На Донбасі сьогодні, 16 квітня, відбувся черговий обмін полоненими, під час якого Україна повернула 20 своїх громадян. Серед повернутих є люди, історії яких викликають питання, зокрема колишні бойовики і підозрювані у злочинах. Про це повідомляє «Українська правда»
Кого звільнила «ДНР»
Микола Григоренко потрапив у полон бойовиків «ДНР» у січні 2019 року. Він служив в 79 десантно-штурмовій бригаді й зник разом зі зброєю неподалік Павлополя. На той момент його побратими не знали, куди пропав боєць, і розшукували його в тилу.
Пізніше терористи опублікували відео «допиту» Григоренка, на якому він розповідає, що нарвався на розтяжку або сигнальну міну. Після вибуху втратив свідомість, а коли побачив бойовиків, то закричав «здаюся».
При цьому колишній полонений танкіст Богдан Пантюшенко розповідав, що Григоренко спочатку говорив, що помилково потрапив у полон. Потім стверджував, що пішов у розвідку, а бійці покинули його.
Відразу після зникнення Гриненко правоохоронці порушили кримінальну справу за статтею дезертирство, потім – про зникнення людини.
Віктор Шайдов служив у 53-й бригаді ЗСУ. Він був серед цивільних, які в травні 2019 року випадково заїхали на Камазі на територію, підконтрольну бойовикам.
Взятих у полон сімох цивільних утримували в СІЗО Донецька, а Шайдова – в камері у підвалі.
Олександр Садовський провів в ув’язненні майже шість років. Його затримали у травні 2014 року в Донецьку. Він працював співробітником приватної охоронної фірми, а до цього – в силових структурах, з яких звільнився.
22 квітня 2014 року зловмисники пограбували пункт обміну, який повинен був охороняти Садовський. Під час пограбування загинула вагітна касирка.
Після події Садовський залишив Донецьк, виїхавши нібито до родичів на Київщину, а повернувся назад у кінці травня. Він хотів забрати сім’ю через початок бойових дій, але в Донецьку його затримала міліція за підозрою в пограбуванні й убивстві.
«Судовий процес» над Садовським почався вже за «законами» бойовиків. Підозрюваний отримав довічне ув’язнення.
Олександр Помеляйко з Харківської області займався підпалами сигаретних кіосків у Донецьку. Його разом з другом Григорієм Сінченком затримали окупанти в грудні 2016 року, звинувативши у «посягання на конституційний лад». Про це розповів співкамерник Помеляйко, колишній полонений Станіслав Печонкін.
«З юності Олександр захопився ідеями комунізму. Коли на Донбасі почалася «руська весна» поїхав у Донецьк «боротися з фашистами». У лави «ДНР» не пішов, тому що швидко розчарувався, але організував підпільний гурток, до якого увійшли приблизно 10 осіб», – розповів Печонкін.
Сінченко обміняли у грудні 2017 року, а Помеляйка довгий час ніхто не вносив у списки на обмін.
Олександр Алакоз займався перевезенням людей з підконтрольних Україні територій на непідконтрольні й навпаки. Колишні в’язні називають його звичайним перевізником.
Про нього відомо мало. До недавнього часу Алакоз перебував у СІЗО, але кілька тижнів тому «суд» виніс «вирок» і його перевели в колонію №28 в місті Торез.
Володимир Карась – колишній український міліціонер. Після початку війни на Донбасі він нібито співпрацював з бойовиками в лавах “поліції ДНР” у місті Докучаєвськ.
Вадим Сірик родом з Кривого Рогу. Його родичі розповідали, що в лютому 2019 року він поїхав у Донецьку область, де зник. Пізніше з’ясувалося, що його затримали.
Про ще двох повернутих полонених – 60-річного жителя Донецька Миколу Ілюхіна та 39-річного жителя Запоріжжя Євгенія Костєва – поки нічого невідомо.
Кого звільнила «ЛНР»
Сергій Русинов – студент Луганського коледжу культури і мистецтв. 23-річного хлопця бойовики затримали за дописи в соцмережах. Один з колишніх полонених з Луганська розповів, що Русинов знайшов у Мережі нібито сторінку «Айдара» і почав листуватися, навіть хотів приєднатися, але на цій сторінці насправді сиділи бойовики.
Луганський «суд» засудив студента за участь в організації, яка визнана в “ЛНР” терористичною, до п’яти років в’язниці.
Микола Полозов був засуджений в окупованому Луганську за шпигунство і «держзраду» на 12 років. Колишній полонений бойовиків Денис Секацький розповідав, що Полозов міг бути завербований СБУ і займатися вивезенням терористів з ОРДЛО.
Під час активних бойових дій Полозов нібито виїхав з родиною з Чернігівської області, але пізніше його сім’я повернулася. Бойовики навіть випустили сюжет, де дружина Полозова розповідає, що здогадалася про співпрацю чоловіка з СБУ.
Валентин Можаєв був схоплений бойовиками 5 липня 2016 року. 40-річний житель Рівненської області на відео «допиту» розповідав, що його нібито завербували СБУшники і відправили до Луганська на завдання. В українській спецслужбі цю інформацію спростовують.
Можаєв – колишній правоохоронець. Він отримав звання капітана, спочатку служив у прикордонних військах в Одесі, потім кілька місяців працював у міліції, потім – в охоронній фірмі. У Рівненській області живуть його батьки похилого віку і донька, яку вони виховують.
Віталій Желдак – колишній наркозалежний. Він проходив лікування в одній з лікарень Лисичанська і часто їздив на підконтрольні території Україні. Проте через часті поїздки бойовики запідозрили його у співпраці з СБУ та збір розвідувальної інформації.
У липні 2018 року Желдака затримали терористи, а квітні 2019-го “засудили” на 12 років.
Олександр Яковенко – приватний перевізник. Їздив з Харкова до Луганська. Він проходив по одній справі зі звільненим з полону Денисом Олійником, обвинувачуваному терористами в постачаннях вибухівки диверсійно-розвідувальним групам, які діяли на території «ЛНР».
Алевтина Попова – єдина жінка у поточному списку на обмін. Бойовики засудили її до 12 років в’язниці нібито за те, що вона шукала людей для роботи на СБУ або учасників програми “Тебе чекають вдома”.
Сергій Міронич – 58-річний житель Луганська. Його схопили окупанти у 2016 році на День незалежності України. Міронича звинувачують у тому, що він нібито намагався замінувати луганську нафтобазу. Його “засудили” на 20 років в’язниці.
Олександр Табачний працював у міліції до 2006 року. Був «арештований» у жовтні 2016 року за статтею, пов’язаною з наркотиками. Зі свідчень екс-бранців, 58-річний Табачний позичив у колишнього підлеглого гроші, а потім у високого чиновника контррозвідки “МГБ”. Гроші виявилися міченими. Пояснювати «МГБ» Табачний нічого не став, через що його зробили співучасником якогось злочину.
Брати Іван Сливка та Олександр Сливка були затримані в Луганську нібито при спробі вчинити диверсії. Інші звільнені полонені дивуються, чому їх включили в список, оскільки брати заробляли на життя розбоями.
Олександр Штиль – луганський бранець, про якого поки немає інформації. Ніхто зі звільнених у 2019 році з ними не знайомий, а його рідні до правозахисників не зверталися.