Колишній директор ЦРУ, генерал Девід Петреус повернувся минулого тижня з візиту до Києва, де він зустрічався з українськими військовими та цивільними лідерами, з позитивною оцінкою перспектив українського контрнаступу, який тільки розпочався. Про це повідомляє у статті для Washington Post науковий співробітник аналітичного центру Council on Foreign Relations Макс Бут.
На думку Петреуса, українська армія зазнає тяжких втрат на початковому етапі контрнаступу. Але «українці досягнуть значних проривів і зроблять набагато більше, ніж прогнозує більшість аналітиків».
«Це приємно чути, адже українці почали виконання надзвичайно складного військового завдання. Вони наступають на підготовлені оборонні позиції, які добре підтримуються артилерією. А на війні оборона завжди має перевагу над наступом. Звичайне емпіричне правило полягає в тому, що атакувальні сили повинні мати чисельну перевагу 3 до 1 в точці штурму, щоб досягти успіху», – нагадує Бут.
Вістрям українського «списа» будуть приблизно вісім нових бронетанкових бригад, які налічують загалом близько 40 тисяч солдатів. Вони підготовлені країнами НАТО, озброєні німецькими танками Leopard 2 і БМП Marder, британськими танками Challenger 2, американськими бойовими машинами Bradley і більш спеціалізованими машинами, схожими на броньовані бульдозери.
Останні призначені для прориву російських окопів і проходження через російські мінні поля. Сили, які підуть в бій після штурмових підрозділів, повинні будуть діяти швидко, щоб закріпитися. Петреус пояснив, що це та «здатність, якої не вистачало Україні під час дивовижного наступу в Харківській області минулої осені».
Наступ загальновійськових сил із застосуванням усіх елементів військової могутності – це найскладніше завдання у війні, і саме його росіяни не змогли виконати під час свого невмілого вторгнення в Україну минулого року. Американські військові дуже добре навчилися вести загальновійськову маневрову війну. Свідченням цього став успіх США у війні в Перській затоці 1991 року і марш на Багдад 2003 року. Але українська армія – новачок в цьому складному військовому мистецтві.
Більше того, українцям бракує критично важливого елементу, який уможливив успіх американських військ: переваги в повітрі. У росіян її теж немає. Жодна зі сторін не може послідовно прорвати протиповітряну оборону іншої. Це означає, що якщо американські війська, які перебувають у контакті з ворогом, можуть розраховувати на «близьку повітряну підтримку», українці не можуть. Перші F-16 прибудуть в Україну не раніше осені, тому українським військам доведеться обходитися без них у цьому наступі.
Бут пише, що не дивно, що навіть аналітики американської розвідки похмуро дивилися на перспективу прориву українських сил. Але Петреус дотримується іншої думки.
«Я вірю, що українське командування врешті-решт організує дуже вражаючі загальновійськові операції», – переконаний американський генерал.
Він також попередив, що, як і під час наступу в Іраку у 2007 році, бої на початковому етапі українського наступу “будуть надзвичайно складними, а потім ситуація стане легшою”.
Танки повинні будуть наступати разом з піхотою, щоб «не дозволити російській піхоті застосувати протитанкові ракети». Інженери повинні будуть «проривати мінні поля і загородження», артилерія і міномети – «змусити росіян не висовуватися з окопів», системи ППО повинні будуть наступати разом з танками і бронетехнікою, «щоб не дати російській авіації підтримати російські війська в обороні».
Радіоелектронним засобам теж доведеться йти вперед разом з бронетехнікою, щоб «глушити російські радіомережі», безпілотники – знаходити російські штаби і резервні сили «для ураження високоточними боєприпасами», і, звичайно ж, логісти повинні будуть слідувати «відразу за передовими підрозділами з додатковими боєприпасами, паливом, продовольством, водою, технічним обслуговуванням і медичним забезпеченням».
Це дуже багато елементів, які потрібно синхронізувати в розпал бою. Петреус порівняв це з диригуванням оркестром.
“Цілком можливо, що російські підрозділи, які зараз все більше складаються з погано навчених, погано оснащених підрозділів з поганим командуванням виявляться досить крихкими і розваляться на значних територіях”, – припустив американський генерал.
Він зазначив, що росіянам буде важко реагувати на українські прориви, оскільки у них немає достатніх резервів, щоб покрити фронт протяжністю тисяча кілометрів. І якщо росіяни спробують заткнути одну дірку в лінії фронту, вони можуть створити інші вразливі місця деінде.
Петреус також вважає, що повінь, спричинена руйнуванням Каховської дамби на півдні України, «суттєво не вплине на український наступ”. Дійсно, деякі російські позиції вздовж Дніпра були затоплені разом з багатьма українськими населеними пунктами, і як тільки паводкові води спадуть, річка дійсно стане мілкішою і її буде легше перетнути.
«Це не обов’язково означає, що українці зможуть закінчити війну найближчим часом. Як попереджали Рафаель Коен і Джан Джентіле з Rand Corp, американцям потрібно позбутися своєї зацикленості на «коротких, вирішальних війнах». Більшість воєн довгі і виснажливі. Війна в Україні не виняток. Вона триває з 2014 року, а не з 2022-го, і, незалежно від того, що станеться з цим контрнаступом, вона, швидше за все, триватиме і в 2024 році», – пише Бут.
Але якщо генерал Петреус має рацію і українська армія зможе перерізати сухопутний міст між Донбасом і Кримом, тоді вона зможе завдати потужного удару по окупантах. Просування України до Азовського моря поставить під загрозу утримання Росією Криму, який, як зазначив Петреус, став місцем розташування «російських авіабаз, штабів, складів матеріально-технічного забезпечення, військово-морських баз та інших об’єктів», які підтримують російські військові операції на всій території України. США можуть і повинні допомогти українцям, надавши їм далекобійні ракети ATACMS, які б доповнили британські Storm Shadow.
Петреус додав, що якщо цей контрнаступ буде дійсно успішним, українці не лише звільнять більшу частину своєї землі від жорстокої окупації, але й, можливо, змусять більше росіян визнати, що вони не можуть виграти цю війну, і переконають Захід продовжувати надавати необхідну Україні підтримку в довгостроковій перспективі.