Стало відомо одразу кілька телевізійних серіалів, показ яких запланований на кінець грудня цього року, фінансування автори отримали з держбюджету і воно, м’яко кажучи, не відрізняється скромністю. Про це повідомляє “Детектор медіа“.
“На сайті Prozorro поступово почала з’являтися інформація про виділення державних грошей на виробництво серіалів, які транслюватимуться на телеканалах «Дім» та «FreeДом». Суми приголомшливі. На «Санаторій “Незабудка”» виділили майже 10 мільйонів гривень, а на «СМТ Інгулець» — цілих 33 мільйони. Останній зніматиме компанія Юрія Горбунова «Прототип продакшн», – йдеться у матеріалі.
Нардеп Володимир Ар’єв у Facebook припустив, що в одному з героїв може вгадуватись президент ФК «Інгулець» та популярний медіаперсонаж Олександр Поворознюк.
“Звісно, що потім цей серіал, знятий за ваші кошти, буде ще й на коломойському 1+1. Бо є цікава деталь. Є сильна підозра, що головним героєм буде улюбленець коломойського телебачення, власник ФК «Інгулець», аграрій Олександр Поворознюк. Той самий, який матюкає все навколо, крім Зеленського, якого він любе. Це, звісно, припущення, але після серіалу «Слуга народу» нічому не здивуюсь. Народу втулять новий образ – малограмотного, агресивного, балакучого невігласа. І народ за це тепер заплатить зі своєї кишені”, – пише Ар’єв.
Тим часом нардеп Микола Княжицький дізнався, що серіалів, які отримали державне фінансування, значно більше — 53. Просто інформація про них ще не з’явилася на Prozorro. Нардеп нагадав, що 3 травня державне підприємство “Мультимедійна платформа іномовлення України” оголосило конкурс телевізійних фільмів та серіалів, переможців якого показуватимуть на телеканалі “Дом”.
Княжицький пише, що поговорив з кількома продюсерами і дізнався синопсис, наприклад бурхливо обговорюваного “Санаторію “Незабудка”. Військовий дізнається, що дружина, що виїхала до Швеції, хоче з ним розлучитися. Щоб цього не допустити, він бере відпустку і їде до кордону, щоб з нею зустрітися. Зупиняється у “Незабудці”, де бачить популярні типажі українців, наприклад, волонтер чи депутат-корупціонер, який намагається виїхати за кордон разом із дружиною. Там головний герой потрапляє у часову петлю і має пройти процес певної трансформації та зцілення.
Також Княжицький повідомив, що міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко пообіцяв надати синопсиси й інших проєктів і запевняє, що всі вони патріотичні. Міністр сказав, що держава має підтримувати український контент, щоб глядачів знову не потягло дивитися російське, але, на думку Княжицького, є один нюанс.
“Для підтримки українського кіновиробництва свого часу було створено Держкіно, яке через прозору систему пітчингів мало підтримувати українських кіновиробників. Я особисто виступав категорично проти того, щоб Держкіно виводили із сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики. Але це зроблено. Саме Держкіно повинно було б оголошувати прозорі конкурси для такого виробництва. Чим зараз займається Держкіно, окрім руйнації “Довженко-Центру”, скоріше за все заради маніпуляцій з його нерухомістю, не відомо. До чого тут Міністерство культури? А ні до чого. Конкурс оголосило чомусь іномовлення, хоча серіали робляться для української аудиторії. Все просто. Під маркою іномовлення влада фінансує загальноукраїнський державний пропагандистський телеканал «Дом», на який і витрачає бюджетні кошти. Це, якраз, аморально і антидемократично”, – наголосив Княжицький.
Набагато раніше про переможців конкурсу писала кастинг-директорка Алла Самойленко. Це повідомлення стало резонансним, оскільки авторка доповнила список своїми коментарями.
Загалом на проєкти виділили 400 млн гривень. Деякі новорічні фільми продюсери збиралися знімати і без державної підтримки. Наприклад, Юрій Горбунов пів року тому оголосив, що працює над фільмом «Похорон Путіна» і навіть випустив трейлер. За сюжетом до героя Олексія Арестовича приходять гості та співають пісні типу:
Сонце вже за вікном сідає,
а ми голосно всі волаєм.
Відпочили, зробили вдох:
Путін здох, Путін здох, Путін здох!
Це буде комедія-караоке, яку пропонувалося фінансувати донатами українцям.
