У річці Тиса потонув український військовослужбовець, який намагався покинути країну після двох років виснажливої участі в боях і відсутності перспективи демобілізації. Про це пише WSJ.
Видання зазначає, що 32-річний Іван Підмалівський з села Великий Бичків на Закарпатті добровільно вступив до лав ЗСУ. Чоловік брав участь у харківському контрнаступі, а навесні минулого року, коли Україна готувалася до нового великого наступу, його відправили до Франції на навчання.
Тепер надії на прорив незабаром розбилися об жорстку реальність російської оборони. Підмалівський розповідав матері, що все добре. Але побратим із позивним “Горець”, який служив із ним у 148-й бригаді, зізнався, що він і решта частини були виснажені. Боєць розповів, що командир не давав Підмалівському відпустку, щоб побачитися з дітьми та дружиною в Словаччині. Військовому також недоплачували гроші.
У березні Підмалівський отримав третю відпустку з початку війни. З полів битв на сході України він повернувся у своє село на заході. Відпустка Підмалівського добігала кінця, і він сказав молодшому зведеному брату, що не хоче повертатися, але почав збирати припаси, які, за його словами, мав везти на фронт.
З весняною відлигою води в Тисі побільшало, течія посилилася. Наприкінці квітня рятувальники виявили тіла двох чоловіків. Незабаром після цього рибалка помітив у воді тіло ще одного чоловіка. Того ж дня витягли ще двох.
На відміну від загиблих на війні військових, Підмалівського поховали без урочистостей. “Горцю” було прикро, що його побратима, який добровільно пішов у ЗСУ і воював за свою країну, поховали без поваги.
“Він не був ухилянтом, він був справжнім патріотом”, – говорить він.
“Горець” подарував рідним Підмалівського прапор їхнього батальйону, який вони встановили над його могилою.