Поки держави регулюють сімейні відносини на рівні конституції і законів, по-справжньому міцні сім’ї встановлюють власні правила взаємодії, створюючи свої унікальні документи – сімейні конституції. В них фіксуються не тільки права і обов’язки членів сім’ї, але і унікальна сімейна місія, цінності і принципи, на яких будується сім’я як мікросоціум. Сюди входять сімейні правила, обов’язки і права членів сім’ї, мета і домовленості сімей юридичного і особистого характеру. Детальніше про цей сімейний документ ідеолог проекту «Родина в пріоритеті» Вікторія Боярина поговорила з доктором психологічних наук, ректором Університету практичної психології Миколою Козловим.
В. Б. Одна з перших сімейних конституцій була створена ще в 1722 році найбагатшим японським кланом Міцуї, який управляє глобальною корпорацією і донині. З тих пір практика складання сімейних конституцій знайшла популярність в усьому світі. Звід сімейних правил може не тільки регулювати передачу сімейного бізнесу, але і зберігати сімейну культуру, виробляти спільні стратегічні орієнтири і допомагати більш гармонійно будувати відносини. Про сімейну конституцію варто замислитися всім, хто бачить міцну родину своїм стратегічним пріоритетом. Миколо Івановичу, ви як психолог вже давно допомагаєте сім’ям у підготовці сімейних конституцій. Наскільки вони унікальні, чим відрізняються один від одного? Розкажіть про сам процес їх створення?
М.І. По своїй структурі сімейна конституція, як правило, складається з трьох розділів. Перший стосується сімейної місії, цінностей і ключових принципів, на яких будується сім’я. Другий визначає адміністративно-фінансові взаємодії всіх членів сім’ї, зокрема, тих, які вже покинули батьківське гніздо і створили власні сім’ї. Саме тут прописані права власника капіталу, а також обов’язки, які він покладає на тих, хто прагне бути в рамках династії. Також тут вказують правила наступності і принципи розподілу капіталу між членами сім’ї. Третій розділ описує правила сім’ї і внутрішній устрій її життєдіяльності.

Правила та цінності – це в першу чергу те, що нам важливо і дорого. При цьому адміністративно-фінансові питання розкривають те, як ми, в русі до наших цінностей, використовуємо такі інструменти як зв’язки і гроші. Сімейна конституція – це ті правила системи взаємодій і цінності сім’ї. Скласти адміністративно-фінансову частину допоможе юрист. Інші два розділу сім’я повинна опрацювати самостійно, шляхом домовленостей та обговорень.
Яскравий приклад відмінностей в подібних документах – це те, як сім’ї розподіляють свої права та правила в рамках сімейної конституції. Вона містить своєрідні форми правління, території і правила, а в деяких випадках – також обов’язки членів сім’ї. Крім того, сім’я прописує свої стратегічні орієнтири. Все можна представити і оформити у вигляді розділів. Це залежить від потреб і можливостей сімей: хтось зупинитися на перших двох розділах: правила і цінності, – а хтось, за умови володіння сімейними активами, захоче включити третій розділ – фінансово-адміністративний.
В. Б. Сімейна конституція стосується багатьох сфер життєдіяльності сім’ї – від спадковості до освіти та благодійності. Окреме місце займає функціонування сімейної ради та процесу прийняття важливих рішень для сім’ї. У вашому підході до формування сімейних конституцій велика увага приділяється поняттю територій. В нашій ментальності сім’я сприймається як “МИ”. Нерідко у партнерів виникає багато претензій один до одного через змішування “мого” і “нашого”, а також невміння промовляти межі й правила цих взаємодій “територій”. Порадьте, як партнерам визначити, де чия територія, домовитися про це і, можливо, врегулювати це питання в сімейній конституції або в сімейних правилах?
М.І. Дійсно, все, що відбувається в сім’ї ділиться на три території: моя особиста, твоя і наша загальна території. З природним наслідком: на своїй території я господар, на твоїй – ти, на спільній території з усіх питань ми зобов’язані домовлятися. Якою буде ваша сімейна конституція, залежить насамперед від того, про який пристрій сім’ї ви домовилися. Прийнято виділяти три види таких пристроїв: Я, Я+Я і МИ. Коли ви визначитеся з цим пунктом, вам буде легше поділити території, ресурси і капітал. Правила родини також поділяються за типами сім’ї: в родині “МИ” – одні правила, у родині “Я+Я” – інші, в родині “Я” – треті.
У родині “Я+Я” у кожного – своя територія: “твоє” і “моє”. Тільки при договорі у нас може з’явитися щось спільне, якась загальна територія. Бізнес-аналог такої сім’ї – дві фірми створили співдружність і в ім’я спільного проєкту домовилися про спільне фінансування та порядок взаємодії.
У родині “МИ” у нас все спільне. Відбувається злиття всіх ресурсів, насамперед часу і капіталу. Бізнес-аналог такої сім’ї – фірма, яка виникла в результаті злиття двох підприємств, де обидва керівника створили Раду директорів і керують загальною компанією спільно.

Якщо в сім’ї “Я+Я” в конфліктній ситуації потрібно ще довести, що та чи інша тема може бути порушена, то в родині “МИ” всі питання загальні, обговорюється все, і свої окремі території та чоловіка і дружини – тільки там, де вони це спеціально вирішили.
