Президент РФ Володимир Путін та лідер КНР Сі Цзіньпін за підсумками переговорів у Москві підписали 14 угод, проте заяви лідерів Росії та Китаю на підсумковій пресконференції свідчать про те, що їм не вдалося добитися прориву з ключових питань, у тому числі і з війни в Україні. Про це пише “Агентство”.
Путін сказав, що Сі Цзіньпін на переговорах приділив багато уваги “мирним” ініціатив Китаю. Російський президент заявив, що багато положень китайського “мирного плану” можуть бути взяті за основу для врегулювання війни в Україні, проте додав, що до цього не готові Захід та Київ. Сі заявив, що позиція Китаю щодо України ґрунтується на статуті ООН і додав, що Пекін «завжди за мир», але не сказав про якийсь прогрес в обговоренні переговорів.
Як пише The New York Times, слова Сі, що повторюють усталену позицію Китаю щодо війни, показують, що в обговоренні “мирного плану” Китаю “не було значних зрушень”.
Сі Цзіньпін у своїй промові звернув увагу на те, що за останні 10 років товарообіг між Росією та Китаєм зріс на 116%, наголосивши, що це «дається нелегко». “Ми з президентом Путіним домовилися … нарощувати торгівлю енергоносіями, ресурсами, електротехнічною продукцією, заохочувати кооперацію в галузі інформаційних технологій, цифрової економіки, сільського господарства та торгівлі послуги”, – сказав Сі.
Глава московського бюро Financial Times Макс Седдон зазначив, що Сі у своїй промові перерахував «список банальностей», а ознак того, що Москва та Пекін досягли суттєвих домовленостей, у його виступі не було. Журналіст уточнив, що важливим пунктом повістки було обговорення газопроводу «Сила Сибіру-2», який потрібний Росії для перенаправлення експорту газу з Європи до Китаю. «Путін туманно натякнув, що Росія та Китай близькі (до домовленості), але не схоже, що вони уклали угоду», — пише Седдон. На це, зокрема, вказувало те, що в залі не було видно голови «Газпрому» Олексія Міллера.
Путін на зустрічі з Сі також заявив, що Росія підтримує перехід на розрахунки в китайських юанях під час торгівлі не лише з Китаєм, а й іншими країнами Азії, а також Латинської Америки та Африки. Старший науковий співробітник фонду Карнегі, експерт із Китаю Олександр Габуєв звернув увагу на те, що ще рік тому Москва заявляла про бажання використати рубль для міжнародних розрахунків.
Габуєв сказав “Агентству”, що Китай зацікавлений в інтернаціоналізації юаня, а зробити його справжньою резервною валютою – це дуже давня амбіція Пекіна.
Як вважає фінансист Андрій Мовчан, юань уже став регіональною валютою для країн — членів Шанхайської організації співробітництва та держав, які мають намір приєднатися до неї. З розширенням розрахунків у цій валюті Росія опиняється в залежності від Китаю і «фактично (ми) отримуватимемо дозвіл на зовнішньоекономічну діяльність, тому що вона проходитиме через юань», вважає Мовчан. “Вони (Китай) стоятимуть таким великим регулятором, і це ціна нашого відходу в юань”, – додає економіст.