Міжнародний валютний фонд чекає від України ухвалення закону про неможливість повернення банків ексвласникам, врегулювання тарифів і завершення реформ. Тільки після виконання цих умов МВФ надасть кредит, йдеться в статті «Економічної правди».
Джерела видання в Національному банку та Кабінеті міністрів розповіли про умови меморандуму, які діляться на prior actions (попередні дії) і дії, необхідні для одержання кожного траншу в рамках програми МВФ.
За даними «ЕП», більшість з цих умов Україна вже виконала. Зокрема, ухвалила бюджет на наступний рік. Після ухвалення законопроєкту парламентом у першому читанні, його змінили, але в межах допустимих для МВФ параметрів.
Також Верховна Рада 30 жовтня прийняла закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. На цьому наполягав фонд після того, як у лютому 2019 року Конституційний Суд скасував кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, що викликало занепокоєння серед міжнародних партнерів.
Окрім цього, МВФ наполягає на створенні незалежних наглядових рад у державних банках. Реформа корпоративного управління в держбанках зупинилася через конфлікт Нацбанку з «Ощадбанком». Центробанк не погодив кандидатури членів спостережної ради фінустанови, що викликало скандал.
Голова Мінфіну Маркова Оксана запевняє, що конфлікт вичерпаний і незалежні наглядові ради держбанків будуть сформовані до кінця 2019 року.
Одною з головних вимог МВФ є врегулювання питання з обмеженнями на комунальні тарифи. У червні 2018 року Кабмін при Володимирі Гройсмані ввів граничний рівень цін на 1 Гкал теплоенергії в системі централізованого опалення міст обласного значення та Києва на рівні 1,4 тис. грн.
Тоді Гройсман пояснив це бажанням спонукати місцеві влади виділяти з бюджетів гроші на модернізацію ЖКГ, а також зниженням цін на газ. Однак уряд Олексія Гончарука скасував це обмеження, оскільки воно суперечить вимогам фонду.
Не менш важливий пункт для МВФ – це убезпечити неплатоспроможні банки від повернення недобросовісним колишнім власникам. Для цього необхідно ухвалити відповідні зміни до законів про Фонд гарантування вкладів і НБУ.
«Ці зміни матимуть на меті посилення повноважень НБУ та Фонду гарантування вкладів. Вони стосуватимуть всіх банків, які вже визнані неплатоспроможними і які можуть стати такими в майбутньому”, – пояснили в Кабміні.
При цьому зміни в закони матимуть значення не тільки для кейса «ПриватБанку», але й інших банків, ексакціонери яких позиваються проти держави.
Нагадаємо, кілька днів тому президент Володимир Зеленський провів телефонні переговори з головою МВФ Кристаліною Георгієвою. За підсумками розмови, Георгієва запевнила, що працівники фонду досягли згоди з владою щодо підтримки нової програми на 5,52 млрд дол.