Президентська фракція “Слуга народу” для забезпечення ухвалення рішень у Верховній Раді системно співпрацює з нардепами колишньої ОПЗЖ. Про це йдеться у статті «Української правди».
Зазначається, що через війну і загрози ракетних ударів останні десять місяців народні депутати збираються у секретному форматі без анонсів, а про прийняті закони українців інформують виключно постфактум.
Змінилося і ставлення Офісу президента до Верховної Ради. Раніше Зеленський хоча б робив видимість співпраці зі своєю фракцією: перед важливими голосуваннями приходив на засідання “Слуги народу”, переконував у чомусь, відповідав на запитання та навіть навідувався на їхні стратегічні сесії у Трускавці.
Зараз же президент майже не приділяє часу роботі парламенту. За всю повномасштабну війну він жодного разу не зустрічався зі “Слугами” окремо, йдеться в статті УП.
Про роботу ВРУ Зеленський розмовляє лише з головою Ради Русланом Стефанчуком, першим віцеспікером Олександром Корнієнком чи головою фракції “СН” Давидом Арахамією.
Як відомо, через внутрішні чвари та прогули депутатів “Слузі” уже давно бракувало своїх 226 голосів, необхідних для прийняття будь-якого законопроєкту. Через це команда Зеленського співпрацювала з групами “За майбутнє” та “Довіра”.
За даними УП, в час повномасштабної війни ситуація у “Слуги народу” ще більше погіршилась: зараз фракція забезпечує приблизно 180 голосів. Тому потреба союзників у час війни лише загострилася. І вони знайшлися.
Наразі найбільшою опорою “Слуги народу” в парламенті є колишні члени забороненої ОПЗЖ: група “Платформа за життя та мир”, яка орієнтується на Юрія Бойка й Сергія Льовочкіна, та група “Відновлення України”, якою з Монако керують Вадим Столар та Ігор Абрамович.
Причому, на відміну від досить коштовних голосів групи “За майбутнє”, побажання колишніх ОПЗЖистів набагато “скромніші” – щоб їх не займали силовики, йдеться в матеріалі “Української правди”.
Як переказують джерела вилання у парламенті, колишні “ОПЗЖники” навіть жартують, що “нічого так швидко не може зробити з людини єврооптиміста, як два-три кримінальні провадження”.
“Щоб ви розуміли, Стамбульську конвенцію ми без Бойка і Шуфрича ніколи б в житті не прийняли. Вони реально дали нам критичні голоси”, – розповів один з топів у фракції “Слуга народу”.