У “Детектор медіа” зазначили, що конкурс проєктів було проведено непрозоро. Невідомо, хто був у відбірковій комісії, за якими критеріями оцінювали проєкти, чому ці фільми та серіали стали переможцями. Тим часом у списку є одразу кілька проєктів компанії «Мейнстрім пікчерз», керівник якої — голова Ради з державної підтримки кіно Артем Колюбаєв. Він також партнер у кінобізнесі голови ОП Андрія Єрмака, про якого журналісти з BIHUS.info свого часу проводили розслідування.
Або “Гуд Монінг Дистриб’юшн”, у фільмах якої співпродюсером був той же Колюбаєв: «Правило бою» (тут у списку продюсерів ще і Єрмак), «Крути 1918», «Я працюю на цвинтарі». Також цікава переможниця ФОП Поставна Т. І. з проєктом «ДНК міста». ФОП займався роздрібною торгівлею з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами. На сайті You Control статус фізичної особи-підприємця значиться як «припинений».
«Артформс продакшн Україна» під керівництвом колишньої дружини Олександра Ткаченка – Тетяни Гнєдаш. Вона свого часу написала сценарій до українсько-російського серіалу «Капітанша». За сюжетом неповнолітню дівчину ґвалтує п’яний капітан, вона вагітніє, він дізнається і пропонує їй одружитися. У серіалі цей вчинок сприймається як шляхетний, тому що герой відповідає за свої вчинки. Протягом першого сезону головна героїня має бути вдячна за те, що її не покинули, і доводити всім, що вона одружилася не через гроші, як це підозрюють близькі капітана.
Видання вказує на те, що до оголошеного конкурсу неможливо було добре підготуватись, все відбувалося дуже швидко. Вже зараз ми бачимо, що фільми та серіали слід здати до кінця року. Тобто квапливо написати сценарій і знімати, монтувати і так далі. Між якістю та швидкістю ставку зроблено саме на друге.
В описі оприлюднених проєктів чималі суми. Раніше середньою вартістю одного епізоду нашого “телемила” були 25-30 тисяч доларів. Тут же бюджети 40 і більше тисяч за серію. Можна припустити, що умови конкурсу передбачають виробництво більш пристойного контенту, але на це потрібно більше часу.
“Ми маємо катастрофічну (без перебільшення) ситуацію з кінопозиціонуванням за кордоном. Маю на увазі участь наших режисерів та режисерок у різних кінофестивалях, яка, звісно, не обмежується лише показом. Це представлення країни ще й на різних виступах, в інтерв’ю, де автори можуть на дуже широку аудиторію захищати національні інтереси. Проте виробництво кіно нині фактично поставлене на паузу, і вже дуже скоро на кінофестивалі просто не буде з чим їздити. Держкіно практично усунулося від виконання своїх обов’язків і, справді, найактивніша з їхніх дій — нападки на «Довженко-Центр». Очільниця Марина Кудерчук не була помічена на великих кіноподіях за процесом налагодження зв’язків з іноземцями”, – йдеться у матеріалі.
В той самий час кінематографісти постійно нарікають, що з неймовірними зусиллями вибивають дозволи на перетин кордону. Хоча саме вони взяли на себе функцію Держкіно та проводять активну діяльність за кордоном.
“Тим часом росіяни лише нарощують свій вплив. Вони активно їздять на події, домовляються про купівлю стрічок, працюють над тим, щоб увійти в партнерство зі світовими виробниками. І, звісно, переконують співрозмовників у своїх ідеологічних міркуваннях на кшталт «це війна лише Путіна» і «російська культура ні в чому не винна”, – додали в “Детектор медіа”.
У матеріалі стверджується, що цей вплив лише наростатиме, а наш – зменшуватиметься. При цьому багато іноземних організацій щиро хочуть допомогти нашим кіноробам грошима. Вони можуть це зробити у форматі копродукції — дадуть кошти, якщо те саме зробить і наша держава. Але на це держава не має грошей, тому прихильні до нас люди не можуть допомогти, попри бажання.
“Ну і, звісно, тут мова не лише про культурну дипломатію, яка не може бути достатньо ефективною за таких умов. Ідеться про розвиток кіно загалом, бо ми таки маємо неабиякі здобутки. За ці роки багато талановитих людей встигли «набити руку» і нині показують чудові результати. Вони повинні працювати, розвиватися далі та формувати дедалі міцнішу школу, аби фраза «українська нова хвиля» звучала вже цілком серйозно. Це могло б відбутися, але, схоже, процес зупинився», – пише видання.