Берлін виступає проти передачі російських активів Україні через побоювання, що конфіскація може створити прецедент і призвести до нових позовів проти Німеччини за злочини часів Другої світової війни. Про це пише Wall Street Journal.
Німеччина десятки років стикалася з вимогами щодо подальших репарацій за часи Другої світової війни, іноді це погіршувало відносини з сусідніми країнами. Після війни Берлін все ж таки виплатив державам компенсації, а також понад 90 млрд доларів тим, хто пережив Голокост, та їхнім родинам.
Втім, останнім часом знову з’явилися заклики до подальших репарацій. Зокрема, з 2019 року Греція вимагала понад 300 млрд доларів, а з 2022 року Польща хотіла отримати 1,3 трлн доларів компенсації.
Також італійські суди присудили виплати сім’ям постраждалих від окупації, а деякі суди взагалі намагалися арештувати державні активи Німеччини в Італії. За це Німеччина подала на Італію до Міжнародного суду ООН.
«Берлін стверджує, що міжнародне право забороняє особам подавати позови проти держав в іноземних судах, і що державні активи захищені від арешту. Порушення цього принципу у випадку Росії підірве давню правову позицію Німеччини», — пише WSJ з посиланням на неназваних представників Берліна.
Крім того, Німеччина стверджує, що російські активи слід залишити недоторканими, щоб використовувати їх як важіль у будь-яких переговорах щодо припинення війни та спонукання РФ поступитися окупованою територією. Водночас Берлін підтримав використання надприбутків від активів для фінансування української зброї.
Юрист Барт Шевчик, який раніше консультував Єврокомісію та працював у Міжнародному суді, сказав, що занепокоєння Німеччини щодо створення прецеденту для справ про репарації є необґрунтованим, пише WSJ.
За словами німецьких чиновників, канцлер Олаф Шольц «не бажає ризикувати». Один із неназваних посадовців сказав, що цей крок може дозволити висувати претензії щодо рабства та колоніалізму для інших європейських столиць.