Дослідниця Amnesty International Донателла Ровера, яка відвідувала зону бойових дій, упереджено сприймала перебування українських військ у покинутому коледжі в Бахмуті і відкрито говорила про те, що ЗСУ слід уникати займання позицій в населеному пункті.
Про це розвопів журналіст із Нової Зеландії Том Матч, коментуючи скандальний звіт організації щодо України. Переклад коментаря Матча опублікував у Facebook Андрій Облогін.
“Ми сиділи з Донателлою Роверою на кухні нашого готелю у Краматорську, адміністративній столиці контрольованої Україною частини Донецької області, і щогодини чули артилерійський гуркіт за вікнами. Замість того, щоб висловити шок від безжальних російських бомбардувань, співробітники Amnesty, схоже, були значно більш стурбовані тим фактом, що підрозділ української армії переховувався у підвалі будівлі коледжу”, – пригадує журналіст.
За його словами, всі вони були в тій будівлі: покинутій школі вивчення мов у прифронтовому місті Бахмут, перетвореній на тимчасову казарму для української частини.
“Це не воєнний злочин. Військові мають повне право облаштовуватись у евакуйованому навчальному закладі, хоча, звичайно, ця будівля вже не може претендувати на цивільний захист, а над дорогою розташовувався в основному занедбаний цивільний житловий будинок, який не був повністю евакуйований”, – додає він.
Але Ровера, за його словами, наполягала на тому, що така військова присутність у населеному пункті була “порушенням міжнародного гуманітарного права”.
Далі він публікує зміст його розмови з Роверою щодо зазначеної теми:
“Коли я спитав її про те, як українська армія має захищати населений пункт, вона сказала, що це не має значення. За цією логікою, продовжив я, Україні доведеться відмовитись від великих міст, таких як Харків. “Ну, вони повинні по можливості уникати займати позиції в населеному пункті”, – відповіла вона. “Міжнародне гуманітарне право дуже ясно говорить про це”.
“Я припустив, що її майбутній звіт Amnesty International буде сприйнятий погано, якщо в ньому не буде проведено різницю між оборонними та наступальними операціями у міських районах. Але виявилося, що автори вирішили заздалегідь: Україна наражає на небезпеку власне громадянське населення, просто намагаючись захистити свої міста”, – розповідає Матч.
“Ще одна помилка у звіті, свідком якої я був. Щодо евакуації цивільного населення, Amnesty International заявила, що їй “не відомо, що українські військові, які розмістилися у цивільних будівлях у житлових районах, просили чи допомагали цивільним особам евакуювати довколишні будівлі”. Насправді, українська влада та військові часто наполягали на тому, щоб мирні жителі залишили зони активних бойових дій, та пропонували допомогу в евакуації тим, хто хотів це зробити”, – стверджує він.
“Я був в одному з місць, згаданих у звіті Amnesty International, у шкільному блоці в місті Лисичанську, який зазнавав обстрілу, з українськими солдатами, коли вони пропонували транспорт для евакуації всім мирним жителям, які хотіли виїхати. Троє зробили це, і ми їхали з ними, повертаючись у безпечніші місця. Про все це я повідомляв свого часу. Потім Донателла Ровера також з’явилася як свідок-експерт у документальному фільмі CBS, в якому стверджувалося, що тільки 30% західної зброї, що поставляється, досягає фронту: цифра, яку неможливо перевірити. Вона сказала, що “у нас немає можливості дізнатися, куди йде ця зброя”, – продовжує журналіст.
Він нагадує, що враховуючи ризики перехоплення російськими ракетами, місцеперебування зброї, що поставляється в Україну, є однією з військових таємниць, що ретельно охороняються у світі, і навряд чи її буде розкрито досліднику Amnesty International.
- Правозахисна організація Amnesty International заявила , що українські військові, які стримують російську навалу, наражають на небезпеку громадянське населення.
- В українському офісі Amnesty International пояснили скандальний звіт.
- Міністр закордонних справ України та глава Міноборони відповіли на публікацію Amnesty International з критикою ЗСУ.
- У МКІП заявили, що у звіті було використано свідчення людей, які перебували під тиском у тюрмах.