Російська влада помітила зниження суспільної підтримки війни з Україною на тлі постійних поразок на фронті та мобілізації. Про це повідомляє “Медуза” з посиланням на результати останнього закритого опитування, проведеного ФСО.
Видання уточнює, що такі дослідження робляться на замовлення Кремля і лише для внутрішнього користування. За цими даними, за мирні переговори з Україною зараз виступають близько 55% росіян, а за продовження війни лише 25%.
Ці цифри загалом збігаються з результатами жовтневого опитування “Левада-Центру”, єдиного великого незалежного соціологічного центру в Росії. У звіті «Левади» «за» та «швидше, за» мирні переговори виступили 57% респондентів; «за» та «швидше, за» продовження бойових дій — 27%.
При цьому, судячи з закритих соцопитувань ФСО, ставлення росіян до війни різко погіршилося саме останнім часом. Ще у липні 2022 року опитування показували, що за мир з Україною виступають лише 30% росіян.
За словами двох джерел «Медузи», близьких до адміністрації президента РФ Володимира Путіна, з цієї причини російська влада планує обмежити кількість відкритих опитувань щодо ставлення росіян до війни. Раніше їх, наприклад, регулярно проводив державний ВЦВГД.
«Наміряти зараз можна всякого, краще цього не робити», — заявило джерело «Медузи», близьке до Кремля.
Один із політтехнологів, які співпрацюють з адміністрацією президента РФ, також сказав, що зараз «динаміку (відношення росіян до війни – ред.) краще не давати».
Директор «Левада-Центру» Денис Волков у розмові з «Медузою» уточнив, що кількість росіян, які виступають за переговори з Україною, почала швидко зростати після оголошення мобілізації 21 вересня.
“Це небажання громадян особисто брати участь у військових діях. Їхня підтримка (війни – ред.) залишається високою, але бажання особисто в цьому брати участь у людей досить невелике. Крім того, підтримка з самого початку була декларативною на тлі того, що люди це сприймали як щось, що їх не стосується — «життя продовжується і навіть налагоджується». Зараз ризики зросли і люди хочуть, щоб переговори вже почалися. При цьому поки що більшість все одно залишають це на відкуп влади: «Ми хотіли б, але вирішуватимуть вони»”, – пояснив Волков.
Соціолог Григорій Юдін у розмові з «Медузою» також пов’язав зростання кількості прихильників переговорів із мобілізацією. За його оцінкою, восени росіяни зіткнулися з «руйнуванням повсякденності та відчуттям небезпеки». Ще одним аргументом для росіян на користь переговорів Юдін вважає «втрату віри у перемогу через поразки на фронті та відсутність переконливої теорії того, як саме Росія переможе».
«При цьому я не здивуюсь, якщо це поєднується із гострим відчуттям небезпеки для країни. У тому сенсі, що переговори та (наступна – ред.) легалізація анексії (нових українських територій – ред.) мають убезпечити країну», — заявив він.
На думку Юдіна, таке невдоволення ходом війни можна назвати швидше «апатичним». Проте він не виключив можливості антивоєнних протестів.
«Протести виникають не тому, що люди щось думають, а тому, що для них виникають можливості. Протестний потенціал у Росії і так дуже високий. Коли з’являться можливості, будуть протести. Цілком можливо, що чекати залишилося не так довго», – додав Юдін.
Як кажуть джерела «Медузи», близькі до Кремля, сама влада не дуже вірить, що найближчим часом у Росії розгорнуться масові антивоєнні виступи. Втім, співрозмовники визнають, що зараз «ситуацію краще не підігрівати та не дратувати людей зайвий раз».
За інформацією співрозмовників «Медузи», державні та провладні ЗМІ вже отримали рекомендації «не педалювати тему війни» — і зосередитися на «позитивнішому порядку денному».
Політолог Володимир Гельман заявив, що динаміка ставлення росіян до війни навряд чи підштовхне російську владу до адекватних переговорів з Україною. Гельман вважає, що російська сторона “не готова йти на поступки”.
«Та й загалом перспективи переговорів залежать від перебігу бойових дій, а зовсім не від переваг учасників опитувань», – підсумував він.