В критичній ситуації в Кринках не варто обвинувачувати тільки генерала Юрія Содоля. Про це йдеться у статті УП “Перша заміна в команді Сирського: за що звільнили Содоля і чого чекати від Гнатова”.
Співрозмовник УП в керівництві Генштабу вважає, що в критичній ситуації в Кринках не варто вішати всіх собак тільки на Содоля.
“Його вини в ситуації з Кринками відсотків 30 зі 100. Це комплексна проблема. Багато факторів вплинуло. Наприклад, Неїжпапа (командувач ВМС ЗСУ – ред.) обіцяв йому декілька тисяч човнів, а зрештою дав менше як півтори сотні. Були логістичні, організаційні проблеми, які він як підлеглий самостійно не міг вирішити. І це обговорювалося на вищому рівні – на Ставці. Він не сам собі придумав хід цієї операції”, – пояснює співрозмовник видання у військовому керівництві.
“Содоль цю операцію не замовляв, це було з подачі політичного керівництва”, – додає один із командирів морпіхів.
Слово “Кринки” за останній рік стало справжнім жахом морської піхоти. Один зі співрозмовників УП навіть називав це село по той бік Дніпра “кладовищем корпусу морської піхоти”.
Командири-морпіхи різних рівнів, з якими підтримує контакт УП, розповідали про абсолютну непідготовленість операції. Ідеться про відсутність ППО, величезний брак човнів для перетину Дніпра, неможливість забезпечити оперативну логістику їжі, води, БК, а також евакуацію поранених і загиблих.
Одне з джерел у командуванні морських піхотинців підкреслює, що про всі супутні проблеми й потенційні наслідки висадки морпіхів Содолю доповідали.
“На початку операції ми позичали човни в територіальної оборони. Логістику через Дніпро було дуже важко проводити. Як на мене, проблемою при плануванні було нерозуміння кількості та якості противника на напрямку. А також занадто широкий фронт наступу”, – додало джерело.