Відповідь Зеленського – це прекрасний текст, який очевидно написан не зопалу, а є своєрідним маніфестом, продуманим і гранично ясним.
Заявка на роль лідера свободи і прогресу на всьому пострадянському просторі і обіцянка притулку всім, хто бореться з тоталітаризмом і рабством – це сильний і багато зобов’язуючий хід.
І це зміна курсу: раніше Україна декларувала, що вона взагалі не цікавиться справами на Сході, у неї свій вибір, а ви там, у своїй «Совдепії», живіть як знаєте.
Можна ще відзначити кілька сильних і змістовних новацій, але в цілому, цей документ всім хороший крім одного: з оголошення такої позиції важко починати переговори з Путіним.
А це може означати, до речі, що Зеленський і не збирається вести з ним ніяких прямих переговорів. Хіба, що як він і написав у нормандському форматі.
А це, в свою чергу, може означати все що завгодно (крім змістовних переговорів): від ритуальної говорильні в дусі фрау Меркель, до ультиматуму Путіну від імені об’єднаного Заходу.
У будь-якому випадку, Зеленський повинен віддавати собі звіт в тому, що такою відповіддю він знижує шанси на нормалізацію діалогу з Кремлем.
Я, до речі, не впевнений, що така нормалізація взагалі можлива в перспективі. Навіть чисто теоретично.
Може і Зеленський так само вважає?
Скоро дізнаємося.