у результатах пошуку. Додайте InfoResist у Google
Посилення українських ударів та загроза посилення санкцій проти Москви стали “серйозним сигналом тривоги” для Кремля. Про це пише The Washington Post, з посиланням на власні джерела.
Тільки цього тижня рої українських дронів завдали ударів по нафтових об’єктах по всій Росії, зокрема, по “Воронезькому заводу напівпровідникових приладів-Сборка” (ВЗПП-Сборка), який є одним з основних виробників компонентів для російських балістичних ракет, Центру супутникового зв’язку в Дубні поблизу Москви та хімічному заводу в Тулі, який відіграє ключову роль у виробництві російських боєприпасів.
В окупованому Криму українські удари спричинили почергові відключення електроенергії, також зупинення продажу пального, що змусило Кремль оголосити на півострові надзвичайний стан. Всього за тиждень, з 15 по 21 червня, виробництво бензину в Росії різко впало на 25 відсотків.
З початку червня російські акції впали більш ніж на 13 відсотків — це найбільше падіння ринку з вересня 2022 року, коли український контрнаступ змусив Росію відступити з великої частини стратегічної території на північному сході України.
Крім того, на РФ посилюється міжнародний тиск. Зокрема, на саміті “Великої сімки” у Франції президент США Дональд Трамп разом із європейськими лідерами підписав декларацію на підтримку територіальної цілісності України.
За словами одного московського бізнесмена, у Криму проблеми з постачанням продуктів, починає панувати паніка, усі мешканці хочуть виїхати пішки чи на велосипеді — як тільки зможуть. Він додав, що систем ППО недостатньо для захисту російської території і не знає, що робити, щоб збільшити виробництво.
За словами старшого наукового співробітника Центру “Карнегі — Росія та Євразія” Тетяни Станової, відсутність підготовки є типовою для надзвичайно роздробленої системи, в якій, попри домінуючу роль Путіна, практично відсутня координація між різними гілками влади.
За словами європейських чиновників, до такої складної ситуації призвело небажання високопоставлених російських чиновників повідомляти Путіну погані новини. Зокрема, достовірна інформація не доходила до російського диктатора ще з початку повномасштабного вторгнення.
Попри слова Путіна про те, що посилення ударів України не вплине на ситуацію на фронті, за лаштунками Кремля наростає паніка. Зокрема, уряд РФ розглядає можливість повної заборони на експорт дизельного пального, адже збільшити видобуток нафти наразі неможливо.
“Вони завжди схильні применшувати проблеми та знижувати їхнє значення, а також більше зосереджуватися на досягненнях. Побачимо, як уряд впорається з паливною кризою. У деяких регіонах ситуація є катастрофічною”, — додала Станова.
За словами одного із російських чиновників, дефіцит федерального бюджету Росії стрімко зростає, перевищивши 3,8 трильйона рублів (48 мільярдів доларів), передбачених на весь 2026 рік. До кінця травня дефіцит досяг 6 трильйонів рублів (83 мільярди доларів), що більш ніж удвічі перевищує рівень минулого року.
Колишній високопосадовець у сфері фінансів додав, що, очевидно, було ухвалено рішення про збільшення запозичень, зокрема шляхом випуску більших обсягів державних облігацій, які ще збільшать інфляцію.
“Уряд може спробувати забрати гроші будь-якими засобами. Усі думають про те, як вивести свої гроші й виїхати”, — зазначив московський бізнесмен.
Крім того, Міністерство фінансів готує законопроєкт, який потенційно дозволить йому отримати доступ до близько 40 млрд доларів пенсійних накопичень, що зберігаються у фондах під приватним управлінням. Стрімке зростання цін на пальне та падіння доходів на тлі стагнації економіки неминуче призведуть до дефолту.
Попри таку ситуацію, Путін навряд чи піддасться зростаючому тиску, а навпаки, у відповідь намагатиметься посилити власну кампанію бомбардувань — така позиція ще більше посилює занепокоєння серед російської еліти.
