Головним параметром для прориву російської ППО в окупованому Криму залишається кількість ракет, які застосовуються під час атаки. Про це повідомляє Defense Express.
Зазначається, що вкрай важливе місце атаки – завод “Затока”, який має знаходитись під “парасолькою” засобів ППО, що забезпечують оборону Кримського мосту.
У РФ вже багаторазово декларували те, що за протиповітряну оборону цього об’єкта відповідає все найкраще, що є в арсеналі – зенітні ракетні комплекси С-400 та ЗРГК “Панцир-С1”, крім того, його мали прикривати і старіші ЗРК “Оса” та “Бук”.
За виявлення цілей, крім штатних засобів, ще й зазначалася загоризонтна РЛС “Подсолнух”, а теоретично об’єкт мали ще прикривати винищувачі. І все це у взаємодії із засобами РЕБ.
Враховуючи методичні успішні атаки України на Кримський міст, оборону об’єкта мали лише посилити. Але успішна атака крилатими ракетами показала цілу низку важливих моментів.
Наприклад, попри можливу фіксацію українських літаків Су-24, які здійснили запуск ракет Shtorm Shadow/SCALP, ворог не зміг направити “чергову пару” винищувачів для перехоплення крилатих ракет. Далі – всі зенітні ракетні комплекси, незважаючи на досить активну роботу, якщо щось і збили, швидше за все хибні цілі типу ADM-160B MALD, які і призначені для цього.
У результаті в завод влучили мінімум дві ракети, ще одна в корабель, також на відео з камер спостереження зафіксовано ще один спалах, що може говорити про вибух і четверту ракету поза кадром. При цьому дві перші ракети могли вразити судно, що знаходиться за “Аскольдом”.
Зрештою, це не такий масований наряд сил, для атаки об’єкта, який знаходиться під більш ніж щільною протиповітряною парасолькою. І не йдеться про перевантаження засобів ППО за рахунок великої кількості помилкових цілей та крилатих ракет паралельно з масштабною операцією зі створення перешкод засобами РЕБ.
Тобто ураження заводу “Залив” є лише маркером того, що для прориву російської протиповітряної оборони необхідно просто мати відповідний запас крилатих ракет. Це вкотре демонструє, що окрім самих назв озброєння, головним параметром залишається кількість, про що цілком точно говорить приклад німецької Taurus.
Поки що серед наявних серійних зразків зі значними запасами не проглядається альтернативи, окрім американських AGM-158 JASSM, які навіть у найстарішій версії AGM-158A мають дальність 360 км при бойовій частині близько 450 кг.