У Києві, у “Сінема Сіті” відбулася прем’єра нової анімації від Pixar “Вперед”. Тут все, як кажуть, за фен-шуєм: історія, головний герой з проблемою, який проходить свій шлях до кульмінації. Як дитячий мультфільм піднімає недитячі проблеми, читайте в нашому огляді.
Мультфільми Pixar завжди відрізнялися глибоким змістом і нетиповою формою. Цього разу мова пішла про двох братів-ельфів: сором’язливого Ієна, який є аутсайдером в житті і серед однокласників, і старшого – Барлі, металіста, романтика і хулігана. Їхній батько помер, живуть вони з мамою, яка намагається влаштувати і своє особисте життя.
“Вперед”: сюжет
Сюжет мультфільму актуальний і цікавий. У світі чарів незвичайні істоти (ельфи, чарівники, тролі, кентаври, єдинороги) зовсім забули про своє коріння, потонули в побуті, окультурились і осучаснились настільки, що свою справжню сутність і історію вважають не більше, ніж легендою або квестом. Єдинороги більше не пурхають в хмарах і не виконують мрії, а всього лише риються у сміттєвих баках, що добре символізує мрії сучасних людей, викинутих і забутих. Легендарна войовниця Мантикора більше не йде на подвиги, не йде на авантюру, а влаштовує вечірки для випендрьожнів тінейджерів. Ельфи не вірять у те, що могли чаклувати.
На 16-річчя Ієна мати дарує їм з братом чарівний посох батька, який може на добу повернути його до них. У Ієні прокидається чарівник, він намагається повернути батька за допомогою посоху, але виходить це всього лише наполовину. У буквальному сенсі. До них повернулася тільки нижня частина тата. Брати разом з ним відправляються в небезпечну подорож, щоб повернути батькові все тіло і провести час разом. За ними відправляється їх мама, а за нею і її коханий поліцейський-кентавр.
Все, як у житті, типова історія, розказана за допомогою казки. І це не просто історія, точніше, не просто магічна. Адже всі ці істоти мало чим відрізняються від звичайних дорослих, дітей та підлітків – вони навіть загрузли в гаджетах. І персонажі протягом усього мульта згадують не тільки магічні заклинання, але і базові звичайні людські «налаштування», заново вчаться співпереживання, прощення, любові до близьких. Ну хіба не магія?
Знову Pixar не боїться говорити з глядачами на тему смерті і пов’язаних з цим переживань. І цього разу показує не тільки те, що смерть – це невід’ємна частина життя, але і те, що після смерті близьких потрібно жити далі і жити в згуртуванні з сім’єю, у тісному зв’язку з живими родичами. До речі, творці анімації не бояться говорити і про одностатеві стосунки. Тонко, але зі змістом.
Виходить, що магія ніколи нікого не кидала, просто ельфи, єдинороги, феї про це чомусь забули. Але тих, у кого немає ні фіолетової шкіри, ні крил, ні магічної палиці це теж стосується, чи не так? Історія як би лає нас за те, що такі елементарні, але важливі речі всі ми поступово забуваємо.
Аліна Бондарєва