. Він додав, що не можна говорити з повною впевненістю, що саме бубонна чума стала причиною смерті Чингісхана, проте ця теорія набагато реалістичніша, на відміну від інших надуманих гіпотез.
Співавтор дослідження, антрополог і біоархеолог з Університету Катанії в Італії Олена Варотто підкреслила, що нинішня пандемія ще раз показала, що відомі особистості так само схильні до небезпек природних явищ, таких як інфекційні хвороби.
“Таким чином, смерть Чингісхана може послужити загальним прикладом впливу хвороб на керівництво, яке потенційно здатне змінити хід історії”, – додала Варатто.
- У 2016 році Монгольські та Корейські генетики з’ясували, що в Чингісхана було європейське коріння.