71-у добу Збройні Сили, якими гордиться вся Україна, дотримуються так званого режиму припинення вогню…
Тобто, наші Збройні Сили не виконують, покладених на них Українським народом, завдань по захисту суверенітету і територіальної цілісності Держави…
Тобто, наші Збройні Сили, виконуючи накази політичної верхівки, порушують Право українців мати свою самостійну і соборну державу та порушують її Конституцію. Вже не будемо говорити про Статути…
Тобто, прикриваючись незаконними наказами і розпорядженнями політичного проводу, керівництво наших Збройних Сил перекладає відповідальність за долю Нації та Держави на плечі наших дітей та онуків…
Така реальність, яку необхідно змінити…
Карабах – приклад, коли за свою землю гинуть діти та онуки тих, хто не взяв на себе, у свій час, відповідальність…
Задумайтесь, панове генерали, чи варто гордитися своєї безпорадністю, безпринципністю, немічністю, чинопочитанням і ефемерним “збереженням життів”?
Чи може заграє у вас Дух української відвічної стихіі та ви згадаєте про тих, хто впав у боротьбі та кличе про помсту; про тих, хто прагне Перемоги; про тих, хто буде жити на нашій українській землі після нас?..
Прийміть українське національне рішення! І добровольці, і весь народ вас підтримає…