Наведу невеликий ситуативний приклад: у жіночій сумочці можна знайти що завгодно: від гудзики з торішнього пальто до викрутки – повний безлад. Для жінок це звичайна справа, а от чоловік готовий з цим посперечатися.
У родині “Я+Я” дружина має повне право мати таку сумочку, а ось в сім’ї “МИ” це не так. Тут сумочка дружини – частина загальної території, і чоловік має право поставити питання про наведення порядку в улюбленій її сумочці, і дружина зобов’язана з чоловіком це питання обговорювати. Але підсумкове рішення нав’язати ніхто не може, чоловік і дружина домовляються на рівних. Враховуючи, що в родині безліч спірних питань, і куди як більш серйозних, ніж що знаходиться у дружини в її жіночій сумочці, то в родині “МИ” домовитися по всіх питаннях – справа важка. Домовлятися – важко і довго!
А ось в сім’ї “Я” домовлятися просто: на етапі обговорення чоловік і дружина думають разом, а коли чоловік вирішить, що у нього думка склалася, він повідомляє це рішення дружині. Бізнес-аналог такої сім’ї – фірма, яка виникла в результаті злиття двох підприємств, де одне підприємство зберегло свого керівника, в той час як керівник іншого підприємства став директором всього об’єднання. В цьому сенсі – це звичайна кампанія з одним керівником на чолі. Головне достоїнство сім’ї “МИ” – в ній простіше домовлятися. Строго кажучи, в ній домовлятися в принципі необхідності немає, інша справа, що мудрий керівник, перш ніж віддати розпорядження, цікавиться думкою всіх значущих фігур. А сім’ї мудрий і дбайливий чоловік думає не про свої інтереси, а про інтереси сім’ї, і приймає ті рішення, від яких виграють усі, виграє вся сім’я.
В. Б. Визначення типу родини “Я”, “Ми” чи “Я+Я”, а також створення правил роботи сімейного ради, способів прийняття та впровадження важливих рішень допомагає сім’ям перетворювати сімейні конституції в дієвий інструмент для подолання розбіжностей та успішного проходження криз. Тим не менш, навіть сім’ї з ідеально прописаними в сімейній конституції правилами складно уникнути конфліктів і порушень цих правил. Це теж варто враховувати заздалегідь. Адже конструктивно вирішений конфлікт містить величезний потенціал для розвитку відносин і виходу на більш високий рівень близькості. Які загальні правила щодо врегулювання сімейних конфліктів та порушень правил ви зазвичай включаєте в сімейні конституції?
М.І. В будь-якій сім’ї рано чи пізно виробляються правила, що дозволяють подружжю обговорювати найскладніші питання – і домовлятися. Назву лише кілька правил.
Правило перше: “На одне обговорення – одне питання”. Домовтеся, яке питання ви обговорюєте, і, поки ви його не вирішили, вам від теми йти не можна і інші питання обговорювати заборонено.
Друге правило: “Емоції в бік, говоримо спокійно, розсудливо”. Розмови “А я емоційна!” – не приймаються. Ті, хто вдома мало не що спалахують емоціями, на роботі все-таки себе контролюють, особливо при розмові з керівництвом. Значить, тут справа не в емоціях, а в небажанні себе контролювати. Тому не галасуємо, а розбираємо все спокійно і по порядку.
Третє правило: “У нас діалог”. Тиснути не можна. Категоричність заборонена. Кожен висловлює свою думку – тільки як думка! – і питає партнера, що думає він: “А ти що думаєш?”. Ми не перебиваємо, прислухаємося до того, що сказав партнер, і погоджуємося з тим розумним, що ми почули. Ще раз нагадаємо: слідкуйте за інтонаціями, розмовляйте м’яко і спокійно. Не тисніть, а міркуйте.
Четверте правило: “Розумна аргументація”. Посилання до інтуїції, внутрішнім страхам і передчуттям до розумної аргументації не відносяться. “Внутрішній дискомфорт” – не підстава для серйозного заперечення. “Тому що мені прикро!” і сльозу – дитячий сад, так само як і посилання на свій психотип, характер або природу чоловіка і жінки. Є дуже простий критерій: чи є ваша аргументація прийнятої в бізнесі? Якщо у бізнесі це не аргумент, вам це не підходить.
П’яте правило: “Чесність в обговоренні”. Людям властиво (часто несвідомо) підтасовувати аргументи в свою користь. Щоб це відбувалося рідше, намагайтеся не вживати формулювань “моя позиція” і “твоя позиція”. Називайте їх так: “позиція №1” та “позиція №2”.
Правило шосте: “Обговорюючи минуле, ми домовляємося про майбутнє”. Будь-яке обговорення має сенс тільки тоді, коли воно наближає вас до мети. Найбільш переважне рішення – те, яке вибудовує для вас краще майбутнє. Розбиратися в минулому безглуздо, це можна робити лише для того і таким чином, щоб розумно домовитися на майбутнє.
В. Б. Таким чином, сімейна конституція є зведенням правил, яка допомагає сім’ям врегулювати навіть складні ситуації, перетворювати проблеми в задачі, зміцнювати сімейну мораль, посилювати згуртованість сім’ї і головне – встановлює правила врегулювання сімейних конфліктів.
Аліна Бондарєва