Європарламент підтримав директиву, що стосується цифрового авторського права. Мова йде про положення, які, за словами прихильників документа, повинні впорядкувати ситуацію з авторськими правами в Інтернеті і платою за оригінальні матеріали. Однак противники реформи заявляють, що регулювання інтернету цілком може перерости в жорстку цензуру. І ось чому.
У чому суть конфлікту?
У минулому році євродепутати прийняли Загальний регламент щодо захисту персональних даних (GDPR), а сьогодні вони проголосували за Директиву про копірайт, згідно з якою регулювання інтернету цілком може перерости в жорстку цензуру.
Реформа, суть якої полягає в модернізації авторського права в епоху цифрових технологій, обговорюється в Євросоюзі з 2016 року. Навколо законопроекту велися запеклі дискусії. Великі інтернет-компанії, у тому числі Google і Wikipedia, висловлювалися проти деяких статей реформи.
Ще на стадії проектування документа розгорівся скандал навколо двох норм:
- Стаття 11 проекту отримала в результаті назву «податок на посилання».
- Статтю 13 охрестили «фільтром на завантаження».
Для захисту прав креативних індустрій, журналістів і авторів, депутати вирішили ввести санкції на адресу онлайн-платформ за неправомірне використання їх відвідувачами захищеного копірайтом контенту. При цьому європейські законодавці уточнили, що на незалежні проекти і будь-які онлайн-ресурси з відкритим вихідним кодом не покладається відповідальність за цензурування своїх користувачів.
Нова директива прийнята на користь авторів, малих компаній і стартапів, але б’є по великим корпораціям. Наприклад, YouTube або Google News зобов’яжуть платити компенсацію не тільки правовласникам і видавцям, але і адресно авторам. Наприклад, безпосередньо журналісту за будь-яке використання його матеріалу або цитування будь-якої його частини – в тому числі з посиланнями на першоджерело.
Інша спірна стаття зобов’язує всі онлайн-платформи (YouTube, Facebook та інші) стежити, щоб користувачі при завантаженні контенту не порушували нічиїх прав, блокувати репости матеріалів, захищених авторським правом, і, що викликає ще більше сумнівів, співпрацювати з правовласниками та правоохоронними органами для розробки механізму фільтрації постів користувачів.
Що не так з новим законом?
У підготовці цієї Директиви зіткнулися кілька точок зору. Одні кажуть, що новий закон покликаний захистити права журналістів, авторів, видавців, творців музики, кіно. Автори мають право на гонорари і на згадування їх імені при публікації їхніх творів, – кажуть прихильники реформи. Більш того, захисники директиви вважають, що кампанія проти прийняття директиви фінансується американськими технічними гігантами, які бажають зберегти контроль над інтернетом.
Інтернет-корпорації та голови великих сайтів заявляють про загрозу виникнення цензури та обмеження розповсюдження інформації. Невдоволення викликає положення про обов’язкове отримання ліцензій, про відповідальність власників сайтів за авторські матеріали у публікаціях користувачів. Противники директиви кажуть, що навіть короткі цитати в інформаційних матеріалах можуть, за новим положенням, бути сприйняті як об’єкти авторського права, а автори статей стануть уникати навіть посилань на інші роботи, щоб не брати на себе непотрібні ризики.
У підсумку, електронні системи фільтрації авторських матеріалів будуть дуже складними і дорогими. Так що компаніям простіше буде зовсім відмовитися від публікації будь-яких матеріалів. Під ударом опиняться так звані агрегатори новин та пошукові системи.
Головні противники реформи – Google і адміністратори європейських сегментів «Вікіпедії». Зокрема, Google говорить, що це зламає інтернет: щоб виводити в пошуку фрагменти матеріалів видань, потрібно буде купувати права на їх використання, так як закон дасть медіа право ліцензувати. Компанія не хоче з цим морочитися і заявляє, що буде виводити просто порожні блоки.
