Україна витрачає сотні мільйонів гривень на виплати суддям-науковцям. Проте у їхніх дисертаціях часто виявляють плагіат, свідчить розслідування незалежного антикорупційного центру NGL.media.
Як зазначають аналітики, базовий щомісячний оклад українського судді складає від 63 до 157 тис. грн – це чистий мінімум зарплати. Проте реальні виплати, як правило, звично вищі – у два-три рази. Наприклад, у 2024 році середня щомісячна винагорода судді місцевого загального суду складала 107,8 тис. грн, у адміністративних та господарських судах платять по 121,5 тис. грн, а судді апеляційних судів отримують в середньому по 234,7 тис. грн. Секрет у надбавках – за стаж, за додаткову посаду, за знання іноземних мов, за науковий ступінь.
В результаті кожен п’ятий український суддя є сертифікованим науковцем – кандидатом (доктором філософії) або доктором юридичних наук. При цьому якість їхніх наукових робіт викликає сумніви у незалежних експертів, а у текстах неодноразово викривали плагіат.
NGL.media дізналися, що загалом в Україні працюють 916 суддів з науковим ступенем. Захистивши кандидатську чи докторську дисертацію, вони отримують щомісячну надбавку до зарплати у 15% чи 20% відповідно.
Майже 20% від загальної кількості суддів мають науковий ступінь. Найбільша частка науковців, понад 65%, виявилася у Верховному суді – 96 зі 146 суддів. Лише на доплати до їхніх зарплат щороку витрачається близько 30 млн грн.
Минулого року надбавки за наукові ступені суддів обійшлися українському бюджету щонайменше у 123 млн грн, а за останні чотири роки загальна сума сягнула майже 490 млн гривень.
Також торік понад 2,3 млн грн доплат за наукові ступені отримали судді Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК), який був ліквідований ще у грудні 2022 року. Ці судді не здійснюють правосуддя, але формально залишаються на посадах – поки не пройдуть кваліфікаційне оцінювання. Лише тоді вони можуть бути звільнені чи переведені в інший суд.
Загалом 18 суддів ОАСК продовжують отримувати надбавки за науковий ступінь.
За останні десять років 1208 українців захистили докторську дисертацію з юридичних наук і ще 4929 – кандидатську, здобувши ступінь доктора філософії.
При цьому незалежні експерти та Громадська рада доброчесності неодноразово знаходили плагіат і порушення академічної доброчесності в дисертаціях суддів. Світлана Благодєтєлєва-Вовк, керівниця громадської ініціативи «Дисергейт» розповіла, що у 36 із 52 перевірених нею робіт є плагіат.
Попри це, судді рідко втрачають ступені або надбавки. За 25 років в Україні, за даними Міносвіти, лише 22 людей позбавили наукових ступенів через плагіат, а механізму повернення отриманих доплат фактично не існує.
Експерти вважають, що проблема пов’язана із системою “токсичних академічних мереж”, де дисертації можуть писати «під ключ» за гроші. Тому в Україні вже кілька років обговорюють скасування доплат за наукові ступені для держслужбовців, але відповідного законопроєкту поки немає.